Розробка уроку з історії України для 8 класу на тему "Кримське ханство"

Тема. Кримське ханство.

Мета: розповісти про політичне життя і соціально-економічний розвиток Кримського ханства; визначити особливості зовнішньої політики кримських правителів; розвивати аналітичні здібності учнів; сприяти формуванню толерантного ставлення до представників різних народів і культур.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні терміни та поняття: курултай, Гірей, бей, диван, хан, муфтій.

Основні дати та події: 1532 р. — Бахчисарай стає столицею Кримського ханства.

Хід уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

Бесіда

1. Як відбувалося зростання магнатського землеволодіння на українських землях?

2. Якими були причини й наслідки поширення фільваркових господарств?

3. Охарактеризуйте розвиток українських міст у першій половині XVII ст.

4. Які зміни відбулися в становищі селян і міщан?

5. У чому виявилося загострення суперечностей соціально-економічного розвитку України в першій половині XVII ст.?

III. Вивчення нового матеріалу

Актуалізація опорних знань

1. Коли і як утворилося Кримське ханство?

2. Яку політику здійснювали кримські хани щодо українських земель?

3. Покажіть на карті в атласі територію Кримського ханства та шляхи набігів кримських татар.

Випереджальне завдання

Впродовж розгляду нового матеріалу складіть таблицю «Особливості внутрішньої і зовнішньої політики Кримського ханства».

1. Політичне життя.

Розповідь учителя

У XVII ст. із численних земель колишньої Золотої Орди вціліло тільки Кримське ханство. Воно займало менше половини території Кримського півострова. Низка населених пунктів і територій входила до складу Османської імперії. Вони становили окрему адміністративну одиницю із центром у Кафі. В усіх фортецях на південному узбережжі розташовувалися турецькі гарнізони. У Стамбулі постійними заручниками були декілька синів і братів хана. Турецький султан у своїх інтересах підтримував політичну роздробленість на півострові. Як халіф він очолював усе мусульманське духовенство Криму та забезпечував йому повну незалежність від ханської влади. Сама система призначення ханів значно послаблювала їхню роль. До отримання ханського титулу вони, як правило, жили й виховувалися при дворі султана, і тому не могли створити собі в Криму міцного ґрунту та надійних зв’язків.

За формою державного правління Кримське ханство було станово-представницькою обмеженою монархією. Хан, який стояв на чолі держави, мав широкі повноваження, був головою виконавчої та судової влади. За давніми звичаями хана із династії Гіреїв обирала татарська знать на з’їзді — курултаї. Проте вирішальне слово в призначенні нового хана належало турецькому султану.

Усього за період існування ханства ним правили 47 ханів, із яких лише десятеро померли своєю смертю.

За державним устроєм Кримське ханство було децентралізованою державою, поділеною на сім бейликів, очолюваних могутніми беями — головами найбільш знатних родів. Вони мали свої війська й органи влади. Беї могли відмовитися брати участь у походах, проголошених ханами, або здійснювати самостійні походи.

Влада хана обмежувалася диваном — своєрідною державною радою з найвищих осіб ханства, що вирішувала найважливіші внутрішні й зовнішні проблеми, та муфтієм — головою кримських мусульман, другою за значенням особою після хана, що слідкував за відповідністю ханських рішень нормам ісламу.

2. Соціально-економічний розвиток.

Самостійна робота з підручником

За матеріалом підручника учні визначають особливості соціально-економічного розвитку Кримського ханства.

Додатковий матеріал

Заняття населення відрізнялися залежно від природних умов півострова. Серед татар Південного берега Криму були поширені садівництво та виноградарство. Тут вирощували близько 50 сортів винограду. Займалися також рибальством, тваринництвом, городництвом, вирощуванням тютюну. Населення степового Криму, яке від другої половини XVI ст. перейшло до осілого способу життя, займалося землеробством, забезпечуючи зерном весь Кримський півострів. Важливою галуззю господарства тут також залишалося розведення коней і овець.

Разом із тим швидко почали зростати міста. Найбільшим був Бахчисарай, що з 1532 р. став столицею ханства. Міста були центрами ремесла й торгівлі. Тут продавали пшеницю, вино, продукти тваринництва, рибу, ремісничі вироби. Предметом торгівлі був і «живий товар» — раби. Найбільший невільницький ринок існував у Кафі.

Піддані кримського хана належали до різних народів і сповідували різні релігії. Усе населення півострова поділялося на чотири мілети — національно-релігійні громади: мусульманську, грецьку (православну), іудейську та вірменську. Члени громад жили зазвичай в окремих селищах і кварталах міст. Усіма правами в державі користувалися лише мусульмани, що були найчисленнішою громадою. Лише вони несли військову повинність і мали за це податкові та інші пільги.

Більшість населення півострова складали прості вільні люди. Кріпацтва не існувало. Земля перебувала у володінні селянських громад, знаті та хана. Хан, розподіляючи землі серед місцевої знаті, не зачіпав володіння громад. Ліси та пасовища вважалися спільною власністю, оскільки, як вважають мусульмани, те, що існує на землі, створене Аллахом і не може належати комусь особисто. Селяни були зобов’язані відпрацьовувати тиждень на рік на бея, мурзу та хана і сплачувати десятину — своєрідний податок, який призначався на загальнодержавні потреби.

Робота з документом

Запитання до документа

1) Які особливості військового мистецтва татарських воїнів наводить автор джерела?

2) Порівняйте військове мистецтво кримських татар і запорозьких козаків.

3. Зовнішня політика.

Розповідь учителя

Васальна залежність Кримського ханства від Османської імперії обумовлювала характер його зовнішньої політики, що відповідала інтересам турецького султана.

Найнебезпечнішим своїм противником Кримське ханство вважало Московську державу, тому неодноразово вступало в політичні союзи з Польщею проти Московії. Кримські хани регулярно здійснювали більш або менш успішні походи на землі свого північно-східного сусіда. У свою чергу, московські царі відправляли послів до Бахчисарая, відкуповувалися подарунками і грошима, одночасно не припиняючи спроб відвоювати вихід до північних морів.

Північним сусідом ханства була Річ Посполита, до складу якої входили українські землі. Кордон із Кримським ханством проходив через Степ, де від XVI ст. кочували підвладні хану ногайські орди. Південноукраїнські землі тривалий час залишалися незаселеним Диким Полем, оскільки таке небезпечне сусідство не дозволяло тут жити спокійно. Від набігів ногайських орд і татарів страждали також інші регіони українських земель. Худоба, майно та самі люди ставали їхньою здобиччю. Лише в першій половині XVII ст. з українських земель татари забрали в рабство близько 300 тис. осіб. Їх продавали на невільницьких ринках Кафи і Гезлеве, вивозили до Османської імперії та інших країн.

Оскільки влада Речі Посполитої не могла забезпечити захист населення України, це завдання взяли на себе козаки. Однак вони не обмежувалися захистом, а й самі здійснювали походи до татарських і турецьких володінь, також захоплюючи численних бранців.

Цікаво знати

Татари виробили досить своєрідну тактику набігів. Коли татарська орда вдиралася на українські землі, то спочатку вона два-три дні відпочивала неподалік від кордону. Потім військо ділилося на три загони, що рухалися в різних напрямках. Кожен із них, у свою чергу, також поділявся на дрібніші загони, що рушали певним маршрутом. Підходячи до населеного пункту, татари оточували його з усіх боків, придушували опір, грабували, забирали людей, худобу, майно і, навантажені, відступали, уникаючи зустрічей із козаками.

IV. Закріплення нових знань

Бесіда

1. Яке місто в XVI—XVII ст. було столицею Кримського ханства?

2. Як у ханстві називали вождів семи найбільших родів?

3. Чим займалися татари, що заселяли південний берег півострова?

4. На які чотири громади поділялося все населення півострова?

5. Кого Кримське ханство вважало своїм найнебезпечнішим противником?

6. Скільки населення вивезли татари з українських земель у першій половині XVII ст.?

Перевірка випереджального завдання

Обговорення результатів виконання учнями випереджального завдання, отриманого на початку уроку.

V. Підсумки уроку

Дидактична гра «Три речення»

Правила гри наведені в розробці уроку № 3.

Заключне слово вчителя

Кримське ханство — татарська феодальна держава в Криму, що у своєрідній формі поєднувала елементи родоплемінного народовладдя і східної монархії.

Кримське ханство за весь період свого існування ніколи не жило самостійним життям. У XVI—XVII ст. воно було васальною державою Османської імперії, інтереси та плани якої знаходили відображення в його політиці.

Кримське ханство мало досить численну напівкочову складову свого населення, що була рушійною силою набігів татар на сусідні країни.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 10 (§ 12*) підручника.

2. Творче завдання. За додатковими джерелами підготувати презентацію за темою «Пам’ятки культури Кримського ханства».