Розробка уроку з музичного мистецтва для 5 класу по темі "Історичні пісні" містить як традиційні, так й інноваційні методи та прийоми: словесні (вступне слово, розповідь, пояснення, різні види бесід), наочні (демонстрація музики, плакати, таблиці, схеми), ІКТ (використання аудіо, відео, презентації), інтерактивні (робота в групах), ігрові (ребус «Зайві цифри», «Добери пару», «Обери вірне», «Крок за кроком»), творчі (мовна, вокальна, пластична, імпровізація, складання сиквейну), проблемні (постановка проблемного питання), метод порівняння. Використані такі специфічні методи музичного виховання як метод роздумів про музику, метод музичного узагальнення.
КОМУНАЛЬНА УСТАНОВА СУМСЬКА СПЕЦІАЛІЗОВАНА ШКОЛА
І-ІІІ СТУПЕНІВ №29, М.СУМИ, СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Розробка
уроку з музичного мистецтва для 5 класу по темі
«Пісня – душа народу. Історичні пісні»
Підготувала
учитель музичного мистецтва
Ананченко Тетяна Анатоліївна
Розділ ІІ. Народна музика
Тема уроку №10. Пісня – душа народу. Історичні пісні.
Мета уроку: повторити зміст поняття «жанри українських народних пісень», повторити знання учнів особливостей жанру календарно – обрядових українських народних пісень, узагальнити й поширити знання учнів щодо жанру історичних пісень, розкрити взаємозв’язок народної та професійної музики, поширити знання учнів творчості М.Лисенка, сприяти усвідомленню учнями життєвого змісту українських народних історичних пісень, відображення в них життя народу, сприяти розвитку музичних та творчих здібностей, психічних процесів, вокально – хорових навичок, навичку активного сприймання музичних творів, сприяти вихованню любові до народної музичної культури, особистісно-ціннісного ставлення до української народної музики.
Тип уроку: комбінований
Музичний матеріал: музичне вітання «Добрий день, вам, добрий день!», укр. нар. пісня «Засвіт встали козаченьки», увертюра до опери «Тарас Бульба» М.Лисенка, М.Балема, М.Воньо, П.Карась «Козацькому роду нема переводу», аудіозаписи звучання кобзи, бандури.
Наочність, підручний, роздатковий матеріал: мультимедійна презентація, картки із завданнями для роботи в групах, таблиця емоційних характеристик музики (на кожного).
Перебіг уроку
І. Організаційний момент.
Ухід учнів до класу під звучання укр. нар. календарно – обрядової пісні, що звучала на минулому уроці (за вибором учителя)
Виконання музичного вітання «Добрий день, вам, добрий день!»:
ІІ. Перевірка домашнього завдання, вивченого на минулому уроці.
Повторювальна бесіда:
Прийом «Обери вірне».
Пісні, що виконуються за календарем у певну пору року під час обрядових свят |
|
Прийом «Добери пару».
|
|
Демонстрація учнями виконаних малюнків, пояснення до них.
ІІІ. Повідомлення теми, очікуваних результатів уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Ребус «Зайві цифри»: видалити цифри, щоб прочитати тему.
7І6ст07о3ри4ч59н0і п2іс45н1і9
Повідомлення теми уроку.
Повідомлення очікуваних результатів:
ІV. Основна частина: виклад та закріплення начального матеріалу.
1. Історичні, козацькі пісні: зміст, характер, настрій.
Слухання української народної пісні «Ой на горі та й женці жнуть». Завдання: визначити зміст, характер, настрій пісні.
Евристична бесіда:
Прийом «Доповни визначення пропущеними словами».
Слова для довідок: бойових, історичне, козаки, видатні, герої
Перевірка виконаного завдання.
2. Автори та виконавці історичних, козацьких пісень. Маруся Чурай.
Читання учителем вірша, його обговорення.
Хай зазвучить струна жива,
Розкаже про своїх героїв,
Хай в серце западуть слова:
Кобзар - це не жебрак, а воїн.
Це - духу лицар, не скиглій,
І пострах яничар безликих,
Традицій, звичаїв носій,
І часто - віртуоз-музика.
Це - України вірний син,
Її душа правдива,
Це - стоголосий волі дзвін,
Це - пісні сила чарівлива.
Бесіда – обговорення вірша:
Розповідь учителя з використанням наочності.
Нерідко у боях козаки були важко поранені, багато з них втрачали зір. Такі осліплі козаки не могли продовжувати свою військову діяльність і ставали кобзарями чи бандуристами. Збереглися історичні джерела, у яких йдеться мова про сміливих кобзарів, що під час бою йшли попереду козацького війська, виконуючи пісні, що піднімали бойовий дух козаків. Іноді сліпі козаки ставали мандрівними кобзарями, бандуристами. У супроводі поводиря (хлопчика чи дівчинки сироти) співець подій минулих ходив від села до села. Минулий воїн розповідав у власних піснях про бої, участь у яких він приймав, сміливих козаків – побратимів, видатних гетьманів, що очолювали козацькі війська, про найвідважніших козаків – героїв, видатні бої, їх результати.
Історичні пісні виконувалися у супроводі кобзи, а потім бандури. Бандура – нащадок кобзи.
Порівняння вигляду та звучання інструментів, визначення спільного та відмінного з використанням наочності та аудіозапису.
Спільне |
Відмінне |
Струнно – щипкові інструменти Виготовлені з дерева Мають приблизно однакове звучання: прозоре, дзвінке |
Розмір Форма Кількість струн
|
Пластична імпровізація. Під звучання музики учні імітують гру на уявній бандурі.
Розповідь учителя з використанням наочності. Постановка проблемного питання.
Зазвичай, імена творців народних пісень не відомі, але іноді бувають випадки. Народна пам'ять зберегла ім’я Марусі Чурай. Послухайте розповідь про неї і скажіть, чому, на вашу думку, ім’я Марусі Чурай збережено в народній пам’яті.
Чурай, Марія Гордіївна (Маруся Чурай, Чураївна) (р. н. і см. невід.) — легендарна народна співачка й поетеса.
Марусю традиційно називають "дівчиною з легенди", оскільки реальність її існування документально не підтверджується. Образ склався під впливом балад, поем, драм, повістей, романів українською, польською та російською мовами, створених на основі народних оповідань. Якщо узагальнити численні версії, то вийде такий біографічний сюжет.
Жила в Полтаві приблизно в 1625-1650-х рр. Хата батьків стояла на березі Ворскли, неподалік від Хрестоздвиженського монастиря. Батько — Гордій Чурай належав до козацького стану, можливо, був полковим осавулом. Якось, посварившись з одним шляхтичем, запальний козак вихопив шаблю і зарубав кривдника. Після того подався на Січ, взяв участь у козацькій війні проти Польщі під проводом П. Павлюка (Бута), потрапив у полон і був страчений у Варшаві в 1638 р. Маруся жила з матір'ю Горпиною. Дружина й донька народного героя користувалися повагою полтавців. Дівчину шанували не лише через славного батька, а також через особливий дар складати і чудово виконувати пісні. Маруся була наділена неабияким талантом імпровізації — свої думки могла викладати віршами.
Марусі Чурай приписують авторство близько 20 пісень. Вони не збереглися, адже все знищила пожежа у Полтаві в 1658 році. Серед них найвідоміші: "Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці", "Засвистали козаченьки", "Віють вітри, віють буйні...", та ін. Ці пісні досі живуть у народі й користуються великою любов'ю і популярністю.
Бесіда:
Робота в групах. Вокальна, пластична, ритмічна імпровізації
Маруся Чурай уславилася своїм талантом імпровізації.
Імпровізація – створення нового без підготовки. Музична імпровізація – створення музики в процесі її виконання.
Об’єднайтеся у групи. Завдання (отримують на групи):
1 група – скласти чотирирядковий вірш зі словами в кінці фраз:
…козаченьки,
…з полуночі,
… Марусенька,
… очі.
2 група - придумати мелодію на слова:
Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі...
3 група – придумати інсценізацію:
Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі...
Слухання, аналіз, інтерпретація пісні.
Однією з найвідоміших пісень Марусі Чурай є пісня «Засвіт встали козаченьки» (варіант «Засвистали козаченьки»). Послухайте пісню і скажіть, які події могли надихнути Марусю на створення цієї пісні?
Пластична імпровізація під музику («Козаки йдуть у похід»).
3. Взаємозв’язок народної та професійної музики.
Слухання увертюри до опери «Тарас Бульба» М.Лисенка. Завдання: послухайте музику і скажіть, мелодія якої української народної пісні в ній прозвучить?
Розповідь учителя з елементами бесіди:
Мелодія української народної пісні «Засвіт встали козаченьки» звучить в увертюрі до опери «Тарас Бульба» Миколи Лисенка. Микола Лисенко – український композитор, засновник української класичної музики. Це означає, що Микола Лисенко перший з українських композиторів створив таку професійну музику, яка стала прикладом для наслідування для інших українських композиторів. Микола Лисенко використовував у своїй музиці мелодії українських народних пісень, танців й показав красу, неповторність народної музики українців.
Опера – музична вистава, у якій персонажі співають. Увертюра – оркестровий вступ до опери. Прийшовши на оперну виставу, глядачі не побачать відразу початок дії, декорації. Спочатку зазвучить при закритому занавесі оркестр. Увертюра готує глядачів до сприймання опери. Але в увертюрі звучить не просто красива музика, а така, що розкриває зміст опери, її основну тему.
Послухайте увертюру ще раз і скажіть, що її музика розповідає про зміст опери, її героїв.
Повторне слухання увертюри до опери «Тарас Бульба» М.Лисенка.
Бесіда – аналіз музики:
Опера «Тарас Бульба» - історична опера, яка розповідає про боротьбу українського народу проти польської шляхти. Сюжет узятий з однойменної повісті Миколи Гоголя. Тарас Бульба – головний герой опери, сміливий досвідчений козак. Його образ створений з найкращих рис козацьких гетьманів.
Вокально – хорова робота.
Розспівування.
Розучування пісні М.Балеми, М.Воньо, П.Карася «Козацькому роду нема переводу».
Художнє виконання вивченого фрагменту пісні.
V. Підсумки уроку.
Гра «Крок за кроком» з метою підведення підсумків уроку за очікуваними результатами: 2-3 учні по-черзі формулюють твердження відповідно очікуваних результатів й роблять крок з кожним твердженням до дошки.
VІ.Оцінювання роботи учнів на уроці.
1. Самооцінювання учнів на уроці за очікуваними результатами (по 2 бали). Повідомлення результатів самооцінювання шляхом підняття руки на питання учителя про кількість отриманих балів.
2. Аргументоване оцінювання учителем роботи учнів на уроці.
VІІ. Домашнє завдання.
Слухати народні пісні історичного жанру за вибором.
Проспівати вдома вивчений фрагмент пісні.
Створити усний сиквейн до теми уроку.
VІІІ. Заключний момент.
Музичне прощання.
Вихід з класу під укр. нар. пісню за вибором.
1