Розробка уроку та Презентації до уроку в 8 класі на тему: "Утілення міфу про Прометея у трагедії «Прометей закутий». Основний конфлікт трагедії"

Тема. Утілення міфу про Прометея у трагедії «Прометей закутий». Основний конфлікт трагедії

Мета: продовжити знайомство з традиціями давньогрецького театру; працювати над текстом уривків із трагедії «Прометей закутий»; розвивати навики аналізу драматичного тексту, переказу, виразного читання, зв’язного мовлення, логічного мислення; виховувати інтерес до театру як особливого виду мистецтва; сприяти
вихованню гуманізму, благородства у стосунках, уміння допомагати іншим, бути вірним своїм принципам.

Обладнання: текст трагедії Есхіла «Прометей закутий»; таблиця для компаративного аналізу твору; презентація «Образ Прометея в мистецтві»

Тип уроку:  формування умінь та навичок

Караюсь, мучуся… але не каюсь…

Т.Шевченко

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми і завдань уроку

На попередньому уроці ми познайомилися з історією виникнення давньогрецького театру, дізналися про життя та творчість Есхіла. Про що ж піде мова на уроці сьогодні?

Згадайте, коли ми вперше на уроках зарубіжної літератури згадали ім’я Прометея? (У 6 класі, коли вивчали міфи Давньої Греції)

Ви вже знайомі зі змістом трагедії Есхіла. Скажіть, що лягло в основу цього твору? (Міф про Прометея)

Ось тому я пропоную вам на уроці дослідити, як утілюється міф про Прометея у трагедії Есхіла «Прометей закутий». (Учні записують тему уроку та епіграф)

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Літературна розминка

–  Два учні працюють за індивідуальними картками (кросворд, криптограма)

     –  Літературний диктант для класу

1. Давньогрецький театр виник із сільських святкувань на честь бога…. (Діоніса)
2. Майданчик, на якому розміщувалися хор та актори, а у центрі якого знаходився жертовник….  (Орхестра)
3. Місце, де перевдягалися актори …. (Скена)
4. Місця для глядачів називалися …  (Театрон)
5. Щоб збільшити свій зріст, актори носили на ногах …. (Котурни)
6. Заспівувач хору називався … (Корифей)
7. Слово «трагедія» у буквальному перекладі означає ….. (Пісня цапів)
8. Драматичний жанр, що висміює негативні суспільні явища, людські вади… (Комедія)
9. Жанр драми, який часто завершується смертю героя…(Трагедія)
10. Мельпомена – це муза …(Трагедії)
11. Дія трагедії «Прометей закутий» відбувається у …. (Скифії)
12. Своєю найбільшою заслугою Есхіл вважав… (участь у битві під Марафоном)

ІV. Робота над новим матеріалом

1. Постановка проблемного питання

–  Розгадайте ребус, щоб визначити, що буде предметом нашої роботи на уроці.

                               (Прометей – вічний образ)

–  Давайте спробуємо знайти відповідь на питання:  Чому образ Прометея став «вічним»?   У чому секрет популярності образу Прометея?

2. Компаративний аналіз міфу та трагедії Есхіла.

         (результати дослідження учні записують в таблицю)

•    Отож, як ми вже визначили, в основу трагедії Есхіла покладено давньогрецький міф про Прометея. Щоб порівняти ці твори, нам необхідно знайти спільне та відмінне. Як ви вважаєте, що є спільного у цих творах?  (Історія Прометея, персонажі, основні події)
•    А тепер спробуємо віднайти відмінне. Пропоную вам установити час написання міфу і трагедії. (Міфи створювалися у дописемний період архаїки ІХ – VIII ст. до н.е. А трагедія Есхіла належить до зрілого періоду його творчості, це 444 – 443 рр. до н.е.)
•    Що ви скажете стосовно авторства цих творів? (У міфів був колективний автор – народ, а трагедію написав Есхіл)
•    До якого літературного роду належать ці твори? (Міф – це епос, а трагедія – драматичний твір)
•     Визначте жанр. (Міф і трагедія)
•     Хто є учасниками розмови, що подається в уривкові трагедії, який ми читали? (Прометей розмовляє з хором)
•     Як називаються ці види розмови? (Монолог і діалог)
•     Яка їхня роль у трагедії? (Діалог є головним засобом зображення дій та характерів персонажів. У монолозі виражаються роздуми, переживання, вагання героя.)
•     Яка роль хору у творі? (Роль оповідача, тобто пояснює , що відбувається на сцені)
•    На основі прочитаного подумайте, чи можна з’ясувати ставлення хору до головного героя. (Хор симпатизує титанові, співчуває йому, але й застерігає: Про смертних не турбуйся понад міру ти. І не занедбуй у нещасті сам себе)
•    Отже, у якій формі подається  оповідь у трагедії? (У формі діалогів та монологів, які передають дії та почуття героїв)
•    А у міфі? (У формі розповіді) Аристотель наголошував, що в основі епосу лежить розповідь про події, навколишня дійсність відтворюється в об'єктив­ній формі. У драмі герої зображені безпосередньо в дії, лірика відби­ває внутрішній світ героя.
•     Чому Прометей не промовив жодного слова, коли біля нього були Сила, Влада та Гефест? (Він не хоче показати свого болю перед представниками влади)
•    Прочитайте монолог Прометея, коли він залишився сам. Чи можна це назвати слабкістю? (Він мужньо зносить своє нещастя, глибоко страждає у душі: «Мовчу я, - в грудях серце розривається, Коли погляну на ганьбу свою». У героя ще є сили співчувати недолі людей.)
•    Якими Прометей бачить людей? (Пасивними, безсилими. Він розумів, що вони потребують дороги)
•     Яке ставлення титана до людей? (Співчуває людям, адже вони лише смертні.)
•     Навіщо, на вашу думку, Прометей розповідає про свої «дари» людям?

3.  Виразне читання монологу Прометея учнем

•    Отже, чим завдячує людство Прометеєві?

•     Як ви розумієте слова Прометея

«Всевладна Доля вирок не такий дала, –

Ще безліч муки й катувань ще тисячі

Я перетерплю, поки з пут цих визволюсь:

 безсила вмілість перед Неминучістю»? (Титан розуміє, що мусить знести все, що йому судилося, адже така його доля (Неминучість – це і є доля). У цих словах героя виявилося віра давніх греків у фатум (долю)

•    Чи тільки через викрадення вогню терпить муки Прометей?

ПРОМЕТЕЙ

А як би ти мої страждання стерпіла!

Адже ж мені і вмерти не присуджено,-

Була б та смерть увільненням од мук моїх, 755]

А так - моїм стражданням і кінця нема,

Аж поки Зевс не упаде з державності.

ІО

Невже владання Зевсове повалиться?

ПРОМЕТЕЙ 760]

Отож дізнайся - це направду станеться.

….ІО

Хто ж самовладця берло відбере йому?

ПРОМЕТЕЙ

Він сам - через бажання нерозсудливі.

…ІО

І неспроможний долі він уникнути?

ПРОМЕТЕЙ 770]

Ні, як не буду вільний від кайданів я.

Ексод

ПРОМЕТЕЙ

Хоч Зевс і гордий серцем - злагіднішає,

До шлюбу він такого-бо ладнається,

Який його із трону скине й царської  910]

Позбавить влади. Отоді-то батькове

Кляття справдиться, що наклав на кривдника,

З престолу Крон упавши стародавнього.

А як з біди такої Зевсу вимкнути –

З богів нікому не добрати способу. 915]

Лиш я це знаю. Хай, на троні сидячи,

Він тішиться громами піднебесними,

Хай сипле з рук вогнями-блискавицями.

Та вже не допоможе це ніяк йому –

Впаде безславно і не підведеться він,,

… ХОР  930]

Хтось, видно, і над Зевсом пануватиме?

ПРОМЕТЕЙ

Він кару тяжчу, аніж я, терпітиме.

ХОР

Як слів цих вимовляти не боїшся ти

ПРОМЕТЕЙ

Чого ж боятись? Смерті непідлеглий я.

ХОР

Наслати муки ще лютіші може він.

ПРОМЕТЕЙ   935]

Хай шле - нема для мене несподіванок.

ХОР

Той мудрий, Адрастеї хто вклоняється.

(Богиня кари, неминучості)

ПРОМЕТЕЙ

Шануйте ви владущих і улещуйте,

Для мене ж менше від нічого важить Зевс,-

Хай робить що захоче цей короткий час, 940]

Недовго він богами керуватиме.

•    Чи можна стверджувати, що у протистоянні з владарем Зевсом титан Прометей переміг? Свою думку обґрунтуйте. (Титан зображується людиною честі, що не бажає ціною послуги Зевсові врятувати власне життя)
•    Зверніть увагу на епіграф. Чи відповідають, на вашу думку, слова Т.Шевченка позиції Прометея?
•       З якою метою з’явився до титана Гермес? Як і чому ці персонажі характеризують один одного?  (Гермес хоче вівідати таємницю Прометея. Ці герої протиставляються: Гермеса титан називає «прислужником богівським», а він – один повстав проти Зевса)
•    Виразно прочитайте в особах фрагмент діалогу Гермеса і Прометея. Як ви розумієте слова титана: «Свого нещастя не негідне рабство я не проміняю..»?
•    Тож, які головні риси характеру Прометея ми можемо визначити?(Перевірка д/з)
•    Який основний конфлікт зображено у трагедії Есхіла «Прометей закутий»? (Зіткнення влади Зевса з правдоборцем Прометеєм)
•    Як ви думаєте, чому Есхіл обрав для своєї трагедії саме той момент, коли Прометея прикуто до скелі? (У трагедії представлено лише ті події з міфу, що відповідали творчому задуму автора, що хвилювали Есхіла-митця і Есхіла-людину.

Образ Прометея відбиває етичну проблему, що хвилювала Есхіла протягом його творчого шляху: власна відповідальність особи за прийняте рішення.)

•    Згадайте, як розвиваються події в міфі та в трагедії? Запишіть у таблицю. (У міфі події викладено у хронологічній послідовності, а в трагедії ця послідовність порушена: у розмові з океанідами Прометей розповідає про те, що було в минулому, а Іо передбачає її майбутнє та своє звільнення)
•    Як ви думаєте, чому такий прийом використовує автор? (Щоб звернути увагу саме на свідоме протистояння Прометея тиранові Зевсу)
•    Отже, яка тема трагедії Есхіла? А міфу? (Заповнення таблиці)
•    Порівняйте, як розвивається дія в міфі та в трагедії? (Заповнення таблиці)

V. Рефлексія

– Чому образ Прометея став «вічним»?   У чому секрет популярності образу Прометея? 

Отже, ми з вами дослідили, що Есхіл у своїй трагедії «Прометей закутий» не копіює відомий міф — він поглиблює, розширює його. Подвиг Прометея збагачується, набуває глибшого змісту. Із розвитком подій трагедії з’ясовується, що Прометей не тільки передав вогонь людям, а й започаткував людську цивілізацію.

В особі свого героя автор стверджує благородство, сміливість, силу духу, а також віру в можливості людини. Його твір пронизаний духом протесту проти насильства й тиранії. Мабуть, саме тому образ Прометея є образом вічним.

За свідченнями істориків, у Давній Греції на честь Прометея влаштовували свята священного вогню. Найбільш спритні воїни й сильні елліни запалювали смолоскипи в Академії (так називали гай, розташований поблизу Афін, в якому любили розмірковувати філософи) і бігли з ним до Афін, а в місті від того вогню засвічували нові. Можливо, з цим святом і пов’язане виникнення крилатого вислову «Прометеїв вогонь» та терміну «прометеїзм», які є символом невгасимого прагнення до свободи, героїчних діянь на благо людства, до всього нового й нерозгаданого.

Образ Прометея надихав поетів, художників, композиторів, скульпторів.

1. Виступ літературознавця

Образ Прометея надзвичайно популярний і в українській літературі. Прометея уславив Т.Г.Шевченко не тільки в поемі «Кавказ».

За горами гори, хмарою повиті, 

Засіяні горем, кровію политі. 

Споконвіку Прометея 

Там орел карає, 

Що день божий добрі ребра 

Й серце розбиває. 

Розбиває, та не вип'є 

Живущої крові – 

Воно знову оживає 

І сміється знову. 

Не вмирає душа наша, 

Не вмирає воля. 

І неситий не виоре 

На дні моря поле. 

Не скує душі живої 

І слова живого. 

Не понесе слави бога, 

Великого бога. 

Прометеївські мотиви лунають в усіх його творах: «Караюсь, мучусь, але не каюсь», – скаже про себе на засланні.  І.Франко схожий із бунтарем Прометеєм. Він переконаний, що справжній поет – також носій прометеїзму, його зброя – «Вогонь в одежі слова», «правдива іскра Прометея». 

Прометеєвою дочкою називають Лесю Українку. У численних віршах і драматичних поемах вона згадує Прометея. У поезії «Ніобея» Леся Українка пише про горду жінку, в якої вбили всіх дітей, та не зігнули, не підкорили. «Я дочка Прометея – і милосердя для себе не буду благати.»

До образу титана зверталися Павло Тичина, Леонід Первомайський, Максим Рильський та Андрій Малишко.

У вірші «Прометей» М. Рильський прославляє перемогу героя і робить це досить лаконічно, збуджуючи уяву читача: 

«Увірвався ржавий ретязь,

Скеля порохом розпалась,

У титана під ногою

Переможений Кавказ»

Братом Прометея назве Павло Тичина татарського поета Мусу Джаліля – героя Другої Світової війни, який загинув у фашистській катівні.

2. Виступ мистецтвознавця.

Ми дослідили, як розкрито образ Прометея в живописі та скульптурі. Працюючи над темою, прийшли до висновку, що багато художників та скульпторів присвятили свої твори образу титана, який подарував людям вогонь і повстав проти Зевса. На картинах можна побачити різні моменти з історії про Прометея. Ось, наприклад, Генріх Фюгер та Рубенс зобразили епізод, коли титан таємно несе вогонь людям з Олімпу. А на полотні Фронтейра ми вже бачимо, як Гефест приковує його до скелі.

Але найбільше картин та скульптур показують Прометея у момент, коли орел клює його печінку. Ось деякі з таких робіт.

 Ми вважаємо, що це найбільш напружений момент із життя Прометея, коли проявляється його мужність, стійкість, непохитність. Саме ці риси, на нашу думку, приваблюють митців.

VI. Домашнє завдання

За підручником ознайомитися з біографією Вергілія, прочитати «Заспів» і «Пророцтво Анхіза» з поеми Вергілія «Енеїда» (с.96 – 101)

У трагедії представлено лише ті події з міфу, що відповідали творчому задуму автора, що хвилювали Есхіла-митця і Есхіла-людину.

Влада та Сила — слуги Зевса — приводять Прометея в пустелю, де Гефест заковує його. Із розвитком подій з'ясовується, що Прометей не тільки передав вогонь людям, а й започаткував людську цивілізацію: навчив обробляти дерево й будувати житло, показав цілющі трави, першим запряг биків, звільнивши людей від найважчої роботи, привчив коней ходити запряженими, і кораблі — теж його винахід, навчив людей визначати зірки, лічити й писати, показав скарби землі: мідь, залізо, срібло, золото.

Образ Прометея відбиває етичну проблему, що хвилювала Есхіла протягом його творчого шляху: власна відповідальність особи за прийняте рішення.

Прометей — бог, який має хист передбачення, він заздалегідь знав про страждання, що випадуть йому на долю, але не ухилився від них.

Більш того, вже прикутий, він має засіб, що може позбавити його мук: щоб одержати свободу, йому достатньо назвати ім'я жінки, яка народить Зевсу дитину, що повалить Зевса, як той колись повалив свого батька Крона. Та Прометей відмовляється відкрити таємницю й готовий до ще більш жорстоких катувань. Скеля разом із прикутим Прометеєм від ударів блискавок і грому, що насилає Зевс, провалюється в страшне підземне царство Тартар. Образ Прометея — це образ людини, яка не зраджує своєї долі, яка відповідає за свої рішення.....

Несмотря на весьма различные трактовки образа Прометея в античной литературе, именно эсхиловский стал для последующих поколений олицетворением дерзновенного упорства, свободного творческого духа, смелого созидателя, гения прогресса.

Засудження тиранії

Однією з провідних проблем твору є засудження тиранії, несправедливої влади. Прометей прямо заявляє Гермесові:

«Скажу одверто — всіх богів ненавиджу,

Мені вони за добре злим віддячили».

І він мав повне право так казати, оскільки був єдиним з-поміж титанів, який допомагав своєму двоюрідному братові Зевсові у титаномахії — війні нових богів із титанами за владу на Олімпі. А він йому так віддячив.

Гермес хотів погрозами і лайкою випитати в Прометея інформацію. Проте титан не злякався і дав приспішникові тирана гідну відсіч. Адже, якщо прислужникам тиранії (Гефестові, Кратосу, Гермесу, Океанові) Зевсова влада здається нескінченною, то Прометей ставиться до цього філософічно, як до явища, яке в принципі може скоро минути. Він вважає, що владика богів може втратити трон Олімпу так само легко, як це вже трапилось з двома попередніми тиранами — Зевсовим батьком Кроносом і дідом — Ураном.

Свободолюбство

Наступною проблемою, яка порушується в трагедії є свободолюбство. Прометей гордо відповідає на заклики Гермеса щодо того, до якого ганебного стану той сам себе довів, не скорившися Зевсові:

«Свого нещастя на негідне рабство я

Не проміняю, — це запам'ятай собі.»

Прометей і Христос — мученики та заступники людства

Чимось доля Есхілового Прометея нагадує долю Ісуса Христа.

По-перше, обидва вони постраждали не особисто за себе, за власні інтереси, а за людей, за інтереси людства: титан на Олімпі викрав божественний вогонь для людей, а Син Божий своєю смертю спокутував гріхи людства, зокрема й перворідний гріх.

По-друге, караючи обох, влада (Зевс і Понтій Пілат) продемонструвала свою несправедливість. Прометей був вимушений викрасти на Олімпі вогонь, уступаючись за «своїх дітей», смертних людей, несправедливо обійдених олімпійцями про розподілі «дарів Долі», про що Зевс добре знав. Прокуратор Юдеї Понтій Пілат також добре знав, що Христос не агітував проти Римської держави, проте виніс йому вирок і «вмив руки».

По-третє, обоє були покарані вкрай жорстоко й ганебно — розіп'яті: Прометей — на Кавказькій скелі, Ісус — на хресті Голгофи.

І, нарешті, по-четверте, обидва виявилися переможцями. Прометея звільнив Геракл, а Христос — воскрес.

Можливо, саме тому Карл Маркс, який щорічно перечитував Есхіла в оригіналі, назвав Прометея «найблагороднішим святим і мучеником у філософському календарі».

Для висновку:

Прометей постає не тільки богоборцем і тираноборцем, а й творцем , майстром, філософом, який зробив дуже багато для розвитку людства.
 

Літературний рід: драма

Жанр: трагедія

Сюжетна основа: міф про Прометея.

Тема: змалювання протистояння титана Прометея та Зевса.

 Ідея: засудження тиранії та самодержавства, уславлення самопожертви та сили духу у боротьбі з деспотичною владою.

Провідні ідеї:

• засудження тиранії;
• уславлення сили духу й самопожертви непересічної особистості у боротьбі з деспотичною владою;
• уславлення цивілізаційного розвитку людства;
• критика самодержавної влади.

Особливості трагедії Есхіла «Прометей закутий»:

• переосмислення міфічного образу;
•  монументальність образу титана;
• причина конфлікту: непримиренність поглядів двох визначних осіб — Прометея та Зевса;
•  прийом трагічної іронії; трагічний фінал.

До  таблиці 

Образ Прометея в трагедії Есхіла торкається важливої етичної проблеми, яка хвилювала драматурга усе життя – це власна відповідальність людини за рішення, що приймаються нею. Прометей був богом, тому міг передбачати і знав заздалегідь про ті страждання, які випадуть на нього через допомогу людям, але не змінив свого рішення.

Есхіл у своїй трагедії «Прометей закутий» не копіює відомий міф — він поглиблює, розширює його. Подвиг Прометея збагачується, набуває глибшого змісту. Із розвитком подій трагедії з’ясовується, що Прометей не тільки передав вогонь людям (як це було в міфах), а й започаткував людську цивілізацію: То я ж їм, дітям нетямущим, розум дав... Він навчив обробляти дерево й будувати житло, показав цілющі трави: Я їх навчив вигойні ліки змішувать, Щоб цим перемагати всякі хворості. Прометей першим запріг биків, звільнивши людей від найважчої роботи, привчив коней ходити запряженими, і кораблі — теж його винахід, навчив людей визначати зірки, лічити й писати, показав скарби землі: мідь, залізо, срібло, золото. «Від Прометея — всі в людей умілості!» — гордо розповідає сам герой трагедії. Але Прометей жорстоко покараний за свою любов до людей, за співчуття до них. За наказом самого Зевса він прикутий до скелі, проте задоволений тим, що вивів людей на шлях цивілізації, пишається своїми вчинками.

Іще одна важлива етична проблема, що хвилювала Есхіла протягом його творчого шляху, відбивається у трагедії. Це власна відповідальність особи за прийняте рішення. Адже Прометей — не простий смертний, він — бог, який має хист передбачення. Він заздалегідь знав про страждання, що випадуть йому на долю, але не ухилився від них. Свідомий вибір такого важкого шляху — саме це, мабуть, найвеличніший подвиг Прометея. Подвиг заради любові.

В особі свого героя автор стверджує благородство, сміливість, силу духу, а також віру в можливості людини. Його твір пронизаний духом протесту проти насильства й тиранії. Мабуть, саме тому образ Прометея є образом вічним.

Трагедія «Прометей закутий» — частина трилогії про Прометея. Інші дві частини («Прометей-вогненосець» та «Звільнений Прометей») не збереглися.

Вічний образ – художній образ, що виникнувши в конкретних історичних умовах, набуває настільки очевидної загальнолюдської значимості, що згодом знову і знову виникає у творчості письменників самих різних епох.

В трагедии "Прикованный Прометей" заложена "идея непримиримого конфликта между свободой и необходимостью, между титаническими притязаниями гордой личности и железными оковами, наложенными на неё судьбой".

"Прикованный Прометей" - трагедия, которая кладет начало высокой, героической трактовке образа Прометея, получившей затем важное продолжение в европейской культуре, оформившей этот образ как "вечный", "мировой".

Слово вчителя. Трагедія Есхіла «Прометей закутий» свідчить про те, що її автор не просто відтворює древній міф про відомого титана, а й по своєму продовжує його. Прометей постає не тільки богоборцем і тираноборцем, а й творцем , майстром, філософом, який зробив дуже багато для розвитку людства. За свідченнями істориків, у Давній Греції на честь Прометея влаштовували свята священного вогню. Найбільш спритні воїни й сильні елліни запалювали смолоскипи в Академії (так називали гай, розташований поблизу Афін, в якому любили розмірковувати філософи) і бігли з ним до Афін, а в місті від того вогню засвічували нові. Можливо, з цим святом і пов’язане виникнення крилатого вислову «Прометеїв вогонь» та терміну «прометеїзм», які є символ невгасимого прагнення до свободи, героїчних діянь на благо людства, до всього нового й нерозгаданого. Образ Прометея надихав поетів, художників, композиторів, скульпторів.

-А як ви розумієте вислів «людина з прометеївським духом»?

- Яким би був світ, якщо серед людей не було б здатних на «прометеїзм»?

- Чи зустрічали ви людей з «прометеївським духом» у сучасному житті, або при вивченні біографії письменників?

Образ Прометея у мистецтві

До образу Прометея постійно звертається людство. Широкою популярністю користувався уривок, незавершеної драми Гете «Прометей». За добу романтизму образ Прометея. стає символом непокори, тираноборства і людинолюбства. Яскравим свідченням цього є спадщина видатних англійських романтиків – Дж. Байрона і П.Б. Шеллі. Недарма Байрона називали «Прометеєм ХІХ ст.», а Мері Шеллі, дружина поета, зазначала, що «Прометей – душа поезії Шеллі». Вірш Байрона «Прометей» тематично пов'язаний з трагедією Есхіла «Прометей закутий». У творі містяться роздуми поета, про долю ліричного героя, автор висловлює співчуття героєві, готового пожертвувати собою заради інших.

У тому твій небесний гріх,

Що людям зменшив ти страждання,

Що світлом розуму й пізнання

На боротьбу озброїв їх?

Хай доля зла тебе скувала,

Та виклик твій, борня зухвала,

Завзяття вогненне твоє,

Твій гордий дух і непокора, 

Що їх і небо не поборе, 

 Для смертних прикладом стає.

     Дж. Байрон «Прометей»

До образу Прометея зверталися й українські митці. І саме про це нас розповість ________________________________________________

 

Лунає фрагмент увертюри з симфонічної поеми Ф.Ліста «Прометей». ( можна додати, що тема Прометеєвого подвигу надихнула на створення музичних шедеврів видатного німецького композитора Людвіга ван Бетховена (балет «Творіння Прометея») й відомого українського композитора Станіслава Людкевича, який у 1905 році написав кантату-симфонію «Прометей»)

НА ПЕРШОМУ УРОЦІ:

Бліцопитування за почутим:

• 
  Усі ролі в давньому театрі виконували ..(чоловіки)
• 
  Характерними особливостями акторського вбрання є …( котурни та маски)
• 
  Найкращого з драматургів нагороджували …( вінком з плюща)
• 
  Присутність на спектаклі дорівнювала виконанню …( громадських обов’язків)
• 
  Театр був школою …( соціального виховання)
• 
  Авторів трагедії називали …(«вождями мудрості»)

Драма ( від гр..drama – дія) – один із трьох літературних родів (поряд з епосом і лірикою), що зображує складний і серйозний конфлікт, напружену боротьбу між дійовими особами

Трагедія ( від гр.. tragoedia, букв. – козлина пісня) – драматичний жанр, в основу якого покладений дуже гострий та непримиренний суспільний конфлікт, який часто завершується смертю героя або героїв.

Комедія – драматичний жанр, що висміює негативні суспільні явища, людські вади

Епіграф до презентації                                  

Пролог – давав  зав’язку сюжету, вступ до першого виступу хору.

Парод (з гр. «виступ», «прохід») – вихід хору на оркестру з першою піснею, перша частина хору.

Епісодії (з гр. «привхід») – чергування хорових і діалогічних сцен, діалогічна частина (діалоги актора і хору, хоревтів чи корифея).

Стасими – «стоячі пісні хору», урочисті пісні хору, складаються зі строф та антистроф. Інколи стасим має ЕПОД.

Строфа – пісня  хору з рухом навколо бюста Діоніса з правого боку оркестри до лівого.

Антистрофа – пісня хору під час зворотного руху

Епод – пісенний підсумок.

Драматична розв’язка (після третього стасима).

Комос – пісня-плач хору, під час якої він залишав оркестру й зникав у скене.

Ексод- наслідок, фінал трагедії, завершальна пісня хору.

                 Словник:

Хорег – забезпечений громадянин, який виділяє кошти та керує дійствами.

Протагоніст – Єдиний самостійний актор у трагедії.

Корифей – заспівувач хору.

Пролог – давав зав’язку сюжету, вступ до першого виступу хору.

Парод (з гр. «виступ», «прохід») – вихід хору на оркестру з першою піснею, перша частина хору.

Епісодії (з гр. «привхід») – чергування хорових і діалогічних сцен, діалогічна частина (діалоги актора і хору, хоревтів чи корифея).

Стасими – «стоячі пісні хору», урочисті пісні хору, складаються зі строф та антистроф. Інколи стасим має ЕПОД.

Строфа – пісня  хору з рухом навколо бюста Діоніса з правого боку оркестри до лівого.

Антистрофа – пісня хору під час зворотного руху

Епод – пісенний підсумок.

Драматична розв’язка (після третього стасима).

Комос – пісня-плач хору, під час якої він залишав оркестру й зникав у скене.

Ексод- наслідок, фінал трагедії, завершальна пісня хору.

                 Словник:

Хорег – забезпечений громадянин, який виділяє кошти та керує дійствами.

Протагоніст – Єдиний самостійний актор у трагедії.

Корифей – заспівувач хору.

Пролог – давав  зав’язку сюжету, вступ до першого виступу хору.

Парод (з гр. «виступ», «прохід») – вихід хору на оркестру з першою піснею, перша частина хору.

Епісодії (з гр. «привхід») – чергування хорових і діалогічних сцен, діалогічна частина (діалоги актора і хору, хоревтів чи корифея).

Стасими – «стоячі пісні хору», урочисті пісні хору, складаються зі строф та антистроф. Інколи стасим має ЕПОД.

Строфа – пісня  хору з рухом навколо бюста Діоніса з правого боку оркестри до лівого.

Антистрофа – пісня хору під час зворотного руху

Епод – пісенний підсумок.

Драматична розв’язка (після третього стасима).

Комос – пісня-плач хору, під час якої він залишав оркестру й зникав у скене.

Ексод- наслідок, фінал трагедії, завершальна пісня хору.

                 Словник:

Хорег – забезпечений громадянин, який виділяє кошти та керує дійствами.

Протагоніст – Єдиний самостійний актор у трагедії.

Корифей – заспівувач хору.

Пролог – давав зав’язку сюжету, вступ до першого виступу хору.

Парод (з гр. «виступ», «прохід») – вихід хору на оркестру з першою піснею, перша частина хору.

Епісодії (з гр. «привхід») – чергування хорових і діалогічних сцен, діалогічна частина (діалоги актора і хору, хоревтів чи корифея).

Стасими – «стоячі пісні хору», урочисті пісні хору, складаються зі строф та антистроф. Інколи стасим має ЕПОД.

Строфа – пісня  хору з рухом навколо бюста Діоніса з правого боку оркестри до лівого.

Антистрофа – пісня хору під час зворотного руху

Епод – пісенний підсумок.

Драматична розв’язка (після третього стасима).

Комос – пісня-плач хору, під час якої він залишав оркестру й зникав у скене.

Ексод- наслідок, фінал трагедії, завершальна пісня хору.

                 Словник:

Хорег – забезпечений громадянин, який виділяє кошти та керує дійствами.

Протагоніст – Єдиний самостійний актор у трагедії.

Корифей – заспівувач хору.

ПРОМЕТЕЙ

Не думайте, що то з сваволі й гордощів

Мовчу я,- в грудях серце розривається,

Коли погляну на оцю ганьбу свою!

Хто, як не я, новітнім божествам оцим

440]

Розподілив почесної судьби дари?

Мовчу вже, ви-бо знаєте й самі про це,-

Ось про недолю смертних ви послухайте:

То я ж їм, дітям нетямущим, розум дав,

Я наділив їх мудрою розважністю.

445]

Не для докору людям це розказую,-

Лише щоб силу показать дарів моїх.

Вони раніше й дивлячись не бачили

І слухавши не чули, в соннім маренні

Ціле життя без просвітку блукаючи.

450]

Не знали ні теслярства, ні підсонячних

Домів із цегли, а в землі селилися,

Мов комашня моторна, десь у темряві

Печер глибоких, сонцем не осяяних.

І певної ще не було прикмети в них

455]

Для зим холодних, і весни квітучої,

І золотого літа плодоносного.

Весь труд їх був без тями. Таємничий схід

І захід зір небесних пояснив я їм.

З усіх наук найвидатнішу винайшов

460]

Науку чисел, ще й письмен сполучення

І творчу дав їм пам'ять - цю праматір муз.

І в ярма перший уярмив тварини я,

Щоб у важкій роботі, приневолені,

Людей своїми заступили спинами.

465]

Я віжколюбних коней в колісниці впріг -

Забагатілих розкошів оздоблення.

Хто, як не я, для мореплавців вигадав

Між хвиль летючі льнянокрилі повози?

Для смертних всі знаряддя ці я винайшов, 

470]

Собі ж, бездольний, не знайду я способу,

Як із біди своєї увільнитися.

ХОР

Вже й розум губиш у ганебних муках ти!

Немов поганий лікар недосвідчений,

Що сам захворів, блудиш і сумуєш ти,

475]

Собі самому ліків не знаходячи.

ПРОМЕТЕЙ

Та вислухайте далі, і здивуєтесь,

Які я мудрі винайшов умілості

Й мистецтва,- з них найважливіші ось які:

Хто занедужав, ні пиття цілющого

480]

З трави-гойниці, ні мастей не знаючи,

Без допомоги загибав лікарської,-

Я їх навчив вигойні ліки змішувать,

Щоб цим перемагати всякі хворості.

Для них я різні віщування способи

485]

Установив, і перший сни я визначив,

Що справджуються; роз'яснив я значення

Прикмет дорожніх, і таємних висловів,

І льоту хижих, кривопазуристих птиць -

Яка на добре чи на зле провісниця;

490]

Усі пташині з'ясував я звичаї -

І як живе з них кожна й чим годується,

Яка в них ворожнеча і любов яка.

Я показав, якими мають нутрощі

У жертви бути, щоб богам подобатись,

495]

Якими - жовчі і печінок кольори.

Товстенні стегна попаливши й тельбухи

Тварин жертовних, викрив перед смертними

Я потаємну вмілість передбачення

В огнистих знаках, ще ніким не бачених.

500]

Це все - від мене. Хто посміє мовити,

Що глибоко попід землею сховані

Скарби - залізо, мідь, срібло і золото -

Він на вигоду людям, а не я, знайшов?

Ніхто, крім тих, хто безсоромно хвастає.

505]

А коротко сказати, то довідайтесь:

Від Прометея - всі в людей умілості.

ПРОМЕТЕЙ

1040]

Все я знав наперед, що звістив він мені.

Мук зазнати ворогу від ворогів -

Не ганьба. Хай же ринуть на мене вогню

Дволезого кучері, неба ефір

Хай від грому, від натиску буйних вітрів

1045]

Розірветься на частки: землю важку

Аж до самих основ, до коріння її,

Переможний хай похитне буревій;

В шумуванні шаленім хвилі морські

Хай сплетуться з шляхами небесних світил.

1050]

В вировому коловертні долі нехай

Закинуть в Тартару чорну глибінь

Моє знесилене тіло - на смерть

Ніколи мене не вбити!

 Експрес-опитування

•                   Хто головний герой міфу? (Прометей)
•                   Що ми вже знаємо про  Прометея? Походження героя. ( Він був титан, який посмів виступити проти Зевса)
•                   Хто такий титан? Він схожий на людину? ( Титан – божество з числа велетнів, які повстали проти богів Олімпу; це людина з великою фізичною або розумовою силою; видатна героїчна постать)
•                    Що означало його ім’я?  (« Провидець», « той, хто думає наперед»)
•                   Чого навчив Прометей людей? (Ремеслам, наукам, полюванню, мореплавству, перетворив людей первісних на «людей розумних».)
•                   Чому Прометей допомагав людям? ( Бо вони не мали сили богів, були кволі, лякливі).
•                   Отже, він співчував людям. У чому?( Ніхто не допомагав їм освоїти світ)
•                   У чому таємниця цього вогню із Олімпа? ( Іскра божественного вогню таїть в собі таємницю розуму, чим більше вогонь горить, тим більше пізнають люди.

 Асоціативний ланцюжок

 ВОГОНЬ  РОЗВИТОК    КУЛЬТУРА

Вогонь – світло – іскра – іскра розуму – прогрес – розвиток – прогрес

 Як відомо, вогонь, полум’я здатні освітлювати все навколо, протистояти темряві. А вислів «Вогонь Прометея» означає світло розуму, пізнання, культури, цивілізації. 

-         Отже, що в цьому міфі символізує вогонь? ( Вогонь - символ розвитку культури)

-         Чи легко було принести вогонь із Олімпу?

-         Знав Прометей про те, що прогнівить Зевса? ( Звичайно, знав, на те ж він і провидець. Але любов до людей ( її ще називають гуманізмом), співчуття до них перемогли)

-         Як покарав Зевс Прометея? ( Наказав Гефестові прикувати його до скелі. Кожен день прилітав орел і викльовував Прометею печінку, за ніч вона відростала і з кожним новим днем муки починалися знову)

-         Скільки тривали муки титана? (Тисячоліття)

-         Як тримався наш герой? (Жодного разу не попросив милості, не зрікся своєї приязні до смертних).

-         Навіщо він терпів усі муки? ( Терпів муки заради щастя людей.)

-         Давайте подумаємо, це подвиг чи вчинок Прометея? Доведіть свою думку.

-          А як називають людину, яка турбується про благо інших людей ? (Альтруїст)

-         Чи можна вважати Прометея героєм? ( Прометея можна вважати героєм, тому що він здійснив подвиг заради інших, пожертвував своїм щастям, бо дуже хотів допомогти людям).

-         Що носять люди на згадку про Прометея?

( Обручку та вогонь Прометея у серцях)

-         Символом чого є Прометей? ( Символ борця за свободу та носій світоча розуму)

Час створення  міфу:  період архаїки  ІХ – VIII ст. до н.е.

                    Трагедії:  зрілий період творчості Есхіла ≈444-443 рр до н.е.

Сенкан  до образу Зевса  і Прометея,  Есхіла

Есхіл

Талановитий, героїчний.

Воював, писав, перемагав.

Його називають «батьком трагедії».

Новатор.

Прометей

Мужній, принциповий

Захищає, повстає, передбачає

Бореться проти влади Зевса

Титан

Прометей.

Мужній, витривалий.

Захищає, навчає, страждає.

Здійснює подвиг, ризикуючи собою.

Тираноборець.

Зевс

Властолюбний, жорстокий

Злиться, мститься, карає,

Боїться втратити владу над світом

Тиран