Розробка виховної години "Свято Миколая"

Тема. «Свято Миколая»

Мета: розширити знання про Святого Миколая, його життя та звичаї святкування в Україні; розвивати пам'ять, увагу, зв'язне мовлення, логіку та творче мислення через ігри, загадки та дискусії; залучати учнів до активної участі; виховувати доброту, милосердя, чуйність, ввічливість та повагу до ближнього; прищеплювати любов і повагу до українського народу, його культурних надбань, традицій та звичаїв; вчити цінувати добро, розуміти важливість добрих вчинків у житті та робити усвідомлений вибір на користь добра.

Обладнання: ікона Святого Миколая, український рушник, музичний супровід, комп’ютерне забезпечення.

Діти одягнені в український національний одяг.

(Святково прибраний зал. На сцену виходять діти)

Хід заняття

Учень

Ось настав чудовий день,

Повний сонця і пісень,

Повний пахощів і друзів,

Що зібрав їх в дружнім крузі.

Ведуча

У дитячий край щасливий Йде весела вість, Що коником білогривим Іде з неба гість. Дарів гість везе багато, Радість буде в кожній хаті. Їде, їде гість багатий У дитячий край. – Хто цей гість? Ви відгадали? Діти: Святий Миколай!

Учень

За вікном сніжок летить, Вітром завіває, Тож спішіть усі до нас На свято Миколая! Ну, а хто сюди прийшов, Раді вас вітати Веселіться і радійте На нашому святі.

Учень

Іде до нас крізь ниви й гори Святий угодник Миколай. І приходить він до нас Перед Новим роком – Добрим, щедрим, і багатим Пресвятим пророком

Учень

Поки він ще не прийшов, Станьмо разом в коло знов, Миколаю заспіваймо, В гості діда закликаймо. (виконується пісня-хоровод “Святий Миколай”)

1-ша ведуча.

Лише раз на рік святий Миколай відвідує Землю і перетворює грудневу ніч у казку, повну загадковості і таємниць. Вночі чудотворець приносить і кладе під подушку гостинці чемним хлопчикам і дівчаткам. А є й такі діти, які нічого не заслужили у Миколая, бо були неслухняними, ледачими. Такі знаходять вранці різочку. Це примушує їх задуматися і намагатися стати кращими, поважати маму, вихователів і гарно вчитися.

2-а ведуча.

Не слід в Миколая багато просити

Бо може він зовсім нічого не дать.

Він все розуміє, він всім співчуває,

Лиш добрих та чесних людей поважає.

А брехунцям, ледачим, неробам

Різочку кладе від тієї хвороби.

Учень

Святий Миколаю, я знаю:

Ти бачиш усіх і мене,

Уклінно Тобі посилаю

Дитяче прохання земне:

Учень

Хай люди живуть усі в Божій правді,

І не міркують у масках про те —

Тільки тоді ближні любляться справді,

Коли хтось до когось з грошима іде.

Вчитель: Шановні батьки і вчителі, дорогі діти! Хто не знає про святого Миколая

Найулюбленіше свято дітей – свято Миколая. Його святкують в Україні 19 грудня. Діти з нетерпінням чекають щедрого Миколая, пишуть йому листи, вивчають вірші, співають пісні. Святий Миколай щороку приходить у кожну хатину і обдаровує кожну дитину. Він любить усіх людей, та найбільше слухняних і добрих дітей. Наслідуймо добро і вчинки Миколая! Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, святом Доброти, Прощення, Любові до ближніх.

Ведуча:

Святий ти, добрий Миколаю, На тебе ждемо вже давно, Що даси Ти нам, про це не знаєм, Та просимо Тебе одно: Ти нашим родичам дай сили, Щоб виховати нас могли, Щоб тої втіхи ще дожили, Щоб доросли їх дітлахи.

Учень

А всьому нашому народу Ти добру долю принеси, Усяке зло і лиху пригоду Від України відверни. А нам в здоров’ї дай зростати, Завзяття й сили нам надай, Щоб ми з руїн могли підняти І звеселити рідний край.

Розповіді учнів про Святого Миколая

Учень

Був у Миколи старий учитель. Одного разу вони читали Святе Письмо: «Коли ти робиш добро, нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…» Учень

- Як це розуміти? – запитав в учителя замислений Микола.

- Коли ти робиш добро іншому, то не треба про це голосно всім розказувати. Краще не хвалитися своїми добрими вчинками.

Учень

Стояла глибока осінь. Миколка знав, що багато дітей у їхній околиці живуть бідно, у голоді і холоді. От родина старого Олександра. Мати хвора, в Петруся немає взуття, а мала Софійка вранці збирала на дорозі ломаччя, щоб було чим затопити в печі.

Учень

Увечері Миколка тихо, щоб слуги не бачили, подався до комори. Набрав у торбину борошна, налив пляшечку олії, набрав повні кишені яблук, відшукав у своїй скринці пару нових шкарпеток, нові постолики. Все це склав у велику торбину і сховав під своїм ліжком. Коли в домі всі поснули, він тихенько вислизнув із ліжка, пробрався до Олександрової хатини, поклав там торбину й чкурнув додому. Учень

Вранці старий Олександр не міг натішитися щедрими дарунками. Але хто це міг зробити? Кому подякувати? З того часу Миколка часто робив такі дарунки бідним сусідам. Люди молили Бога за невідомого, який їм допомагає. Та ніхто не здогадувався, що то був Микола. Учень

Миколині слуги стали помічати, що зникають харчі, одяг, паливо з комор. Стали пильнувати. Одного разу, коли Миколка тільки-но склав торбинку і вийшов із свого подвір’я, його наздогнав старий слуга. Думав, що то злодій. Тоді й стало відомо всім, хто піклується про бідних.

Учень

Минули роки. Микола вивчився, став священиком. Усе своє добро роздав бідним людям і служив їм, як тільки міг. За це Господь дав йому силу творити добро ще більше. Коли ж Микола помер, його причислили до святих. Відтоді всі згадують святого Миколая, свято його відносять до грудня і цього дня роблять одне одному подарунки.

Учень

А десь високо в небі тієї ночі чути срібні дзвіночки. То на санчатах їздить Миколай і заглядає в кожне віконце: чи не обминули якої дитини. Переїздить з хмарки на хмарку. Дзвіночки ніжно теленькають. Старий місяць весело усміхається в засніжені вуса. Він знає, що тієї ночі всі мають бути щасливими. І ті, що дарують, і ті, що подарунки роблять. Бо найбільше щастя в житті – робити добро.

Пісня « Миколай»

Учень

Миколай святий — не казка,

Це не Дід Мороз, о ні.

Сценка « Святкова»

Батько: Холодно надворі. Намело багато снігу. Саме цієї ночі святий Миколай опускається на срібній вервечці з неба на землю. Сивобородий, у довгій золотистій накидці, заходить він до кожної хати і розкладає дітям під подушки свої пречудові гостинці. Правда, неслухняним дітям святий Миколай дає хіба що гарного прутика.

Маруся:

Мамо, а в нашій хаті також сьогодні свято буде?

Мати: Накінець то, діти милі, Ви діждались тої хвилі, Що з небесного престола зійде пресвятий Микола. Десь дзвіночок гомонить. Миколай вже поспішає, А з ним ангели малі, В кожну хату він загляне, Бо дарунків хочуть всі. Тато: А щоб від Миколая подарунки отримати, треба гарно вчитися в школі, не лінуватися ніколи, все у хаті допомагати, що лише вам скаже мати.

Доня: А скажи нам, мамо мила, Де той пресвятий Микола Тих дарунків дістає, Що так щиро роздає?

Мати: В небі є така скарбниця, Там дарунків – без кінця. Святий Микола їх бере І на землю всі несе.

Тато: Та не лише святий Микола Сходить з небесного престола,

З ним і ангели бувають, Що святому помагають. А іще таке буває, Що услід за Миколаєм З пекла антипко втече, Всім неробам, пустунам, Злодіям і брехунам Він вилами погрожує Та ще й пеклом лякає. Петрик: А скажи, матусю люба, Він страшний дуже?

Мати: А ви не бійтеся, він до нас не завітає, бо ви діточки чемні, слухняні, допомагаєте своїй мамі(гладить по голові)

Тато: Тихо, діточки мої, щось там чути у дворі. Мати (визирає у вікно): Хтось там дзвонить і тупоче, Мабуть, до хати зайти хоче. Підемо подивимось.(бере теплу хустку і виходять).

Петрик: Цікаво, а що мені Миколай принесе?

Маруся (хапається за голову). Ой, у нас ще не прибрано в хаті! Як же ми Миколая будемо стрічати? (Порається в хаті й поправляє ряднину, бере віник і підмітає). А ти, Петрику, принеси образ святого Миколая.

Петрик: Ну, це вже не моя робота, мені пора вже спати, щоб скоріше завтра встати.

Маруся: А дарунків хочеш ти? Від антипка різки жди! (Петрик приносить образ святого Миколая і вони вдвох чіпляють його на стіні).

Маруся: Як би я хотіла дістати від святого Миколая червоні чобітки, теплі рукавички.

Петрик: А я – гарну іграшку, солодощів багато.

Маруся: (бере Петрика за руку). Петрику, щоби вислухав нас святий Миколай, то і сьогодні треба щиро помолитися (вклякають перед образом, моляться).

Святий отче Миколаю, Щиро ми тебе благаєм, Сповни нині наші просьби, Що на думці ми їх маєм. Звели дітям дарунки подати. В надії будем Тебе чекати. Маруся: А тепер пора спати. На добраніч.

Петрик: Цілу ніч буду чекати… (Завіса закривається. Звучить музика колискової «Спи Ісусе, спи»).

Учень

Нічка тиха, таємнича, Повна дива і чудес. До дітвори прийде в гості Довгожданий гість з небес. Буде радість, буде втіха, Бо ж усякий пам’ятай: За дітей цієї ночі Не забуде Миколай!

Учень

У ніч грудневу місяць світить, Чарівні мрії, сни. Тихо всюди, сплять всі діти. Вже заснули всі. Біля ліжка ангел Божий, Хоронитель ангел жде. Він тихенько вчинить двері І дарунки покладе.

Але, що це? (Хтось тупотить, поспішає. На сцену, перед завісою, вибігає чорт). Чорт:

Привіт, дзень добрий, гутен таг! (Кланяється). Вітаю вас на різний смак. Мене звуть антипком, До вас примчав я аж із пекла, У вас – зима, в нас – хата тепла, У вас – мороз за хвіст щипа (покзує хвоста), І снігу в очі насипа, Не дивіться, що я тут гість, Морозить, студить, як на злість. (В кінці залу задзвонили дзвони). О, це вже ангели сходять з неба,

Десь би тут сховатись треба. (Шукає, де б сховатись, ховається за завісою. По залу йдуть дівчата-ангели, в руках – дзвони, які дзвонять і виходять на сцену. Завіса відкривається. На сцені - царський трон.)

1-й ангел

Де з молока тече дорога, Де безліч зір, де царство Бога, Я звідти йду і вість веселу Несу у вашу я оселю.

2-й ангел

Ще хвилька, діти, і між вами Тут стане Миколай святий. Він з щирим серцем і дарами Опиниться у залі цій. (Чортик чхає за завісою).

1-й ангел Тихо, діти! Хтось тут є. треба подивитись. (Ангел шукає когось на сцені, знайшовши, тягне за хвоста чортика на сцену).

Чортик (плаче) Ой-ой-ой! Болить.

Ангел Ось цей боягуз. Бачите як сховався!

Чортик

І зовсім я не боягуз! До цих нечемних дітей Я із самого пекла примчався. Прутики вербові я приніс. (Показує в’язку). І кожен з прутиків придається Отим лінивим, що не вчаться! (Бігає по сцені, розмахує в’язкою прутиків).

 2-й ангел (підходить до нього). Геть, антипко, то дарма, Лінюхів у нас нема. Правда, діти, що нема?

Діти  Нема!

Чортик  Хай ці прутики придбає, Хто батькам не помагає.

1-й ангел:

Геть, антипко, то дарма – Неслухняних в нас нема. Правда, діти, що нема?

Діти  Нема!

Ангел і діти  Геть, антипко! (Проганяють, він втікає). А тепер, діти, заспівайте пісню про Миколая, він почує її та швидше прийде до вас.

Пісня «Ой хто, хто Миколая любить»

Ведуча

Дивіться, що там світиться, горить, наче зірка миготить. (До залу заходять ангели, які тягнуть сани з подарунками, за ними величаво йде Миколай)

Ангели

Сніг, сніжок, посипай, Ось і добрий Миколай!

Пісня Наталії Май «Пісня на добро»

Миколай

Доброго дня, любі діти, шановна громадо! Я прийшов до вас із далеких небесних просторів і приніс вам благословення від Бога. Нині свято в вашім домі І я вас вітаю, Гараздів, здоров’я і доброї долі Щиро вам бажаю. Колись в цій школі я вже був, Дарунки дітям роздавав, До праці всіх вас закликав, Наказував вам чесно жити, Від зла тікати, а добро творити. Сьогодні я приніс вам солодкі й смачні подарунки й усіх ними наділю: і чемних, і, навіть, не зовсім чемних, бо ви всі мені любі й милі.

ЧОРТ

(Знову вибігає чорт на сцену, в руках – книга «Гріхи»). Кому дарунків? Забіякам цим і пустунам? Боягузам, лінюхам?(сміється) (Одягає окуляри, сідає на краю сцени, відкриває книгу «Гріхи» і читає). Ось вчора Гриць тихцем у друга кинув камінцем. А малий Андрій до кави своїй мамі всипав солі. Павло часто не ходив до школи. А Оксанка – що й казати, не хотіла іти спати! Нагрішили, нагрішили, ти дарунків їм не дай! Дай мені, а я швиденько донесу їх у свій край!

Ангел

Ах ти, чого вдерся в нашу хату? Бачиш, тут святий Миколай, Ану швидко звідси втікай!

Чортик

Ні, я вам не помішаю, Я ще щось сказати маю…

1-й ангел

Досить, досить! Щось ти Крутиш, баламутищ. Не дійдеш ти так до цілі. Згинь, нечиста сило! Геть звідси! (Виганяє чорта)

Миколай

Я дарунки оті просто так не даю. Ану, дітки, тут при мамі скажіть, А чи були ви слухняні? (ТАК) А в школі добре вчилися? Ці дарунки, діти, роздадуть ангели господні, А ви нам вірші розкажіть та й заспівайте сьогодні.

Учень

Свято Миколая святкуємо в цей час, Здійснились всі мрії, Миколай у нас. Здійснились бажання всієї дітвори, Він приніс малятам дарунки свої.

Учень

Любий Миколаю, прощення прийми, Будемо слухняні, будем чемні ми. Будем пам’ятати заповіді всі, Хочемо ми жити в щасті і добрі.

Учень

Який ти добрий, Миколаю, Даєш нам все, що ми бажаєм. Даєш нам голосочок До гарних співаночок. А ми тобі співаєм, бо ще журби не знаєм. Бо ти добрий, Миколаю, Даєш нам все, чого бажаєм.

Учень

Нехай цей ранок, що в школі лине, Принесе запах квіток України. Нехай ця днина додасть нам сили, Щоб ми Вкраїну завжди любили. (Звучить музика. Миколай роздає дарунки.) Миколай

Ось, слава Богу, все роздав, Що міг, і що з собою взяв. Від десь за рік я знов прийду, То може більше принесу.

Учень

Вітаю вас, милі люди, При вашій родині.

Нехай добро з вами буде, І щастя віднині. Нехай смуток ваш і горе Спливуть за водою, І утопить їх хай море Зі слізьми і бідою.

Миколай

Мир несу я вам в оселі, Щоб завжди були веселі Діти в вашім роді. Щоб серця в вас не черствіли, Не були байдужі, Щоб ви інших розуміли В голоді і стужі.

Пісня Ірини Федишин «Україна колядує»

Миколай

Ой молодці! Дякую за пісеньку. А я і не знав, що таких чемних діток зустріну. Хочу вам побажати добра,бути розумними й працьовитими.

От настав прощатись час, Залишаю вже я вас. Будьте добрі й завжди щирі, Живіть в злагоді і мирі. Мамі й татку помагайте, Менших себе не чіпайте. Вчителям у поміч будьте, І мене ви не забудьте. Швидко мчиться часу лік, Знов прийду я через рік

На велике, світле свято. З Миколаєм вас, малята!

До побачення!

Учні

Святий Отче Миколаю! Ми усі — твої діти

Поможи нам життя це уміло прожити,

А після — вічне щастя в небі заслужити.