Українська мова
Тема: Звуки [ц], [ц′], буква Цц. Заучування скоромовки. Опрацювання казки «Родичі» та вірша В. Лучука « Уставати рано треба». Виразне читання, читання в особах
Мета: ознайомити учнів зі звуками [ц], [ц’], буквою Цц; навчити розрізняти в мовленнєвому потоці звуки [ц], [ц′], читати слова з новою буквою; формувати уміння читати текст в особах; розвивати фонематичний слух, дикцію, пам'ять, мислення; розширювати кут зору; виховувати бажання піклуватися про власне здоров’я, дбайливе ставлення до свійських тварин.
Обладнання: предметні малюнки, таблиця з друкованими великою і малою буквами Цц.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Повторення вивчених букв
— Подивіться на букви, надруковані на дошці. Назвіть їх, слідкуйте за правильною назвою букв приголосних звуків.
А Б В Г Г Д Е Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Х Ч Ш Ь Я
— Назвіть букви, що позначають голосні звуки.
— Яка буква позначає один приголосний м’який звук?
— Назвіть букви, що пом’якшують приголосний звук.
— Яка буква не позначає звука, а вказує на м’якість приголосного?
2. Читання з вивченими буквами
Учні читають слова, надруковані на дошці. З окремими словами, за вибором учителя, діти складають речення.
вухо — вушко пішки — трішки
муха — мушка дошка — чашка
— Прочитайте скоромовку і скажіть, який звук найчастіше зустрічається у ній. ([ш]) (Учитель читає скоромовку.)
Мчить машина за машинами,
Шелестить машина шинами.
— Охарактеризуйте цей звук. (Приголосний шиплячий, глухий)
Учні вивчають скоромовку й промовляють її у швидкому темпі хором та індивідуально.
3. Гра «Встав букви у слова»
— З кожного слова втекла буква. Потрібно знайти її та поставити на місце.
4. Звуковий аналіз слів
Учитель вивішує на дошку малюнки. (Школа, дошка, зошит)
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
— Сьогодні на уроці ми будемо вивчати нові звуки і букву, що їх позначає, будемо вчитись читати слова і тексти з цією буквою.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Виділення звуків [ц], [ц’] зі слів
— Послухайте вірш. Про яких тваринок у ньому розповідається?
Цуценятко на танок
Кицю запросило —
Жвавий вийшов гопачок
Глядачам на диво.
— Хто влаштував танок? Кого запросило цуценя?
— Зробіть звуковий аналіз слів цуценя, киця. Яким звуком починається другий склад у кожному слові?
— Вимовте парами звуки [ц] — [ц’]. Схарактеризуйте їх. Ці звуки приголосні. Чому? Що заважає струменю повітря вільно виходити? (Звук [ц] приголосний, бо язик і зуби створюють перешкоду на шляху струменя повітря.) Звук [ц] — твердий, а звук [ц’] — м’який.
— Покажіть картку для позначення звука [ц′]. (=) А тепер — звука [ц]. (–)
2. Упізнавання звуків [ц], [ц’] у мовленні
— Послухайте, яка пригода трапилася одного разу з цуценятком. Хто налякав малого?
Цап забрів у двір рогатий —
Цуценя втекло до хати.
Цілу ніч йому не спалось.
Цапа цуценя боялось.
— Чому цап для цуценятка виявився таким страшним? Який вигляд має ця свійська тварина?
— Послухайте вірш ще раз. Запам’ятайте слова зі звуками [ц], [ц’]. ([ц]: цап, цуценя; [ц’] — цілу.)
— Пропоную вам завдання на увагу. Я читатиму слова, а ваше завдання — показати картку «=», якщо почуєте [ц′], або картку «–», якщо почуєте [ц].
Цап, цукерка, квочка, ціна, сцена, стілець, гречка, цуценя, криниця, цегла, олівець.
— Складіть звукові схеми слів цукерка і криниця. (Учитель записує слова на дошці.) Перевірте одне одного.
— Утворіть злиття звука [ц] та того, який називатиму я: [а], [у], [е], [и], [о].
— А тепер утворіть злиття зі звуком [ц′]: [у], [а], [о], [і].
— Складіть слова зі звуком [ц] на початку, в середині слова. (Цуценя, цап, сцена, концерт) Утворіть слова зі звуком [ц′] на початку, в середині, у кінці слова. (Ціпок, танцювати, працювати, продавець, горобець)
3. Розвиток звуковимовних умінь учнів
Учитель називає слова, учні тричі повторюють хором останній склад кожного слова. Учитель слідкує за чіткою вимовою твердого і м’якого звуків [ц], [ц’].
сонце — це-це-це
криниця — ця-ця-ця
горобці — ці-ці-ці
віконце — це-це-це
водиця — ця-ця-ця
4. Ознайомлення з буквою Ц, ц («це»)
— Звуки [ц], [ц′] позначаються на письмі буквою «це».
— Чим схожі і чим відрізняються ці букви між собою? (За формою однакові, а за розміром різні.)
— Зіставте букву ц із друкованими буквами п, д, ш.
5. Читання складів із буквою Ц
— Прочитайте утворені склади за таблицею.
|
а |
о |
я |
у |
и |
е |
І |
|
ц |
ца |
|
|
|
|
|
|
|
|
ац |
|
|
|
|
|
|
ц |
— Позначте звук [ц] або [ц′] у кожному стовпчику відповідним знаком: «=» або «–». (Учитель викликає окремих учнів.)
6. Читання слів із буквою Ц
— Прочитайте слова.
цу кор
крам ниця
го робці
цу ценя
ці на
олі вець
хло пець
цу керка
— Знайдіть і прочитайте слова.
сті |
олі |
це |
ца |
цу |
кор |
рівна |
лець |
мент |
вець |
— Послухайте і скажіть, що не так.
Ми із братом для зубів
Робимо зарядку:
Він з’їдає тільки пів‚
А я цілу шоколадку.
— Скажіть, чи корисна така зарядка для зубів? (Ні) Чому? (Солодощі псують зуби.) Як ви доглядаєте за своїми зубами? (Відповіді учнів.)
Фізкультхвилинка
Сильний вітер до землі
Гне дерева молоді.
(Два нахили вперед.)
А вони ростуть, міцніють,
Вгору тягнуться, радіють.
(Руки вгору, стають на носочки.)
Вітер віє нам в лице;
Захиталось деревце.
(Нахили вліво-вправо.)
Вітерець все тихше, тихше, (Присідання.)
Деревце все вище, вище! (Стають на носочки.)
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Робота за Букварем
— Прочитайте по черзі злиття у Букварі (с. 112). Прочитайте рядок зі звуком [ц′], охарактеризуйте звук. (Приголосний, м’який)
— Дайте характеристику приголосному в іншому рядку. (Приголосний, твердий) Якою буквою позначаються звуки [ц] та [ц′] на письмі? (Буквою «це») Таким чином, буква «це» на письмі позначає два приголосних звуки: твердий [ц] і м’який [ц′]. Повторіть усі разом!
— Прочитаємо перший стовпчик слів у Букварі. Прочитайте його самостійно, пошепки. Прочитайте слова зі звуком [ц]. (Сцена, царівна) Зі звуком [ц′]. (Залізниця) Прочитайте слова, які відповідають на запитання що? (Сцена, залізниця)
— Прочитаємо разом другий стовпчик слів. Читаємо обидва стовпчики ланцюжком.
— Прочитайте у другому стовпчику слова, які відповідають на запитання хто? (Зайці, лисиці, цапок)
— Знайдіть слово, яке відповідає схемі:
— Назвіть голосні звуки у слові. ([а], [о]); приголосні звуки. ([ц], [п], [к])
— Знайдіть відповідне слово.
— Пропоную вам скоромовку, аби наш язичок теж завжди нас слухав. Погляньте на дошку! (Учитель читає скоромовку.)
Цілитель Цибуля цікавиться цілющим цвітом акації.
— Які слова вам не зрозумілі? (Цілитель, цілющий) Хто знає значення цих слів?
Цілитель — це людина, яка виліковує хворих. Як ще можна назвати людину цілителя? (Лікар)
Цілющий — це властивість предмета, яка має лікувальні властивості; наприклад: цілющий сироп — сироп, що допомагає видужати. Слово цілющий можна замінити словом лікувальний.
— Промовте лише звуки, які позначає буква «це» у скоромовці. ([ц′], [ц], [ц′], [ц′], [ц], [ц′])
— Прочитаємо скоромовку разом. Тепер самостійно, пошепки. Кожен ряд окремо. Хто бажає прочитати скоромовку сам? (Учні читають у швидкому темпі.)
— Вивчаємо скоромовку напам’ять.
2. Підготовка до читання казки «Родичі»
— Відгадайте, хто буде героями казки.
В полі хороше мені,
Зеленіти навесні.
Чим же я — не молодець?
Маю диво-корінець,
Все про нього дбаю,
Цукор відкладаю. (Буряк)
Кажуть, щоб хвороб не знати
Треба всім мене вживати.
Може, ви мене й з’їсте,
Тільки сльози проллєте. (Цибуля)
— Які властивості овочів допомогли вам відгадати загадки? Що сказано в загадках про буряк, цибулю?
— Послухайте ще одну загадку Лесі Вознюк, щоб назвати третього героя казки.
В розмальованій хустині,
солоденька всередині.
Коли нею почастують,
діти тішаться, ласують. (Цукерка)
— Що в загадці про цукерку названо розмальованою хустиною? (Яскраву обгортку.) Якою є цукерка всередині? (Солоденькою.) Чи любите ви ласувати цукерками?
Фізкультхвилинка (гімнастика для очей)
3. Читання казки «Родичі» вчителем
— Як ви вважаєте, чи є що-небудь спільне між цукеркою та названими раніше овочами?
— Послухайте казку. Кого в ній названо родичами?
4. Читання казки учнями
— Роздивіться малюнок до казки.
— Якими тут зображені герої? Який вигляд має Буряк? А Цукерка? Опишіть їх.
— Прочитайте перше речення тексту. Про що запитав Буряк? Як він назвав цукерку? (Лагідно — сестрицею.) На що поскаржився Буряк? (Цукерка непривітна.) Яким голосом треба читати слова Буряка?
— Прочитайте, що відповіла Цукерка. Як вона описала себе? А Буряка?
— Цукерка закопилила губу. Як сказати інакше? (Копилити губу — пишатися, зазнаватися.)
— Як треба читати слова Цукерки, коли вона говорить про себе? (Зверхньо, вихвалятися.) А коли вона говорить про Буряка? (Зневажливо.)
— Прочитайте, якими словами озвалася тітка Цибулина. Що вона пояснила Цукерці?
— Яким тоном треба читати слова цієї героїні казки? (Повчально.)
— Чого навчає казка? Прочитайте останнє речення хором.
5. Читання казки в особах
Учні перечитують казку кілька разів, тренуючись у виразному інтонуванні реплік персонажів. Після цього вчитель пропонує трьом дітям розіграти діалог без слів автора.
6. Читання вірша «Уставати треба рано»
1) Читання вірша вчителем
Уставати рано треба
Рано-вранці крізь віконце
зазирнуло в хату сонце.
Я збудив Марійку знову
на зарядку на ранкову.
Вже Марійка учениця –
довго спати не годиться!
Усміхнулось сонце з неба:
- Уставати рано треба!
2) Читання вірша учнями
3) Вибіркове читання
— Коли сонце защирнуло в хату?
— Кого розбудив автор вірша?
— Чому Марійці не годиться довго спати?
— Що сонце сказало Марійці?
4) Виразне читання вірша
VІ. Підведення підсумків уроку
— З якою буквою ознайомилися на уроці?
— Які звуки позначає буква «це» на письмі?
— Які слова з буквою «це» запам’ятали?
— Давайте вивчимо і швидко вимовимо скоромовку.
Куце цуценя поцупило цукерку.