Розробка уроку з української мови для 1 класу на тему: "Повторення і закріплення знань і вмінь. Робота з дитячою книгою № 10. Російська народна казка «Лисиця та заєць»“

Українська мова

Тема: Повторення і закріплення знань і вмінь, пов’язаних з вивченими буквами. Вправляння у звуко - буквеному аналізі слів. Робота з дитячою книгою № 10.  Російська народна казка «Лисиця та заєць»

Мета: закріпити знання учнів про звукові значення букви я; удосконалювати вміння учнів читати склади, слова з буквою я; удосконалювати вміння робити звуковий та звуко-буквений аналіз слів; стимулювати учнів до читання різними способами; ознайомити учнів із казкою; учити аналізувати її зміст; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати навички виразного читання; уміння читати деформовані речення, фонематичний слух, творче мислення; виховувати любов та дбайливе ставлення до природи, тварин, бажання працювати.

Обладнання: складова таблиця; схеми для утворення та читання складів; предметні малюнки, ілюстрації до казки.

Тип уроку: закріплення й узагальнення знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Робота зі складовою таблицею

2. Утворення та читання слів

 вір

я  кір

 тір

3. Словникова робота

Ятір — риболовне знаряддя типу пастки, що встановлюють на дно водоймищ.

4. Звуко-буквений аналіз слова ятір

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

— Сьогодні ми повторимо все те, що знаємо про букву я, читатимемо склади, слова з цією буквою, а також ознайомимося із цікавою казкою. Ми будемо вчитися аналізувати зміст казки та характер головних героїв.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Читання стовпчиків слів

— Як одним слово можна назвати всі слова, що записані в першому стовпчику? другому? третьому? четвертому?

2. Повторення знань про роль букви я

— Буква я на початку слова та після голосного позначає … (два звуки [йа])

— Буква я після приголосного позначає … (звук [а] та пом’якшує попередній приголосний)

3. Звуко-буквений аналіз слів

— Подивіться на малюнки. Зробіть звуко-буквений аналіз слів. Запишіть слова на картках.

(Земля, дятел, яблуко)

— Складіть речення з цими словами.

4. Розгадування кросворду «Ромашка»

1) Довга-довга і худенька

Знизу ширша, вверх гостренька,

Тягне вгору руки-віти.

Що це? Відгадайте, діти. (Тополя)

2) На я починається

На я кінчається,

У саду росте,

На ній плоди є. (Яблуня)

3) На базарі їх не купиш

На дорозі не знайдеш,

І не зважиш на терезах,

І ціни не підбереш. (Знання)

4) Хто гнізда свого не має

Яйця іншим підкидає

Та й у лісі в холодку

Все кує: ку-ку, ку-ку? (Зозуля)

5) Країну я шукаю

Що схожа на коня.

До всіх вона гукає:

— Я — поні! Поні — я! (Японія)

5. Робота над скоромовкою

Йшло телятко в білу цятку,

Поспішало на зарядку,

А ягнятко в чорну цятку

Танцювало у присядку.

6. Робота над антонімами зі скоромовки

— Які слова з протилежним значенням ви зустріли у скоромовці? (білу, чорну)

— Складіть речення з кожним із цих слів.

Фізкультхвилинка

Що ж, мабуть прийшла пора

Трохи відпочити.

Хочу на фізкультхвилинку

всіх вас запросити.

Раз — підняли руки вгору,

Два — нагнулися додолу.

Руки в боки.

Повернулись, повернулись

І вправо, і вліво,

Щоб нічого не боліло.

Раз, два, три, чотири!

Набираємося сили.

Повернись, повернись,

До сусіда посміхнись.

7. Робота за Букварем (с. 100–101)

1) Читання стовпчика слів

2) Робота над текстом

а) Словникова робота

• Маяк — висока башта, що має потужне джерело світла, яке вказує шлях суднам.

• Теплохід — морське або річкове судно.

• Ялта — місто, яке знаходиться в південній частині України.

б) Читання тексту вчителем

— Хто прийде зустрічати корабель?

в) Бесіда за текстом

— Як звати капітана теплохода?

— Як називається теплохід?

— Що робить Яків Петрович?

— Куди повинен прибути теплохід?

— Хто побачить здалеку корабель?

г) Напівголосне читання тексту учнями

д) Вибіркове читання

— Знайдіть місце в тексті, де розповідається про роботу капітана, і зачитайте його.

3) Добирання слів до звукових схем

Слова: язик, тополя, зозуля, малята, Японія, ягоди.

4) Складання речення за схемою

5) Лексична вправа

В зоопарку вчора Яків

Вперше бачив диких яків.

Як — велика рогата тварина, переважно темного кольору, з довгою обвислою по боках шерстю.

— Які слова схожі за звучанням?

— Що означає слово Яків у першому випадку? (Ім’я)

— А в другому? (Тварину)

— Як будемо писати це слово в першому випадку? (З великої літери)

— А в другому? (З маленької)

Фізкультхвилинка (гімнастика для очей)

V. Робота з дитячою книжкою. Російська народна казка «Лисиця та заєць»

1. Бесіда

— Навіщо дітям читають казки? Чого вони навчають? (Відповіді учнів.)

— Зараз ми познайомимось з російською народною казкою, а про кого вона ви дізнаєтесь, відгадавши загадки.

В темнім лісі проживає,
Довгий хвіст пухнастий має.
Хитра і руда дівиця,
А зовуть її... (лисиця).

— Слово лис походить від слова лисий, що означає «рудий». У давнину казали: «У нього лисе волосся».

Влітку — сірий, взимку — білий,

Полохливий, несміливий,

Попсує в городі грядку —

утікає без оглядки.

А собачий вчує гавкіт,

так душа відразу в п’ятки? (Заєць)

— Слово заєць походить від слова зей, що означає стрибати.

— Хто є головними героями казки? Так, це лисиця і заєць.

— Погляньте на обкладинку казки. Кого зобразив художник?

2. Читання казки вчителем

Жили лисиця та заєць. У лисиці була хатинка крижана, а в зайця луб’яна.

Прийшла весна ясна – лисиччина хатинка водою стекла, а заяча стоїть як і була. От лисиця попросилася до зайця переночувати та його з хатинки й вигнала. Залізла на піч і лежить. А зайчик іде лісом і плаче. Назустріч йому собака:

– Гав, гав! Чого, зайчику, плачеш?

– Як же мені не плакати? Була в мене хатинка луб’яна, а в лисиці крижана. Попросилася вона до мене ночувати та мене й вигнала.

– Не плач, зайчику! Я тобі допоможу.

Підійшли вони до хатки. Собака загавкав:

– Гав, гав, гав! Іди, лисице, геть!

А лисиця йому з печі:

– Як вистрибну, як вискочу, полетять шматки по всіх закутках!

Собака злякався і втік. Іде знову зайчик лісом і плаче. Назустріч йому ведмідь:

– Чого, зайчику, плачеш?

– Та як же мені не плакати? Була в мене хатинка луб’яна, а в лисиці крижана. Попросилася вона до мене ночувати та мене ж і вигнала!

– Не плач, я тобі допоможу!

– Ні, не допоможеш. Собака гнав – не вигнав, і ти не виженеш.

– Ні, вижену!

Підійшли вони до хатки. Ведмідь як заричить:

– Іди, лисице, геть!

А лисиця йому з печі:

– Як вискочу, як вистрибну, полетять шматки на всі закутки!

Ведмідь злякався і втік! Іде знову зайчик, плаче. Назустріч йому бик:

– Чого, зайчику, плачеш?

– Та як же мені не плакати? Була в мене хатинка луб’яна, а в лисиці крижана. Попросилася вона до мене ночувати та мене ж і вигнала.

– Ходім, я тобі допоможу.

– Та ні, бичку, не допоможеш. Собака гнав – не вигнав, ведмідь гнав – не вигнав, і ти не виженеш.

– Ні, вижену!

Підійшли вони до хатки. Бик як зареве:

– Іди, лисице, геть!

А лисиця йому з печі:

– Як вистрибну, як вискочу, полетять шматки по всіх закутках!

Бик злякався і втік. Іде знову зайчик, плаче ще дужче. Назустріч йому півник з косою:

– Ку-ку-рі-ку! Чого, зайчику, плачеш?

– Та як же мені не плакати? Була в мене хатинка луб’яна, а в лисиці крижана. Попросилася вона до мене ночувати та мене ж і вигнала.

– Ходім, я тобі допоможу.

– Та ні, півнику, не допоможеш. Собака гнав – не вигнав, ведмідь гнав – не вигнав, бик гнав – не вигнав, то де вже тобі вигнати!

– Ні, вижену!

Підійшли вони до хатки. Півник лапами затупотів, крилами залопотів:

– Ку-ку-рі-ку! Йду до хати, щоб лисицю зарубати! Несу косу на плечі, не лежи на печі, йди, лисице, геть!

Лисиця почула, злякалася й каже:

– Взуваюся…

Півник знову:

– Ку-ку-рі-ку! Йду до хати, щоб лисицю зарубати! Несу косу на плечі, не лежи на печі, йди, лисице, геть!

Лисиця знов говорить:

– Одягаюся…

Півник утретє:

– Ку-ку-рі-ку! Йду до хати, щоб лисицю зарубати! Несу косу на плечі, не лежи на печі, йди, лисице, геть!

Лисиця як вибігла, півник як махне косою – насилу вона втекла! А півник із зайчиком стали собі жити не тужити в луб’яній хатинці.

Луб’яний – виготовлений з лубу, внутрішньої частини кори листяних дерев, що межує з деревиною.

3. Бесіда за змістом казки

— Яка була хатка у лисиці? А яка у зайця?

— Що сталось з хаткою лисиці?

— Чому лисиця вигнала зайця зі свого дому?

— Чи вигнав собака лисицю з зайчикової хатки? Чому?

— А ведмідь? Хто ще не зміг вигнати лисицю?

— Хто зміг вигнати лисицю? Як?  

— Як закінчилась казка?

— Як ви думаєте, яка лисиця? (нахабна, несправедлива, жадібна)

— А який заєць? (боягузливий, не вміє за себе постояти)

— А який півень? (сміливий, винахідливий, справедливий)

4. Інсценізація діалогу лисиці та півня

Підійшли вони до хатки. Півник лапами затупотів, крилами залопотів:

– Ку-ку-рі-ку! Йду до хати, щоб лисицю зарубати! Несу косу на плечі, не лежи на печі, йди, лисице, геть!

Лисиця почула, злякалася й каже:

– Взуваюся…

Півник знову:

– Ку-ку-рі-ку! Йду до хати, щоб лисицю зарубати! Несу косу на плечі, не лежи на печі, йди, лисице, геть!

Лисиця знов говорить:

– Одягаюся…

Півник утретє:

– Ку-ку-рі-ку! Йду до хати, щоб лисицю зарубати! Несу косу на плечі, не лежи на печі, йди, лисице, геть!

— Спочатку слова лисички промовлятимуть дівчатка, а за півня — хлопчики. А потім двоє учнів інсценізують діалог.
— Чого можна навчитися у півня? (Сміливості, винахідливості, адже він не зміг би зарубати лисицю, але зміг її налякати)
VІ. Підведення підсумків уроку

— Що ви робили сьогодні на уроці?

— Які правила повторили?

— Що нового дізналися?

— З якою казкою познайомились?

— Якби ви зустріли цю лисичку, то яку пораду їй дали б? (Не обманювати інших, не брати чужого)
— А зайцю? (Не бути таким довірливим та вміти за себе постояти)