Розробка уроку з української літератури

Тема:  Добро і зло в українській літературі ( на прикладі оповідання Б. Грінченка «Каторжна» )

Мета: навчальна - допомогти учням розкрити й осмислити багатогранну діяльність Б.Грінченка як митця і вченого, розглянути зміст оповідання «Каторжна», проаналізувати проблематику твору, вчити учнів висловлювати свої думки, робити висновки, самостійно працювати;
             розвиваюча - розвивати вміння сприймати слово, аналізувати його зміст, зіставляти та аналізувати факти, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; удосконалювати логічно правильне мовлення учнів;

              виховна - виховувати  найкращі людські якості, а особливо любов до людей, співчуття, добро та милосердя.

Методи: бесіда, розв’язання проблемних завдань, дослідження творчої спадщини письменника, планування роботи.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:  портрет Б.Грінченка, виставка творів (словники лексикографа, збірки його творів), підручники.

 

Хід уроку

 

Епіграф.

Добро і зло у вічнім серці,

Їх відлуння – на устах,

Сліди лишає на серці

І віддзеркалює в очах..

Валерій Дідух

 

І.Організаційний момент.

Емоційна готовність до уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Проблемне запитання

- На минулому уроці ми проводили конференцію, де пізнавали життя й творчість Б.Грінченка  Коли поет Микола Чернявський сказав про Бориса Дмитровича, що той більше працював, ніж жив, чи мав він на увазі лише любов митця до праці? І тому саме з цього питання ми розпочинаємо сьогодні урок.

Вправа «Очікування».

- Чого ви очікуєте від уроку?

- Яким чином ви сподіваєтеся реалізувати свої очікування?

 

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку.

- Сьогодні ми повинні  осмислити багатогранну діяльність Б.Грінченка як митця і вченого, зрозуміти й сприйняти його слово, проаналізувавши оповідання «Каторжна», розвиваючи при цьому свої вміння зіставляти й аналізувати факти, виховуючи в собі найкращі людські якості,формувати і аргументувати власну думку. Будемо говорити про вічно суперечливі філософські категорії, які завжди ідуть поруч – добро і зло.

Записуємо тему уроку. Протягом заняття ви працюєте в зошитах самостійно, робите нотатки, які допоможуть вам під час підготовки до контрольної роботи.

4. Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

- Яку творчу спадщину залишив нам Б.Грінченко?

- Коли було надруковано  перше  видання «Словаря української мови»?(в 1907 -1909р.)

- Є  в спадщині Б.Грінченка один і великий твір. Пригадайте який? (Дилогія повістей «Серед темної ночі» та «Під тихими вербами».)

- Пригадайте,  чиї  твори він перекладав українською мовою? (Генріка Ібсена, Фрідріха Шиллера, Генріха Гейне, Віктора Гюго, Даніеля Дефо, Олександра Пушкіна.)

VІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Слово вчителя.

- За свій шевченківський вік (47 років) Борис Дмитрович залишив  неоціненні багатства –  свої прекрасні твори. Письменник проявив себе і як поет, і як філігранний майстер малої прози.

    В основу оповідань письменника лягали переважно конкретні події з життя дітей, це дратувало цензорів, а надто те, що вони були написані українською мовою. Про це свідчить резюме цензора на одному із рукописів: «Написано, очевидно, для детей, но они должны учиться по-русски. Рукопись задержать».

Показовим у плані психологічного стану героїв, у дослідженні причин їх вчинків є оповідання «Каторжна» (1888 р., с. Олексіївка). Цей твір не повинен нікого залишити байдужим, бо він змушує нас замислитися над такими поняттями як милосердя, чуйність, добро і зло.

       Словникова робота.

Добро – категорія етики, що означає сукупність позитивно оцінюваних класом, суспільством або окремими людьми умов життя, а також моральних дій, принципів і норм поведінки.

 Зло – це категорія, яка означає негативні явища в суспільному і особистому житті людини, що становлять предмет морального засудження.

  Добро і зло – це категорії, які вживаються при моральній оцінці окремих явищ, вчинків, мотивів діяльності людини.

 Робота з текстом.

  - Про що йдеться у творі? (Про життя семирічної дівчинки-сироти Докії.)

       -  Чи радісне її дитинство? (Ні, після смерті матері батько приводить у дім мачуху, яка її ненавидить.)

    - Які в тексті ви бачите її портретні характеристики? (Цитати) Які риси характеру підкреслюють ці метафоричні епітети, фразеологізми? (Смуток, внутрішній біль, одинокість, запеклість, упертість.)

   - Що зробило її такою?  (Сирітство, знущання мачухи, п’яна байдужість батька, бездушність оточення, огидне прізвисько «каторжна»)

  - Докія вдалася в матір, проте з того часу, як її не стало, з’явилася в дівчинки подруга, яка замінила їй неньку. Про кого мова? (Про калину)

  - При всій своїй замкнутості давайте пригадаємо, як вона розмовляє з калиною. Як це її характеризує?

  -  Образ калини є фольклорним. Що він тут символізує?

  -  На скільки частин ділиться твір композиційно? (На три.)

  - Яка, на вашу думку, найяскравіша зорова сцена І частини? (Вирубування калини.)                                      

 - На дитинство якого з героїв твору, яких ми вже вивчали, схожа доля Докії? (Чіпка з твору Панаса Мирного  «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)

- Докія не дівувала, проте хлопці на неї задивлялися.  І ось в другій частині вона вже інша. Що її змінило? (Любов до Семена.)

- До яких засобів виразності вдається автор, показуючи, що психологічний стан героїні змінює не тільки її? (Пейзаж, який насичений яскравими епітетами, порівняннями, метафорами, звертаннями. Цитата.)

- Дайте характеристику Семену (Це шахтар, з яким Докія познайомилася на вечорницях. Його портрет (Цитата.). Він перший заговорив до неї по-людськи, приголубив. Семен повністю заполонив її душу, її думки. Проте він, на мою думку, підступний зрадник, бо для нього Докія – це чергова любовна пригода. А найогидніше те, що він ще й насміхався з неї. Останньою краплею стала його фраза: «І чого вона, каторжна, так до мене в’язне?»)

Композиція твору.

- Ця крапля справді переповнила чашу болю Докії. І цей момент є кульмінаційним. На що ж вона зважується? (Підпалює хату, де були вечорниці, але згадує про дівчинку Саньку, яка може згоріти, і починає гасити тілом полум’я. )

Складання схеми «Причини трагедії».

Докія гине в страшних муках, не розуміючи, чому світ до неї такий страшний.

Смерть матері        ненависть мачухи     зневага батька     зрубана калина    зрада Семена       пожежа        «За що?»

Проблематика твору.

1.Добро і зло.

2. Любов і помста.

3. Ласка  й тепло батьків у сім’ї.    

        4. Зрада в коханні. 

        5. Стосунки між дітьми

 

        Складання «асоціативного куща».

- А зараз спробуємо добрати асоціації до слів «добро», «зло».

(«добро» - кохання, людяність,співчуття; «зло» - ненависть, помста, зрада, зневага, знущання)

Метод «Займи позицію»

• Хто з вас погоджується (або не погоджується) з певним визначенням ?                                   

Висновок.

        -  В екстремальній ситуації між любов’ю і помстою, між добром і злом Докія вибирає  любов і добро, але на вівтар кладе власне життя. Яка ж головна думка твору?

( Автор спонукає нас замислитися над тим, чому так багато горя й сліз інколи люди завдають людям. Душа  повинна бути завжди відкрита щирому співчуттю й милосердю.)

• Чи актуальна ця проблема в наш час?
• Саме такі моральні цінності як любов, співчуття, допомога й утверджуються  Б.Грінченком. Його твори змушують замислитися над швидкоплинністю життя і по-іншому поглянути на вчинки.

 VІІ. Підсумок уроку.

Слово вчителя.

Сьогодні на уроці ми розглянули сюжет оповідання «Каторжна», визначили проблеми, які в ньому піднімаються. На мою думку, оповідання стало викриттям людської жорстокості та несправедливості.

      Тестові завдання

      1. Укажіть, хто з героїв Грінченка ріс «без милування, без жалування, без ляльок, без дитячих іграшок, без калини»:

Олеся («Олеся»);

Докія («Каторжна»);

Горпина («Без хліба»);

Наталя («Дзвоник»).

      2.Докія з оповідання «Каторжна» Грінченка загинула:

через власну необережність;

від опіків;

втопилася;

отруїлася.

      3. Як звали хлопця, якого покохала Докія:

Іван;

Василь;

Семен;

Остап.

     4. Скільки років було Докії, коли померла її матір:

п’ять;

дванадцять;

вісім;

сім.

     5. Повість-дилогію складають твори Грінченка:

«Сонячний промінь», «Серед темної ночі»;

«Серед темної ночі», «На розпутті»;

«На розпутті», «Під тихими вербами»;

«Серед темної ночі», «Під тихими вербами».

    6.Укажіть прозові жанри, у яких працював Грінченко:

роман; драма; есе;

етюд; комедія;

повість-дилогія; повість, оповідання

оповідання.

    7.У жанрі повісті написані твори Грінченка:

«Дзвоник»;

«На розпутті»;

«Під тихими вербами»;

«Каторжна»;

«Серед темної ночі».

   8. Скільки років прожив Борис Грінченко:

П’ятдесят один;

Сорок сім;

Тридцять чотири;

Шістдесят.

    Інтерактивний прийом навчання "Продовж речення".
    В оповіданні Б.Грінченка «Каторжна»:

 Щастя –  це…
Радість – це…
Горе     –  це…
Добро  –  це…
Зло      –  це…

Для мене найцікавішим на уроці було…

У життя з цього уроку я візьму…

VІІІ. Оцінювання. Домашнє завдання.

Читати повість Б.Грінченка «Серед темної ночі»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міністерство освіти і науки України

Донецька обласна державна адміністрація

Департамент освіти і науки

Державний професійно-технічний навчальний заклад

«КРАМАТОРСЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ»

 

 

 

 

 

 

 

РОЗРОБКА УРОКУ

 З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ:

«Добро і зло в літературі»

(на прикладі оповідання Б. Грінченка «Каторжна»)

 

 

 

 

 

                                                                       Розробив: викладач

                                                                       української мови та

                                                                                          літератури

           Приступа Я.О.

 

 

 

 

 

м. Краматорськ

2018р.