розробка засідання гуртка

Методична розробка

засідання гуртка «Цікава хімія»

Тема. У світі хімічних чудес

СТРУКТУРА ЗАСІДАННЯ ГУРТКА

     Дата: __________   Час проведення: __________ 

     Місце проведення: кабінет № Група: гуртківці

     Тема заходу. «У світі хімічних чудес».

     Мета заходу:

‒ виявити та розвинути творчу активність та зацікавленість учнів, розширити та поглибити знання учнів з предмету;

‒  формувати в учнів прагнення до постійного вдосконалення своїх знань, уміння самостійно їх поповнювати і застосовувати в практичній діяльності;

‒  активізувати пізнавальний інтерес до навчання, шляхом проведення цікавих дослідів з хімії.

     Методична мета: продемонструвати доцільність використання інтерактивно-комунікативних технологій з метою активізації пізнавальної діяльності учнів при проведенні освітніх заходів

     Форми, методи, прийоми: розповідь викладача демонстрація дослідів з хімії, рефлексія.

     Дидактичне та матеріально-технічне забезпечення: мультимедійний проектор, екран, ноутбук, презентація «У світі хімічних чудес», лабораторне забезпечення: хімічні реактиви, лабораторний посуд.  

     Міжпредметні зв’язки: фізика, біологія, інформатика, українська література.

     Епіграф заходу:   

«Всі ми поєднуємо з хімічною наукою подальший прогрес у пізнанні світу, що нас оточує, і не може

 бути в наші дні спеціаліста, який міг би обійтися без знання хімії».

М.М. Семенов

ХІД ЗАСІДАННЯ ГУРТКА

І. Організаційний момент (1 хв.)

Методичний коментар. Організаційна частина забезпечує встановлення контакту з учнями, налаштовує їх на співпрацю та створення робочої атмосфери під час освітнього заходу.

         1.1. Привітання.

ІІ. Момент актуалізації уваги аудиторії (5 хв.)

Методичний коментар.  Вступне слово викладача є мотивом, внутрішнім імпульсом, який забезпечує активацію внутрішніх почуттів та емоційного стану учнів. За допомогою розповіді викладач створює відповідний емоційний настрій.

         2.1. Вступне слово викладача.

         2.2. Оголошення теми освітнього заходу.

ІІІ. У світі хімічних чудес (25 хв.).  

Методичний коментар. Розповідь викладача сприяє послідовному розкриттю змісту матеріалу виховної години і ґрунтується переважно на спостереженнях, співпереживаннях, організованих викладачем..

  3.1. Вікторина «Я знаю хімію»

Методичний коментар. У довільному порядку учні відповідають на питання вікторини. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Учень, котрий протягом вікторини набрав найбільшу кількість балів отримує від викладача заохочення.

3.3. Дивовижні досліди (демонстрація цікавих дослідів з хімії).

 Методичний коментар. Демонстрація цікавих дослідів сприяє активізації пізнавального інтересу до навчання і показу прикладного характеру знань.

ІV. Заключна частина. (4 хв.)

4.1. Літературна хвилинка.

Методичний коментар. Створення ліричної атмосфери сприяє психологічному розвантаженню учнів, робить освітній захід більш чуттєвим. Читання вірша на хімічну тематику сприяє самоусвідомленню ставлення учнів до природничої науки хімії.

 4.2. Заключне слово викладача.

Методичний коментар. Заключне слово викладача дає учням можливість оцінити враження, які вони отримали під час освітнього заходу.

ХІД ЗАСІДАННЯ ГУРТКА

1.     Організаційний етап.

Методичний коментар. Організаційна частина забезпечує встановлення контакту з учнями, налаштування їх на співпрацю та створення робочої атмосфери під час позаурочного заходу.

1.      Привітання.

Доброго дня, шановні учні та гості нашого свята! Щиро дякую, що відгукнулися на запрошення і завітали на хімічне свято. Щиро сподіваюся що наша сьогоднішня зустріч не залишить вас байдужими у пізнані цікавої та дивовижної науки хімії.

IІ.  Момент актуалізації уваги аудиторії.

Методичний коментар. Вступне слово викладача є мотивом, внутрішнім імпульсом, який забезпечує активацію внутрішніх почуттів та емоційного стану учнів. За допомогою розповіді викладач створює відповідний емоційний настрій.

2.1. Вступне слово викладача.

 2.2. Оголошення теми освітнього заходу.  

Епіграфом нашого сьогоднішнього уроку я обрав слова академіка М. Семенова:

 «Всі ми поєднуємо з хімічною наукою подальший прогрес у пізнанні світу, що нас оточує, і не може  бути в наші дні спеціаліста, який міг би обійтися без знання хімії».

  М.М. Семенов

ІІІ. У світі хімічних чудес.

3.1. Вікторина «Я знаю хімію».

Методичний коментар. У довільному порядку учні відповідають на питання вікторини. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Учень, котрий протягом вікторини набрав найбільшу кількість балів отримує від викладача заохочення.

Питання вікторини:

1. З них складаються молекули.

(атоми)

2. Стільки атомів містить молекула води?

(три)

3. Так називають здатність атомів хімічних елементів утворювати хімічні зв’язки.

(валентність)

4. Назвіть одиницю вимірювання кількості речовини в системі СІ.

(моль)

5. Назвіть температуру кипіння води за нормального атмосферного тиску.

(100 °С)

6. Так називається перехід твердої речовини в рідкий стан.

(плавлення)

7. Вертикальна підставка для кріплення хімічного посуду і приладів в лабораторії.

(штатив)

8. Сплав заліза з вуглецем, масова частка якого понад 2,14%.

(чавун)

9. Так називається природна суміш газів, з яких складається атмосфера Землі.

(повітря)

10. Скажіть формулу кухонної солі.

(NaCl)

11. Хімічна формула цього газу О₃.

(озон)

12. Найпоширеніший метал у земній корі.

(алюміній)

13. Із цього металу зазвичай виготовляють обручки.

(золото)

14. Так називається рідка речовини, що є головним видом палива для двигунів.

(бензин)

15. Метанова кислота отримала свою іншу назву на честь цих комах.

(мурашина)

16. Цей газ становить 98% природного газу.

(метан)

17. Цей вчений відкрив закон збереження маси речовин.

(М.В. Ломоносов)

18. У скільки разів кисень важчий за водень?

(у 16 разів)

19. Цю кислоту називають етановою.

(оцтова кислота)

20. Цю вибухову речовину винайшов відомий вчений Альфред Нобель.

(динаміт)

21. Донька цього вченого-хіміка була дружиною відомого поета О. Блока.

(Д.І. Менделєєв)

22. Так називається розчин, що не дає ні кислої реакції, ні лужної.

(нейтральні)

23. Назвіть ім’я батька Дмитра Менделєєва.

(Іван)

24. Як називають воду з великим вмістом йонів Ca²⁺ та Mg²⁺?

(тверда вода)

25. Ці хімічні сполуки бувають середніми, кислими та основними.

(солі)

26. Скільки хімічних елементів входить до складу оксидів?

(два)

27. Цей метал має найнижчу температуру плавлення.

(ртуть)

28. Завдяки цьому металу кров має червоне забарвлення.

(залізо)

29. Скільки подвійних зв’язків мають етиленові вуглеводні?

(один)

30. З цього металу виготовляють нитки розжарювання в електричних лампах.

(вольфрам)

 3.2. Дивовижні досліди.

Методичний коментар. Демонстрація цікавих дослідів з хімії сприяє активізації пізнавального інтересу до навчання і показу прикладного характеру знань.

Дослід 1. Хустинка, що не згоряє.

Добре змочіть хустинку водою, відіжміть воду. Потім змочіть ацетоном і знову відіжміть. Після цього посипте її сполукою літію або стронцію. Візьміть хустинку за два кінці тигельними щипцями і внесіть в полум’я пальника.

Хустинка займається, це горить ацетон, але вона залишається непошкодженою. Тепло, що виділиться під час згоряння спирту, йде на нагрівання води і її випаровування.

 Реакція горіння ацетону супроводжується хімічним рівнянням:

СН₃СОСН₃ + 4О₂ → 3СО₂↑+ 3Н₂О

Дослід 2. Обвуглювання цукру.

Насипте 40 г цукрової пудри в хімічну склянку на 100 мл. Змішайте  цукор з       3-4 мл води. Додайте до утвореної маси 20-25 мл концентрованої сульфатної кислоти H₂SO₄. Суміш добре перемішайте скляною паличною. Паличку не виймайте. Через кілька хвилин температура суміші підвищується суміш темнішає і утворюється пухка маса, яка «виростає» зі склянки. Це – пористе вугілля. Його утворення пояснюється дегідратацією цукру сульфатною кислотою.

Реакція обвуглювання цукру супроводжується наступними хімічними рівняннями:

С₁₂Н₂₂О₁₁ → 12С + 11Н₂О

 2H₂SO₄ + 2С → СО₂↑+ SО₂↑+ 2Н₂О

Дослід 3. Діючий вулкан.

Наповніть розтертим дихроматом амонію фарфоровий тигель на 15-20 мл. Покладіть його на азбестовий лист. Нагрійте сіль з поверхні розпеченим у полум’ї металевим стержнем. Як тільки почнеться розклад солі, нагрівання припиніть. Далі реакція відбувається за рахунок теплоти цього екзотермічного процесу.

Нагріти сіль можна іншим способом: помістіть всередину жмутик вати, змоченої спиртом, потім підпаліть її. Від теплоти згоряння спирту починається розклад солі.

Реакція розкладу дихромату амонію супроводжується хімічним рівнянням:

(NH₄)₂Cr₂O₇ → Cr₂O₃ + N₂↑+ 4Н₂О

Дослід 4. Дим без вогню.

 Кажуть «Немає диму без вогню». Але під час хімічних реакцій іноді утворюється дим, що є скупченням дрібних частинок твердої речовини. В результаті взаємодії газів аміаку NH₃ і хлороводню HСl  утворюється дрібнодисперсна  тверда речовина  – хлорид амонію, нашатир («дим»).

Одну скляну паличку змочіть концентрованим розчином нашатирного спирту, а іншу – концентрованою хлоридною кислотою. Дві скляні палички наблизьте одна до одної.

Реакція утворення хлориду амонію супроводжується наступним хімічним рівнянням:

NH₃ + HСl → NH₄Сl

Дослід 5. Зникла пляма

 Шматочок невеликої тканини (бажано білого кольору) змочіть спиртовим розчином йоду медичного У хімічному стакані 100-150 мл розчиніть невелику кількість сульфіту натрію Na₂SO₃. Помістіть забруднену йодом тканину в стакан з розчином сульфіту натрію. Пляма від йоду миттєво зникне.

Реакція усунення плями від йоду супроводжується хімічним рівнянням:

Na₂SO₃ + I₂ + Н₂О → Na₂SO₄ + 2НІ

Дослід 6. Куди подівся пінопласт?

Одним з недоліків пінополістиролу (пінопласту) є його нестійкість до дії багатьох органічних розчинників.

          Візьміть шматок полістирольного пінопласту і занурте його хімічний стакан з розчинником на основі ацетону. При цьому було чути шипіння. В місцях контакту ацетон розчиняє пінопласт на глибину в декілька сантиметрів, при цьому можна помітити виділення газу.

Суть досліду дуже проста: органічна речовина розчиняє полістирол, а газ, що міститься в пінопласті виділяється назовні.

Можна також занурювати невеликі шматочки пінопласту в стакан с ацетоном. Пінопласт буде швидко розчинятись, а рідина загускати. При цьому активно виділяється газ, який був в середині пінопласту.

Реакція розчинення пінополістиролу (пінопласту) супроводжується наступним хімічним рівнянням:

C₈H₈ + 2CH₃СOСН₃ → O₂↑ + 2C₇H₁₀

Дослід 7. Cпалах від гліцерину.

Розітріть у ступці 1-2 г перманганату калію KMnO₄ й покладіть його купкою на керамічну плитку або азбестовий лист. У зроблену на її поверхні ямку обережно влийте кілька краплин гліцерину. Відбудеться спалах – реакція окиснення гліцерину до вуглекислого газу та відновлення перманганату.

Реакція окиснення гліцерину супроводжується наступним хімічним рівнянням:

2KMnO₄ → K₂MnO₄ + MnO₂ +  О₂↑

2С₃Н₈О₃ + 7О₂ → 6СО₂↑+ 8Н₂О

Дослід 8. «Штучна кров».

           Для одержання «крові» використовуватимемо реакцію між роданідом і сіллю     Феруму (ІІІ). Для досліду необхідно взяти склянки з розчинами калій роданіду і ферум (ІІІ) хлориду, а також дві скляні палички з намотаною на них ватою. Підготуємо пластмасовий або сталевий ніж. Він повинен бути затуплений інакше дослід справді може стати кривавим.

 Долоню протремо розчином солі Феруму (глядачам можна сказати що це дезінфекція розчином йоду). Ніж змочимо розчином роданіду (скажемо глядачам що це спирт). Далі почнемо «різати» себе ножем. Обережно!!! З’являється «кров».

Реакція утворення «штучної крові» супроводжується  хімічним рівнянням:

FeCl₃ + 3KSCN → Fe(SCN)₃ + 3KCl

ІV. Заключна частина.

4.1. Літературна хвилинка.

Методичний коментар. Створення ліричної атмосфери сприяє психологічному розвантаженню учнів, робить освітній захід більш чуттєвим. Читання вірша на хімічну тематику сприяє самоусвідомленню ставлення учнів до природничої науки хімії.

День за днем і рік за роком

Йде наука дужим кроком.

Незвичайні речовини

Підкорилися людині.

Вже мільйони їх сьогодні:

Синтетичні і природні.

Ті – вдягають і лікують,

Ці – будують і харчують.

Сплави різні чудодійні.

Навіть в космосі надійні.

Полімери і тканини –

Все для мудрої людини.

4.2. Заключне слово викладача.

Методичний коментар. Заключне слово викладача  дає учням можливість оцінити свої відчуття, які вони отримали під час освітнього заходу.

Ось і підійшла до завершення наша зустріч. Ви переконалися, що в природі є багато цікавого. І ми сподіваємося, що наша зустріч не пройшла марно, що ви проявите зацікавленість у вивченні хімії.

Дякую всім за увагу та за участь у нашому заході.