До розіграшу
залишилось:
13 днів
Конкурс розробок «Вчительська десятка»
Розробки додавай – подарунки вигравай!

Розробка виховного заходу "Великдень на гостину просить" (старші класи)

Про матеріал

Розробкак виховного заходу до Великодня. В сценарії є посилання на певні джерела

з Інтернету для застосування їх при проведенні цього заходу. Це відеофрагменти,

пісні або тільки мелодії (мінусовки). Сценарій розроблений для студентів 1-2 курсів

медичного училища. Він стане у нагоді для класних керівників старших класів.

Мета: розширити і поглибити знання студентів про історію найдавнішого церковного свята,

традиції нашого народу щодо святкування Пасхи; ознайомити із символікою знаків на писанках

та значенням кольорів крашанок..

Перегляд файлу

D:\Куратор\Великдень захід\IMG_20170414_135624.jpg 

 

Міністерство охорони здоров’я України

Новгород-Сіверське медичне училище

 

 

 

ВИХОВНИЙ ЗАХІД

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I курс, відділення Сестринська справа

Керівник групи Бурико Олена Миколаївна.

 

 

 

 

 

 

2017

 

Виховний захід :

«Великдень всіх на гостину просить»

 

Мета: розширити і поглибити знання студентів про історію  найдавнішого церковного свята, традиції нашого народу щодо святкування Пасхи; ознайомити із символікою знаків на писанках та значенням кольорів крашанок.

 Розвивати фантазію, пам’ять, мислення. Виховувати любов до нашого народу, його традицій, минулого і сучасного.
Обладнання: сцена святково прибрана українськими рушниками, Великоднім кошиком. Мультимедійна система.Учасники одягнені у вишиванки.

Вступне слово керівника групи про мету заходу. D:\Куратор\Великдень захід\IMG_20170414_141048.jpg

Звучать Великодні дзвони. https://www.youtube.com/watch?v=osZxj8HJYjc

( На їх фоні лунають вірші.)

Студент:

Вдягла весна мережану сорочку,
Умившись і звільнившись від турбот,
І підіймає волошкові очі
До вінця, до церковних позолот.

Студент:

Душа стає в цю днину молодою,
Забувши, що слова бувають злі,
І повняться страждання добротою
На ранньому скоромному столі.

Студент:
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!

Студент:

Разом із пробудженням природи від зимового сну в Україні починається весняний цикл народних свят. На цей період припадає одне з найбільших після Різдва християнських свят – Великдень, початки якого сягають в X століття. Це світле й радісне свято Воскресіння Сина Божого – Ісуса Христа.

 

D:\Куратор\Великдень захід\IMG_20170414_141235.jpg

 

Студент:

Колись наші предки слов’яни урочисто святкували відродження, оновлення природи, співаючи хвалу богові сонця Ярилу. Цей день вважали надзвичайним, особливим, великим, звідси й назва Великдень.

Студент:

Інша назва цього свята – Пасха (у перекладі з давньо- єврейської – “переведення”, “перехід”). За дохристиянських часів Пасху відзначали євреї в пам’ять про вихід з єгипетського рабства, коли Червоне море розступилося по слову Господа, і вони перейшли через нього.

Студент:

Оскільки ж Христа було розіп’ято за два дні до юдейської Пасхи, а в пасхальну ніч він воскрес, це свято набуло християнського змісту. Тому друге значення слова Пасха – це перехід віруючої людини у Воскресіння Христове від смерті до вічного життя.

Студент:

День святкування Пасхи не сталий. Це завжди перша неділя після весняного повного місяця і завжди після 21 березня, дня весняного рівнодення.

Студент:

Готуючись до свята Воскресіння Ісуса Христа, віруючі очищають душу від скверни, каються в гріхах, суворо дотримуючись Великого посту, який триває сім тижнів. У цей час вживають лише пісні страви, уникають будь-яких розваг, тому що 40 днів Христос постив у пустелі перед тим, як почати проповідувати. А головне у великий піст не «їсти» один одного.

Студент:

Остання перед Великоднем неділя називається Вербною або Квітною. Цього дня святять вербу. Відомо, що коли Христос їхав на віслюку в Єрусалим зі своїми учнями, люди дорогою його гучно вітали, ламали пальмові гілки й кидали до ніг. Відтоді й святять гілля дерев у цю неділю. Оскільки в нас в Україні пальма не росте, наші предки вибрали вербу.

 

На екрані  відео фрагмент про Вербну неділю.

https://www.youtube.com/watch?v=jECyIVYHgN4

Студент:

Тиждень перед Великоднем називають Великим, або Страсним. У наших домівках, квартирах повинна бути тиша, благодать: ні тобі веселощів, ні сміху, ні жартів, ні пісень.

 Четвер на цьому тижні називають Чистим. Це день весняного очищення. Усе повинно бути на цей день вибіленим, вимитим, витертим, а люди викупані.

Студент:
За ним настає п’ятниця, її називають Страсною. У цей день господині починають пекти паски. Цього дня був розп’ятий Ісус на хресті на Голгофі, йому було лише 33 роки. Від часу розп’яття о 6 годині до його смерті 9 години він прийняв великі муки за нас живущих.
Це найскорботніший день, страсний, у який треба тільки їсти хліб і пити воду, сумувати.

Студент:
У суботу роблять крашанки та писанки. Яйце є символом народження життя.

А в неділю люди радісні, святково одягнені, з пучечками верби та красивими кошиками, сплетеними з лози, ідуть до церкви послухати службу, поставити свічки і посвятити паску, яйця, ковбаси і ще багато чого.
Усе це прикрите красивими та охайними рушничками. А запалена свічка надає святкового настрою. А з уст в уста переливається:
Христос воскрес! Воістину Воскрес!
Христос воскрес! Воістину Воскрес!
Христос воскрес! Воістину Воскрес!

Студент:

А зараз ми переглянемо відео фрагмент з подіями, які відбувались з п’ятниці до неділі, від розп’яття до Воскресіння Ісуса Христа. https://www.youtube.com/watch?v=AchrgwuxlH0D:\Куратор\Великдень захід\IMG_20170414_142057.jpg

Студент:

Ще звечора Великодній кошик наповнюють святковими стравами: кладуть паски- пшеничні й сирну, крашанки, сало, шинку, хрін, грудку вершкового масла, пиріжки з сиром і завиванець з маком, сіль, писанки і свічку( її стромляють у паску і запалюють, коли священик святить скоромне). D:\Куратор\Великдень захід\IMG_20170414_135612.jpg

Студент:

У Великодню ніч спати не лягають, щоб «нечиста сила» не приснилась. Уся родина йде до церви, де священик освячує вміст Великоднього кошика. Свячені продукти відтепер набувають чудотворної сили. Починалося «христосування» - обрядові поцілунки на знак прощення всім ворогам.

Студент:

Ми провели опитування серед викладачів, що вони зазвичай кладуть до Великоднього кошику. І щоб вони поділилися з нами своїми улюбленими  рецептами пшеничних та сирних пасок.

(роздруковані рецепти студенти роздають всім бажаючім в залі)

Студент:

Невід’ємна частина свята Великодня – писанка. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Розмальоване яйце вважалось оберегом.
Крашанки дарують на щастя рідним та друзям, бажаючи один одному здоров’я. З крашанок розпочинається великодній сніданок у кожній українській оселі.

Назва «писанка» походить від слова «писати». Існує багато легенд про те, чому на Великдень фарбують яйця.

Студент:

1 легенда:

За одною з легенд, найперше яйце мало всередині не жовток із білком, а зародок цілого світу. Здавна вони були символом весняного відродження природи, зародження життя. З тієї хвилини, коли на яйце наносили орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало предметом магічного обряду, своєрідним оберегом. Наші предки вірили у чарівну силу писанки і крашанки. Їх клали на вікні, щоб не було пожежі в хаті; у воду при першому купанні дитини, щоб дитя здоровим росло; закопували у землю перед посівом і коли знаходили під час обжинків, то було доброю прикметою.

Студент:

2 легенда:

Інша легенда розповідає, що коли Ісуса розіп’яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної її краплі виникла червона крашанка. А сльози Матері Божої, яка стояла під хрестом, молилася і плакала, капали на ті червоні крашанки і кожна з них перетворювалася на чудову писанку. Забравши всі писанки та крашанки у хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі.
Прийшовши до Пілата, Матір Божа зомліла, а писанки з хустинки розкотилися по всьому світу. З того часу наші матері, бабусі та сестри саме до цього дня фарбують крашанки та розписують писанки до Великодня – свята Воскресіння Ісуса Христа. Після того, як їх разом із великодньою паскою (куличем) освятять у церкві, їх дарують родичам, знайомим і друзям, навіть просто зустрічним, зі словами „Христос Воскрес!”. А ті їм відповідають: „Воістину Воскрес!” і щиро дякують.

Студент:

3 легенда:

А я чув іншу легенду. Коли Ісуса було схоплено, Матір Божа прийшла до Понтія Пілата з проханням віддати їй сина. За звичаєм, за це вона принесла в фартушку дари: 12 яєць, тобто те, що було в неї. Пілат вагався, він боявся іудеїв. Нарешті, він відповів: “Ні, я не віддам його тобі”. З розпачу у Марії опустилися руки і писанки покотилися по бруківці. Від цього на низ з’явилися подряпини. Коли Матір Божа підібрала їх і побачила в цьому знак Господень, віднесла апостолам-учням Ісуса, промовивши: “От знак Господень, Він воскресне!”

Студент:

4 легенда: Одна з багатьох легенд про походження звичаю готувати на Великдень писанки розповідає таке. Коли Ісус Христос воскрес, то він сказав воякам, які охороняли його гроб: “Ідіть і скажіть усім людям, що Христос воскрес, а щоб вам повірили, то ось вам знак”. При цьому Спаситель узяв із свого гробу крашанку і дав воїнам. Відтоді і пішов звичай робити крашанки на Великдень.

Звучить пісня про писанки і кожна група виносить створені писанки і розвішує іх на сцені.

https://www.youtube.com/watch?v=g0TGUsE-1hc

Студент:

Існує  символіка кольорів писанок.
Найдавнішими вважаються крашанки - це писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. Такі фарби, на відміну від сучасних, мали приємні м'які відтінки. Але колір в писанці з'явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове.

Студент:

Жовтий, золотистий, оранжевий кольори писанки впливають на людину подібно до сонячного проміння, дають радісний, світлий настрій. В писанці означають тепло, надію, небесні світила, врожай в господарстві.
Червоний колір на писанках, мабуть, є найбагатозначнішим. Недаремно в народній мові він зблизився з поняттям красивого, слова "красний" - "гарний" стали взаємовідповідними. Червона барва символізує добро, радість життя, для молодих - надію на щасливий шлюб. Саме червоне яйце є головним символом Воскресіння, жертовності і небесного вогню.

D:\Куратор\Великдень захід\IMG_20170414_143912.jpg

 

 

 

Студент:

Зелений колір означає весняне пробудження природи, надію на гарний врожай.
Блакитний - небо, повітря, а також здоров'я.
Бурий, коричневий - землю і її приховану життєдайну силу.

 

Студент:

Чорний колір - колір ночі, потойбіччя, всього невідомого і таємного. В писанці, будучи тлом, виявляє силу інших кольорів, так само, як в житті темрява дає змогу зрозуміти, що таке світло. Також символізує нескінченність життя людини, продовження буття після смерті.
Багатоколірна писанка є символом родинного щастя, миру, добробуту.
Темні писанки писали на проводи, як вираз поваги до тих, хто відійшов у інший світ.

http://www.playcast.ru/view/7961094/074276bf759a4d5bd3c22359e073c2d560c97ad4pl

Танок з рушниками. D:\Куратор\Великдень захід\IMG_20170414_144101.jpg

Лунають Великодні перезвони

https://www.youtube.com/watch?v=NWyaKA9CKHc

Студент:

Великдень! Сама назва вказує на те, що це не звичайний, а великий день. Величне свято, яке споконвіку символізувало перемогу над силами темряви і зла, уособлювало примирення і прощення. Воно нагадує нам про любов і милосердя, страждання і біль, одвічні людські цінності. Воскресіння Ісуса Христа дає нам змогу перемогти духовну смерть і жити новим повнокровним життям.

 

 

Студент:

Воскресіння Господнє в усі часи давало людям наснагу вірити і любити, прощати. Щоб зупинити зло, нам треба перемінитися самим, бо саме з кожного з нас спитається: ”А що ти зробив?” У цей день кожному треба примиритися з ближнім, відкрити свою душу вогником добра та милосердя. Будьмо християнами - милосердними до всього живого. Христос Воскрес ! Радійте!

D:\Куратор\Великдень захід\IMG_20170414_144455.jpg

 Пісню Павла Дворського Христос Воскрес виконує ансамбль. До них приєднуються поступово всі учасники заходу і співають приспів.

D:\Куратор\Великдень захід\IMG_20170414_144857.jpg

D:\Куратор\Великдень захід\IMG_20170414_145040.jpg

Залишити відгук до розробки

Щоб залишити свій відгук, необхідно зареєструватись.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Зайкіна Наталія Василівна
    Дякую! Дуже гарний сценарій.
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Дорошок Олена Анатоліївна
    Чудовий матеріал ! Дякую
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
docx
Додано
7 лютого
Переглядів
1264
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку