Розробка уроку з української літератури в 10 класі "Драматургія Івана Франка. «Украдене щастя». Фольклорна основа. Соціально-психологічний конфлікт"

Урок 56

 Тема. Драматургія Івана Франка. «Украдене щастя». Фольклорна основа. Соціально-психологічний конфлікт.

 Мета: охарактеризувати драматургічну спадщину І.Франка, коротко ознайомитись із змістом драми «Украдене щастя», визначити фольклорну основу твору, з’ясувати, у чому полягає соціально-психологічний конфлікт драми; розвивати навички аналізу драматичного твору; сприяти розумінню відповідальності за власні вчинки, глибшому пізнанню загальнолюдських моральних цінностей.

 Тип уроку: засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

 І. Організаційний момент

Привітання, перевірка присутності учнів на уроці.

 ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка вивченого на попередніх уроках матеріалу.

Гра «Випробування долі» (у пронумерованих клітинках знаходяться запитання. Учні повинні обрати цифру, під якою буде заховане запитання саме для них).

Запитання:

1) Як звуть головного героя повісті «Перехресні стежки»? (Євген Рафалович).

2) З якою метою молодий адвокат Рафалович прибуває в галицьке повітове містечко? (Має цілком ясні життєві цілі: стати народним захисником, підштовхнути селян до політичної боротьби за соціальні й національні права).

 3) З ким звели Рафаловича «перехресні стежки» життя? (З Реґіною, його юнацькою любов'ю, тепер  заміжньою жінкою).

4) Визначіть жанр твору «Перехресні стежки». (Соціально-психологічна повість).

5) Визначіть кілька проблем твору «Перехресні стежки». (Безправність,темнота селянства. Недосконалість суду. Проблема обов’язку інтелігенції перед народом. Людина і суспільство. Проблема морального вибору, добра і зла, людяності й жорстокості. Проблема кохання).

6) У чому полягає особливість композиції твору «Перехресні стежки»? (60 розділів, порівняно невеликих за обсягом; включення вставних епізодів: спогадів Рафаловича про Стальського, його навчання в університеті, знайомство з Реґіною, снів).

7) Які дві головні сюжетні лінії ми можемо виділити у повісті І. Франка «Перехресні стежки»? (У творі дві головні сюжетні лінії: перша – громадсько-політична діяльність адвоката Рафаловича, друга – його особисте життя).

8) Чому твір називається «Перехресні стежки»?   (Перехрещуються не лише долі героїв, а й інтереси різних суспільних прошарків тогочасної Галичини).

9) Чому в радянські часи «Перехресні стежки» замовчувались? Яка проблема лякала радянську систему? (Радянській системі не подобалося те, що у творі показано революційний шлях боротьби (через реформи, верховенство права), а не революційні; її лякала проблема взаємин національно свідомої української інтелігенції та селянства).

2. Слово вчителя.

- А тепер давайте трішки поринемо у філософські роздуми, і подумаємо, що таке щастя, яке воно? Можливо, таке, як мильна кулька чи метелик, яскраве й легке? А, може, воно має конкретну адресу й до нього можна поїхати в гості? Чи, можливо, це бальзам, що продається в аптеці, чи купа грошей у руках і сите життя, чи коли ти просто простягаєш руку й дістаєш зірку з неба?

Діти, що для вас є щастям? Давайте за допомогою методу «Ювеліри» побудуємо з вами речення, яке б характеризувало дане абстрактне поняття лише дієсловами. (Світиться, усміхається, манить, звеселяє, тривожить, підбадьорює, заспокоює, допомагає, зігріває).

- І сьогодні на уроці спробуйте зробити себе бодай на долю секунди щасливішими, отримавши високі бали за свою роботу. А дістати цей ключик від маленької частинки щастя вам допоможуть ваші знання, підготовка до уроку, активність та спостережливість. Отож, за кожну  правильну та змістовну відповідь на уроці ви отримуватимете такий ключик від щастя. І чим більше ви їх назбираєте за урок, тим щасливішою буде ваша оцінка на уроці. Тому щасти вам!

 

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

Слово вчителя.

Іван Франко – трибун народний,

Пророк-ватаг, ратай-співець.

І громадянин благородний…

                                   М. Вороний

 Творчість цього генія українського народу багатогранна. Франка називають академією в одній особі, бо перу Каменяра належить близько 5 тисяч праць найрізноманітніших жанрів. Найповніше видання їх у Україні – 50 томів, але все написане І.Я.Франком не вміститься, мабуть, і в 100 томах. Мало хто у світовій літературі може зрівнятися з ним у творчих звершеннях.

Талант Івана Франка універсальний. І ми в цьому вже переконалися, ознайомлюючись із біографічними даними, а також вивчаючи поетичну, прозову творчість генія. А сьогодні ми проаналізуємо ще одну творчу грань шедевранта Франка як драматурга.

Тому розгорніть, будь ласка, свої зошити, запишіть дату та тему уроку. Сьогодні ми з вами повинні охарактеризувати матеріал про драматургічну спадщину І.Франка, коротко ознайомитись із змістом драми «Украдене щастя», визначити фольклорну основу твору, з’ясувати, у чому полягає соціально-психологічний конфлікт драми; розвивати свої навички аналізу драматичного твору.

 

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

Застосування прийому «Незакінчене речення»

- А які думки у вас викликала драма, яку ви читали вдома? Давайте будемо висловлюватися, застосувавши прийом «Незакінчене речення».

Прочитавши драму Івана Франка «Украдене щастя», я замислився (замислилася) над тим, що …

Прочитавши драму Івана Франка «Украдене щастя», я був (була) здивований (здивована)…

Прочитавши драму Івана Франка «Украдене щастя», я був (була) вражений (вражена) …

- І якраз сьогодні на уроці ми з вами спробуємо вияснити причину вашого здивування твором.

2. Бесіда за запитаннями.

І.Франко був талановитим драматургом, основоположником наукового театрознавства – істориком і теоретиком драми і театру, активним театральним критиком, невтомним перекладачем драматичних творів. А коли саме митець почав цікавитися театром і драматургією? (Ще в молодших класах Дрогобицької гімназії І.Франко почав цікавитися театром і драматургією. Написав понад 70 спеціальних наукових розвідок про театр. З часом цей інтерес переріс у велике захоплення. «Драма – моя давня страсть», – говорив І.Я.Франко. Ця «страсть» надихала великого письменника і вченого до подальшої роботи в цьому напрямі).

- А коли ж І. Франко створює свої найкращі п’єси? (У драматургію Іван Франко активно входить у 1-ій половині 90-х років ХІХ ст. (хоч у цьому жанрі виступав значно раніше). Тоді й створив свої найкращі п’єси, що стали окрасою українського театру, –  «Украдене щастя»,  «Учитель», «Майстер Чирняк», «Сон князя Святослава», «Кам'яна душа», «Суд святого Николая»).

 - Іван Якович – творець багатьох цікавих драм, проте саме «Украдене щастя» літературознавці, та й не тільки, вважають найвизначнішою драмою Івана Франка.

 У жовтні минулого року саме цю п’єсу, але вже по-новому зіграли у Національному академічному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької, що у Львові. Давайте з вами послухаємо відгуки про цей твір, але з уст професіоналів. І спробуйте ,будь ласка, довідатися із відеоролика, що саме лягло в основу написання цього твору.

 3. Перегляд відеоролика ««Украдене щастя» повертається на сцену заньківчан», коментування.

- То що ж лягло в основу написання п’єси?

 4. Слово вчителя.

Так, справді, поштовхом до написання драми «Украдене щастя», як писав сам Франко, була народна «Пісня про шандаря», яку в 1878 році записала сестра Ольги Рошкевич, першого поетового кохання, Михайлина Рошкевич, в Галичині. Розглядові цієї пісні Франко приділив значну увагу в своїй праці «Жіноча неволя в руських піснях народних», датованій 1883 роком, а через десять років після того, використавши її сюжетну канву, створив драму «Украдене щастя». Спочатку драма називалася «Жандарм», але 18 березня 1891 року Крайовий відділ Львівського сейму оголосив закритий конкурс на кращу драму. І.Франко послав на нього свою п’єсу «Шандар». Однак, на вимогу журі конкурсу, яке не хотіло вступати в конфлікт з австрійською цензурою, автор змінив її назву. Можливо, ви мені скажете, якої долі зазнала драма на конкурсі? (На вимогу журі автор переробив кінцівку п’єси, замінивши шандаря  листоношею. На жаль, митцеві на конкурсі присудили лише третє місце. Справедливішим від журі виявився час: драма «Украдене щастя» й досі йде на сценах багатьох театрів, а про ті твори, що в 1891 році зайняли перше й друге місця, ніхто й не згадує).

А зараз давайте прослухаємо, все ж, аудіозапис цього твору і визначимо, які ж саме мотиви пісні лягли в основу написання Франкової драми.

 4. Прослуховування «Пісні про шандаря».

Ой пити би горівочку, ой пити би, пити,
Ой прийшлося шандареві з Делятина іти.
Ой положу на віконце горохову гранку,
Прийшов шандар з Делятина, бо має коханку.
Ой піп іде до церковці та на службу Божу,
А шандар ся відзиває: — Та я вам поможу!
Ой піп службу відправляє та людей жегнає,
А шандар си став на хори, Апостол читає.
Ой люди ся проступили та стали у кутки,
А він любку за ручечку, повів через сутки:
— Ой ходімо, моя мила, та на торговицю
Та будемо попивати мед та й сливовицю.
Ой як прийшов Николайко до своєї хати,
Ані ключів, ані жінки нема коло хати.
А він пішов до сусідів, зачав ся питати:
— Чи нема тут мої жінки? Нема коло хати.
— Вони його притримують: — Просимо сідати.
Він зняв шапку, поклонився: — Йду далі шукати!
Ой іди ж ти, Николайку, та на торговицю,
Ой там жінка із шандарем п'є мед, сливовицю!
Ой дивиться Николайко крізь оболоночки,
Жінка лежит розібрана, гола, без сорочки.
Взяв сокиру в шинкарочки, розрубав дверії,
Забрав речі жандармськії до фільватерії.
Ой почали за Николов у погоню бічи,
Завернули Николая: — Неси назад річи!
У покою піп Николу на смерть сповідає,
А у другім його жінка рученьки ламає:
— Любі мої єгомостю, щось маю казати,
Чи мож' мене із шандарем вкупі поховати?
Чи мож' мене із шандарем вкупі головами,
Щоби була розмовочка й на тім світі з нами?
— Ой молода молодице, не мож' то зробити:
Уже шандар тиждень гниє, ти ще будеш жити!

 5. Робота з словничком незнайомих слів.

 - Отож, ви прослухали «Пісню про шандаря». Чи зустрічалися вам незнайомі слова? На звороті карток, які я вам роздала, є пояснення цих слів. Давайте ознайомимося із ними.

Словничок незнайомих слів

Шандар – жандарм.

Делятин – селище міського типу Надвірнянського району Івано-Франківської області, на Гуцульщині.

Гранка – грань.

Торговиця – місце, де відбувається торгівля; базар.

Сливовиця – слив’янка.

Єгомость – піп, тобто його милість, так називали попів у Галичині.

 - До якого шару лексики належать дані слова? (ці слова є діалектизмами).

6. Бесіда за запитаннями.

 - Чи повністю сюжет пісні збігається із сюжетом Франкової драми? (Як і в «Пісні про шандаря», в центрі п`єси стоять три постаті – підстаркуватий селянин, його молода дружина та її коханий – жандарм. Запозичене з пісні навіть ім`я одного героя – Микола. Але характеристика життєвих обставин, у яких діють герої, їх поведінка і вчинки у п`єсі – інші, значно ширші і глибші, ніж у пісні. Як і Франкова драма, дана пісня — про шандаря, про Миколу, який його вбив, про зраду шлюбного чоловіка і про велику трагедію людських сердець. Як і від драми «Украдене щастя», від цієї пісні віє смутком і самотністю, а ще вчувається крик розбитого серця. Спільним для обох творів – фольклорного та авторського – є те, що на чужому нещасті свого щастя не збудуєш, так само як не можна зло подолати злом).

 7. Перегляд уривків із кінострічки і робота над ними.

 - А зараз ми перевіримо, якими уважними ви були при цьому. Отож, я вам пропоную переглянути кілька уривків із українського художнього фільму режисера Юрія Ткаченка, знятий за мотивами однойменної драми Івана Франка у 1984 році на студії «Укртелефільм». Ви повинні будете сказати одним реченням, що відбулося одразу ж після побаченої сцени у творі.

 Перегляд уривків.

 8. Літературна розминка.

- Переходимо до визначення конфлікту твору. А почнемо ми з вами роботу над цим із літературної розминки.

- Назвіть три роди літератури (епос, лірика, драма).

- Дайте визначення поняттю «Драма» (це зображення людини в дії, в конфлікті, в розмові).

- Які жанрові підвиди драми вам відомі? (за жанрами драми поділяються на побутові, історичні, психологічні, мелодрами).

- Отож, за жанром Франкова драма є соціально-психологічною. Із цим поняттям ви вже знайомилися на уроках зарубіжної літератури, вивчаючи твори Ібсена, Чехова та Гауптмана. А сьогодні ми простежимо, чому п’єса «Украдене щастя» заснована на глибокому соціально-психологічному конфлікті. Отож, зараз – робота з літературознавчим словничком.

Драма соціально-психологічна – драма, що змальовує високоінтелектуальні людські характери, досить складні переживання; увага з побутових обставин переноситься на психологію персонажів.

- Хто пригадає нам, які ознаки драми вам відомі?

(Ознаки драматичного твору такі:

1. Наявність дійових осіб.
2. Ремарки.
3. Твір має бути поділений на дії, яви, картини.
4. Призначений для гри на сцені.
5. Характери героїв розкриваються через монологи й діалоги).

 - Пригадаємо ще одне визначення.

Соціально-психологічний конфлікт – це особливий вид міжособистісної взаємодії, в основі якої лежить об’єктивна суперечність цілей, інтересів і думок учасників. На психологічному рівні ця суперечність виявляється в сильних негативних переживаннях учасників щодо ситуації, опонентів і самих себе.

 9. Робота над змістом твору.

- А зараз попрацюємо трішки над змістом твору. То де і коли відбувається дія п’єси? (Дія відбувається наприкінці позаминулого століття у прикарпатському селі Незваничі у 1870 році).

- А пригадайте з історії: під чиєю владою перебувала територія Галичини? (Після трьох поділів Польщі частина західноукраїнських земель опинилася у складі імперії австрійських Габсбургів. У 1867 р. була створена дуалістична Австро-Угорська монархія. Галичина та Буковина увійшли до складу австрійської частини імперії, а Закарпаття – угорської).

- Так, правильно. Ця інформація є зараз дуже важливою для визначення соціальних обставин, які вплинули на життєві долі героїв твору. Тому хто може це зробити? (я думаю, що це є соціальний статус жінки ( постійна робота по господарству, панує патріархат), тяжке життя селян в Австрійській імперії в другій половині ХІХ ст. (Миколі важко давалося заробляння грошей, він, як і багато інших людей, були наймитами), повноваження війта й жандарма на селі (Микола – жандарм, він з війтом може запроторити за грати ні в чому не винну людину), служба у війську (брати Анни заплатили війтові, щоб той відіслав Михайла до Боснії на трьохрічну службу, а самі за той час видали сестру на нелюба, відіслали її в сусіднє село та заволоділи її хатою).

- Отож, ми довели, що конфлікт твору зумовлений соціальними обставинами. А у яких психологічних станах перебувають герої твору? (Герої перебувають у різних психологічних станах (страх Анни перед Михайлом перетворюється на відданість і покору (вона навіть роззуває його та миє йому ноги,коли вони він приходить додому з лісу); чоловіка спочатку поважає, потім зневажає;совість, сумніви, сором’язливість змінюються на нехтування народною мораллю. Микола слабкий і тихий, проте наважується відстоювати свою сім’ю. Михайла, жорстокий і владний, в кінці постає людиною, яку мучить совість).

- Ми дослідили, чому драма Івана Франка «Украдене щастя» є соціально-психологічною. А як ви думаєте, діти, на чому в загальному побудований конфлікт твору? (На традиційному «любовному трикутнику»: Михайло Гурман – Анна – Микола Задорожний).

- А у яких вивчених вже творах ще зустрічаються теми своєрідних «любовних трикутників»? (Іван Котляревський «Наталка Полтавка», Пантелеймон Куліш «Чорна рада», Іван Франко «Перехресні стежки»).

- З цією темою ми з вами ще не раз зустрінемося, вивчаючи твори Лесі Українки «Лісова пісня», Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном», Ліни Костенко «Маруся Чурай» та інші.

10. Літературна хвилинка.

Учні слухають поезію у виконанні підготовленого заздалегідь читця.

— Я зрадив, так.
Але це біль чи злочин?
Скажу всю правду, ми тепер одні.
Кому з нас гірше? Я одводжу очі,
А ти у вічі дивишся мені…
І що ж найтяжче: мука моя марна,
Бо зрада — діло темне і брудне.
А ти — це ти.
Ти і в стражданні гарна.
Ти можеш навіть пожаліть мене…
Відступник я. Нікчемний я і ниций.
Але ти любиш і тому прости…
Життя — така велика ковзаниця.
Кому вдалось, не падавши, пройти?

- Ці слова належать Грицеві Бобренку з роману у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Скажіть, чи зміг би хтось із героїв драми Івана Франка промовити такі слова? Хто і чому? (Відповіді учнів.)

11. Продовження бесіди.

- То як склалися долі кожного із героїв? (Михайло Гурман і Анна любили одне одного, клялися у вічній вірності. Але забрали Михайла до цісарської армії, і брати Анни, щоб не ділитися із сестрою посагом, сказали, що загинув Михайло, силою віддали дівчину за наймита Миколу, вкравши у неї не тільки спадщину, а й щастя. Проходять роки. Змирившись із долею, живе Анна, і односельцям сім’я їхня здається щасливою. Але несподівано з'являється "воскреслий" Михайло Гурман, жандарм, - колишня любов Анни вибухає з новою силою. Тепер вже Михайло краде щастя у Миколи. Але і йому, Михайлові, не судилося бути щасливим...).

- Бесіду про те, хто з героїв і у кого вкрав щастя ми проведемо з вами завтра на уроці літератури. А зараз підійшов час для підсумків та висновків. Тому ми проведемо з вами тестові завдання. Погляньте уважно на екран. Тут висвітлені 6 запитань, на які ви повинні швидко та правильно дати відповіді.

V. Підсумки уроку

1) Виконання тестових завдань для закріплення вивченого матеріалу.

Тестові завдання

1. Скільки спеціальних наукових розвідок про театр належить перу Івана Франка?

А) Близько 100.

Б) Понад 250.

В) Близько 50.

Г) Понад 70.

 2. Що стало поштовхом до написання драми «Украдене щастя»?

А) Народна «Пісня про Шумильця».

Б) Народна пісня «Ходить турчин по риночку».

В) Народна «Пісня про шандаря».

Г) Народний переказ про Ганнусю.

 3. Якою була первинна назва п’єси «Украдене щастя»?

А) «Стара казка на новий лад».

Б) «Шандар».

В) «Злочин».

Г) «Історія Анни».

 4. Визначити жанр твору Івана Франка «Украдене щастя».

А) Мелодрама.

Б) Побутова драма.

В) Історична драма.

Г) Соціально-психологічна драма.

 5. Де і коли відбуваються події твору «Украдене щастя»?

А) У селі Незваничах у 1870 році.

Б) У селі Нагуєвичах у 1865 році.

В) У місті Бориславі у 1878 році.

Г) У селі Ясениця-Сільна у 1856 році.

 6. Назвати головних героїв п’єси «Украдене щастя».

А) Ольга, Іван Задорожній, Михайло Гурман.

Б) Регіна, Євген Рафалович, Стальський.

В) Маня, Массіно, Хома.

Г) Анна, Михайло Гурман, Микола Задорожній.

 2) Взаємоперевірка тестових завдань учнями.

 3) Перегляд буктрейлеру – презентації книги «Украдене щастя».

4) Слово вчителя.

- Чи був урок для вас корисним? Які з міркувань, висловлених на уроці, вам заімпонували?

- Чи пригодяться вони вам у житті?

Життя воістину непросте. Воно часто кидає нас у вир випробувань, пробує на міцність нашу душу, наше серце, нашу силу волі.

Тоді найважливішою є здатність вистояти, залишитися людиною. І в любові також. Щоб кохання було високим, священним почуттям, його не можна осквернити ані зрадою, ані вбивством, ані трагедією іншої людини. Буває так, на жаль, не завжди. Часто, як це маємо у Франковій драмі, долі людські ламаються, пісня залишається недоспіваною... Про це я пропоную вам написати вдома в невеличкому творі «Біль недоспіваної пісні...».

Нам залишилося порахувати отримані вами «ключі від щастя», бо кожен з них відкриває нам світ знань й визначає, хто ж на уроці був найактивнішим.

 5) Виставлення оцінок.

VІ.  Домашнє завдання

1. Дібрати цитати до характеристики образів головних героїв п’єси.

2. Скласти 12 тестових завдань за змістом твору «Украдене щастя».

3. Написати міні-твір «Біль недоспіваної пісні...» (за бажанням).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                         Щастя
Прокинутися вранці і сказати
Деревам, звірям, людям: «Добрий день».
І знати, що тебе чекає мати
Поміж перестигаючих вишень.

Віддатися до крихточки роботі.
Щоб на чолі гарячий піт схолов.
І не відкласти на колись, на потім
Ні доброту, ні чесність, ні любов.

Збагнути серцем — кожна мить єдина,
Неповторимі тиша й круговерть.
І зрозуміти: вдячна пам'ять сина —
Найкраще, найможливіше з безсмерть.

І хоч буває непроглядне гірко,
Не опустись до вовчого виття.
О щастя — ти не піднебесна зірка.
Ти — кожна мить прожитого життя.

                                     Ніна Гнатюк