Розробка заняття: "Виготовлення новорічної іграшки "Ангел""

Виготовлення новорічної іграшки

«Ангел»

Мета:  ознайомити з історією новорічної іграшки, навчати прийомів ліплення з використанням шаблону, закріпити навички ліплення за допомогою різних прийомів (куля, ковбаска, пласт);

розвивати  творчі здібності, дрібну моторику пальців рук;

виховувати самостійність, старанність і охайність під час роботи з тістом.

 

Матеріали:   солоне тісто (сіль, борошно), стеки, пензлики, склянка з водою, качалка, зубочистки.

 

Обладнання:          зразки новорічних іграшок, зразок готового виробу.

 

Хід заняття

I. Організаційна частина

Підготовка робочого місця.

II. Вступна бесіда. Актуалізація опорних знань

• Діти, закрийте, будь ласка, очі і уявіть собі свято Новий рік…(звучить музика)
• Що вам одразу спало на думку?

Чарівне, казкове новорічне свято у кожної людини асоціюється з чимось своїм, власним. Але, напевно у багатьох передчуття свята з'являється одночасно з появою на прилавках магазинів дивних, виблискуючих і крихких творінь - новорічних іграшок.

-   А у вас є улюблена новорічна іграшка?

Як символ свята, новорічна іграшка має свою, надзвичайно цікаву історію. Ще у кінці середніх віків мешканці європейських країн почали прикрашати свої будинки до Нового року. Незважаючи на неодноразову заборону влади, люди приносили в домівки гілки вічнозелених дерев. По-справжньому модним стало наряджати дерева в першій половині XVI століття.

До середини XVIII століття прикраси були виключно їстівними. На дерева вішали горіхи, солодощі , фрукти.

З другої половини XVIII століття ялинкові прикраси стають більш нарядними: паперові квіти, срібні зірочки, позолочені ялинові шишки, мішура, а ще - фігурки фей, ангелів тощо.

А в 1848 році, в містечку Лауш в Тюрингии були виготовлені перші ялинкові кулі. Їх робили з кольорового або прозорого скла, покривали з середини шаром свинцю, а зовні прикрашали блискітками.

Пізніше навчилися виготовляти іграшки різної форми: виноградні грона, птахів, рибок, фігурки Санта-Клауса, глечики, амфори. Іграшки розфарбовувались срібним і золотим пилом.

Декілька десятиліть тільки лаушські майстерні випускали новорічні прикраси. Згодом новорічні іграшки почали випускати у Чехії, Польщі, США і Японії.

До 1900 року вважалось, що ялинка має бути яскравою і помітною, усипаною іграшками. На початку ХХ століття були популярні ялинки в стилі "мінімалізму" - строгі, в сріблясто-білих тонах. А пізніше  ялинки почали прикрашати фігурками з позолоченого та срібного паперу, картону, солом'яними зірочками.

В історії ялинкових прикрас особливо відзначилися німецькі міста Дрезден і Лейпціг, в яких з'явилися іграшки в стилі "техно" - пароплавчики, дирижаблі, музичні інструменти, екіпажі, запряжені кіньми, а також іграшки у вигляді тварин: слонів, ведмедів, жаб, фазанів.

 

           

 

Як відомо, на Русі звичай зустрічати Новий рік в ніч з 31 грудня на 1 січня запровадив Петро Перший і за його наказом саме ялинка стала головним новорічним деревом. Звичай дарувати на Різдво подарунки (за старим календарем Різдво передувало Новому року), розкладаючи їх під ялинкою або вішаючи прямо на гілки, дуже скоро завоював популярність. Найулюбленішими іграшками упродовж довгих років були, знову ж таки, їстівні вироби - фігурки з пісочного тіста, які оберталися в кольорову, золоту або срібну фольгу, а ще позолочені горіхи, яблучка і, звичайно ж, свічки. Багато іграшок робилися своїми руками з підручних матеріалів. Перші скляні іграшки, що з'явилися, були німецького виробництва. Але вітчизняні майстри швидко зрозуміли, наскільки це прибуткова справа. Окрім скляних випускалися іграшки з тканини, вати і пап'є-маше.

     Дуже часто в іграшках відображалась історія нашої країни. Під час Великої Вітчизняної війни прикраса ялинки до Нового року була обов'язковою - цей обряд нагадував про мирне життя і надавав сил сподіватися на швидку перемогу.

 "Військові" ялинки прикрашалися "солдатами", "танками", "пістолетами", "собаками-санітарами".   

 Після війни, коли продуктів було мало, виготовляли багато іграшок у вигляді фруктів, ягід і овочів (зрозуміло, неїстівних). З'явилися і казкові персонажі: Айболит, Дід Мороз, Снігуронька, Чиполлино, різні звіри: білочки, ведмеді, зайці.

 Тоді ж, в 50-х, з'явилася мода на скляні намиста і композиції із скляних кульок, намист і паличок. Після виходу знаменитого фільму Е. Рязанова "Карнавальна ніч", з'явилися ялинкові іграшки у вигляді годинника, на якому стрілки завмерли в положенні "без п'яти дванадцять" (пам'ятаєте пісеньку - "П'ять хвилин, п'ять хвилин".?)

 

             

 

У 1960-і роки в новорічних прикрасах знайшло віддзеркалення освоєння людством космосу. З'явилися "супутники", "космонавти", "ракети", кульки з малюнками на космічну тематику. Також в 60-і роки з'явилися перші електричні ялинкові гірлянди. Спочатку виглядали вони дуже просто: лампочки-кульки, пофарбовані в різні кольори, : синя, жовта, червона, іноді розписані сніжинками і "морозними візерунками", приєднані до дроту, який включався в розетку. Ніяких реле ще не робили, тому лампочки просто горіли, без "перемигування". Пізніше з'явилися і більш вдосконалені електрогірлянди, які ми використовуємо і до цього дня.

У 1970-і роки дизайн іграшок стає менш різноманітним. Фабрики ялинкових прикрас виготовляли схожі одна на одну серії кульок, "шишок", "пірамідок", "бурульок" і "дзвіночків". Випускалося також багато іграшок на прищіпках. У 1980-і роки випуск серійних іграшок, таких, що не відрізнялися оригінальним оформленням продовжився. У багатьох з нас вони і досі збереглися.

 

 

 

 

 

 

Іноді приходиш до когось у гості - і бачиш, на ялиночці кулька висить така сама, як у тебе вдома! У 1970-80-і роки став популярний "дощик" з фольги, а також пухнаста, колюча мішура - срібляста, помаранчева, жовта.

Традиція прикрашати верхівку ялинки зіркою, існує з середніх віків. Проте, в СРСР зірку Вифлеємську змінили на червону рубінову - аналогічну тим, що з'явилися при радянській владі у Москві на кремлівських вежах.

У 1990-і роки у продажу з'явилася безліч ялинкових куль із зображенням тварин - символів року, що настає.

Сьогодні у виробництві ялинкових прикрас спостерігається "повернення до витоків". Випускаються кулі з ручним розписом, з напрочуд ретельно виписаними пейзажами, картинами зими, а також державною символікою.

Кілька років тому була модною західна традиція прикрашати ялинки кулями двох кольорів, що поєднуються між собою, наприклад, червоними і золотими, синіми і срібними, а також зав'язувати на гілках бантики з парчі. І ніякої мішури або "дощу"! Правда, ця мода недовго захоплювала наших співвітчизників і незабаром домашні ялинки повернулися до традиційного виду: якомога більше прикрас, щоб зеленої хвої на дереві не було видно.

              

 

Зараз дуже  популярні оригінальні "саморобні" іграшки - теж свого роду повернення в минуле: фігурки з соломи, паперу, фольги, вовняних клубочків, клаптиків тканини, плюшеві звірятка, іграшки з намистинок та бісеру, з солоного тіста та глини.

 

               

 

 

III. Повідомлення теми і мети заняття

Сьогодні ми з вами зробимо новорічну іграшку - ангела. Вона буде у кожного своя, неповторна. Працюючи, будьте охайними, робіть все з гарним настроєм, тоді і іграшка вийде чудова. ( показ зразка готової іграшки - ангелочка )

 

IV. Пальчикова розминка

 

V. Інструктаж з техніки безпеки

 

VI. Практична робота

Для роботи нам знадобиться: тісто, стеки, пензлик, склянка з водою, зубочистки.

Етапи роботи:

1.   Готуємо тісто до роботи.

Рецепт солоного тіста (для виробів):

1 склянка борошна

0,5 склянки солі,

0,5 л. води (кількість води залежить від виду борошна)

 

 

2. Беремо тісто та розкачуємо його качалкою.

 

 

3. За допомогою шаблону вирізаємо крила.

 

                

 

4. Робимо голову. Для цього з тіста, яке залишилось відщипуємо шматочок і скачуємо кульку.

 

 

5. Приклеюємо кулю (за допомогою води та пензлика) на середину крил.

             За допомогою стеків робимо ротик ангелу.

 

                           

         

6.  З решти тіста відщипуємо шматочок та скачуємо з нього ковбаску.  

      Це тулуб.

        

 

7. Приклеюємо ковбаску до голови ангела. На крилах робимо отвори для нитки, щоб потім повісити іграшку на ялинку.

 

        

 

8. Одягаємо ангела. Тісто, яке залишилося розкачуємо в пласт.

 

        

 

9. За допомогою шаблону вирізаємо сукню для ангела.

 

        

 

10. Оформляємо низ сукні за допомогою стеків та приклеюємо її до тулуба ангела.

         

 

11. Робимо ніжки:  беремо два шматочки тіста та скачуємо кульки.

 

          

 

12. З кульок робимо невеличкі овали та приклеюємо їх до низу сукні.

 

            

 

13.  Робимо руки ангелу. Для цього залишившийся шматок тіста ділимо 

      навпіл.

 

          

 

14.  З одного шматочка тіста робимо ковбаску, відрізаємо шматочки для

       рук. Приклеюємо ручки.

 

            

 

15.  Робимо долоні. Від решти тіста відщипуємо шматочок, ділимо його 

      навпіл та скачуємо дві кульки.

 

          

 

16.  З кульок робимо невеличкий пласт та за допомогою стеків нарізаємо  

      пальці. Приклеюємо долоні до рук.

 

         

 

17.  Робимо комірець. Тісто, яке залишилось, розкачуємо качалкою.

 

          

 

18.  Вирізаємо комірець та за допомогою стеків оформляємо його низ.

 

              

 

19.  Приклеюємо комірець до виробу.

 

 

20.  Робимо зачіску ангелу: з шматочка тіста скачуємо ковбаску.

 

           

 

 

21.  Ковбаску розкачуємо качалкою та нарізаємо  довгі смужки шириною

      1 см.

 

            

 

22.  Приклеюємо смужки до голови та формуємо зачіску.

      Робимо ніс та очі.

 

                        

  

 

В ході роботи керівник гуртка забезпечує гуртківців необхідними консультаціями.

 

VII. Підсумки заняття

Виставка та обговорення робіт.