Тема уроку. Види забруднення, їхні наслідки для природних і штучних екосистем та людини
Мета уроку:
Освітня. Сформувати знання про види забруднення, з’ясувати наслідки забруднення для природних і штучних екосистем та людини
Розвивальна. Розвивати вміння логічно мислити та використовувати теоретичні знання для з’ясування причин та наслідків дій антропогенного чинника.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.
Тип уроку. Комбінований
Обладнання і матеріали: підручник, зображення, що ілюструють види забруднення
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Біологічний диктант
ІІІ. Актуалізація опорних знань
IV. Повідомлення теми і мети уроку. Вивчення нового матеріалу
Забруднення довкілля - це надходження в навколишнє середовище речовин та енергії, що призводить до порушення структури й функцій біосистем.
Забруднення може статися внаслідок дії:
За природою забруднювачів розрізняють такі види забруднення:
Екологічними наслідками забруднення є результат дії різних видів забруднення, що виявляється у негативних змінах стану й функціонування біосфери, природних і штучних екосистем, популяційних механізмів саморегуляції та процесів життєдіяльності організмів.
Серед екологічних наслідків біосферного забруднення глобального значення набули:
парниковий ефект |
|
озонові діри |
|
кислотні опади |
|
смог |
|
цвітіння води |
|
евтрофікіція водойм |
|
На рівні екосистем привнесення або вилучення певних речовин спричиняє порушення їх структури й функціонування. Такі порушення можуть призвести до негативних наслідків на рівні екосистем:
накопичення забруднювачів трофічними рівнями,
збільшення або зменшення таксономічного різноманіття екосистеми, зниження первинної продуктивності екосистеми, що впливає на видовий склад редуцентів і консументів, її стійкість і стабільність та ін.
На популяційно-видовому рівні у більшості видів рослин спостерігаються:
зниження енергії проростання насінин,
гальмування процесів росту й розвитку,
морфологічні порушення кореневої системи та пагонів.
У природних популяціях тварин змінюються вікова, генетична, просторова й статева структура, інтенсивність розмноження, вік досягнення статевої зрілості та ін. Найбільший негативний вплив відчувають живі організми, чия життєдіяльність пов'язана з ґрунтом (едафобіонти) та дном водойм (бентос), оскільки саме в цих ділянках накопичуються забруднювачі.
На рівні організмів найвразливішими до забруднення є тканини, у яких відбуваються активні процеси поділу. Через те меристеми зелених рослин, ретикулярні тканини червоного кісткового мозку хребетних тварин і людини зазнають найбільшої шкоди. Результатом такого впливу є онкологічні захворювання. Найчутливішими до забруднювачів є ранні стадії розвитку: негативна дія полютантів призводить до появи різних вад розвитку.
Якість довкілля - міра відповідності навколишнього середовища і природних умов потребам людей та інших організмів. Ця найзагальніша властивість довкілля оцінюється передусім через вплив і розвиток негативних процесів у екосистемах. Організаційні засади оцінювання впливу на довкілля, спрямованого на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екобезпеки, охорони довкілля, раціонального природокористування, регулюються Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» від 2017 р. Для визначення, обмеження, передбачування змін й якості довкілля застосовують певні механізми. Це екологічна експертиза, екологічні нормування, прогнозування, сертифікація, стандартизація, ліцензування, екологічний аудит.
Оцінювання впливу забруднення на довкілля здійснюється на державному рівні шляхом екологічної експертизи за певними параметрами (наприклад, кількість сполук важких металів, деяких ксенобіотиків, температура, кількість кисню, СО2, NO в атмосфері). Нормування в галузі охорони довкілля визначає показники, що мають зменшувати антропогенний вплив і сприяти процесам самовідновлення й саморегуляції екосистем.
Екологічне нормування - це закріплення на законодавчому рівні певних правил, вимог, стандартів щодо охорони довкілля, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки.
Система екологічних нормативів якості довкілля включає:
Екологічне прогнозування - це діяльність із застосуванням специфічних методів для передбачення можливих змін довкілля. Результатом прогнозування є екологічний прогноз, прогнозні карти; наприклад, прогноз кліматичних змін, карта родючості ґрунту тощо. Існує три основні групи методів прогнозування: методи експертного оцінювання (способи отримання інформації за участі спеціалістів-експертів), методи екстраполювання (перенесення даних, отриманих у певній галузі діяльності, на аналогічні галузі), методи моделювання процесів (створення спрощеної версії екологічного процесу).
V. Узагальнення та систематизація знань
Самостійна робота учнів
Хімічні |
Біологічні |
Фізичні |
Механічні |
|
|
|
|
VІ.Домашнє завдання: опрацювати матеріал в підручнику