Розробка уроку з фізики для 10 класу «Прогулянки Полтавою та трішки фізики»

Розробка уроку з фізики для 10 класу «Прогулянки Полтавою та трішки фізики»

(Розв’язування задач з тем «Кінематика» та «Динаміка»)

Мета уроку:

Навчальна

• формування  предметних компетенцій учнів, вміння розв’язувати фізичні задачі;
• повторити та узагальнити матеріал з тем «Кінематика» та «Динаміка»;
• демонстрація зв’язку між предметами математичного та гуманітарного циклів.

Розвиваюча

• розвивати логічне мислення та математичні здібності учнів;
• розвивати вміння творчо підходити до розв’язання вправ;
• розвивати пізнавальний інтерес учнів до фізики.

Виховна

• виховувати любов до рідного міста;
• прививати навички культурного спілкування;
• виявляти творчі здібності учнів.

 

Тип уроку: урок повторення та закріплення знань.

 

Обладнання: мультимедійна презентація, роздаткові «маршрутні листи», дитячі кубики, макет Пам’ятника Слави, іграшкова гармата з солдатиками, глобус Місяця, парашути з паперу.

Хід уроку.

І. Вступ.

(Слайд 1)

Учитель:Наш сьогоднішній урок, діти, це урок розв’язування задач з тем   «Кінематика» та «Динаміка». А щоб цей урок був цікавим та корисним, всі задачі ми об’єднаємо спільною темою. А якою – про це ви дізнаєтесь, якщо правильно знайдете відповідність між фізичними поняттями та формулами.

 

(Слайд 2)  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учитель: Отже, сьогодні наша мандрівка – по вулицям Полтави. Все, що вам необхідно –це знання, карта Полтави та умови задач. Беремо «маршрутні листи» та починаємо.

 

(Слайд 3)      У древнє місто, що на трьох горбах,

                      Володаркою осінь завітала.

                      Барвисті фарби в скверах і садах

                      Заслала золотистим покривалом…

 

(Слайди 4-6)

 

Учитель: Як ви гадаєте: що було найвищою спорудою старої Полтави? Це могла б бути

 дзвіниця Успенського собору, пам'ятка архітектури, 1774-1801 роки (пл. Соборна, 1, чи «Іванова Гора»). Успенський собор був першою кам'яною спорудою в Полтаві. Будувався в 1748-1770 роках, знищений в 1930-х роках. У минулому на дзвіниці висів дзвін "Кізі-кермен", відлитий з турецьких гармат наприкінці XVIII століття (нині зберігається в краєзнавчому музеї).

 Або . чотириповерхова дзвіниця Хрестовоздвиженського монастиря (1786 рік), яку споруджено в стилі пізнього бароко;. Автор цього проекту – архиєпископ Никифор – прагнув відтворити найвищу дзвіницю тодішньої Російської імперії, яка стояла окремо, – «Велику двіницю» Києво-Печерської Лаври.

 
   (Відеофрагмент   « Панорама Хрестовоздвиженcького монастиря»)

 

До теми «Прискорення вільного падіння»

Задача 1.

Уявіть собі: той зодчий, що встановлював хрест на верхівку дзвіниці так захопився краєвидом, що відкривався з верхівки споруди, що впустив вниз маленького цвяшка. Порівняти висоту дзвіниць Хрестовоздвиженського монастиря та Успенського собору,  якщо час вільного падіння цвяшка з верхівки першої складає 3,1 с, а з другої –3 с.

 

 

 

 

(Слайди 7-9)

Учитель:         …Дрімає парк немов у забутті.

                          Опале листя землю устилає.

                          На синім небі крила золоті

                          Орел могутній сонцю підставляє

 

Всім вам знайомий цей пам’ятник у самому центрі Полтави. На верхівці Монумента Слави – золотий орел, який є символом перемоги. Хто вгадає, який розмір він має?

Про нього – наша наступна задача:

 

До теми «Маса тіла»

Задача 2.

Розмах крил орла на Монументі Слави майже 3 метри. У скільки разів менше буде важити макет пам’ятника, виготовлений з того ж матеріалу, якщо розмах крил орла на ньому 3 см?

 

( Розв’язок задачі зручно продемонструвати на іграшкових кубіках).

(Слайди 10-11)

 

Учитель: Оглянемо уважніше Круглу площу – «Маленький Петербург», яка була забудована у 1806-1811 рр. після того, як Полтава стала губернськім містом. За задумом, кожна з 8-ми вулиць повинна була б виходити  до храму. Частково це було втілено. Пізніше  деякі церкви було зруйновано, але задум був прекрасний, Згадаємо вислів: «Навіщо потрібна дорога, якщо вона не веде до храму?!» Давайте з вами проїдемо навколо площі та пригадаємо особливості руху по колу.

                                                Все в світі іде по колу –

                                               Буря змінює довгу тишу.

                                  Те, що було в нас, уже ніколи

                                             Не повториться більше.

                                                                       В. Тарасенко

 

 

Може не всім відомо, що в Полтаві є ще одна кругла площа – Березовий сквер, один з найкрасивіших куточків нашого міста. В його центрі – також пам’ятник . Кому?

Дізнаємося розміри парків з наступної задачі:

 

До теми “Рух по колу”

Задача 3.

Під час руху навколо Корпусного парку на велосипеді зі швидкістю 10 м/с виникає доцентрове прискорення  0,58 м/с², а навколо Березового  скверу воно складає

2,1 м/с². Знайти радіуси обох парків

 

 

 

 

 

 

 

 

(Слайди 12-15)

Учитель: Подумайте,яка історична подія об’єднує ці пам’ятники? Так, Полтавська битва, що відбулася 27 червня 1709 року. Про цю подію О.С.Пушкін написав поему «Полтава».

На Першотравневому проспекті стоїть пам’ятник захисникам Полтавської фортеці та ії коменданту полковнику О.Келіну. Погляньте, якою невеликою була тоді Полтава – розглянемо план Полтавської фортеці.

 

До теми “Рух тіла під дією сили тяжіння”

Задача 4.

      Під час облоги Полтавської фортеці біля Хрестовоздвиженського монастиря була ставка шведського короля Карла ХІІ, а гармати захисників стояли на Івановій горі біля Подільської вежі. Визначити максимальну дальність пострілу, якщо початкова швидкість ядра  120 м/с, відстань до монастиря 1 600 м. 

(Показати рух ядра на іграшковій гарматі та траєкторію руху на слайді)

(Слайди 16-17)

 

Учитель: Полтава – єдине місто України, де відкрито три музеї. пов’язані з авіацією та космонавтикою. Один з них - Музей авіації та космонавтики  ім. Ю.Кондратюка. Що нам відомо про цю людину?

 

 (Відеофрагмент  «Народжені в Україні – Юрій Кондратюк»)

 

До теми «Траєкторія. Шлях. Переміщення»

Задача 5.

Юрій Кондратюк у своїй книзі «Завоювання міжпланетних просторів»  описав шлях, яким космічний корабель може досягти Місяця –  «трасу Кондратюка». Визначити   траєкторію, шлях та переміщення космонавта, що рухається до Місяця цією трасою відносно спостерігача на Землі..

 

 

 

(Слайди 18-19)

 

Учитель: Ми з вами вже відвідували музей, сама назва якого, як здається, говорить про його героїчне минуле. Це  - Військово-історичний музей 13-ї гвардійської Дніпропетровсько-Будапештської важкої бомбардувальної авіадивізії. Льотчики цієї дивізії під час Великої вітчизняної війни літали за лінію фронту бомбардувати німецькі позиції.

 

(Відеофрагмент « Бомбардувальники» - пісня Л.Утьосова)

 

До теми “Середня швидкість”

Задача 6.

Важкий бомбардувальник ПЕ-8 виконуючи бойове завдання здійснював виліт з Полтавського аеродрому до Берліна (1600 км). Туди він рухався зі швидкістю 300 км/год, а до Полтави повертався зі  швидкістю 400 км/год. Знайти середню швидкість літака за весь час руху.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 (Слайд 20)

 

Учитель: Славетні традиції авіаторів минулого було продовжено в нащ час, коли на полтавському аеродромі базувалися літаки стратегічної авіації. І зараз там відкрито Музей дальньої авіації, де зібрані найвідоміші літаки цього типу.

 

(Відеофрагмент «Музей дальньої авіації. Аеродром Полтава»)

 

 

 

(Слайди 21-22)

 

Учитель: З Полтавою пов’язана ще одна подія в історії авіації. На будинку

по вул. Жовтневій,24, є меморіальна дошка  де написано, що в ньому в

1889-1890 роках проживав Глєб Котельников - винахідник ранцевого парашута.

(Запускаємо в класі різні – паперові, з тканини та інші моделі парашутів)

 

(Відеофрагмент передачі Галілео «Котельніков»)

 

До теми “Закони Ньютона”

Задача 7.

Парашутист спускається вертикально з розкритим парашутом. Маса парашутиста з парашутом 150 кг. Визначте силу опору повітря, що діє на парашутиста, якщо рух його рівномірний. g=10 м/с²

 

 

 

 

 

 

 

(Слайди 23-25)

 

Учитель: А тепер, маючи за спиною парашут Котельникова, ми можемо без вагань піднятися в небо, щоб ще раз помилуватися Івановою горою, Подолом та взагалі нашим прекрасним містом, та опуститися біля нашої школи. Нашу прогулянку закінчено. Підведемо підсумок уроку, та пригадаємо, що найбільше запам’яталося з нашої мандрівки.

 

Дякую за урок! Любіть Полтаву і фізику!

 

(Відеофрагмент «Моя Полтава»)