Розробка уроку з історії України для 8 класу на тему "Гетьман Пилип Орлик та його Конституція"
Тема. Гетьман П. Орлик і його Конституція. Ліквідація козацтва на Правобережній Україні.
Мета: охарактеризувати гетьманство П. Орлика та його Конституцію; розповісти про остаточну ліквідацію козацтва на Правобережжі; удосконалювати вміння й навички самостійної роботи; виховувати в учнів навички позитивного розв'язання суперечливих питань.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.
Основні терміни та поняття: політична еміграція, Конституція.
Основні дати та події: 1710 р. — Конституція Пилипа Орлика; 1712—1714 рр. — остаточна ліквідація козацтва на Правобережжі.
Хід уроку
I. Організація навчальної діяльності
II. Перевірка домашнього завдання
Бесіда
1. Що підштовхнуло І. Мазепу на союз зі Швецією?
2. Чому І. Мазепа не зміг підготуватися до вступу шведської армії в Україну?
3. Що спонукало запорожців підтримати українсько-шведський союз?
III. Вивчення нового матеріалу
1. Гетьман П. Орлик і його Конституція.
Розповідь учителя
16 квітня 1710 р. під Бендерами відбулася козацька рада, на якій новим гетьманом було обрано найближчого сподвижника І. Мазепи — генерального писаря його уряду Пилипа Орлика (1672—1742 рр.). Він очолив першу українську політичну еміграцію в Західній Європі й уряд в екзилі (еміграції).
Робота з термінами та поняттями
Політична еміграція — вимушена зміна місця проживання або переселення зі своєї батьківщини в інші країни з політичних причин.
Постать в історії
Пилип Орлик походив із давнього чеського роду. Його батько загинув у війні з Туреччиною. Навчався П. Орлик спочатку в єзуїтській колегії у Вільні, а потім у Києво-Могилянському колегіумі. Він був освіченою людиною, знав кілька європейських мов. Обіймав посади в Генеральній військовій канцелярії, згодом став генеральним військовим писарем і найближчим радником гетьмана І. Мазепи.
Розповідь учителя
Під час козацької ради 16 квітня було ухвалено складений П. Орликом документ «Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького» (пізніше цей документ стали називати Конституція Пилипа Орлика). Це була угода між старшиною та запорозькими козаками, з одного боку, та гетьманом — з іншого. Уперше новообраний гетьман укладав зі своїми виборцями офіційну угоду, де чітко зазначалися умови, за яких він отримував владу.
Конституція Пилипа Орлика складалася зі вступу й 16 статей. У документі проголошувалася незалежність України від Росії та Речі Посполитої; обґрунтовувалася протекція шведського короля та союз із Кримським ханством. Територія України визначалася Зборівським договором 1649 р. Козакам поверталися їхні території в Подніпров'ї. При гетьмані утворювалася Генеральна рада із законодавчою владою, яка складалася з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та делегатів від запорожців; рада збиралася тричі на рік — на Різдво, Великдень, Покрову. Справи про кривду гетьманову та провини старшини розглядав Генеральний суд, до якого гетьман не мав права втручатися. Державна скарбниця й майно підпорядковувалися генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначалися окремі землі. Установлювалася виборність полковників, сотників із наступним їх затвердженням гетьманом. Спеціальна комісія мала здійснювати ревізію державних земель, якими користувалася старшина, а також повинностей населення. Гетьман мав захищати козацтво та все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам.
Таким чином, проголосивши фактично республіканський політичний устрій Української держави, Конституція Пилипа Орлика стала зразком тогочасної політичної думки не тільки в Україні, а й узагалі в Європі.
Конституція обмежувала права гетьмана, передбачала створення представницького органу — Генеральної ради. У ній були закладені підвалини принципу розподілу законодавчої, виконавчої та судової влади, впроваджувалася виборність посад.
Зміст документа відповідав інтересам козацької старшини, яка через послаблення гетьманської влади отримала можливість більшої участі в управлінні державою. Конституція Пилипа Орлика до 1714 р. діяла на тій частині Правобережної України, де зберігався військово-територіальний полковий устрій.
Робота з документом
| Із «Пактів і Конституцій законів і вольностей Війська Запорозького» Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Запорозьке Військо, домовилися і постановили з ясновельможним гетьманом при елекції його вельможності таке право, яке має бути збережене постійно в Запорозькому Війську: щоб у Вітчизні нашій першими радниками була генеральна старшина, як за респектом їхніх первісних урядів, так і в установленій при гетьманах резиденції. За ними за звичайним порядком слідують городові полковники, нехай вони будуть пошановані як публічні радники. Крім того, із кожного полку до Загальної ради мають бути вибрані за гетьманською згодою генеральні радники по одній значній, старовинній, добре розумній та заслуженій особі. І з тими всіма генеральними особами, полковниками і генеральними радниками має радитися ясновельможний гетьман та його наступники про цілість Вітчизни, про її загальне добро і про всілякі публічні діла, нічого без їхнього дозволу й поради не зачинаючи приватною своєю владою, не встановлюючи і до завершення не приводячи… …Коли б хто з генеральних осіб, полковників, генеральних радників, значного товариства та інших військових урядників над тією ж черню чи то б гонор гетьманський зважився образити, чи в якомусь іншому ділі провинитися, то таких переступників сам ясновельможний гетьман не має права карати своєю приватною помстою та владою, а повинен таку справу, чи кримінальну, чи некримінальну, здати на Військовий генеральний суд, і який у нього випаде нелицемірний і нелицеглядний декрет, такий кожен переступник має й понести. |
Запитання до документа
1) Хто і на яких підставах мав входити до Загальної ради?
2) Які функції виконувала Загальна рада? Як вона обмежувала владу гетьмана?
3) Хто здійснював судочинство? Які тут передбачені обмеження гетьманської влади?
2. Ліквідація козацького устрою на Правобережжі.
Самостійна робота з підручником
Самостійно прочитайте відповідний пункт параграфа. З'ясуйте, коли і за яких обставин було ліквідовано козацький устрій на Правобережжі.
Робота з документом
| З указу Петра I полковнику білоцерківському Антонові Танському Тому що, згідно з укладеними з поляками трактатами про вічний мир, тогобічну задніпровську Україну (Правобережжя) з її рубежами, точно в трактатах записаними, належить залишити полякам,— то тамтешнім полковникам з полковою, сотенною і рядовою козацькою старшиною, козаками і іншими, що в підданстві нашому вірно бути бажають, з жінками і дітьми, з їх рухомими пожитками перейти на проживання в Малу Росію, в тамтешні полки, де хто побажає, та з тієї ж сторони від містечка Трахтемирова вниз на Дніпрі, аж до гирла ріки Тясмин, з усіх містечок і сіл жителів перевести в Малу Росію, а тим землям бути пустими завжди і на них полякам ніяких не поселяти… а хто там які свої маєтності має, хутори і інші підприємства залишить, ті від нас, государя, нашої царської величності, в Малій Росії маєтностями також нагороджені мають бути. І котрі там під державою нашою нам вірно служили — і надалі служити будуть. Такі ж нашої царської величності укази і в інші задніпровські (правобережні) полки полковникам послані. |
Запитання до документа
1) Кому мали відійти правобережні землі?
2) Хто підлягав переселенню з Правобережжя? Куди Петро І переселяв правобережне українське населення?
3) Яку долю визначав цар правобережним українським територіям?
4) Які компенсації українській старшині передбачалися Петром I за втрачені статки?
IV. Закріплення нових знань
Бесіда
1. Коли було ухвалено Конституцію Пилипа Орлика?
2. На які держави спирався П. Орлик у боротьбі за відновлення незалежності Гетьманщини?
3. У якому році відбувся Прутський похід Петра I?
4. За яким договором Запорожжя переходило під владу Османської імперії?
5. Коли польський сейм прийняв рішення про ліквідацію козацького устрою на Правобережжі? Коли ця ухвала була здійснена?
6. Чим гетьманство П. Орлика відрізнялося від правління всіх його попередників?
7. Із якою метою П. Орлик запропонував козацтву «Пакти і Конституції…»?
8. Чому походи П. Орлика в Україну зазнали поразки?
9. Чому на Правобережній Україні було ліквідовано козацький устрій?
10. Складіть історичний портрет П. Орлика.
11. Які зовнішні чинники завадили П. Орлику реалізувати ідею відновлення Української козацької держави?
Завдання
1. Прослідкуйте за картою атласу напрямки походів П. Орлика на Правобережжя.
2. Складіть у зошиті хронологічну таблицю «Діяльність П. Орлика».
V. Підсумки уроку
Заключне слово вчителя
Після поразки виступу гетьмана І. Мазепи козаки, які опинилися в еміграції, у 1710 р. обрали собі гетьманом П. Орлика.
Заступаючи на посаду, П. Орлик підписав із козаками договір, який увійшов в історію як Конституція Пилипа Орлика. Вона стала першою в сучасному розумінні конституцією Української держави. Конституція обмежувала права гетьмана, передбачала створення представницького органу — Генеральної ради. У ній були закладені підвалини принципу розподілу законодавчої, виконавчої та судової влади, запроваджувалася виборність посад.
Спираючись на підтримку Османської імперії, П. Орлик спробував утвердити свою владу на українських землях. Однак відновлення козацької держави не входило в плани тодішніх європейських володарів. Проте завдяки діяльності П. Орлика в дипломатичних колах стали краще розуміти складнощі політичної ситуації на українських землях і прагнення українців.
Ще однією сумною сторінкою історії стала остаточна ліквідація козацтва на Правобережжі в 1714 р.
VI. Домашнє завдання
Опрацювати § 27, п. 5 (§ 37*) підручника.
Тема. Гетьман П. Орлик і його Конституція. Ліквідація козацтва на Правобережній Україні.
Мета: охарактеризувати гетьманство П. Орлика та його Конституцію; розповісти про остаточну ліквідацію козацтва на Правобережжі; удосконалювати вміння й навички самостійної роботи; виховувати в учнів навички позитивного розв’язання суперечливих питань.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.
Основні терміни та поняття: політична еміграція, Конституція.
Основні дати та події: 1710 р. — Конституція Пилипа Орлика; 1712—1714 рр. — остаточна ліквідація козацтва на Правобережжі.
Хід уроку
I. Організація навчальної діяльності
II. Перевірка домашнього завдання
Бесіда
1. Що підштовхнуло І. Мазепу на союз зі Швецією?
2. Чому І. Мазепа не зміг підготуватися до вступу шведської армії в Україну?
3. Що спонукало запорожців підтримати українсько-шведський союз?
III. Вивчення нового матеріалу
1. Гетьман П. Орлик і його Конституція.
Розповідь учителя
16 квітня 1710 р. під Бендерами відбулася козацька рада, на якій новим гетьманом було обрано найближчого сподвижника І. Мазепи — генерального писаря його уряду Пилипа Орлика (1672—1742 рр.). Він очолив першу українську політичну еміграцію в Західній Європі й уряд в екзилі (еміграції).
Робота з термінами та поняттями
Політична еміграція — вимушена зміна місця проживання або переселення зі своєї батьківщини в інші країни з політичних причин.
Постать в історії
Пилип Орлик походив із давнього чеського роду. Його батько загинув у війні з Туреччиною. Навчався П. Орлик спочатку в єзуїтській колегії у Вільні, а потім у Києво-Могилянському колегіумі. Він був освіченою людиною, знав кілька європейських мов. Обіймав посади в Генеральній військовій канцелярії, згодом став генеральним військовим писарем і найближчим радником гетьмана І. Мазепи.
Розповідь учителя
Під час козацької ради 16 квітня було ухвалено складений П. Орликом документ «Пакти й Конституції законів і вольностей Війська Запорозького» (пізніше цей документ стали називати Конституція Пилипа Орлика). Це була угода між старшиною та запорозькими козаками, з одного боку, та гетьманом — з іншого. Уперше новообраний гетьман укладав зі своїми виборцями офіційну угоду, де чітко зазначалися умови, за яких він отримував владу.
Конституція Пилипа Орлика складалася зі вступу й 16 статей. У документі проголошувалася незалежність України від Росії та Речі Посполитої; обґрунтовувалася протекція шведського короля та союз із Кримським ханством. Територія України визначалася Зборівським договором 1649 р. Козакам поверталися їхні території в Подніпров’ї. При гетьмані утворювалася Генеральна рада із законодавчою владою, яка складалася з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та делегатів від запорожців; рада збиралася тричі на рік — на Різдво, Великдень, Покрову. Справи про кривду гетьманову та провини старшини розглядав Генеральний суд, до якого гетьман не мав права втручатися. Державна скарбниця й майно підпорядковувалися генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначалися окремі землі. Установлювалася виборність полковників, сотників із наступним їх затвердженням гетьманом. Спеціальна комісія мала здійснювати ревізію державних земель, якими користувалася старшина, а також повинностей населення. Гетьман мав захищати козацтво та все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам.
Таким чином, проголосивши фактично республіканський політичний устрій Української держави, Конституція Пилипа Орлика стала зразком тогочасної політичної думки не тільки в Україні, а й узагалі в Європі.
Конституція обмежувала права гетьмана, передбачала створення представницького органу — Генеральної ради. У ній були закладені підвалини принципу розподілу законодавчої, виконавчої та судової влади, впроваджувалася виборність посад.
Зміст документа відповідав інтересам козацької старшини, яка через послаблення гетьманської влади отримала можливість більшої участі в управлінні державою. Конституція Пилипа Орлика до 1714 р. діяла на тій частині Правобережної України, де зберігався військово-територіальний полковий устрій.
Робота з документом
|
Із «Пактів і Конституцій законів і вольностей Війська Запорозького» Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Запорозьке Військо, домовилися і постановили з ясновельможним гетьманом при елекції його вельможності таке право, яке має бути збережене постійно в Запорозькому Війську: щоб у Вітчизні нашій першими радниками була генеральна старшина, як за респектом їхніх первісних урядів, так і в установленій при гетьманах резиденції. За ними за звичайним порядком слідують городові полковники, нехай вони будуть пошановані як публічні радники. Крім того, із кожного полку до Загальної ради мають бути вибрані за гетьманською згодою генеральні радники по одній значній, старовинній, добре розумній та заслуженій особі. І з тими всіма генеральними особами, полковниками і генеральними радниками має радитися ясновельможний гетьман та його наступники про цілість Вітчизни, про її загальне добро і про всілякі публічні діла, нічого без їхнього дозволу й поради не зачинаючи приватною своєю владою, не встановлюючи і до завершення не приводячи… …Коли б хто з генеральних осіб, полковників, генеральних радників, значного товариства та інших військових урядників над тією ж черню чи то б гонор гетьманський зважився образити, чи в якомусь іншому ділі провинитися, то таких переступників сам ясновельможний гетьман не має права карати своєю приватною помстою та владою, а повинен таку справу, чи кримінальну, чи некримінальну, здати на Військовий генеральний суд, і який у нього випаде нелицемірний і нелицеглядний декрет, такий кожен переступник має й понести. |
Запитання до документа
1) Хто і на яких підставах мав входити до Загальної ради?
2) Які функції виконувала Загальна рада? Як вона обмежувала владу гетьмана?
3) Хто здійснював судочинство? Які тут передбачені обмеження гетьманської влади?
2. Ліквідація козацького устрою на Правобережжі.
Самостійна робота з підручником
Самостійно прочитайте відповідний пункт параграфа. З’ясуйте, коли і за яких обставин було ліквідовано козацький устрій на Правобережжі.
Робота з документом
|
З указу Петра I полковнику білоцерківському Антонові Танському Тому що, згідно з укладеними з поляками трактатами про вічний мир, тогобічну задніпровську Україну (Правобережжя) з її рубежами, точно в трактатах записаними, належить залишити полякам,— то тамтешнім полковникам з полковою, сотенною і рядовою козацькою старшиною, козаками і іншими, що в підданстві нашому вірно бути бажають, з жінками і дітьми, з їх рухомими пожитками перейти на проживання в Малу Росію, в тамтешні полки, де хто побажає, та з тієї ж сторони від містечка Трахтемирова вниз на Дніпрі, аж до гирла ріки Тясмин, з усіх містечок і сіл жителів перевести в Малу Росію, а тим землям бути пустими завжди і на них полякам ніяких не поселяти… а хто там які свої маєтності має, хутори і інші підприємства залишить, ті від нас, государя, нашої царської величності, в Малій Росії маєтностями також нагороджені мають бути. І котрі там під державою нашою нам вірно служили — і надалі служити будуть. Такі ж нашої царської величності укази і в інші задніпровські (правобережні) полки полковникам послані. |
Запитання до документа
1) Кому мали відійти правобережні землі?
2) Хто підлягав переселенню з Правобережжя? Куди Петро І переселяв правобережне українське населення?
3) Яку долю визначав цар правобережним українським територіям?
4) Які компенсації українській старшині передбачалися Петром I за втрачені статки?
IV. Закріплення нових знань
Бесіда
1. Коли було ухвалено Конституцію Пилипа Орлика?
2. На які держави спирався П. Орлик у боротьбі за відновлення незалежності Гетьманщини?
3. У якому році відбувся Прутський похід Петра I?
4. За яким договором Запорожжя переходило під владу Османської імперії?
5. Коли польський сейм прийняв рішення про ліквідацію козацького устрою на Правобережжі? Коли ця ухвала була здійснена?
6. Чим гетьманство П. Орлика відрізнялося від правління всіх його попередників?
7. Із якою метою П. Орлик запропонував козацтву «Пакти і Конституції…»?
8. Чому походи П. Орлика в Україну зазнали поразки?
9. Чому на Правобережній Україні було ліквідовано козацький устрій?
10. Складіть історичний портрет П. Орлика.
11. Які зовнішні чинники завадили П. Орлику реалізувати ідею відновлення Української козацької держави?
Завдання
1. Прослідкуйте за картою атласу напрямки походів П. Орлика на Правобережжя.
2. Складіть у зошиті хронологічну таблицю «Діяльність П. Орлика».
V. Підсумки уроку
Заключне слово вчителя
Після поразки виступу гетьмана І. Мазепи козаки, які опинилися в еміграції, у 1710 р. обрали собі гетьманом П. Орлика.
Заступаючи на посаду, П. Орлик підписав із козаками договір, який увійшов в історію як Конституція Пилипа Орлика. Вона стала першою в сучасному розумінні конституцією Української держави. Конституція обмежувала права гетьмана, передбачала створення представницького органу — Генеральної ради. У ній були закладені підвалини принципу розподілу законодавчої, виконавчої та судової влади, запроваджувалася виборність посад.
Спираючись на підтримку Османської імперії, П. Орлик спробував утвердити свою владу на українських землях. Однак відновлення козацької держави не входило в плани тодішніх європейських володарів. Проте завдяки діяльності П. Орлика в дипломатичних колах стали краще розуміти складнощі політичної ситуації на українських землях і прагнення українців.
Ще однією сумною сторінкою історії стала остаточна ліквідація козацтва на Правобережжі в 1714 р.
VI. Домашнє завдання
Опрацювати § 27, п. 5 (§ 37*) підручника.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку