Розробка уроку "Сенсорні системи організму людини"

Тема уроку. Загальна характеристика сенсорних систем.

Мета уроку. Дати загальну характеристику сенсорних систем, сформувати загальне уявлення про сенсорні системи. Продовжити розвиток елементів мислення: уміння спостерігати, виділяти головне, порівнювати , робити висновки; продовжити розвиток біологічної мови, пам’яті, уміння працювати з підручником, зошитом, додатковою літературою; реалізувати аспекти превентивного, художньо-естетичного виховання.

Тип уроку. Засвоєння нових знань

Форма уроку. Традиційний урок.

Методи: словесні (бесіда, пояснення); наочні (демонстрація таблиць, схем, малюнки із підручників, схематичні малюнки структури сенсорних систем; розбірні моделі головного мозку людини; метод активного навчання: «асоціативний кущ», кросворд «ВА в кінці».

Обладнання та матеріали: таблиці  зі схемами структури сенсорних систем, схема розміщення нервових центрів у корі головного мозку людини, малюнки з підручника , розбірні моделі головного мозку людини.

 Термінологія: сенсорні системи, аналізатори, рецептори, органи чуттів, чутливість, адаптація, післядія, нервові центри.

Концепція уроку:сформулювати поняття «сенсорна система»; перелічити основні сенсорні системи людини та розглянути схему будови аналізатора; розповісти про рецептори, що сприймають усю інформацію про зміни всередині організму й у зовнішньому середовищі та передають її до центральної нервової системи; дати класифікацію рецепторів; розповісти по властивості сенсорних систем.

Хід уроку.

1. Організаційний етап.
2. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів.

• Які відчуття вам відомі?
• Які органи чуттів є у безхребетних тварин?
• Які органи чуттів є у хребетних тварин?
• Чи відрізняються органи чуттів у наземних і водних тварин?
• Яким чином людина одержує інформацію про навколишнє середовище?

3. Вивчення нового матеріалу:

Оголошення теми і плану уроку: «Загальна характеристика сенсорних систем »

1. Визначення сенсорної системи.
2. Класифікація сенсорних систем.
3. Будова сенсорних систем (за І.П.Павловим).
4. Властивості аналізаторів.
5. Значення  аналізаторів.

1. «Асоціативний кущ»

1. Які асоціації викликає слово «чуття»?(Усі слова записати на дошці)
2. Яка інформація потрапляє до людини з  допомогою органів чуття?
3. Де накопичується інформація?
4. Що відбувається з почуття у мозку

Сенсорні системи (аналізатори)– системи чутливих нервових утворень, які сприймають  і аналізують певний вид подразнень, що діють на людину.

2. Класифікація сенсорних систем

• Зір (око)
  • Слух (вухо)
  • Рівновага (внутрішнє вухо)
  • Дотик (шкіра)
  • Нюх (ніс)
  • Смак (слизова оболонка ротової порожнини)

3. Схема аналізаторів: 1 – рецептори органів чуття;

                                            2 – чутливі нейрони;

                                            3 – зони кори великих півкуль.

Кожний аналізатор складається з трьох тісно пов’язаних між собою частин: периферичної, середньої та центральної.

Периферичною ланкою аналізаторів є рецептори, що перетворюють енергію подразника на процес нервового збудження або, як кажуть, трансформують силу подразника в нервовий імпульс.

Рецептори – спеціальні чутливі утворення, що сприймають і перетворюють подразнення із зовнішнього середовища на специфічну активність нервової системи.

Види рецепторів

(за джерелом надходження сигналів)

     Зовнішні,                                                                   Внутрішні,             екстерорецептори                                            інтерорецептори                                                                              

сприймають сигнали із

зовнішнього середовища                                                     від внутрішніх органів організму

шкіри, ока, вуха                                                        вісцерорецептори,

                                                                   пропріорецептори

Види рецепторів

(за видом подразнення, що сприймається)

• Механорецептори
• Терморецептори
• Фоторецептори
• Електрорецептори
• Хеморецептори

Ділянки кори, де розташовані кіркові ядра аналізаторів, називають сенсорними зонами кори великого мозку.

Центральні частини найбільш важливих аналізаторів містяться в таких ділянках кори (вчитель показує на малюнку).

4. Адаптація – здатність пристосовуватися до різної сили подразників: звикаємо до одягу, до цокання годинника.

Явище післядії – здатність зберігати сліди збудження після того, як подразнення, що викликало його, припинило свою дію (світло електричної лампочки складається з частих спалахів, а нам освітлення здається рівномірним).

Збудливість одного з аналізаторів підвищується, якщо одночасно виявляється дія й на інші аналізатори (яскраве освітлення загострює слух, тому в концертних залах не гасять світло).

Прояв підвищеної збудливості під впливом контрастних подразників (після чорного яскравіше сприймається біле).

5. Значення аналізаторів:

• Виявлення
• Передача й перетворення
• Детектування ознак
• Розрізнення
• Кодування
• Розпізнавання образів

4. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів.

• Які сенсорні системи є у людини?
• Які компоненти входять до складу аналізаторів?
• Що таке рецептори? Де вони розташовані?

Заповнити таблицю «Класифікація рецепторів»

5. Підсумки уроку. Кросворд «ВА в кінці»

5.Домашнє завдання: вивчити нові терміни, на ст. 207 з підручника (1), виконати завдання (3, 4). Термінологічний словник: : сенсорні системи, аналізатори, рецептори, органи чуттів, чутливість, адаптація, післядія, нервові центри, поріг чутливості.