Розробка уроку з елементами критичного мислення

Тема: Візантійська імперія доби Юстиніана. Культура Візантії.

Мета: охарактеризувати  історичний процес становлення, розвитку та занепаду Візантійської імперії;  визначити  зовнішню та внутрішню політику імперії; ознайомити учнів з діяльністю візантійського імператора Юстиніана, рівнем розвитку культури та її впливом на історію слов’янських народів, у тому числі Русі України; формувати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та  навички логічного мислення; виховувати

шанобливе ставлення до історії та культури інших народів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Очікувані результати

Після цього уроку учні:

матимуть уявлення про історію Візантійської імперії;

характеризуватимуть внутрішню та зовнішню політику Юстиніана;

даватимуть характеристику особи Юстиніана;

показуватимуть на карті територію Візантії;

називатимуть найвідоміші пам'ятки культури Візантії.

Основні терміни і поняття: ромеї; василевс; повстання «Ніка»; іконоборство.

Основні дати та події:

•330 р. – римський імператор Костянтин переніс столицю імперії на місце колишньої грецької колонії Візантій;

•395 р. – розпад Римської імперії на Західну та Східну;

•527-565 рр. – правління Юстиніана;

•532 р. – повстання «Ніка»;

•534 р. – створення Кодексу Юстиніана;

•1204 р. – взяття Константинополя хрестоносцями;

•1453 р. – падіння Константинополя.

Обладнання: підручник, мультимедійна презентація, додатковий матеріал.

Структура уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, оголошення теми, мети уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу:

1) Народження Візантії.

2) Імперія Юстиніана.

3) Іконоборство.

4) Візантія в ХІІ-ХV ст.

5) Культура Візантії.

V. Узагальнення і систематизація набутих знань.

VІ. Підсумки уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

"... Імперія залишалася імперією: блиск і багатство,

                                                         розвинута економіка і державність, чималий вплив на

                                                       сусідів –  все це було притаманне Візантії аж до її падіння»             

Хід уроку

І.   Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

-         Робота з карточками

№1. Армія Карла Великого здійснила понад 50 походів в сусідні країни. Впишіть у порожні клітинки три головних напрямки походів.

За Верденським договором імперія Карла Великого була розділена на три частини. Впишіть у порожні клітинки, як називалися з'явилися королівства.

№2. Оберіть правильну відповідь:

1. Карл Великий став імператором у: - 790 р., 800 р,  814 р.
2. Імперія Карла Великого була розділена в: - 814 р., 860 р., 843 р
3. "Життя Карла Великого" написав: - Алкуін; Ейнгард;  Храбан Мавр.
4. Королівські укази франкських королів називалися: - картулярії; капітулярії; аннали.
5. Улюблене місто Карла Великого: - Париж; Рим; Ахен.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, оголошення теми, мети уроку

Перегляд відеоролика «Константинополь. Реконструкція»(youtube.com).

-         Яке враження на вас справив відеоролик?

-         Про що він розповідає?

-         Спробуйте озвучити ролик.

Це місто було столицею могутньої держави, назву якої ви дізнаєтесь, розшифрувавши текст.

Про назву цього величного міста існує багато переказів, та все ж найвідомішою є така легенда.

   В безхмарному небі над берегами Босфору кружляв орел зі змією в кігтях. Змія, звиваючись, намагалася вжалити ворога, але орел каменем упав вниз і роздробив їй голову ударами сильного дзьоба. Перемогу царя птахів зустріли радісними окриками посланці римського імператора, які шукали місце для нової столиці величезної імперії. Битву орла зі змією вони розтлумачили як знак небес і на місці старої грецької колонії було засновано місто.

Метод «Мікрофон»

-         Як ви думаєте, про що піде мова на сьогоднішньому уроці? (про Візантійську державу, її розвиток, правителів, культуру, столицю).

Учитель. Коли в 395 році імператор Феодосій розділив імперію між синами Аркадієм і Гонорієм, він не міг знати, наскільки різною буде їхня доля: швидка і безславна загибель західної частини і тисячолітнє життя східної.

Але вже Феодосію було очевидно, що східна половина багатша  західної, і не випадково старший син отримав саме її.

Західна імперія загинула під тиском варварських племен в V ст.  Східна прожила ще ціле тисячоліття і вважала себе спадкоємицею великого Риму.

 Отже, тема сьогоднішнього уроку «Візантійська імперія доби Юстиніана. Культура Візантії», ми перенесемося у Візантію і ближче познайомимося з історією цієї дивовижної країни

Проблемне завдання: спираючись на вивчений матеріал, визначте, чому Візантія виявилась більш міцною, ніж Західна Римська імперія.

План уроку

1.Народження Візантії.

2.Імперія Юстиніана.

3.Іконоборство

4.Загибель Візантії.

5.Культура Візантії.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.Народження Візантії.

Розповідь вчителя. У 330 р. імператор Константин І вирішив перенести центр імперії з Риму на схід і на березі Босфорської протоки на місці старої грецької колонії Візантій, перейменувавши її на Константинополь, заснував нову столицю Римської імперії – Константинополь. Від цього й пішла назва Східної Римської імперії – Візантійська імперія.

    До складу Східної Римської імперії входили Балканський півострів, Мала Азія, землі Кавказу, Сирія, Палестина, Єгипет (розповідь супроводжується роботою з картою). Її населяло безліч народів: сирійці, вірмени, євреї. Найбільше було греків, і з часом грецька мова замінила латину, ставши державною мовою імперії. Не випадково в Західній Європі, а пізніше і на Русі всіх жителів імперії називали греками. Але самі себе вони називали по-грецьки ромеями - римлянами і в своїй державі бачили продовження Римської імперії.

     Через Константинополь проходили важливі торгові шляхи - «Великий шовковий шлях», «з варяг у греки», «шлях пахощів».

   Державний устрій Візантії – монархія. На чолі Візантійської держави стояв василевс. Вважалося, що василевс стоїть набагато вище всіх інших смертних, що він є Божий обранець, милістю Господньою отримав верховну владу над усім християнським світом. Влада василевса була не тільки світською, він  вважався покровителем церкви. Константинополь -  «око віри християнської» -  мав стати Новим Єрусалимом,  раєм на Землі.

 Імператор керував країною, призначав чиновників, видавав закони і судив за їх порушення, командував військом, оголошував війну і укладав мир. В його руках була не тільки кар'єра, але і життя кожного підданого. Але зазвичай він був змушений рахуватися з чиновниками і армією, провінційною знаттю і буйним  константинопольським натовпом.

  Двір імператора вражав іноземців своєю витонченою розкішшю. На час парадних прийомів василевс одягався в прекрасні шати, гаптовані золотом. Тільки імператор міг використовувати у своєму вбранні пурпурний (тобто темно - або яскраво-червоний) колір. Урочистий церемоніал підіймав імператора на недосяжну висоту і над підданими, і над іноземними гостями.

   Священним вважався титул, становище ж самого імператора могло виявитися вкрай нестійким. Лестощі, інтриги і змови були невід'ємними рисами константинопольського двору. Влада візантійського імператора не передавалася спадково – правителя обирав синкліт (дорадчий орган вельмож), військо і народ.  Часто імператорів скидали, причому на вершині влади міг виявитися - виходець з будь-якої суспільної групи. На трон підіймалися колишні солдати і конюхи - яка різниця, ким був колись той, хто зараз - земний бог?

     На відміну від Західної Римської імперії, Візантії в епоху Великого переселення народів вдалося непогано захистити свої кордони. Вона вистояла, зберегла розвинену економіку, традиції римської державності і грецької культури. Її торгові шляхи були безпечними, а гроші – повноцінними і надійними. Візантія залишалася країною багатолюдних і процвітаючих міст, серед яких виділявся своїм значенням столичний Константинополь.

   Розташування міста на перехресті найважливіших торгових шляхів (сухопутного з Європи в Азію і морського із Чорного моря в Середземне) визначило швидке зростання населення міста і розквіт його економіки. Кілька століть Константинополь був найбільшим містом Європи.

   В країні був створений сильний апарат державного управління. Урядовців призначав імператор, спеціальні служби відповідали за збирання податків, пошту, дороги, існувала також таємна поліція. Візантія мала сильну армію та флот.

Метод «Мозковий штурм»

 – На вашу думку, якими могли бути причини стрімкого піднесення Візантійської імперії (вигідне географічне положення - на перехресті торгових шляхів, розвинені ремесло і торгівля, сильна армія, сильна  імператорська влада).

2. Імперія Юстиніана.

Вчитель: Найбільшої могутності Візантія досягає у період правління імператора Юстиніана (527-565 рр.). Перед вами портрет Юстиніана в молодості. Як ви думаєте, якою людиною він був? (відповіді учнів).

Вчитель: Юстиніан - виходець із бідної селянської родини, солдат, який досяг вершини влади завдяки удачі і рішучості, рідкісному поєднанню владолюбства і особистого аскетизму, великодушності і підступності. Людина надзвичайно честолюбива, розумна і освічена, він залишився в історії християнства володарем, значною мірою вплинув на долю церкви.

  Про людину потрібно судити за її справами, тому ми маємо проаналізувати діяльність Юстиніана, тобто ті реформи, які він провів за життя.

Я пропоную більш детально ознайомитися з діяльністю Юстиніана та визначити внутрішню і зовнішню політику імператора. Для цього ми об'єднуємося в групи, опрацьовуємо додатковий матеріал та текст підручника, а потім представляємо результати своїх напрацювань у вигляді узагальнених таблиць.

І група - Внутрішня політика Юстиніана.

ІІ група - Зовнішня політика Юстиніана.

ІІІ група - Характеристика історичного діяча.

Внутрішня політика Юстиніана

«Єдина держава, єдиний закон, єдина релігія» - за таким принципом жив Юстиніан І.

   За Юстиніана Візантія стала не тільки найбільшою і найбагатшою державою Європи, але й   мала  високий рівень розвитку культури. Імператор зміцнив законність і правопорядок в країні. Під час його правління Константинополь став мистецьким центром середньовічного світу. Були побудовані чудові храми, що дійшли до наших днів — собор Святої Софії і церква Сан-Вітале в Равені.

Імператор упорядкував базу законів. Він уклав «Звід громадського права», в якому, зокрема проголошувалося, що громадяни перед законом рівні, хоча джерелом законів визначалася воля монарха. «Кодекс Юстиніана» взяли за основу своїх законів чимало європейських країн.

Імператор Юстиніан написав передмову до збірки юридичних кодексів. У ньому він висловлював думку про те, що «найбільшими дарами, які Господь у своїй любові до людства послав людям, є релігія і імперія, оскільки перша служить справам божим, а друга - справам земним».Візантійці поділяли його переконання, багато з них порівнювали імперію з людським тілом, а церкву – з душею.

За законами Юстиніана раб вважався людиною. Рабство не скасовувалося, а тепер раб міг звільнитися, якщо: ставав солдатом; йшов у монастир; ставав єпископом. Раба не можна було вбивати.

Жінки були зрівняні в правах з чоловіками, був заборонений розлучення.

Смертна кара скасована не була.

Але залишалися ще пережитки старого часу. Особливо жорстоко каралися прості люди: їх могли спалити на багатті, розіп'ясти на хресті, побити різками до смерті і т. д. Знатних людей найчастіше страчували через обезголовлення. Заборонялася і каралася смертю образа імператора.

   За правління Юстиніана І особливого розмаху набуває будівництво. За словами Прокопія Кесарійського будь-яке земельне володіння було укріплене фортецею або ж поблизу нього був військовий пост. Бажаючи перевершити самого Соломона і його легендарний Єрусалимський храм, Юстиніан І наказує побудувати в Константинополі, на місці зруйнованого пожежею старого храму, найграндіозніший собор Візантії — собор Святої Софії. На його престолі був такий напис: “Твоє від Твоїх приносимо Тобі Твої, Христе, раби Юстиніан і Феодора”. А мозаїки церкви Сан-Вітале в Равенні містять унікальні зображення Юстиніана І, його дружини Феодори та найвідоміших вельмож.

Але на створення таких красивих храмів і на забезпечення палацу Юстиніана потребувалися значні кошти. Збір непомірних податків викликав народне повстання під сміливим закликом «Перемагай!» (по-римському «Ніка») 532 р. Повсталі вимагали від Юстиніана зменшення податків і звільнення з посад деяких жорстоких чиновників.

За наказом імператора лідерів заворушення стратили. Ця розправа підштовхнула жителів столиці до рішучих дій.

Повстанці з криками «Ніка!» («Перемога!») взяли в облогу палац імператора, почали громити і підпалювати будинки багатіїв і урядові будівлі. Вони вимагали, щоб Юстиніан зрікся престолу. Але лідери повстанців діяли нерішуче: зібравшись на іподромі, де почалося повстання, вони обговорювали, що робити далі. А імператор не шкодував коштів на підкуп нестійких повстанців. Загони найманців непомітно підібралися до іподрому і з оголеними мечами увірвалися на арену. Вони влаштували там жахливу різанину, перебивши до 35 тис. осіб. Основні сили повстанців були розгромлені. Юстиніан жорстоко розправився з народом, закликавши на допомогу варварів.

Бажаючи заручитися підтримкою церкви, дарував їй землі та цінні подарунки, будував храми і монастирі.

Піддавав гонінням язичників і іудеїв, відступників від християнського віровчення.

Закрив школу в Афінах, яка вважалася найбільшим центром язичницької культури.

На відміну від країн Західної Європи, у Візантії збереглася деспотична влада. Всі мали тремтіти перед імператором, славити його у віршах.

Юстиніан І був ревним християнином, а також вважав себе богословом. Тому боровся з іновірцями та єретиками.

Орієнтовна підсумкова таблиця

Внутрішня політика.

1) Створення Кодексу Юстиніана.

2) Розвиток культури.

3) Широке будівництво (храм Святої Софії)

4) Залучення на службу державі талановитих людей.

5) Розправи над неугодними.

Зовнішня політика Юстиніана

Вступивши на імператорський престол Юстиніан І одразу ж започаткував загальну програму відродження величі Нового Риму.

Для початку слід було вирішити перське питання, щоб уладнати конфлікт на східних кордонах імперії. Давня ворожнеча між персами та греками вилилась у війну за контроль над кавказьким регіоном.

Здійснення грандіозного плану відновлення меж Римської імперії  Юстиніан почав з завоювання королівства вандалів в Північній Африці (Лівії).

Наступним етапом у зовнішній політиці Юстиніана І став Захід, в першу чергу  остготи. Юстиніан І приєднав західне узбережжя Іспанії та південні береги Галлії.

Проте головні інтереси імператора все-таки були на Сході, у Фракії та Малій Азії.

Правління Юстиніана І ознаменувалось активною дипломатією, котра була направлена на створення союзів з одними державами чи то племенами проти інших. Це допомагало підтримувати необхідний баланс сил на кордонах імперії, а також сприяло проведенню успішних воєнних кампаній.

У середині 50-х років VI ст. кровопролитні війни на Заході підходили до свого завершення. Територія імперії збільшилася майже вдвічі. Далмація, Італія, Північна Африка, південний схід Іспанії, острови західного басейну Середземного моря — Сицилія, Сардинія, Корсика — були приєднані до держави Юстиніана. Майже все узбережжя Середземного моря знову було в його руках, а саме це море знову перетворилося на Римське озеро. Великий був політичний резонанс візантійських завоювань на Заході. Римський світ з надією і подивом побачив, що “непереможні” варвари не настільки вже сильні. На Заході знову відродився римський “патріотизм”, відновлювалася римська культура, химерно перепліталася з візантійською цивілізацією і варварською спадщиною. 

У VI ст., за правління імператора Юстиніана, значно зріс вплив Візантії у Північному Причорномор'ї. В цей час вона міцно утримувала у своїх руках торгову монополію і військове панування на Чорному морі. Імперія володіла Херсонесом, Боспором (нині — Керч) і Таманським півостровом.

Орієнтовна підсумкова таблиця

Зовнішня політика.

1) Розгром вандалів у Північній Африці.

2) Війна з вестготами. Приєднання Південної Іспанії.

3) Війна з остготами. Приєднання Італії.

4) Приєднання Південного берега Криму.

Характеристика історичного діяча

Це був хитрий, жорстокий і підступний імператор, який заради посилення своєї влади йшов на все – убивства, обмани, помсту. Міг дозволити будь-кому висловити свою думку, а згодом стратити. Хоча й мав він добру освіту, проте за свій вплив боровся по-варварськи. Дружина, колишня циркова актриса Феодора була йому чудовою парою – підтримувала Юстиніана своїми рішучими, вольовими безпощадними справами, залишаючись красивою жінкою.

 Він спав мало, ночами займаючись всілякими державними справами, за що отримав від сучасників прізвисько “безсонного правителя”. Їжу приймав часто найпростішу, ніколи не вдавався до непомірної обжерливості або пияцтва. До розкоші Юстиніан також був дуже байдужим, але, добре розуміючи значення зовнішності для престижу держави, не жалів для цього засобів: вбрання столичних палаців і будівель і пишність прийомів приводили в подив не тільки варварських послів і царів, але і досвідчених римлян. Притому і тут імператор знав міру: коли в 557 р. багато міст були зруйновані землетрусом, він негайно відмінив пишні палацові обіди і подарунки, що давалися імператором столичній знаті, а заощаджені чималі гроші відправив постраждалим.

Юстиніан вміло підбирав помічників. За словами історика Прокопія, він міг, не виявляючи гніву, «тихим, рівним голосом віддати наказ перебити десятки тисяч ні в чому не винних людей».

Юстиніан боявся замахів на своє життя і тому легко вірив доносами і був швидкий на розправу. Багатство і пишність імператорського двору «золотого століття» увійшло в легенди. Побачивши імператора, всі повинні були впасти на коліна. Коли велич цього видовища виробляло достатньо враження на всіх, кому випало таке щастя, посла підводили до трону. По дорозі він повинен був тричі зупинитися і схилити коліно перед василевсом. Дійшовши до трону, він простягав грамоти розпоряднику церемоній і вітав імператора від імені свого монарха. Імператор відповідав, довідавшись про здоров'я останнього.

Імператор був досить зайнятою людиною, його день був довгим і насиченим. Імператора будили щодня о шостій ранку трьома ударами в двері. Він вставав і одягався без сторонньої допомоги, обходячись без будь-яких церемоній, подібних до тієї, яку пізніше ввів Людовик XIV, король Франції. Зі своєї спальні імператор йшов в Золотий зал, щоб помолитися перед іконою Спасителя, яка перебувала в спеціальній ніші. Після чого сідав на трон і снідав. Поївши, він брав керуючого двором і обговорював з ним розпорядок дня.

Імператор Юстиніан, за свідченнями Прокопія Кесарійського, був постійно охоплений турботою про знищення роду людського, вигадуючи разом з усією дружиною нові причини для цього. Це була людина підступна та мінлива, він не був вірний друзям, нещадний до ворогів [Прокопій Кесарійський. Таємна історія. – М., 1993].

«У Константинополі до імператорського палацу примикає зал витонченої розкоші і краси, у греків звана Магнавра, або Золота палата... Перед троном імператора мідяне стояло, але позолочене дерево, гілки якого наповнювали різного роду птахи, зроблені з бронзи і також позолочені. Птахи видавали кожна свою особливу мелодію, а сидіння імператора було влаштовано так майстерно, що спочатку воно здавалося низьким, майже на рівні землі, потім кілька більш високим і нарешті висить у повітрі. Колосальний оточували трон, у вигляді варти, мідні або дерев'яні, але, у всякому разі, позолочені леви, які скажено били своїми хвостами об землю, відкривали пащу, рухали мовою і видавали голосний рев... При моїй появі заревли леви і птахи заспівали кожна свою мелодію. Я ж не відчував ні страху, ні здивування, бо ще раніше був обізнаний деякими знавцями про всіх цих речах. Після того як я, за звичаєм, В третій раз вклонився перед імператором, вітаючи його, я підняв голову і побачив імператора в зовсім іншому одязі майже у стелі зали, в той час як тільки що бачив його на троні на невеликій висоті від землі...»

(Із записок Лиутпранда, посла італійського короля Беренгара “Про прийом у палаці імператора” в середині Хст.).

Орієнтовна підсумкова таблиця

1) Хитрий та гнучкий правитель.

2) Простота та пишність василевса.

3) Жорстокість імператора.

Проміжний висновок. Оцінка діяльності Юстиніана

Учні дають оцінку діяльності Юстиніана за методом «ПРЕС»: «Я вважаю, що…», «Тому, що…», «Отже…»

Підсумки роботи всіх груп стисло заносяться в зошит.

3. Іконоборство

Учитель. Після смерті Юстиніана Візантійська імперія почала занепадати. Візантії довелося зіткнутися з грізними ворогами – арабами і персами. Державна територія Візантії значно скоротилася.

На тлі цих подій до влади приходить Лев ІІІ Ісавр. Йому вдалося завдати вирішальної поразки арабам і зупинити розпад держави.

У VIII — на початку IX ст.  візантійські імператори вступили в конфлікт із церквою. Вони вели боротьбу проти шанування ікон у храмах і твердили, що поклоніння іконам є ідолопоклонством, бо це поклоніння речам, а не Богові. Прихильники вшанування ікон відповідали на це, що в іконах та інших святих предметах присутня божа сила. Лев ІІІ вирішив скористатися з цих суперечок. У 726 р. він видав указ про заборону поклоніння іконам і розпочав відбирати землі в монастирів. Тому сучасники називали їх іконоборцями. Багато монастирів було закрито, перетворено на казарми або майстерні. Ченців силою та погрозами змушували відбувати військову службу, одружуватися, непокірних відправляли на заслання або навіть страчували.

Іконоборців підтримувало багато жителів східних областей імперії. Але проти них виступили ченці, яким вдалося повести за собою частину населення Балкан.

Наприкінці VIII ст. боротьба з шанувальниками ікон ослабла. У середині IX ст. шанування ікон було урочисто відновлено, а іконоборців прокляли. Але відібрані багатства церквам не повернули, бо іконоборство було тільки приводом для закриття великих монастирів, конфіскації їх майна, насамперед земель, яких бракувало уряду для роздавання військовому стану.

Робота з термінами

Іконоборство – вчення, яке заперечувало вшанування ікон.

4. Загибель Візантії

Доба розквіту імперії минала. Вже після смерті Юстиніана, правління якого названо «золотим віком», Візантії довелося захищатися від ворогів.З початку VI ст. на Візантію почали нападати слов'янські племена. В VII в, з півдня на Візантію напали араби. Територія імперії скоротилася втричі.

Останній період підйому був пов’язаний з періодом правління династії Комнінів. Але на імперію обрушилися турки.

1071 р. турки-сельджуки розгромили військо імператора, а норманські завойовники загарбали Апеннінський півострів. Ще жорстокіші події – Хрестові походи неабияк підкосили могутність імперії. Константинополь було захоплено й спустошено (у 1204 р.), на території імперії хрестоносці утворили свою державу. І хоча в 1261 р., за правління Михаїла Палеолога Візантія відродился, її могутність значно ослабла. У 1453 р. турки вдерлися в Константинополь, і відтоді він став Стамбулом – столицею іншої імперії – Османської. Східна римська імперія загинула.

Робота з документом       Текст 1.  Із хроніки Нікіти Хоніата

Деякі латиняни розбивали дорогоцінні чаші, прикраси з яких ховали за пазуху, а з чаш пили, ніби з келихів. Про грабіж головного храму не можна слухати байдужо. Святі налої, прикрашені коштовностями надзвичайної краси, що захоплювали подих, були розрубані на шматки та розділені між воїнами. Коли їм треба було вивезти з храму священні судини, предмети надзвичайного мистецтва…, срібло й золото…, вони завели до храмів мулів і коней з сідлами.

Вчитель:  Як ви вважаєте, коли сталися описані у документах події? Для повної відповіді використайте матеріал підручника. ( орієнтовна відповідь: подія сталася у 1204 році, під час хрестових походів. На території Візантії була створена Латинська імперія, але візантійці поступово відвоювали свої землі, й у 1261 р. Візантійська імперія була відновлена). Остаточно Константинополь загинув під ударами Мехмеда II Завойовника у 1453 р. (Учні заносять дати у зошит.)

Як це було, ми дізнаємося, прочитавши історичний документ.

Текст 3. Михайло Дука про трагедію у храмі Святої Софії

Отже, коли був ранній ранок і день світив ще, як вовк очима, деякі з ромеїв під час вторгнення турок до міста та втечі громадян прибігли, щоб дістатися своїх домівок та захистити дітей та дружин. Жінки питали їх: «Що ж трапилося?» А коли почули жінки огидну ту мову: «Вороги всередині стін міста та вбивають ромеїв», - спочатку не вірили цьому, та, правду кажучи, навіть лаялися та висловлювали презирство, як віснику, що накликав нещастя. Побачивши ж позаду інших, всіх у крові, зрозуміли, що наблизилася до вуст чаша гніву Господа. І тоді всі жінки й чоловіки, ченці й черниці побігли до Великої церкви з дітьми своїми на руках, залишивши домівки свої охочому ввійти. І можна було бачити, що вулиця забита людьми. Отже, величезний храм той в одну годину заповнився як чоловіками, так і жінками: й унизу, й вгорі, й у бічних прибудовах, й в усякому місці натовп незліченний. Замкнувши двері на замки, стояли, чекаючи на порятунок...

Турки, розбігаючись в усі сторони, вбиваючи та беручи у полон, прийшли, нарешті, до храму, коли ще не минула перша година ранку, і, побачивши, що ворота замкнені, розламали їх сокирами. Коли вони, озброєні мечами, увірвалися всередину й побачили незліченний натовп,кожний став в’язати свого полоненого. В одну хвилину розрубали собаки святі ікони, викравши з них прикраси, намиста й браслети.

5. Культура Візантії

Візантія не тільки зберегла традиції античної культури, а й створила свою потужну і своєрідну культуру. Вона мала великий вплив на розвиток культури сусідніх народів.

Питання розвитку візантійської культури розкривають учні, які отримали випереджаюче

завдання і підготували розповіді про певні напрямки культури Візантійської імперії.

1. Освіта і наука.

2. Література.

3. Архітектура та мистецтво.

V. Узагальнення і систематизація знань

Вчитель: В офіційній історії Прокопій Кесарійський зображує Юстиніана мудрим государем, тим, хто турбується вдень і вночі про велич свого народу і благо імперії.

Однак, Прокопій написав і «Таємну історію», в якій, як він стверджує, він виклав всю правду про Юстиніані: безсердечний і жадібний деспот, «скажений звір»,думає лише про власну вигоду і , врешті-решт, підірвав могутність імперії.

- Висловіть власне судження щодо діяльності даного історичного діяча, свій вибір аргументуйте.

Вирішення проблемного завдання: спираючись на вивчений матеріал, визначте, чому Візантія виявилась більш міцною, ніж Західна Римська імперія.

Вчитель: На моєму столі герб Візантії - символ сильної державної влади, що відображає як  позитивне так і негативне, що одночасно притаманне цій державі.

Вогнище – символ невдоволення народу правлінням Юстиніана.

Дерево – символ розквіту імперії

Я пропонує вибрати символ правління, який на вашу думку більш притаманний тогочасній імперії (кожен учень вибирає символ і прикріплює на дошку).

- Як ви думаєте, чому Константинополь називають «другим Римом»?

- про яку споруду йде мова: “... Невимовною красою славиться він. Блиском своїх прикрас прославився він і гармонією своїх розмірів. Немає в ньому нічого зайвого, так як він весь у всіх своїх частинах, в належній мірі будучи більш пишним, ніж зазвичай, і більш гармонійним, ніж можна очікувати від такої громади, наповнений світлом і променями сонця…” (Прокопій Кесарійський про храм Святої Софії).

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати &

2. Досягнення Юстиніана (провести паралель з Володимиром Великим) — письмово.

3. Творче завдання: Розгляньте кілька фотографій Храму Святої Софії. Поміркуйте, як

завойовники-османці перетворили символ християнської віри на символ мусульманської віри. Що вони добудували?

4. Підготувати повідомлення про виникнення ісламу.