Розробка відкритого уроку з теми " Богдан Хмельницький - полководець, та державний діяч"..

Глобинська гімназія №4,  ім. заслуженого агронома України Ганни Андрієнко,філія Глобинського ліцею №5 Глобинської міської ради Полтавської області.

 Розробка уроку

 учителя історії та правознавства

Клусовича Валерія Івановича

 по історії України

8 клас

 на тему:

« Богдан Хмельницький – гетьман та політик української держави».

                                          підготував учитель історії     

                          та правознавства

                                         Клусович  Валерій Іванович

                                                      Глобине 2023

                                                  Передмова.

         Пропоную до огляду та оцінки нижчеподану розробку уроку з теми  « Богдан Хмельницький – гетьман та політик української держави».

Цінність розробки на мій погляд полягає в  наступному:

1)Вона неодноразово успішно  апробована при проведенні підсумкового уроку з теми «Національно – визвольна війна українського народу під проводом Богдана (Зіновія) Хмельницького для учнів 8 класу.

2)Подана нижче розробка уроку містить сфокусовану  історію усього ходу воєнних дій періоду 1648-1657 років, дозволяє в стислій формі повторити ,та узагальнити разом з учнями   цю обширну тему.

3)Розробка уроку містить як додаток відео презентацію та музичний рекомендований супровід до теми, що робить сам факт проведення уроку цікавим, змістовним та науково- естетично наповненим.

4)Використані в  розробці уроку  цитати висловів відомих на той час політиків та мислителів збагачує урок не лише в частині наукової складової, а й в частині історико – пізнавальної.

5)сам зміст уроку несе велику силу виховання сучасної шкільної молоді в дусі патріотизму, гордості за свою країну, її народ та героїчну нашу минувщину. Це зараз нам потрібно як ніколи, коли ми переживаємо період боротьби за  право бути незалежним, вільним, європейсько- спрямованим народом.

      Сподіваюсь , що подана нижче розробка уроку стане в нагоді колегам, вчителям історії, класним керівникам в гідній справі не лише навчання учнівської молоді, а й виховання її в дусі патріотизму та любові до рідної неньки України. Слава Україні!

Урок « Богдан Хмельницький – гетьман

 та політик української держави».

Мета: Систематизувати та узагальнити  знання учнів з теми національно-визвольна війна українського народу 1648-1657 років, визначити роль особи  Богдана Хмельницького в цій війні, деталізувати хід основних битв національно – визвольної війни, встановити  причинно – наслідкові зв`язки  буремних подій 1648-1657 років, виховувати в учнів почуття патріотизму, національної свідомості та толерантності, розвивати в учнів просторові компетентності, а також почуття гордості за героїчне минуле нашого народу.

Обладнання : презентація вчителя  про Б. Хмельницького, про  війну, портрет  Б. Хмельницького, історична карта періоду 17 століття.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань і вмінь учнів.

Очікувані результати: на основі узагальнення  теми

учні зможуть:

-         характеризувати  історичну постать Б. Хмельницького як гетьмана, керівника держави ,стратега, політика, державотворця ,

-         визначати послідовність битв національно- визвольної війни, укладення договорів цієї війни, встановлювати причинно – наслідкові зв`язки подій війни,

-           учні  розвиватимуть  вміння  критично аналізувати  історичні документи  що характеризують події війни на основі аналізу висловлювань різних політичних діячів того часу,

-         вмітимуть працювати з тематичною картою цього періоду в частині вмінь показати хід подій війни під проводом Хмельницького,

-         вчитель та учні зможуть , при умові вільного володіння теоретичним матеріалом  з теми, провести історичні паралелі з сьогоденням, в частині доцільності довіри до росії як історичного союзника.

Хід уроку

    Урок розпочинається з ледь чутної  спокійної мелодії  на історичну тематику , в унісон розповіді учителя працює мультимедійна дошка з показом слайдів-(відео- презентація уроку додається)

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

      Шановні діти, сьогодні ми з вами  узагальнимо, систематизуємо отримані знання про  національно-визвольну війну українського народу середини XVII століття,  та процеси відродження української держави. Згадаємо  події Національно-визвольної війни в 1648–1657 рр,  як відбулося утворення козацької держави Гетьманщина і яку роль в цих історичних подіях відіграла постать Богдана (Зіновія) Хмельницького. Пригадаємо, разом з вами сподвижників Богдана Хмельницького, дамо історичну оцінку їх діям в період подій війни.. Поміркуємо разом з вами над питанням «Роль особистості в історії», детально зупинившись  на постаті  визначного українського гетьмана Богдана Хмельницького.

ІІ. Вивчення нового матеріалу, формування знань та умінь учнів, складається з декількох етапів :

1.Визначення   соціально- економічних та культурно-ідеологічних передумов війни. Привід до війни.

   Слухаючи розповідь  учителя  учні записують  у зошиті причини та передумови війни.

    Шановні учні! Ми з вами протягом декількох уроків вивчали тему «Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана (Зіновія)Хмельницького. Це була  без перебільшення головна історична подія періоду 17 століття не лише в історії України, але й Європи. Її спалах був обумовлений загостренням суперечностей  у політичній, соціально-економічній та культурній сферах розвитку українського  суспільства, які й спричинили формування передумов війни.

Ото ж звернімося безпосередньо до тих буремних подій.

              В першій половині 17 століття в Україні  надзвичайно ускладнилася ситуація в соціально-економічній сфері. Унаслідок зростання в  землеволодінь польської шляхти селяни втрачали землю і ставали кріпаками, більше того, ми з вами пам`ятаємо, що кріпацтво фактично було узаконене третім литовським статутом 1588 року. Значно погіршилося також становище міщанства й реєстрових козаків. Критичним було становище в національно-релігійній сфері особливо після укладення Берестейської церковної унії 1588 року, коли на українське православ`я почала тиснути не лише католицька ,але й греко- католицька віра. Усіляко обмежувалися можливості українців вживати рідну мову, адже панівною стає на 17 століття польська мова, відбуваються активно процеси полонізації українського суспільства. Незважаючи на проголошувану владою свободу віросповідання, не припинялися утиски православних. У тогочасній Україні саме релігійні утиски були чинником, що об'єднував представників різних верств у їхніх протестах проти польської влади, оскільки, як пам`ятаємо, в усі часи саме віра була тим цементуючим фактором, що об`єднував українське суспільство незалежно від майнового стану.

Передумови війни.

Шановні учні, нагадаю вам, що передумови – це здатність нас з вами встановити умови, що уможливили здійснення  війни. Якими ж були ці передумови?

- засилля в Україні польських магнатів і шляхти особливо після укладення Люблінської унії 1569 року.

- посилення кріпосницького гніту. . «селяни змушені віддавати своїм панам усе, що тим заманеться вимагати. Не дивно, що цим злидарям у тяжких умовах не залишається нічого для себе. Але це ще не все: пани мають безмежну владу не тільки над селянським майном, а й над їхнім життям.»             

Ґійом де Боплан про Україну

- перетворення козацтва на провідну політичну силу українського суспільства.

- гоніння на православну церкву, особливо цей процес посилився після укладення Берестейської церковної унії.

- обмеження щодо української мови і освіти тощо.

Причини війни:

            Економічна:

     1. Феодальне гноблення селян, поширення кріпацтва, збільшення поборів  та     повинностей;  «   «…у католицькому християнському королівстві та вільній Речі Посполитій [народ] зазнає такого насильства, якого і в поганській неволі християни-греки не зазнають. Захоплено церкви, монастирі та собори, заборонено вільне виконання обрядів...» 

   2.Наступ польської влади на права та вольності козацтва, особливо після появи документа польської влади під назвою «Ординація війська запорізького».

Релігійна причина:

1.Утиски православної віри на українських землях як католицькими,так і греко католицькими священниками.

Культурна:

1.Полонізація українського суспільства в усіх сферах життя.

З учнями заповнюємо разом у вигляді таблички  причини ,та передумови війни:

 А зараз , в продовження уроку, з вами разом визначимо   рушійні сили та цілі війни, її характер

При проведенні уроку використовую метод мозковий штурм,ставлю проблемне питання.

 Зробіть  висновки , виходячи  зі сформульованих причин війни:

1.Які сили були рушійними в ході війни?

2. Які верстви населення взяли участь у виступі та чого вони прагнули?

Клас учнів поділяється на дві групи ,кожна з яких висловлює власну аргументовану думку з вищевказаних пунктів. Раціональні твердження виписуємо в робочий зошит.

Яким же був характер національно – визвольної війни?

Власну думку аргументуйте!

Приходимо до аргументованого висновку, що за своїм характером цей всенародний рух був національно-визвольним та антифеодальним. Рушійними силами визвольної війни були: козацтво, селянство, міщанство, частина українського духовенства, дрібна і середня православна шляхта.

Рушійні сили       ставили наступні цілі   

Духівництво   - захист православної віри.

Козаки-    відновлення прав і вольностей.

Селяни  -   пом’якшення феодальної залежності, зменшення податків.

Міщани   -  припинення національного гніту.

Українська шляхта   -  обмеження сваволі поляків.

 Провідні політичні сили тогочасного українського суспільства розуміли чітко, що досягнення цих цілей можливе тільки за умови повної ліквідації польського панування на українських землях. Подібна ліквідація можлива лише одним способом – війна.

     За характером  національно-визвольна війна – це  – справедлива війна українського народу проти польського панування, за своє національне та соціальне визволення, за своє існування та розвиток.

  Беззаперечним лідером війни став гідний син українського народу  Богдан Хмельницький.

Робота з портретом Б. Хмельницького.

 Розвивальне -завдання.

1.Опишіть зовнішній  вигляд Хмельницького.

2.Які риси, на вашу думку, притаманні людині, що зображена на портреті?

Слово вчителя.

    Період золотого спокою в історії України тривав 10 років від прийняття Ординації війська запорізького 1638 року до початку національно визвольної війни під проводом Хмельницького. Цей спокій був порушений національно – визвольною війною Богдана Хмельницького проти Польщі.

Приводом до війни став вчинок польського шляхтича Чаплинського. Памятаємо, як Хмельницький говорив:

««Уся перша війна почалася через Чаплинського, який, не зважаючи на те, що я мав привілей короля, відібрав у мене хутір та ще й мені погрожував смертю, і увесь цей вогонь спалахнув через нього…»

Так хто ж він, Богдан Хмельницький - – чи зрадник, чи розумний та хитрий воїн, чи захисник і Моісей українського народу?  Це нам і належить вирішити, спираючись на знання про його діяльність.

Для ворогів українського люду він беззаперечно - лиха людина:-

«Правда то, що я лихий, малий чоловік, але мені то Бог дав, що я єсть єдиновладцем і самодержцем руським! Виб’ю з лядської неволі руський народ увесь! Перше я за свою шкоду і кривду воював — тепер буду воювати за нашу православну віру! ...За границю на війну не піду! Шаблі на Турків і Татар не підійму! Досить маю на Україні, Поділлі і Волині... тепер досить достатку і пожитку в землі й князівстві моїм — по Львів, по Холм і Галич»?

Для простого народу він визволитель:-

«Увесь народ, вийшовши з Києва, вся чернь вітала його. Академія вітала його промовами як спасителя народу від рабства польського, як Мойсея, вбачаючи в імені Богдан добрий знак і називаючи його Богом даний».

    Яку ж роль відіграв безпосередньо Богдан Хмельницький в ході національно – визвольної війни?

     Для кращого урозуміння пропоную учням класу історичні відомості про Богдана Хмельницького

     Богдан (Зиновій) Хмельницький народився 27 грудня (1595—1657) — гетьман України, творець Української козацької держави. Місцем народження вважається хутір Суботів. Походив він із дрібної української шляхти. Богдан отримав початкову домашню освіту, а далі навчався в парафіяльній школі. У 1609р, батько віддав його до Львівської єзуїтської колегії. Там навчався 5-7 років, де був добре обізнаний з всесвітньою історією, латинською, польською мовою, а згодом навчився турецької, кримськотатарської і французької мов.

     Із юнацьких років Б. Хмельницький перебував на військовій службі. Вступивши до реєстрового козацтва, Хмельницький під час одного з боїв під Москвою врятував королевича Владислава, і потім той завжди прихильно до нього ставився.

        У 1620р. у битві під Цецорою, Хмельницький з батьком потрапили у турецький полон. Існує думка, що старший Хмельницький загинув у цій битві. Знаходячись у Стамбулі, Богдан фактично виконував обов'язки перекладача при одному з командувачів турецького флоту, удосконаливши своє знання турецької мови.

       У 1622р. Хмельницький утік з полону (викупили козаки), а батько залишився в Туреччині і незабаром помер.

      Біля 1625-1627р. Хмельницький одружився з Ганною Сомківною. Тоді ж він оселився на успадкованому по батькові хуторі Суботові, біля Чигирина.

       З 1637р. Хмельницький серед вищої козацької старшини, брав участь у повстанні проти Польщі і як військовий писар.

         У січні 1648 р. очолив Національно-визвольну війну. Під час національно-визвольних змагань проявив себе як досвідчений полководець, талановитий дипломат і видатний державний діяч. Осмислюючи досвід визвольної боротьби, сформулював ідею створення незалежної Української держави в її етнічних межах і розпочав її реалізацію. Домігся визнання Української козацької держави як суб’єкта міжнародного права. Помер у Чигирині й був похований у Суботові в Іллінській церкві.

       Як ми вже з вами зазначали, шановні учні, приводом до початку повстання, що переросло в Національно-визвольну війну, стала особиста кривда, заподіяна Хмельницькому чигиринським підстаростою Данієлем Чаплинським. Зі своїми слугами він пограбував та зруйнував родинний хутір Хмельницького Суботів, захопив його дружину та жорстоко побив малолітнього сина. Звернення Хмельницького до суду й навіть до короля з вимогами покарати нападника не мали результатів. Не знайшовши справедливості, він приєднується до козацької старшини, яка таємно обговорювала план збройного повстання проти польської влади в Україні. Протягом вересня 1647 р. Хмельницький розробив план виступу проти Речі Посполитої.

       На початку січня 1648 р. Хмельницький із загоном прибічників прибув на Запорожжя й розташувався неподалік Січі. Порозумівшись із козаками, що перебували в залозі на Січі, 25 січня 1648 р. він без бою оволодів нею. При цьому значна частина реєстровців вирішила підтримати повстанців. Ці події вважаються датою початку Національно-визвольної війни. Невдовзі відбулася козацька рада, на якій Б. Хмельницького було обрано гетьманом Війська Запорозького.

       Новообраний гетьман Б. Хмельницький звернувся з універсалами до українського народу, де закликав усіх небайдужих до долі своєї  Вітчизни вступати до козацького війська для боротьби проти польського панування. Водночас посольство гетьмана в березні 1648 р. уклало договір про воєнно-політичний союз із кримським ханом Іслам-Гіреєм ІІІ. Відповідно до нього, на допомогу козакам хан надсилав 6 тис. татарських кіннотників. Здійснені заходи дозволили гетьману на кінець квітня 1648 р. зібрати 5 тис. козаків та 6 тис. татар. Проти них виступило польське військо, очолюване коронним гетьманом Миколою Потоцьким, що налічувало близько 18 тис. вояків, із яких 6 тис. становили реєстрові козаки. Розпочалася війна.

6. Сподвижники  гетьмана.

Слово вчителя і показ слайдів з теми ( слайдова презентація додається).

      В активній підготовці до  воєнного виступу гетьману допомагали його вірні соратники – полковники. Про деяких з них ми дізнаємось зараз із виступів ваших однокласників. (Учні виступають із заздалегідь підготовленими повідомленнями, відбувається  розповідь учнів про  сподвижників Богдана Хмельницького, полковника Богуна, Ждановича, Золотаренка).

(Зазначу, шановні колеги, що залучення учнів до проведення підсумкового уроку з такої об`ємної теми, як національно – визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького,  є важливим фактором не лише систематизації знань учнями класу ,а й засобом активізації їх пізнавальної, науково- дослідницької роботи.

    Саме Хмельницький та його сподвижники  здійснили  битви, які стали основою не лише перемог козаків у війні, а й фундаментом   існування майбутньої козацької держави під назвою -Гетьманщина.

      Слово вчителя по слайдах презентації стосовно головних битв національно – визвольної війни (презентація додається).

  Учні класу під час розповіді вчителя заповнюють  таблицю опису битв в робочих зошитах.

    Схема опису битви по слайдах та карті відбувається в такий спосіб;

 Назва,та дата битви _____________________________________

Місце битви ____________________________________

Чисельність протидіючих сторін:

Козацьке військо ________________________________

Польське військо ________________________________

Очільники війська _______________________________

Особливості битви _______________________________

Результати _____________________________________

      Переконаний, така форма роботи дозволить учням систематизувати порядок здійснення битв, встановити їх причинно- наслідкові зв`язки.

 А зараз, шановні учні, встановимо  історичне значення  перемог  козацького  війська шляхом підведення підсумку з висловів учнів. Учитель узагальнює значення перемог козацького війська, яке полягало в слідуючому:

1)Україна визволена від польського панування,

2)створено державу Гетьманщина,з усіма притаманними державі інституціями,

3)Україна за часів Хмельниччини стала гравцем на політичній арені світу,про неї почали говорити як про державу.

       Оцінюємо на основі слайдової  підбірки  систему формування органів нової влади й адміністративно-територіального устрою Хмельниччини.

Слово вчителя: Шановні учні, ми пам`ятаємо, що  з початком Національно-визвольної боротьби Богдана Хмельницького розпочинається нова епоха історії України — доба відродження української державності, утворення української козацької держави – Гетьманщини. Швидка організація державного життя на визволених територіях засвідчила, що Національно-визвольна війна відкрила широку перспективу для майбутнього всього українського народу. Адже напрочуд швидко було організовано систему державного управління визволеною від польського панування Україною. До цієї системи належали наступні державницькі інституції:

1. Виконавча й судова влада належала гетьманові.
2. Створено козацький уряд генеральної старшини –  туди входили: двоє генеральних суддів, двоє генеральний осавулів, генеральний обозний, генеральний бунчужний і генеральний писар.
3. Генеральний військовий суд, очолюваний генеральним суддею, часто брав участь у дипломатичних переговорах, а також виконував обов'язки наказного гетьмана.
4. Генеральний осавул був найближчим помічником гетьмана у військових питаннях, розслідував тяжкі злочини, брав участь у переговорах з іноземними послами.
5. До обов'язків генерального бунчужного належало берегти і захищати у воєнні часи бунчук — символ гетьманської влади. Під час воєнних дій керував відділами козацького війська.
6. Генеральний обозний, який належав до генеральної старшини, вважався першою особою після гетьмана. Керував військовою артилерією, відав постачанням гетьманського війська, виконував дипломатичні доручення гетьмана, займався розслідуванням особливо важливих справ.

7.Найвищим законодавчим органом держави Гетьманщини стала Генеральна рада, загальна для усього війська.

       Що ж - до адміністративно територіального устрою, територія Гетьманщини складалася із земель Київського, Чернігівського і Брацлавсього воєводств (за Зборівським договором 1649). Козацька держава простягалася від річки Случ на заході аж до московського кордону на сходу, від басейну Прип’яті на півночі аж до степової смуги на півдні і складала 200 тис.кв.км. Столицею та гетьманською резиденцією став Чигирин.

          Зовнішня політика Б.Хмельницького була яскравим прикладом філігранної української дипломатії, де виражався прояв утвердити Україну як самостійну державу.

      Очоливши у 1648 році Національно-визвольну війну, Хмельницький розумів, що для успіху повстання необхідна підтримка із зовні. Тому першу свою  дипломатичну перемогу гетьман здобув, залучивши до союзу з козаками кримських татар(правитель Іслам Гірей) а  згодом навіть і Швецію.

       Загалом, основними країнами, з якими Богдан Хмельницький  налагодив та підтримував активні  зв'язки під час воєнних дій  були росія, Османська імперія, Кримське ханство, Молдавія, Валахія, Трансільванія, Англія, Австрія, Швеція.

        Учні при допомозі вчителя підводять підсумок зовнішньополітичної діяльності гетьмана Богдана Хмельницького.

IІІ. Узагальнення та систематизація знань.

ВИСНОВОК.

     Отже, для наших пращурів гетьманство Хмельницького відкрило нову добу історії. Залізною волею і невгасаючою любов’ю до Батьківщини Хмельницький створив нову Українську Державу з усіма сегментами присутніми для тогочасної високорозвиненої європейської держави.

      Становище міщан поліпшувалося, адже в містах було ліквідовано засилля іноземців та усунуто національно-релігійні перешкоди для занять ремеслами, торгівлею. Хмельницький підняв залишки української шляхти для розбудови країни, перед селянством відкрив перспективи і реалії нового життя. Основним здобутком діяльності Хмельницького стало народження Української держави і в цьому не може бути сумнівів. Український народ в свою чергу виступив єдиною силою в боротьбі за національне визволення, незважаючи на різні станові інтереси, зажив повним національним життям, усвідомив себе єдиним цілим, відчув себе нацією. І це ще одна безперечна заслуга великого політика, дипломата і полководця Богдана Хмельницького.

Завдання.

Показати на мапі та назвати Січ, яку зайняв Б .Хмельницький, Кримське ханство, місця  битв та місця укладення мирних договорів.

ІV. Домашні завдання.

1.Опрацювати  відповідний матеріал  за  підручником.

2.Дати  характеристику   Б. Хмельницькому  як історичному  діячу  за   власним планом. Написати ессе- повідомлення  під назвою «Богдан Хмельницький - український державотворець»

…..На завершення хочу сказати що матеріал уроку надзвичайно насичений, потребує динамічної роботи як учителя так і учнів, але результат того вартий, урок дає змогу систематизувати не лише військову діяльність  Хмельницького як полководця, а й якісно  проаналізувати схему його державотворчої діяльності.

     Переконаний, що  використання різних методів вивчення матеріалу на уроці сприяє максимально якісному здобуттю учнями знань, умінь та навичок.

Дякую за увагу.