Розробка уроку з всесвітньої історії на тему «Східний похід Александра Македонського».

Розробка уроку з всесвітньої історії                                                                                                на тему:                                                                                                                                        «Східний похід Александра Македонського».

Мета:

•      оцінити особу Александра Македонського як людини, як видатного стратега, державного діяча;                                       
•      охарактеризувати Східний похід Македонського, його причини, етапи та наслідки;                          
•      дати оцінку імперії Александра Македонського;                 
•      формувати навички самостійної роботи з історичними джерелами, навички групової роботи;                           
•      розвивати уміння складати історико-психологічні портрети;                
•      досліджувати причинно-наслідкові зв’язки;                                
•      аналізувати отриману інформацію;                          
•      виховувати вміння співпрацювати, самостійність, організованість, відповідальність.                                                                                                                                                                             

Обладнання: мультимедійний проєктор, екран, комп’ютер, фільм «Александр», «світлофори», картки-дослідження «Штрихи до портрета Александра Македонського», фломастери, листи - самоклейки, інформаційні матеріали, таблиці самооцінювання.                                                                                                                                                                                                     Тип уроку: вивчення нового матеріалу.                                                                                                                              Форма уроку: урок-екстраполяція з використанням мультимедійної презентації.                                                                              Підготовчий етап                                                                                                                                                        Учитель заздалегідь створює творчі групи учнів:

•      1-а група – «Дослідники»: розбиваються на три підгрупи, кожна з яких має свої напрямки досліджень: дитинство, риси характеру, вчинки Македонського. Дослідження проводять за роботами: Плутарх «Вибрані життєписи», П’єр Левек «Світ еллінізму»;
•      2-а група – «Військові кореспонденти»: досліджують Східний похід Македонського, його причини та етапи, готують серію репортажів з місця подій;
•      3-я група – «Аналітики»: підсумовують роботу попередніх груп, роблять висновки щодо особи Македонського, його діяльності.

ХІД УРОКУ

Епіграф                                                                                                                                    Імперія – держава, яка силою зброї об’єднує різні народи                                     Александр був новатором … творцем єдиної імперії та єдиної культури.                                    Левек П’єр                                                                                                                                   Імперія трималася на одній людині,                                                                                                               правда, людина ця була нелюдської працездатності.                                                                                                                              Левек П’єр

(Урок супроводжується мультимедійною презентацією.)                                                                                             І. Організаційний момент уроку                                                                                                                         ІІ. Актуалізація опорних знань                                                                                                                                                                                                  

•      Прийом «Фантастична добавка»                                                                                                         

Учитель. Уявіть, що ми у віртуальному світі. Перед нами, Македонія ІV століття до н. е. Тут на нас чекають несподівані зустрічі, незабутні пригоди. Ми маємо пройти через декілька етапів, здобути цінний досвід і вийти переможцями. Кожен етап передбачає завдання, яке необхідно виконати, щоб дістатися наступного етапу. А для того, щоб наші уявлення стали більш реальними, давайте «зануримося в епоху».

•      Завдання                                                                                                                                                                  

1) Дати правильну відповідь.                                                                                                                    2) Отримати елемент паролю.                                                                                                                   3) Скласти пароль і дати йому визначення.                                                                                                  4) Перейти до наступного етапу.                                                                                                                Отож, уперед, до пригод!

•      Прийоми: «Занурення в епоху», «Світлофор».

Учитель. Що означає слово «імперія»?                                                                                                       Учні. Імперія – держава, яка силою зброї об’єднує різні народи.                                                                  ІІІ. Мотивація навчальної діяльності                                                                                                                       Учитель. Ми отримали пароль і переходимо до наступного етапу.                                                                         1) Чиє ім’я звучало найчастіше? (Александр)                                                                                            2) Який зв'язок існує між ним і словом «імперія»? (Вочевидь, йтиметься про імперію Александра Македонського.)                                                                                                         Учитель. Давайте поставимо перед собою завдання на цей урок, визначимо його мету.

•      Метод незакінчених речень                                                                                                                                                                                                         

•      «Я хочу, щоб цей урок був …»
•      «Я прагну дізнатися більше про …»
•      «Я хочу дізнатися, як була …» тощо

(Усі ідеї, думки учнів записуються на дошку, потім відкривається записана раніше мета, учні порівнюють записане.)              

•      Основні завдання                                                                                                                                    

1) Що за людина Александр?                                                                                                                                   2) Що сприяло створенню імперії?                                                                                                                                  3) Яким чином була створена його імперія?                                                                                             Учитель звертає увагу учнів на таблиці самооцінювання, пояснює, як з ними працювати, як провести оцінювальну діяльність.                                                                                     Учитель. Першим етапом нашого уроку буде створення історико-психологічного портрета Александра Македонського.                                                                                                                         Що нам відомо про Александра Македонського? Народився він 21 червня 356 р. до н. е., 336 р. до н. е. став царем, учителем Александра був Аристотель.                                                                                                       Чи достатньо знань для створення портрета?                                                                                                                                                                                                 Пропоную надати слово групі «Дослідників». Ви отримали завдання опрацювати уривки з творів Плутарха, Левека та підготувати помічників, які познайомлять нас з життям Александра Македонського.

•      Завдання учням                                                                                                                                                                   

1)Занотувати все почуте в таблиці 1.                                                                                                                              2) Виділити головне.                                                                                                                                       3) Зробити висновки за кожним напрямком дослідження.                                                                         4) Дати відповідь на проблемне питання.

Таблиця 1

•      Проблемне питання. Як захоплення дитинства, виховання впливають на розвиток рис характеру людини, її вчинки?

Презентація роботи груп з використанням прийому «Перевтілення»                                                                                                              Учитель. Слово надається групі «Дитинство».                                                                                                                                                Доповідач групи «Дитинство». Ми досліджували дитинство Александра Македонського за «Вибраними життєписами» Плутарха й обрали Аристотеля своїм помічником. Надаємо йому слово.                                                                                                                                  Аристотель. Дитинство Александра.                                                                                                      Коли Александр народився на світ, згорів храм Артеміди. В Азії проголосили, що цей день породив горе і велику біду для азіатів. А щасливому батькові віщуни сказали, що син буде непереможним.                                                                                                    Александр з дитинства любив військові ігри, мріяв про подвиги, про славу, зачитувався «Іліадою» і вважав Ахілла своїм предком.                                                                                                                         Я виховував Александра з 13 років. Три роки читав йому лекції. Він високо цінував знання, захоплювався точними науками, грою на лірі, театром.                                                                        У 16 років йому довелося на деякий час уперше взяти на себе управління державою. Це випробування він з успіхом витримав.                                                                                   Учитель. Дякую. Слово надається групі «Характер».                                                                                                           Доповідачі групи «Характер». Ми досліджували риси характеру Александра Македонського за «Вибраними життєписами» Плутарха і вибрали його своїм помічником. Просимо його до слова.                                                                                                                                                 Плутарх. Характер.                                                                                                                                     Честолюбство Александра призвело до того, що спосіб його думок був не за віком серйозним і піднесеним. Він був від природи упертим, проте розумним словом його легко можна було схилити до правильного рішення. Вважав, що вміння володіти собою для царя важливіше, ніж вміння перемагати.                                              Він прагнув зухвалістю подолати долю, а силу перемогти мужністю. Александр був дуже щедрий від природи. Він прагнув не насолоди й багатства, а доблесті і слави. Говорив, що життям завдячує Філіппу, а Аристотель – тим, що живе гідно, як належить людині.                                                                                                                         Учитель. Дякую. Слово надається групі «Вчинки».                                                                                                                             Доповідачі групи «Вчинки». Ми досліджували вчинки Александра за роботою П’єра Левека «Світ еллінізму» й обрали його своїм помічником.                                                                               Левек. Вчинки.                                                                                                                                                                Оскільки Александр вважав себе надлюдиною, він і поводився як надлюдина. Із самого початку царювання Александр енергійно розправляється із супротивниками, придушує заколот на Балканах. Він вирушає в похід до Азії, щоб «завоювати весь світ». Розрубує Гордіїв вузол.                                                                                                                                             Він присутній усюди. Александр надихає армію своєю присутністю і водночас керує нею з майстерністю справжнього стратега. Виявляє себе як геніальний організатор. Імперія, яку він створив, трималася на одній людині, правда, людина ця була нелюдської працездатності.                                                                                                                                                                        

•      1)Що ви з’ясували про:                                                                                                                                - дитинство;                                                                                                                                                                        - характер;                                                                                                                                                                               - вчинки Александра Македонського?
•      2) Які висновки ви зробили? (Учні за складеною таблицею дають відповіді на запитання.)
•      3) Який зв'язок простежується?

Передбачувана відповідь                                                                                                                                                                                                           Виховання, отримане в дитинстві, формує риси характеру людини, які, у свою чергу, допомагають людині чинити так чи інакше, а вчинки багато про що розповідають нам про неї, допомагають нам краще її зрозуміти.                                                        Учитель. Отже, підіб’ємо підсумки нашого дослідження:

Учитель. Ми закінчили роботу над створенням портрета Александра Македонського. Я думаю, тепер він став вам ближчим, зрозумілішими стануть і його вчинки. Давайте підіб’ємо підсумки першого етапу нашої роботи.

•      Завдання                                                                                                                                                   

- Одним словом висловити, з чим у вас асоціюється ім’я Олександр.                                                                                           Учитель на дошці пише слово «Александр», а учні на листках-самоклейках заносять слова-асоціації і приклеюють на дошку, утворюючи таким чином «асоціативне гроно».

Учитель. Переходимо до наступного етапу – «Східний похід Александра Македонського». Завдання ускладнюються. Вам необхідно створити серію репортажів з походу. Слово надається «Військовим кореспондентам».                                                 

                                                   1-й етап. Перський.                                                                                                                                 1-й кореспондент. Нагадаємо, що ще батько Александра Філіпп ІІ збирався воювати з персами за кривди, завдані ними, але був підступно вбитий. Александр звинуватив у цьому персів і поклявся помститися.                                                                                    334 рік до н. е. Ми переправляємось через протоку Геллеспонт й опиняємось на землях Перського царства.                                                                                                                                                                               Александра не зупинить ніщо. Міста одне за одним скоряються йому. І ось, нарешті, Ісс. Зараз тут відбудеться битва, яка визначить подальшу долю Александра.                                                                                                                                                      (Кадри з фільму «Александр», які супроводжуються коментарями вчителя. Учитель звертає увагу учнів на спосіб побудови македонського війська, на вирази обличчя Александра та Дарія, на озброєння обох армій, на те, яку хитрість застосував Александр тощо.)                                                                                                                  - Величезна перемога! Дарій втік. Нам дісталися багаті трофеї. Розкішним бенкетом відсвяткували перемогу, тож уперед – на Єгипет!                       

2-й етап. Єгипетський

2-й кореспондент. Ми продовжуємо наші репортажі з місця подій.                                                                                     Після піврічної осади і завоювання Тіра, де Александр вчинив жорстку розправу над переможеними, ми направляємося до Єгипту. Дорогою нас вітають місцеві жителі.                                                                                                                                                                                                                                                                Тут на нас чекає річний перепочинок і підготовка до наступного походу далі на Схід. А єгиптянам на згадку про себе Александр залишає збудоване ним прекрасне місто – Александрію Єгипетську.                                                                               

3-й етап. Месопотамський

3-й кореспондент. Ми йдемо до Межиріччя.                                                                                                                                          Ніч … Гавгамели …                                                                                                                                          Перед нами розкинулася велика долина, всіяна вогнищами у таборі персів розташованого тут. Ми не атакуємо вночі, бо Александр сказав: «Я не краду перемог!». Ми відпочиваємо. А перси не сплять, чатують. Ось і ранок. Почалося. Боже, допоможи нам!                                                                                                                                                                           (Кадри з фільму «Битва при Гавгамелах». Учитель коментує епізоди.)                                                                                 - Дарій тікає! Ми перемогли! І ось уже Вавилон, Сузи і Персеполь біля наших ніг. У Персепольському палаці гори скарбів. На жаль, Александр спалив його власними руками.

4-й етап. Індійський

4-й кореспондент. Ми не сумнівались, що похід закінчено. Але нашого полководця Александра непокоїла думка дійти до «кінця світу».                                                                                          І ось ми вже перетинаємо перевал Гіндукуш. Індія … Невідома, підступна країна. Країна сподівань і розчарувань.                                                                                                                                                                   Тут Александр втратив вірного коня Буцефала, якого вважав своїм талісманом. Тут він дістав урок вірності від царя Пора та його слона. Тут його зрадили друзі, а війська відмовилися іти далі. Ми повертаємося до Вавилона.                                                                                 Учитель. Ми дякуємо нашим репортерам, які цікаво і змістовно висвітлили Східний похід. Підіб’ємо підсумки.                                                                                                                      1) З чим у вас асоціюється Східний похід?                                                                                                                                      2) Що допомогло Александру у створенні імперії?                                                                                                      3) яким чином була створена імперія?                                                                                                                                       Учні продовжують складати «асоціативне гроно» за допомогою листків-самоклейок.

                     

Учитель. А зараз пропоную надати слово «аналітикам».                                                                           Аналітики. Внаслідок завоювань Александра утворилась величезна держава, що простяглася від Греції до річки Інду. Необмеженим володарем цієї імперії був Александр Македонський, який мріяв створити нову світову державу, в якій панували б рівність усіх громадян, свобода, добробут.                                                                                                   Учитель. Дякуємо! Давайте підіб’ємо підсумки.                                                                                              Триває робота над «асоціативним гроном».

•      Бесіда за запитаннями                                                                                                                                  

1) Чи здійснив свою мрію Александр?                                                                                                   2) Чи завоював «увесь світ»?                                                                                                                                     Відповіді учні надають, використовуючи метод «Прес».                                                                       Учитель. Александрзбирався у новий, африканський, похід. Але несподівано помер. Трапилось це у 323 р. до н. е., після 12,5 років царювання. Йому було 33 роки. (Учитель приклеює на дошку останню самоклейку – 323 р. до н. е.)                                                                                                                                   3) Що ви вважаєте в його діяльності негативним?                                                                                      4) А що позитивним?                                                                                                                                                          5) Яке у вас склалося враження про цю людину? (Відповіді учнів, з яких видно, що в учнів склалося позитивне враження; учитель зачитує уривок з роботи Щифмана «Александр Македонський».)                                                                                                     6) Чи змінилася ваша думка про Александра?

•      Використання методу «Займи позицію»                                                                                                                  

Учитель. Його діяльності легко можна дати негативну оцінку: пристрасть до надмірностей, честолюбство, навиправдані насильства і вбивства. Проте … Я б назвала Александра новатором, який заперечував відмінність між азіатами та греками, був творцем єдиної імперії та єдиної культури.                                                                                                                                      ІV. Рефлексія. Підсумки.                                                                                                                                                                     Учитель. Ось і закінчилася наша віртуальна подорож, ми багато з ким познайомились, побували в поході, набули певного досвіду. Я думаю, що Александр Македонський став вам усім ближчий, тож у вас з’явиться бажання дізнатись про нього ще більше.                                                                                                                                      Під час нашої подорожі ми створювали «асоціативні грона», з яких утворився «асоціативний кущ». Подивіться на нього уважно. Я пропоную, використовуючи «грона», створити речення, які потім складуть основу вашого твору про Александра Македонського.                                                                                                                              Учні зачитують свої речення.                                                                                                                                1) Що ви запам’ятали з цього уроку?                                                                                                                         2) Чи досягли поставленої мети?                                                                                                                  (Робота з дошкою, де записана мета уроку.)                                                                                               Учні здають таблиці самооцінювання. (Див. додаток 2)                                                                       V. Домашнє завдання                                                                                                                                          1. Опрацювати відповідний параграф підручника до теми уроку.

ДОДАТОК 1

Плутарх. Вибрані життєписи. – М., 1987.

Народження. Александр з’явився на світ того дня, коли був спалений храм Артеміди Ефесської.                                                                                                                                                Казали, що нема нічого дивного в тому, що храм Артеміди згорів: вона була у цей час зайнята, допомагаючи Александру з’явитися на світ. В Азії проголосили, що цей день породив горе і велику біду для Азії. Філіпп водночас отримав цього дня три звістки: по-перше, про перемогу своїх військ у черговій битві, по-друге, що кінь, який належав йому, переміг в Олімпійських іграх, і, нарешті, третє – про народження Александра.                                                                                                                                                                   Цілком ймовірно, що Філіпп надто зрадів, а провісники помножили його радість, оголосивши, що син, народження якого збіглося з перемогами, буде непереможним.                                                                                                            Зовнішність. Александр був надто світлим, і білизна його шкіри переходила місцями в червонястість. Краще за всіх зовнішність Александра передають статуї Лісіппа. Він точно передав і легкий нахил шиї вліво і млосність погляду. Александр вирізнявся швидкістю ніг. Зріст Александра дорівнював 4 лікті і 1 палеста.                                                                                                                                                                                 Характер. Честолюбство Александра призвело до того, що спосіб його думок був не за віком серйозним і піднесеним. Він любив не будь-яку славу і не шукав її абиде.                                                                                                                                                                       Прагнучи не насолоди й багатства, а доблесті і слави. Александр вважав, що чим більше він отримає від свого батька, тим менше може зробити сам. Александр був від природи упертий, а коли сердився, то не поступався ніякому насильству, проте розумним словом його легко можна схилити до ухвалення правильного рішення.                                   Учителем Александра був Аристотель. Александр, мабуть, не тільки засвоїв вчення про моральність та державу, але й прилучився, до таємних, більш глибоких вчень. Взагалі, Александр був схильний від природи до вивчення наук і читання книг.                                                                                                                                                                                                   Александр вважав, що вміння володіти собою для царя важливіше, ніж вміння перемагати ворогів. Проте він виявив себе великим воїном, який ніколи не втрачає мужності й присутності духу. У боях Александр піддавав себе безлічі небезпек й дістав декілька важких поранень. Александр прагнув зухвалістю здолати долю, а силу – мужністю. Він вважав, що для сильних немає ніякої перешкоди, а для боягуза – ніякої опори.                                                                                                                              Він вирізнявся надзвичайною стриманістю в їжі. «Мій вихователь, - казав він, - готував так: на сніданок – нічний перехід, на обід – мізерний сніданок. Вихователь також мав звичай обшукувати моє ліжко й одяг, шукаючи, чи не заховала мені туди матір будь-які ласощі або будь-що понад встановлене».                                                                                                           Александр був дуже щедрий від природи. Він був дуже балакучим і довго засиджувався на бенкетах.

Левек Пєр. Мир эллинизма – М., 1989.

В особі Александра Македонського дивним чином поєднувалися такі якості, як обережність і ризик, розсудливість та інтуїція. Зазвичай цю виняткову натуру пояснюють впливом чинника подвійної спадковості: реальної (від батька Філіппа) і напівмістичної (від Олімпіади, його матері). Мати володіла несамовитим характером, нестримною чуттєвістю, брала участь у магічних ритуалах. Вона вела свій рід від Ахілла.                                                                                                                                                      В Александра спостерігали ті самі некеровані вибухи гніву та пориви ентузіазму, що й у Філіппа ІІ, який вів свій рід від Геракла. Занурившись у світ міфології, він уявив, що в його жилах тече кров героїв – його предків.                                                                                                                Оскільки Александр вважав себе надлюдиною, він і поводився як надлюдина.                                                                                        Він втрачає почуття міри, а дух надмірності наче перекреслює уроки, що дав йому Аристотель, який вважав поміркованість правителя єдиною гарантією існування монархії. У глибині душі Александра визрівало почуття винятковості. Йому все дозволено, бо він за все відповідає. Його недоліки ніщо порівняно з його перевагами: завзяттям і творчим поривом.                                                                                                          Із самого початку царювання Александр сміливо й енергійно розправляється зі своїми супротивниками. Він ліквідує претендентів на престол і придушує заколот на Балканах. Греція непокоїться, але Александр не залишає жодної надії, руйнуючи непокірні Фіви. А потім вирушає до Азії. Вражає невелика кількість бойової сили, якою було завойовано світ; близько 40 тисяч солдатів під час висадки в Азії, 120 тисяч – в Індії, 80 тисяч – наприкінці його життя.                                                                         Невтомний Александр присутній усюди – він надихає свою армію власною хоробрістю й водночас керує нею з майстерністю справжнього стратега. Досвідчений вершник, грізний повелитель, найбільш видатний з усіх полководців, він виявляє себе і як геніальний організатор.                                                                                              Імперія трималася на одній людині, правда, людина ця була нелюдської працездатності.                                                                                                                                             Для оспівування своїх подвигів він запрошує таких відомих художників, як Лісіпп та Апеллес, організовує музичні та спортивні змагання у себе на батьківщині. Вшановуючи олімпійських богів, він виявляв терпимість до інших вірувань.                                                            Александр виявляв цікавість до духовного життя; він тверезо мислив, хоча й довіряв своїй геніальній інтуїції.                                                                                                                    Афіни починають віддавати йому шану як новому Діонісу. (Вважалося, що першим завойовником Індії був бог Діоніс.) Помер Александр раптово, перебуваючи у цей час у Вавилоні. Він царював дванадцять з половиною років.                                                                                                    Його діяльності легко можна дати негативну оцінку: непотрібні насильства; пристрасть до надмірностей царя, надмірне честолюбство. Проте Александр був новатором, що заперечував відмінність між варварами та греками, творцем єдиної імперії та єдиної культури.

Шифман И. Ш. Александр Македонський. – Л., 1988.

Наприкінці липня 356 р. до н. е. народився син Філіппа та Олімпіади – Александр.                                                 Александр дістав виховання, що личило молодому аристократу того часу. Коли йому виповнилося 13 років, вихователем до нього був запрошений Аристотель, і три роки Александр слухав лекції філософа. Александр високо цінував Аристотеля і шанував знання, що дістав від вчителя, адже це вирізняло його від решти простих смертних.                                                                                                                                                                                              Втім, таке ставлення до Аристотеля не завадило Александру розправитися з родичами вченого, коли ті наважилися заперечувати царю.

Александр займався точними науками, вмів грати на лірі, захоплювався театром.                                                                                                                                           У 340 р. до н. е., коли Александрові було 16 років, він уперше взяв на себе управління державою. він досить успішно впорався з цією нелегкою задачею.                                                                                                  Його батько Філіпп ІІ побачив у діях Александра загрозу своїй могутності і замислив позбавити сина прав на престол. З цією ж метою він відлучив від Александра його друзів.                                                                                                                              Під час одного з бенкетів Філіпп ІІ був убитий. Казали, що вбивцю підіслав Александр, хоча не всі вірили у це. Александр намагався подати смерть Філіпп як результат змови персів. Проте вбивство царя настільки природно випливає з сімейного конфлікту, що ці твердження Александра здаються спробами зняти з себе звинувачення у вбивстві батька і звалити провину на чужі плечі.                                                                                                                                 Загибель Філіппа відкрила Александрові шлях до влади. Йому було на цей час 20 років, і він збирався утворити наддержаву, об’єднавши Грецію з Персією. Усіх родичів, що могли претендувати на престол, Александр наказав стратити. Його зведена сестра, декількох днів від народження, була вбита на руках у матері – другої дружини Філіппа, яку потім примусили повіситися. Правда, слід зазначити, що Александр з цього приводу висловив легке обурення.                                                                             Александр був нетерплячий і хотів будь-що домогтися свого. Він зухвало нехтував не тільки людськими, але й божественними настановами. Йому все було по силах і все дозволено.                                                                                                                               Македонський – цар міг сказати про себе те саме, що й невідомий грецький поет – найманий солдат:

Є у мене велике багатство – спис і меч,                                                                                                                                    І прекрасний щит, прикриття для тіла.                                                                                                                                  Ним я орю, ним я жну,                                                                                                                              Ним вичавлюю смачне вино з винограду.                                                                                                          Ним я назвав владик рабами.                                                                                                                                                                             Ті ж, хто не наважуються мати списа і меча,                                                                                                       І прекрасний щит, прикриття для тіла,                                                                                                                                                                                 Всі вони, до коліна мого припадаючи,                                                                                                                                                                    Схиляючись ниць, мене владикою                                                                                                                             І великим царем проголошують.

ДОДАТОК 2                                                                                                                                                                                                                                                                             Критерії самооцінки роботи учня (див. табл. 2).                                                            Оцініть за 4-бальною шкалою свою роботу на уроці.