Загальноосвітня школа № 2
Покровської міської ради
Розробка виховного заходу на тему :
«Душа поетова святая живе в святих його речах»
Підготувала
Боровкова Тетяна Олександрівна,
учитель російської мови
та зарубіжної літератури
Покровськ
2018
Тема: Душа поетова святая живе в святих його речах.
Мета: Поглибити знання учнів про життя видатного сина українського народу - Т.Г.Шевченка; розвивати творчі здібності учнів, спонукати їх до власної творчості; на прикладі життя Кобзаря виховувати любов і повагу до рідної землі,свого народу, мови, культури, традицій нашого народу, патріотизм.
Обладнання: в актовій залі школи висять вишиті рушники,на сцені – портрет Т.Шевченка, на свято запрошені учні 8х класів, гості.
Епіграф : «Народ Шевченка не забуває і ніколи не забуде.
Поет живе в серцях свого народу!»
( М.Рильський )
«Ось чому в сім’ї великій,
У цвіту садів прекрасних
Буде жити він навіки,
Як безсмертний наш сучасник».
Вед 1: І на рясті засяє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм
Пам'ять Шевченка!
В нашій дружній великій сім’ї
Вед 2 : Великий Кобзарю!
Ти живеш і в наші дні,
Ти з нами в праці і борні
Ти з нами йдеш до сонця сходу,
Ти – правди й вольності пророк.
Показ відео – презентаціі «Думи мої, думи мої»
Вед 1 : Т.Г.Шевченко – геній України. У цьому році виповнилося 200 років від дня його народження та 153 роки з дня смерті. 2014 рік оголошений роком Шевченка. Талант його охопив різні галузі духовного і соціального життя. Нелегко осягнути багатогранність його таланту, його музи.
Вед 2 : Кобзарем його ми звемо,
Так від роду і до роду:
Кожен вірш свій і поему
Він присвячував народу.
Чисту матір і дитину
Він прославив серцем чистим,
Всю осяяв Україну
Поглядом він променистим.
Вед 1 : Ось чому в сім’ї великій,
У цвіту садів прекрасних
Буде жити він навіки,
Як безсмертний наш сучасник.
В похилій хаті, край села,
Над ставом, чистим і прозорим,
Життя Тарасику дала
Кріпачка-мати, вбита горем.
Читання уривку з повісті С.Васильченка «У бур’янах»
«Невесела у Шевченка зимою та восени хата, стоїть, як примара, найгірша, мабуть, у всьому селі: кривобока, стара, стіни повигинались, солома на покрівлі потемніла, мохом узялася, почорнів од диму вивід, - од вітру порозлазилась. Дірки світять голими латами. А прийде весна, зацвіте садок за хатою, рясна яблуня коло хати, промете Катря під вікнами півники та барвінок, і хата – суму мов не було, того… Сад темний, густий, бур´янами зарослий. За садом ховалось сонце.»
Вед 1 : Народився в сім’ї селянина-кріпака в с. Моринцях на Черкащині. Рано лишився сиротою. Грамоти навчився у дяка. У 14 років узятий «козачком» до двору поміщика П. Енгельгардта, з яким переїхав до Вільна, а потім до Петербурга. В 1832 р. відданий у науку до художника В. Ширяєва.
Вед 2 : У 1838 клопотами К. Брюллова, В. Жуковського, О. Венеціанова, М. Вієльгорського, Є. Гребінки, І. Сошенка та інших Тараса Шевченка було викуплено з кріпацтва. Цього ж року його прийнято до Академії мистецтв, яку закінчив у 1844 р.. У 1843 і 1845 роках відвідав Україну, працював художником у київській Тимчасовій комісії для розгляду давніх актів. У лютому 1847 р. затверджений на посаді вчителя малювання в Київському університеті.
Вед 1 : 24 березня 1847 р. за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві та за антисамодержавні поезії заарештований і засланий солдатом до Орської фортеці Оренбурзького окремого корпусу з царською резолюцією про заборону писати й малювати. На засланні Тараса Шевченка як художника включили до складу експедиції, завданням якої було дослідження Аральського моря.
Вед 2 : У 1857 р. завдяки клопотанням друзів Тараса Шевченка звільнили з заслання. У 1858 р. він прибув до Москви, потім до Петербурга. У 1859 р. приїхав в Україну, де перебував під наглядом поліції. Постійно проживати на батьківщині йому заборонили і зобов’язали виїхати до столиці. Тяжке десятирічне заслання, хвороби спричинилися до передчасної смерті поета. Поховали його спочатку на Смоленському кладовищі Петербурга, а в травні 1861 р. прах перевезли на Чернечу (тепер Тарасову) гору поблизу Канева.
Початок вікторини серед знавців біографіі та творчої спадщини великого Кобзаря.
1 тур «Увага,ще раз увага» (учасники команд відповідають на питання про життя поета)
Підводяться підсумки 1го туру.
Вед 1 : Був цей хлопець кмітливий,
Чесний і справедливий.
Любив дуже читати,
А ще більше малювати,
А ще любив малий Тарас
Вечірні зорі рахувати.
2 тур вікторини «Галерея». Учасники визначають, до якого періоду належать автопортрети Шевченка. Показ презентації «Шевченко-художник»
Підводяться підсумки 2го туру
Лексична хвилинка
Вед 2 : А чи знаєте ви, хто такий кобзар?
КОБЗАР
український народний мандрівний співець – музикант (часто сліпий), який виконував свої пісні та думи в супроводі кобзи (бандури). Мистецтво К. набуло розквіту в XVI - XVII ст., коли український народ вів боротьбу за незалежність. До найвідоміших Кобзарів належали Остап Вересай, Петро Носач, Федір Холодний , Андрій Шут, Іван Крюковський та інші.
3 тур вікторини «Літературознавчий»
Згадати, з яких творів поета наступні рядки.
Чи знаєте ви твори Кобзаря? Закінчи рядочок.
Вед 1 : Неначе сонце засіяло,
Неначе все на світі стало
Моє… лани, гаї, сади!..
І ми, жартуючи, погнали
Чужі ягнята до … (води).
Вед 2 : Дивлюсь, аж світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце … (зустрічає).
Вед 1 : Не називаю її раєм
Тії хатиночки у … (гаї).
Вед 2 : Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона … (калина).
Вед 1 : На панщині пшеницю жала,
Втомилася; не спочивать
Пішла в снопи, пошкандибала
Івана сина … (годувать).
Вед 2 : Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають, ідучи, …(дівчата).
Вед 1 : В лиху годину
Якось недавно довелось
Мені заїхати в … (Україну).
Виразне читання вірша Т.Г Шевченка «Заповіт»
Підсумки 3го туру та цілком усієї вікторини.
Оголошення результатів вікторини
Фінал
Вед 1 : Тарасе, наш Кобзарю, всюди
Приходиш нині ти, як свій,
Тебе вітають щиро люди
На всій Україні моїй.
Вед 2 : Тож пам’ятаймо нашого Тараса, його заповіти : один із них – берегти й плекати рідну мову.
Фросина Мороз «Тарасова мова»
Мова моя рідна,мова калинова,
Наче хвиля срібна, Тарасова мова.
Мова мого діда, мова мого тата,
Мов окраєць хліба,щедрістю багата.
Скупана в любистку, скупана й у м’яті
Із лози колиска зроблена дитяті.
Багата – не бідна,Тарасова мова,
Мова моя рідна, мова колискова.
Фросина Мороз «У нас на Вкраїні»
У нас на Вкраїні пісні солов’їні,
Садочки вишневі цвітуть.
Яскраві зірниці, вода у криниці,
Й дівчата по воду ідуть.
У нас на Вкраїні шляхи тополині,
Шумлять колосками поля,
Червонії грона висять на калині,
І небо – в журбі журавля.
У нас на Вкраїні ,святій та єдиній,
Гніздечко лелека звива.
Рушник простеляють любові й хлібині
Й шанують вірші Кобзаря!
Фросина Мороз «Тарасова мова»
Мова моя рідна,мова калинова,
Наче хвиля срібна, Тарасова мова.
Мова мого діда, мова мого тата,
Мов окраєць хліба,щедрістю багата.
Скупана в любистку, скупана й у м’яті
Із лози колиска зроблена дитяті.
Багата – не бідна,Тарасова мова,
Мова моя рідна, мова колискова.
Фросина Мороз «У нас на Вкраїні»
У нас на Вкраїні пісні солов’їні,
Садочки вишневі цвітуть.
Яскраві зірниці, вода у криниці,
Й дівчата по воду ідуть.
У нас на Вкраїні шляхи тополині,
Шумлять колосками поля,
Червонії грона висять на калині,
І небо – в журбі журавля.
У нас на Вкраїні ,святій та єдиній,
Гніздечко лелека звива.
Рушник простеляють любові й хлібині
Й шанують вірші Кобзаря!