Розробка уроку з образотворчого мистецтва «Матеріали, інструменти та обладнання народних майстрів»

РОЗРОБКА УРОКУ

З образотворчого мистецтва

 

Тема уроку: матеріали, інструменти та обладнання народних майстрів. Основні види декоративно-прикладного мистецтва. Орієнтовно-тематичне завдання: створення ескізу орнаменту вишивки для рушника (фломастери або кольорові олівці).

 

Мета уроку: продовжувати ознайомлювати з видами декоративно-ужиткового мистецтва, надавати учням початкові відомості про вишивання як різновид народного ремесла. Ознайомити з матеріалами, інструментами та обладнанням народних майстрів. Розвивати точність рухів, окомір, уміння та навички під час роботи графічним матеріалом (фломастером). Виховувати в учнів почуття прекрасного, розуміння народного декоративного мистецтва та любов до національної художньої спадщини.

 

Обладнання: демонстраційний матеріал - зразки або ілюстрації побутових речей, декорованих у різних техніках, зразки орнаментів.

 

План уроку

 

1. Організація початку уроку.

2. Актуалізація опорних знань.

3.Повідомлення теми та завдань уроку.

а) Розповідь учителя з елементами бесіди.

4. Аналіз зразка виробу.

5. Музична фізкультхвилинка.

6. Інструктаж.

7.Практична робота.

8. Підсумок уроку.

9.Прибирання робочих місць.

 

Хід уроку

 

1. Організація початку уроку.

 

Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік .

 

2. Актуалізація опорних знань.

 

-        Діти, ми з вами уже знайомі з чудовими виробами митців декоративно-прикладного мистецтва України. Згадайте, що означає слово «прикладний»« або «ужитковий»? (Ці вироби призначені для користування в побуті). А що означає слово «декоративний»? (Ці речі є прикрасою, оздобленням чогось).

 

-        Ви, мабуть, чули слово «декорації»? Де їх можна побачити? (У театрі).

 

- Це спільнокореневі слова-«декор» означає «прикраса».

3. Повідомлення теми та завдань уроку.

 

- Тож сьогодні ми познайомимось з декоруванням виробів, застосуванням декору при виготовленні побутових речей. Навчимося придумувати і виконувати ескіз для вишитого рушника, використовуючи при цьому геометричні, рослинні та зооморфні орнаменти.

 

а)Розповідь учителя з елементами бесіди.

 

- Вишивка, ткацтво, килимарство, кераміка, декоративна обробка металу,

дерева, скла, тканини та розпис, лялькарство -це різновиди художнього ремесла, або народного мистецтва.

 

 Художнє ремесло-галузь художньо-творчої діяльності, що засновано повністю на процесі ручної роботи з матеріалом. Такі ремесла існують майже в усіх народів світу. Для кожного виду художнього ремесла народні майстри застосовують різноманітні матеріли, інструменти та обладнання, за допомогою яких створюють свої шедеври.

 

 Найпоширенішими видами народного мистецтва є художня обробка дерева, кераміка, килимарство і вишивка, що повʼязано з побутом та

естетичними потребами людини.

 

 Художня обробка дерева-найдавніший вид художнього ремесла. Коли

Майстри використовували різці, стамески для декоративного різьблення, то виготовляли деревʼяні тарелі, скриньки та інше.

 

 Кераміка - художнє ремесло майстрів, котрі виготовляли із глини посуд та інші вироби ужиткового призначення. Кераміка є одним із найпоширеніших видів декоративно-прикладного мистецтва в Україні та інших країнах світу. В Україні найбільш відомі осередки народного керамічного ремесла-містечко

Косів (Івано-Франківська область) та село Опішня (на Полтавщині). З давніх часів тут виготовляють макри, глечики, куманці, ліпні іграшки та прикрашають їх традиційними візерунками.

 

 Килимарство-виготовлення тканих виробів художнього та ужиткового призначення: килимів, килимових доріжок, гобеленів. Народні майстри надають великого значення орнаментальній композиції, стилізації природніх форм, а також кольору та його символіці.

 

 У килимарстві використовують вовняні нитки-пряжу, виготовлену за допомогою веретена та прядки. Пряжу забарвлюють у різні кольори, а потім за ескізом створюють орнаментальний виріб на ткацькому верстаті.

 

 Вишивка - найпоширеніший різновид народного мистецтва в Україні.

 

Вишивкою оздоблюють одяг, скатертини, серветки, рушники.

 -Хто з вас не бачив вишиваного рушника? Мабуть, немає таких. Хоч раз, а зустрічали. Адже рушник є окрасою світлиці. Без рушника не обходилося раніше жодне свято, він завжди був під рукою, тому і назву свою дістав від

слова «рука»-рушник, тобто рушничок.

 

 Рушник...Як багато промовляє це слово! Український рушник! На ньому  вишита доля нашого народу. На ньому переплелися і радість, і біль, і щастя, і горе. Рушник супроводжував людину все життя від народження і до смерті.

 

Дивлюся мовчки на рушник,

Що мати вишивала

І чую гуси зняли крик,

Зозуля закувала.

Знов чорнобривці зацвіли,

Запахла рута-м'ята,

Десь тихо бджоли загули,

Всміхнулась люба мати.

І біль із серця раптом зник,

Так тепло-тепло стало,

Цілую мовчки той рушник,

Що мати вишивала.

 

«Рушник на стіні... Не було жодної хати в Україні, де не палахкотіли б вишиті візерунками рушники. Недаремно склав народ такі прислівʼя «Хата без рушників, що родина - без дітей», «Рушник на кілочку - хата у вілочку».

Рушники служили не лише прикрасою для життя, їх вішали над дверима, над вікнами, щоб ніяке зло не проникло до хати-вони були оберегами.

 

 Шановні учні! У вас були пошукові завдання дізнатися від рідних своїх:мам, бабусь, прабабусь про призначення рушника в українському побуті, обрядах. Отже, що ми знаємо про рушник?!

 

Учні.  Моя бабуся рушником накриває хліб на столі.

  Моя мама на Великдень йде святити пасху, яку накриває вишитим рушником.

  Я була на весіллі і бачила, що на вишитому рушнику молоді давали клятву одне одному.

  У моєї тітки будували хату. І коли верх хати був готовий, його прикрашали букетом квітів, перев’язаних рушником.

 

 Для вишивки рушників, серветок, скатертин використовують різнобарвні нитки (муліне, ірис), тканину, голку та пʼяльця для закріплення полотна. Мовою образотворчого мистецтва можна передати найтонші почуття людини, мінливість природи, красу навколишнього світу. У вишитих рушниках за допомогою символічних знаків у візерунках, орнаментах народне світосприйняття. Орнамент-це візерунок, який утворюється шляхом ритмічного повторювання, чергування певних елементів.

 

 -Давайте, діти, згадаємо, які ви знаєте види орнаментів.

 - Так, орнаменти є геометричні (складені з різних геометричних фігур: квадратів, трикутників, кругів, овалів, ромбів), рослинні (складені з рослинних форм: квітів, листя, бутонів, гілочок, винограду) та зооморфні або тваринні.

 

 Прадавні українські орнаменти, які від початку були не окрасою, а магічними заклинаннями, уважалися охоронцями від злих, недобрих сил. Ці знаки наші прабабусі вишивали на сорочках, аби злі духи не заволоділи людиною, її тілом. Виривалися вони і на довгих рушниках, малювалися на посуді-аби були в ньому тільки здорова їжа та вода. Спитайте, звідки ж бо взятися такій силі. А сила рушника - у візерунках, вишитих на ньому.

 

 прямою лінією традиційно позначали поверхню землі, хвилястою - воду, трикутником - гори, перехресними лініями - вогонь, блискавку. Сонце зображували у вигляді кола, квадрата, ромба.

 

 Кольори орнаменту використовували різні. Як червоно-чорний, так і всі кольори спектру.

 

 -Давайте пригадаємо кольори спектру. (Червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий).

 

 -Природа - найкращий художник. Де в природі можна побачити ці кольори?

 

 -Як ще називають «веселку»? (Райдуга)

 

 - Давайте під її веселу пісню відпочинемо.

 

5. Музична фізкультхвилинка.

 

 В вікно сонце заглядає

 Добре вчитись закликає

 Ото часу ми не гаймо

 І роботу починаймо.

 

6. Інстуктаж.

 

 -Діти, зверніть, будь ласка, увагу на зразки. Які види орнаменту використані? (Геометричний, рослинний і зооморфний). Елементи цих орнаментів ви можете використати у своїх ескізах.

 

 Учні класу поділені на дві групи. Кожній групі дається окреме завдання.

 

 І перша, і друга група працюватимуть фломастерами, тому під час роботи потрібно бути охайними. Після використання фломастер закривати. Під свій ескіз підкласти чистий аркуш паперу, щоб зберегти чистою парту.

 

 Перша група самостійно створює ескіз орнаменту вишивки для рушника.

 Друга група відтворює заданий орнамент.

 

7. Практична робота.

 Учитель здійснює індивідуальний підхід.

 

8. Підсумок уроку.

 

 Роботи учнів перевіряються, звертається увага на акуратність виготовлення, композиційне вирішення. Виставка робіт - на трьох ватманах білого кольору у вигляді рушників.

 

9. Прибирання робочих місць.