Розробка заняття "Як півник сам себе покарав"

Заняття

для дітей середнього дошкільного віку

Тема заняття:

«Як півник сам себе покарав»

Вид заняття:

інтегроване з розвитку мовлення, природи, ознайомлення з навколишнім, елементом професійної орієнтації. Групове (формування нових знань, закріплення раніше засвоєних знань, систематизація накопиченого досвіду).

Мета заняття:

навчальна: розширити знання дітей про особливості явищ природи та вміння діяти відповідно законам природи. Формувати знання про взаємовідносини дітей і батьків у родині, про турботу батьків про дітей. Підвести дітей до розуміння цінності людського життя, про необхідність дбайливого ставлення до свого здоров’я. Ознайомити дітей з професією «лікар», пояснити важливість та користь цієї професії.

розвиваюча: розвивати вміння висловлювати думки, вміння апелювати тими чи іншими діями, а також розвивати мислення, уяву, пам'ять.

виховна:  виховувати у дітей інтерес до виконання завдань, дбайливе ставлення до власного здоров’я, повагу до людей праці.

Обладнання:

оповідання К.Ушинського «Умій почекати», комп’ютер, проектор, екран, ілюстрації до твору «Умій почекати» (спроектовано на екран), дидактична гра «На все свій час» (спроектовано на екран), дидактична гра «Допоможи лікарю зібратися до пацієнта» (спроектовано на екран).

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Організаційна частина

Вихователь налаштовує дітей на гарний настрій,

готує до проведення заняття

Вихователь:

Діти, чи завжди ви буваєте слухняні? (відповіді дітей). У яких випадках ви не послухались застережень мами, тата чи бабусі, і що з того вийшло? (відповіді дітей).

2. Основна частина

Читання оповідання К.Ушинського «Умій почекати»

Жили собі брат і сестра – півник і курочка. Побіг півник у садок та й почав клювати зеленісіньку смородину, а курочка йому й каже:

- Не їж півнику! Почекай, поки смородина достигне.

Півник не послухався, клював та й клював і наклювався так, що насилу додому дійшов.

- Ох! – кричить півник.

- Лишенько моє! Боляче мені, сестричко, боляче!

Напоїла курочка півника м’ятою, приклала гірчичник – і

пройшло.

 Видужав півник і пішов у поле: бігав, стрибав, зогрівся, спітнів і побіг до ручаю пити холодну воду, а курочка йому гукає:

- Не пий, братику, почекай, поки прохолонеш!

Не послухався півник, напився холодної води, -  і тут почала

його трусити лихоманка: насилу курочка додому його довела.

Побігла курочка до лікаря, прописав лікар півникові гірких ліків, і довго пролежав півник у ліжкові.

Поки хворів півник, вже й зима настала. Видужав півник і бачить, що річка льодом укрилася.

Схотілося півникові на ковзанах покататися, а курочка йому й каже:

- Ой, почекай, півнику! Дай річці зовсім замерзнути, тепер ще лід дуже тонкий, втопишся.

Не послухався півник сестри: покотився по льоду: лід

проломився, а півник –  шубовсь у воду! Тільки того півника й бачили.

Вихователь:

Малята, ви уважно слухали оповідання, скажіть мені будь ласка чому з Півником трапилось нещастя? (півник не слухався курочку).

Вихователь:

(веде обговорення змісту першої частини твору)

1.  Яка була перша неприємна пригода, що трапилась з півником?

2. Як застерігала півника курочка?

3. Яка це була пора року?

Дидактична гра «На все свій час»

(спроектовано на екран)

Вихователь:

(веде обговорення наступної частини твору)

1. Чому захворів півник наступного разу?

2.  Як застерігала Півника курочка?

3.  Яка це була пора року?

4.  Як довго хворів півник? (Аж зима настала)

5.  Що він робив восени?

6.  Як півник сам себе покарав взимку?

Мовленнєва гра «Знайди спільне в поведінці»

Вихователь:

Сьогодні на занятті ми говоримо про півника та курочку.

Діти:

Вони нагадують мене і мою маму.

Вихователь:

Курочка вчила півника не їсти зелену смородину.

Діти:

Моя мама вчить мене бути слухняним.

Вихователь:

Коли півнику стало зле, він почав дуже сильно кричати.

Діти:

Коли мені щось не подобається – я теж кричу, але кричати – це погано.

Вихователь:

Побігла курочка до лікаря, взяла для півника ліків.

Діти:

Коли я хворію, моя мама також веде мене до лікаря, турбується про моє здоров’я.

На екран спроектовано картини, на яких зображено роботу лікарів різних профілів.

Вихователь:

Діти, тільки-но ви  сказали, що коли ви хворієте, то ваші мами ведуть вас до лікаря. А чи знаєте ви, що лікар – це одна з найблагородніших професій людства. Лікар повинен бути добрим і милосердним, тому що справа, якою він займається, полегшує страждання хворого. Здоров'я – найцінніший скарб людини. Лікар – професія, що допомагає зберегти цей скарб. У лікаря прекрасна благородна мета – лікувати та  рятувати людей. Лікар – професія багатогранна, лікарі бувають різні: стоматологи, хірурги, окулісти, терапевти, неврологи та багато інших. Лікар до якого ходите ви, діти, називається педіатр. Для своєї роботи лікар використовує певні інструменти та прилади, з деякими із них ми сьогодні ознайомимося.

На екрані, по черзі, з’являються зображення медичних інструментів. Діти, які вміють читати можуть прочитати їхні назви. Вихователь в свою чергу пояснює вихованцям для чого служить той чи інший предмет. Далі пропонує дітям  дидактичну  гру

 «Допоможи лікарю зібратися до пацієнта»

3. Підведення підсумків

Вихователь:

Молодці, діти, впоралися із завданням! Може у майбутньому, коли ви станете дорослими, хтось із вас обере професію лікаря, і буде допомагати дітям та дорослим. Але не забувайте, щоб стати хорошим лікарем потрібно пам’ятати деякі правила. Зараз ми з вами спробуємо запам’ятати їх. Я буду казати першу частину, а ви спробуєте доповнити другу. Якщо готові, починаємо!

1.   Недостатньо бути лікарем – потрібно вміти допомагати.   
2.   Від лікаря не таїсь – будеш здоровий.
3. Здоров’я – найміцніший скарб людини.
4. У лікаря благородна мета – лікувати та рятувати людей.

Вихователь:

Останню фразу, діти, запам’ятайте назавжди, у лікаря благородна мета – лікувати та рятувати людей.

Друзі, ми з вами прочитали цікаве оповідання, обговорили його, а скажіть, чи можемо ми для себе почерпнути щось корисне з нього (діти роблять свої припущення).

Вихователь підводить дітей до такого  висновку:

На все свій час. Дбайливо стався до свого здоров’я, не нехтуй законами природи, а вивчай їх, слухайся порад батьків та дорослих.

Після заняття можна провести з дітьми

сюжетно-рольову гру «Лікарня».