Розробка уроку за темою "Фізико-географічне положення Євразії. Поділ на дві частини світу"

Про матеріал
Розробка уроку за темою "Фізико-географічне положення Євразії. Поділ на дві частини світу". Ознайомлення з основними географічними об'єктами материка
Перегляд файлу

Тема. Євразія — найбільший материк землі. Фізико-географічне положення материка, його розміри. Особливості берегової лінії Євразії. Унікальність і неповторність. Поділ на дві частини світу.

 

Мета: дати учням знання про Євразію як найбільший за площею материк Землі, особливості її фізико-географічного положення та берегової лінії; розвивати навички самостійної характеристики фізико-географічного положення географічного об’єкта.

 

Обладнання: фізичні карти півкуль, Євразії; картини природи Євразії; слайди для мультимедійної дошки, план вивчення материка, план характеристики географічного положення в довіднику учня.

 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Опорні та базові поняття: материк, океан, географічні координати, Північне Полярне коло, Північний тропік, екватор, Ґрінвіцький меридіан, особливості природи, пов’язані з ФГП материка

Географічна номенклатура: миси: Рока, Дежньова, Челюскін, Піай; моря: Північне, Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське, Баренцове, Східносибірське, Жовте, Японське, Охотське, Берінґове, Східнокитайське, Південнокитайське, Аравійське; затоки: Біскайська, Бенгальська, Аденська, Перська, Сіамська, Ботнічна; протоки: Дарданелли, Босфор, Ла-Манш, Ґібралтарська, Зондська, Малаккська, Берінґова, Лаперуза; острови: Велика Британія, Ірландія, Сіцілія, Шпіцберґен, Нова Земля, Сахалін, Японські, Великі Зондські (Калімантан, Суматра, Ява), Малі Зондські, Філіппінські; півострови: Скандинавський, Піренейський, Апеннінський, Балканський, Кримський, Таймир, Чукотський, Камчатка, Корея, Індокитай, Малакка, Індостан, Аравійський.

Зміст уроку

I. Організаційний момент

Організація уроку-мандрівки.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Вірю — не вірю»

  •                      Найбільша річка північної Америки... (Міссісіпі)
  •                      Найвищій водоспад світу... (Ніаґарський)
  •                      У Північній Америці степ називають... (Прерією)
  •                      У Південній Америці степ називають... (Пампою)
  •                      На території Північної Америки утворилося три великі незалежні держави... (США, Канада, Мексика)
  • Найбільший материк за площею… (Євразія)
  • Найвищі гори світу... (Гімааї)
  • Найвища вершина світу... (Еверест - Джомолунгма)
  • Найбільша держава за площею... (Росія)
  • Найбільша держава за кількістю населення... (Китай)
  • Найнижча точка … (Мертве море -400м)
  • Найглибше озеро …(Байкал)
  • Складаєть з двох частин світу … (Європа і Азія)
  • Найбільший півострів материка має назву … (Аравійський)

 

 

 

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом «П’ять речень»

Учні намагаються вкласти в п’ять речень характеристику географічного положення материків, що вже вивчено. Робота виконується в групах.

І група — Африка;

II група — Австралія;

IIІ група — Антарктида;

IV група — Південна Америка;

V група — Північна Америка.

IV. Вивчення нового матеріалу

  1. Прийом «Картографічна лабораторія»

Підписати назви географічних об’єктів на контурній карті, визначаючи координати крайніх точок.

Пн. – м. Челюскін –

            Пд. – м. Піай –

Зх. – м. Рокка –

Сх. – м. Дежньова

2. Прийом «Географічна лабораторія»

Вчитель пропонує учням відкрити атласи і назвати:

 

 океани, що омивають Євразію;

 протоки, що відділяють материк від інших материків;

 великі острови в берегів материка;

 крайні точки материка.

3. Прийом «Мікрофон»

Учні відкривають довідник і за планом дають характеристику географічного положення материка.

4. Прийом «Картографічна лабораторія»

Завдання. Підписати назви географічних об’єктів на контурній карті, визначаючи координати крайніх точок.

5. Прийом «Лови помилку картографа»

«Пізнайко» називає географічні об’єкти та материк, якому вони «належать». Учні визначають помилки та пояснюють, що саме це за об’єкти.

Озеро Ейр — Антарктида;

річка Ніґер — Австралія;

острови Нова Зеландія — Євразія;

півострів Індостан — Африка (і таке інше).

 

 

Перезгляд презентації «Берегова лінія Євразії».

 

  1. Історія дослідження материка.

Роки

Дослідник

V ст. до н. е.

Геродот  - тривалі подорожі країнами Сходу. Праця «Історія».

1271- 1295 рр.

Марко Поло – складені карти торгівельних шляхів до Індії та Китаю.

1499 р.

Васко да Гама – вперше проклав морський шлях із Європи до Індії.

початок ХІV ст.

Ібн Батута – Туреччина, Балканський п-в, пд. України, Центральна Азія, Індія, Індонезія та Китай.

1856-1859 рр.

Петро Семенов Тянь-Шанський – подорож до Тянь-Шаню де зібрав колекцію 1700 видів рослин, 300 видів гірських порід, описав вертикальну поясність Тянь-Шаню, вивчив 23 гірські перевали, встановив висоту снігової лінії, дослідив оз. Іссик-Куль.

1870-1879 рр.

Микола Пржевальський – дослідив верхівя р. Хуанхе та Янцзи, окраїни Тибету, розкрив таємницю оз. Лобнор.

1889-1918рр.

Володимир Обручєв – здолав Сибір, Кавказ, Крим, Середню і Центральну Азію, Пн. Китай

1639-1649 рр.

Семен Дежньов – досліджував долини річок Лена, Колима та Індигірка.

 

Володимир Атласов – п-ви Камчатка, Курили та Сибір.

 

 

 

 

V. Закріплення нового матеріалу

 Чому Євразія омивається чотирма океанами світу?

 Чому координати її крайніх точок мають і східну і західну довготу?

 Чому в Євразії є всі природні зони?

 Чому природа Євразії схожа з природою Північної Америки?

VI. Підсумок уроку

Оцінювання учнів.

VII. Домашнє завдання

       Опрацювати відповідний параграф підручника.

  •                      Підготувати повідомлення про дослідників материка: Марко Поло, Афанасія Нікітіна, Васко да Ґаму, Ф. Маґеллана, братів Лаптєвих, С. Челюскіна, В. Берінґа, О. Чірікова, П. П. Семенова-Тянь-Шаньського, М. Пржевальського, П. Козлова.
  •                      Вивчити берегову лінію материка:

 

  •                      Берегова лінія: миси: Рока, Дежньова, Челюскін, Піай; моря: Північне, Балтійське, Норвезьке,  Біле, Карське, Лаптєвих,  Середземне, Чорне, Азовське, Баренцове, Східносибірське, Жовте, Японське, Охотське, Берінґове, Східнокитайське, Південнокитайське, Сулу, Сулавесі, Андаманське, Аравійське; затоки: Біскайська, Бенгальська, Аденська, Перська, Сіамська, Ботнічна; протоки: Дарданелли, Босфор, Ла-Манш, Па-де-Кале, Карські Ворота, Ґібралтарська, Малаккська, Берінґова, Баб-ель-Мандебська.

 

  •                      острови: Велика Британія, Ірландія, Ісландія, Сіцілія, Сардинія, Крит, Кіпр, Мальдівські, Шпіцберґен, Нова Земля, Земля Франці-Йосифа, Північна Земля, Новосибірські, Сахалін, Японські, Великі Зондські (Калімантан, Суматра, Ява), Малі Зондські, Сулавесі, Алеутські, Шрі-Ланка, Філіппінські; півострови: Скандинавський, Піренейський, Апеннінський, Балканський, Кримський, Кольський, Таймир, Чукотський, Камчатка, Корея, Індокитай, Малакка, Індостан, Мала Азія,Аравійський.

 

  •                      Гірські системи: Алтай, Альпи, Апеніни, Кавказ, Гімалаї, Карпати, Кримські, Памір, Піренеї, Скандинавські, Тібет, Тянь-Шань, Уральські.

 

  •                      Рівнини: Сх.-Європейська рівн., Зх.-Сибірська рівн., Середньосибірське плоскогір’я, Китайська низ. Індо-Гангська низ., Месопотамськ низ., Тупанська низ., Прикаспійська низ., 

 

  •                      Пустелі: Гобі, Каракуми, Кизилкум, Такла- Макан, Руб-Ель-Халі.

 

  •                      Річки: Рейн, Ельба, Одра, Вісла, Пн. Двіна, Об, Єнісей, Лена, Амур, Хуанхе, Янцзи, Меконг, Ганг, Інд, Євфрат, Тігр, Амурдар’я, Сирдар’я, Волга, Урал, Дніпро, Дунай.

 

  •                      Озера: Байкал, Балхаш, Іссик-Куль, Ван, Каспійське, Аральське, Ладозьке, Онезьке, Женевське.

 

 

 

 

doc
Додано
16 лютого
Переглядів
207
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку