Розробка уроку з всесвітньої історії для 9 класу на тему: "Доба Просвітництва."

Поурочний план

Всесвітня історія 9 клас

Тема: Доба Просвітництва.

Мета: а) начальна – розказати учням про добу Просвітництва;

            б)виховна - охарактеризувати основних діячів доби Просвітництва;

            в)практична - праця з історичними джерелами.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: карта, атлас, підручник з всесвітньої історії.

Хід уроку: а) опитування вивченого матеріалу;

                    б) опитування дат і термінології.

Розповідь учителя: Просвітництво - ідейна течія, пов’язана з боротьбою буржуазії та народних мас проти феодалізму: боролися за встановлення “царства розуму” на засадах “природної рівності”, за політичну свободу і громадянську рівність. Вона відображала соціальний протест проти феодальних порядків, соціальної несправедливості, проти католицької церкви, виступала за суспільний прогрес через поширення освіти, культури, науки і виховання.

Прогрес — напрямок розвитку, якому притаманний поступальний рух уперед, розвиток нового, перехід від нижчого стану до вищого, досконалішого.

Середина XVII — середина XVIII ст. — доба Просвітництва. Просвітництво називали “світлом розуму”. Просвітництво охопило всі країни Європи. Утім ніде ідеї Просвітництва не досягли такої реальної сили, як у Франції.

Письменники, вчені, філософи Франції виступали проти феодально-станового ладу, абсолютної монархії Франції та їхньої опори — католицької церкви.

Просвітники вірили:

• в могутність розуму і науки;

• в необмежені можливості суспільного розвитку або прогресу;

• в необхідність оновлення суспільства;

• в можливості пізнання навколишнього світу;

• вели пошуки кращої організації суспільства і пропагували способи кращого його вдосконалення, висуваючи передові ідеї на його перебудову;

• стверджували принципи гуманізму.

Епоха Просвітництва зародилася в боротьбі науки проти релігії.

Просвітники:

• намагалися протиставити науку та освіту релігії;

• виступали проти феодальних порядків;

• обстоювали свободу приватного підприємництва;

• обстоювали суспільний прогрес;

• намагалися звеличувати людський розум.

Ідеї Просвітництва стали ідеологічною підготовкою революції.

Ідеологічна підготовка революції — одна з передумов революції.

Передові, революційні ідеї поширювалися серед різних верств населення Франції, і це сприяло назріванню і початку революції.

Особливість ідеологічної підготовки революції: проходила під прапором не релігійних, а філософсько-політичних ідей.

Передові, революційні ідеї — погляди, які виражали інтереси тих верств населення, що були зацікавлені в поваленні наявного феодально-кріпосницького ладу.

Ідеологія — система поглядів, ідей, переконань (економічних, політичних, філософських, релігійних, історичних), які виражали інтереси певних соціальних груп щодо зміни наявного ладу.

Ідеологи — передові люди, які висловлювали певні думки про наявний суспільний лад і про необхідність його зміни.

Франсуа Вольтер (1694-1778)

Людина різнобічних знань і великого таланту.

Поет, драматург, історик, філософ, просвітник, памфлетист, із ним листувалися монархи багатьох країн.

Народився і здобув освіту в Парижі. Батько Вольтера був нотаріусом, а згодом чиновником у міністерстві фінансів. Чимало років свого життя провів у різноманітних засланнях. Ф. Вольтер змушений був покинути Париж, коли йому було 32 роки.

Шість років прожив у Великій Британії, три роки — при дворі Станіслава Лещинського, три — в Пруссії, де ним захоплювався Фрідріх Великий.

Його знали в багатьох країнах Європи, називаючи “некоронованим королем республіки наук і мистецтв”, “патріотом філософів”, визнаним “володарем думок” передових людей того часу.

Він зумів піддати сумніву старі духовні цінності і поставити питання про створення нових духовних цінностей.

Ф. Вольтер — неперевершений борець за людину, її розум, людську особистість, за ідеали свободи, рівності і братства.

 

 

Опубліковані праці Вольтера становлять сотні томів. Ось деякі з них:

“Філософські листи про Англію” (1734 p.),

“Досвід про права і дух народів” (1756 p.),

“Філософський словник” (1764 p.).

Крім того, Ф. Вольтер написав низку трагедій, видав багато полемічних брошур, близько 15 тисяч листів.

Вольтер — це псевдонім, що його прибрав поет і мислитель Франсуа-Марі Аруе під час ув’язнення в Бастилії, в яку він попадав двічі.

Погляди Ф. Вольтера

1. Виступав проти абсолютизму, за “освіченого монарха”, за обмежену монархію.

2. Різко критикував католицьку церкву, релігійний фанатизм, але виступав за збереження релігії для управління народом. “Якби Бога не було, то його треба було б вигадати”.

3. Релігію вважав гарантом порядку в країні.

4. Виступав проти обмежень особистої свободи і приватної власності.

5. Вимагав рівності всіх перед законом і знищення привілеїв духовенства і дворянства.

6. Вважав, що повинна існувати майнова нерівність.

7. Виступав проти цензури і гонінь.

Змін Вольтер очікував не від революції, а від ’’освіченого правителя”.

Він листувався з російською імператрицею Катериною II, покладав свої надії на прусського короля Фрідріха II, у дворі якого проживав деякий час.

Виражав інтереси великої буржуазії і передових дворян.

Шарль Луї Монтеск’є (1689-1755)

Французький правознавець, філософ, просвітник, письменник.

Народився поблизу Бордо в сім’ї члена провінціального парламенту — окружного вищого судово-адміністративного органу.

Здобув добру освіту і 1716 р. став членом, а згодом президентом бордоського парламенту.

На той час у судах були поширені хабарі, підкупи. Судові заняття мало приваблювали Монтеск’є, і він вирішив удатися до літературної діяльності.

У 1721 р. написав перший свій твір “Перські листи”. Під виглядом листування двох персів, які відвідали Францію, він різко критикував абсолютизм.

У 1748 р. з’явився його головний твір “Про дух законів”.

Монтеск’є багато подорожував Німеччиною, Австрією, Угорщиною, Італією, Голландією, Великою Британією і дійшов висновку, що ідеальним політичним ладом є такий, який максимально забезпечить свободу громадян. А така свобода може бути лише в такій державі, де є поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову гілки.

Його ідеалом був англійський політичний лад, тобто конституційна монархія.

Був прихильником теорії природного права та “суспільного договору”.

Книга “Про дух законів” за короткий час витримала близько 20 десятків видань.

Погляди Монтеск’є

Виступав:

• проти абсолютизму та зловживання владою;

• за обмежену конституційну монархію англійського типу;

• за особисту свободу;

• за недоторканність приватної власності;

• за розподіл влади і взаємне обмеження трьох її гілок — законодавчої, виконавчої та судової.

Виражав інтереси великої буржуазії і передових дворян.

Жан-Жак Руссо (1712-1778)

Філософ, просвітник, письменник і мислитель.

Син швейцарського ремісника — годинникаря. Навчався у школі гравера.

Працював лакеєм, учителем музики, канцеляристом тощо.

Політичну теорія Руссо сформулював у книзі “Про суспільний договір”, виданій 1762 р. Книга починається словами:

“Людина народжується вільною, а сьогодні скрізь вона в кайданах”.

У своїх творах “Роздуми про науки і мистецтво” (1750 p.),“Роздуми про походження і причини нерівності між людьми” (1755 p.), а також у політичному трактаті “Про суспільний договір” (1762 р.) Руссо висунув низку ідей. Він виступав:

• проти монархії, за демократичну республіку, в якій виконавча влада підпорядкована зборам усього народу, а воля кожного громадянина — законам, які виражають загальну волю всіх;

• за народний суверенітет (верховну владу);

• за рівність усіх людей у правах;

• за дрібну приватну власність як необхідну умову існування суспільного порядку;

• проти марнотратства і розкошів дворян;

• проти надмірності приватної власності, але за обмежену власність для всіх людей;

• засуджував привілеї багатих і деспотичну владу правителів;

• критикував католицьку церкву, але признавав існування Бога;

• закликав до простоти і поміркованості, близькості до природи.

Наполеон говорив, що коли не було б Руссо, не було б і Великої французької революції.

Виражав інтереси дрібних власників (селян-трударів і ремісників).

Дені Дідро (1713-1784)

У Франції вийшла знаменита “Енциклопедія наук, мистецтв і ремесел”, у створенні якої брали участь Вольтер, Руссо, Гольбах та інші просвітники.

Організатором і душею цієї великої праці був письменник і філософ Дені Дідро.

Енциклопедисти долали великі труднощі, бо після появи 7-го тому видання у Франції було заборонено.

За таких умов Дідро продовжував працювати.

З 1751 р. по 1772р. вийшло ще 17 томів тексту і 11 томів ілюстрацій.

Видання було завершено. Енциклопедисти:

• намагалися зібрати докупи весь розумовий досвід людства і відобразити його з позицій передового світогляду своєї епохи;

• головним завданням “Енциклопедії...” вбачали пропаганду природничо-наукових знань;

• уважали, що розум, освіта й наука повинні становити основу всієї людської діяльності;

• засуджували абсолютизм, станові привілеї, феодальні порядки;

• виступали за захист приватної власності, вільного підприємництва;

• обстоювали рівність усіх перед законом.

Д. Дідро став почесним іноземним членом Петербурзької академії наук.

Енциклопедія — словник з докладними статтями з різних галузей знань.

Жан Мельє (1664-1729)

Представник комуністичних утопічних ідей, бідний парафіяльний священик.

Син ткача. Здобув освіту в духовній семінарії, після закінчення якої став священиком в одному з сіл Шампані.

Написав книгу “Заповіт”, яку через 30 років після смерті автора опублікував Вольтер.

Погляди Жан Мельє

1. Виступав проти необмеженої влади короля, за суспільство народовладдя.

2. Критикував феодальні порядки.

3. Виступав проти приватної власності.

4. Коріння зла вбачав у неграмотності народу.

5. Вважав, що земля повинна бути доступна для всіх.

6. Змалював розумне і справедливе суспільство, як сукупність комун, де панує суспільна власність.

7. Закликав до насильницького скинення наявного ладу.

Виражав інтереси сільської та міської бідноти.

Висновки

1. Передові ідеї французьких просвітників відігравали важливу роль в ідеологічній підготовці революції.

2. Просвітники справили величезний вплив на розвиток суспільно-політичної думки в Європі та в усьому світі.

3. Особливість ідеологічної підготовки французької революції полягала в тому, що вона відбувалася під прапором не релігійних, а філософсько-політичних ідей.

4. Просвітники породили гасло “Свобода! Рівність! Братерство!”, яке пізніше стало головним гаслом Французької революції.

 

Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання додому: опрацювати відповідний параграф підручника, переглянути відео урок.