Розрообка "РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ОСОБИСТОСТЕЙ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ"

Дубечненська сільська рада

Старовижівського району Волинської області

Загальноосвітня школа І-ІІ ступеня

села Залюття

 

 

Світлана Свиридюк

 

 

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ОСОБИСТОСТЕЙ

НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Залюття – 2019

Свиридюк С. І. Розвиток творчих особистостей на уроках географії: практичний посібник / С. І. Свиридюк; Залюття, 2019. – 42 с.

 

 

У посібнику розкрито питання формування творчої особистості учнів на уроках географії. Подано розробки проведення творчих занять.

Посібник рекомендований для використання вчителями географічних дисциплін у навчально-виховній та позакласній роботі.

 

 

Рецензент: Бандура Л. В., заступник директора з навчально-виховної роботи.

 

 

Схвалено на засіданні педагогічної ради ЗОШ І-ІІ ступеня села Залюття (протокол № 3 від 04.01.2019).

 

 

 

 

ЗМІСТ

Передмова ……………………………………………………	4
1. Прийоми, методи та засоби навчання для розвитку творчих особистостей на уроках географії………………..	6
1.1. Проблемне навчання ……………………………………	6
1.2. Організація самостійних робіт …………………………	9
1.3. Розв’язування пізнавальних завдань …………………..	10
1.4. Гра – ключ в організації виховання особистості ……..	12
1.5. Метод проектів – єфективний засіб формування ключових компетентностей ………………………………...	13
1.6. Додаткові методи навчання та їх застосування на різних етапах уроку …………………………………………	14
2. Творча лабораторія ……………………………………….	19
2.1. Завдання на швидкість. Тема: Африка ………………..	19
2.2. Опис природи. Тема: Австралія та Океанія ………….	21
2.3. Виховний захід «Мандруємо материками» ................	23
2.4. Творчий проект «Урочище Травник як окреме царство природи» …………………………………………....	33
Література ………………………………………………........	39
Додатки ………………………………………………………	40

 

 

 

ПЕРЕДМОВА

Сучасний стан суспільного розвитку, динамічні зміни в усіх сферах людської діяльності зумовлюють зростання потреби суспільства у формуванні творчої особистості з високим рівнем інтелектуального розвитку, творчих можливостей, здатної  до створення та засвоєння інновацій у будь-якій галузі. Саме така особистість є найбільшою цінністю в усіх країнах, а для незалежної України, яка впевнено робить перші кроки на шляху розбудови демократичної держави, проблема розвитку творчих здібностей, активізації творчої діяльності її громадян набуває пріоритетного значення. Вирішення цього важливого завдання покладено насамперед на систему освіти, що потребує принципово нових підходів до навчання, виховання та підготовки до самостійного життя юного покоління, постійного оновлення форм та методів навчання з метою їх ефективнішого впливу на розвиток особистості учнів.

Особистість не може створити себе, як неможливо створити її „з нічого”. Такій дитині притаманні творче мислення, оригінальні нестандартні рішення поставлених завдань, креативне мислення, багата уява і фантазія.

У спеціальній науковій літературі творчість найчастіше визначається як процес діяльності, наслідком якого є створення якісно нових матеріальних і духовних цінностей, які мають суспільну та особистісну значущість. Водночас творчість – це здатність людини створювати з наявного матеріалу дійсності на основі пізнання закономірностей об'єктивного світу нову реальність, що задовольняє різноманітні суспільні та особистісні потреби. Загальновизнано, що поза творчістю не існує особистості. Творчість постає як специфічна форма діяння людини – її духовне діяння, в якому індивід не тільки осягає навколишній світ, а вчиться його організовувати, розуміти.

Отже, людина від природи – творець, бо приречена створювати те, чого в навколишньому середовищі та соціумі досі не існувало. Здатність творити максимально виявляється у новаторському розв’язанні найскладніших проблем людського буття, мінімально – у готовності реалізувати вже відомі завдання оригінально, новими способами.

Ще В. Сухомлинський вказував, що робота вчителя – це творчість, а не буденне заштовхування в дітей готових знань. Відтак покликання педагога – у розвитку творчих можливостей, здібностей дитини, вихованні в неї потягу до нового, високого рівня загальної культури, формуванні творчої особистості.

 

 

 

 

1. ПРИЙОМИ, МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ НАВЧННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ОСОБИСТОСТЕЙ НА УРОКАХ  ГЕОГРАФІЇ

Свідомого засвоєння знань і вмінь можна досягти лише на такому уроці, на якому навчальний матеріал вивчається в процесі розвитку творчих здібностей учнів.

 Активізувати процес навчання можна різними способами. Їх вибір залежить від багатьох умов, зокрема: а) від змісту навчального матеріалу; б) наявного обладнання; в) обсягу знань попередніх курсів та раніше вивчених тем; г) від рівня оволодіння прийомами навчальної роботи; д) рівня розвитку пізнавальних здібностей класу. Взагалі, серед способів розвитку творчих здібностей учнів слід виділяти: а) основні; б) визначальні. При вивченні географії важливо звернути увагу на: а) застосування проблемного підходу до навчання; б) реалізації системи самостійних робіт; в) навчання учнів різних прийомів навчальної роботи; г) розв’язання пізнавальних завдань, задач.

 

 

1.             Проблемне навчання

Найефективнішим способом розвитку творчих здібностей школярів є проблемне навчання. Суть його полягає в тому, що під час вивчення нового матеріалу вчитель створює таку ситуацію, коли запропоноване навчальне завдання учні не можуть розв’язати за допомогою наявних у них знань, а повинні здобути нові знання, оволодіти новими прийомами навчальної роботи, що в свою чергу вимагає від них обдумування, міркування. Результат проблемного навчання полягає не лише в глибинних і міцніших знаннях або нових прийомах навчальної роботи, а й у тому, що мислення учнів набуває нових якостей, зокрема стає: а) глибшим, б) жвавішим, в) гнучкішим. Учні ставляться критичніше до власних знань і матеріалу, який вивчається. Для проблемного навчання слід добирати навчальний матеріал, який потребує знання процесів утворення і розвитку природних об’єктів, явищ, процесів про причинно-наслідкові зв’язки, залежності.

 Найважливіша ознака уроку чи факультативного заняття проблемного характеру це наявність у ньому проблемної ситуації. Тому, після відбирання навчального матеріалу потрібно продумати способи створення проблемних ситуацій. Найчастіше проблемна ситуація створюється під час експериментальних та дослідних завдань, виконання практичних робіт.

Створена проблемна ситуація підлягає усвідомленню її учнями, пошуках шляхів розв’язання, поетапному її розв’язанню та оцінюванні з боку вчителя. Наприклад, дослідження про вплив людини на ґрунти до теми «Ґрунти України», що вивчається в восьмому класі, надає можливість дітям самостійно визначати наслідки антропогенних дій. Досліджують, як людина впливає на ґрунти – розорювання, сінокоси, зрошення, випалювання старої трави, випас худоби, застосування отрутохімікатів, стічні води, знищення лісів, створення промислових звалищ.

 Другий спосіб створення проблемних завдань – це зіставлення двох і більше об’єктів, явищ для виявлення різних ознак схожості, відмінності. Щоб навчитися створювати проблемні ситуації, вчитель повинен уміти перебудувати і текст підручника, наприклад, якщо в тексті підручника спочатку подається загальний матеріал, а потім розкриваються якісь причини, то проблемне запитання слід ставити під час переходу до пояснення; а якщо текст починається із з’ясування причин, а потім розглядаються особливості процесу, явища, то для створення проблемної ситуації можна спочатку з’ясувати дані особливості і, поставивши проблемне запитання, пояснити їх. Наприклад, чи забезпечена пустеля Сахара водою? (До теми: Африка) або при вивченні фізико-географічного положення Південної Америки наголошується, що це найбільш вологий материк планети. Так звідки тут з’явилася найбільш посушлива берегова пустеля Атакама?

 Проблемне навчання можна застосовувати протягом всього навчально-виховного процесу, оскільки воно не лише розвиває розумову діяльність, а й сприяє творчому розвитку дітей.

 

 

2.             Організація системи самостійних робіт

З інших способів розвитку творчих здібностей школярів – організація системи самостійних робіт, які є засобом засвоєння багатьох тем з географії. Метою таких видів робіт є не лише засвоєння знань, а й оволодіння різними способами навчальної роботи. Тому необхідна система таких самостійних робіт, яка забезпечує: а) їх однотипність; б) повторюваність; в) поступове ускладнення їх змісту; г) поступове ускладнення способів виконання завдань. Така система робіт має вирішальне значення в оптимізації навчально-виховного процесу.

 Самостійні роботи факультативних занять також стосуються різних джерел знань: підручника, науково-популярної літератури, газетного і місцевого матеріалу, картин, таблиць, схем дослідів.

 

 

 

3.             Розв’язування пізнавальних завдань

Важливим в оптимізації навчального процесу є розв’язання пізнавальних завдань (задач). Пізнавальне завдання складається із двох елементів – умови і запитання. Відмінність пізнавальних завдань і запитань в тому, що на пізнавальне запитання можна відповісти миттєво, а на пізнавальне завдання ні, тому що вирішення його потребує обміркованої відповіді, зіставлення умови і запитання певного групування знань, які відомі учневі. Найскладніші пізнавальні завдання, пов’язані з пошуком способів їх розв’язання, мають проблемний характер. Такі завдання відносять до навчально-дослідницьких. У процесі колективної навчально-пізнавальної діяльності можна формувати такі риси особистості, як самостійність і активність, колективізм, відповідальність, а також можливість взаємозв'язаного формування творчого і відповідального ставлення до навчання.

 Отже, розвиваючи здібності учнів застосовуються різноманітні засоби і прийоми. Прийоми можуть бути частковими, узагальненими, складними і застосовуватися в рамках одного предмета, а також бути міжпредметними. Наприклад, підготувати повідомлення на англійській мові з перекладом про каньйон Колорадо, що знаходиться в Північній Америці.

У психологічній і педагогічній літературі немає єдиного визначення понять: прийоми, засоби, задачі. Найчастіше ним позначають інтелектуальні завдання, що містять запитання або мету дії, умови виконання цієї дії. При цьому запитання фіксує шукане, тобто те, чого треба досягти. Прийоми становлять систему правильних і швидких дій під час розв'язання задач і формують навчальні вміння.     

 Виходячи з того, що розумова діяльність учнів стимулюється задачами. В літературі розрізняють: задачі, що використовують у процесі набування знань та умінь; задачі, що використовують для закріплення одержаних знань.

 Вважається, що проблемною задачею є задача, самостійне розв'язання якої спрямоване, виходячи з відомого, на одержання нових знань про природу і суспільство, на створення нових засобів пошуку знань або досягнення мети. З метою такої задачі є проблема, в основі якої лежить протиріччя між відомим і шуканим. (При вивченні атмосфери в шостому класі розв’язуються задачі на зміну температури повітря, атмосферного тиску з висотою, зміну вологості).

 

 

 

 

4.             Гра – ключ в організації виховання особистості

Можна стверджувати, що найбільш інтенсивний розвиток особистості учня проходить не на уроці, а в сфері вільного спілкування, дозвілля, праці, улюблених занять і гри. Значить, гра – це ключ в організації виховання дитини. У грі виробляється спритність, витримка, активність. Ігри бувають: рольові, літературні, рухливі,  дидактичні.

 Гра привчає дитину до таких фізичних та психічних зусиль, які необхідні для роботи. Від дитини вимагається не тільки гратися, а й правильно ставитися до людей. Гра є ефективним засобом формування особистості дитини, її морально-вольових якостей, у грі реалізується потреба до дії у навколишньому світі.

 У застосуванні ігор повинен використовуватися системний, діяльний підхід. Методологічною основою ігор повинні виступати психологічні закономірності розвитку дітей.

Корисним при вивченні географії можуть бути ігри-подорожі. Доцільно застосовувати в сьомому класі з курсу «Географія материків та океанів». Щоб брати участь у таких захоплюючих іграх, читачі повинні не лише добре пам'ятати прочитані книжки, орієнтуватися в них, але і вміти оперувати і творчо їх переосмислювати.

 

1.5. Метод проектів – єфективний засіб формування ключових компетентностей

Ця технологія дає можливість у стінах школи формувати життєві компетентності, пробуджує і розвиває в дитині талант, дає можливості дітям осмисллено застосовувати свої знання, реалізує їхні соціальні потреби, формує мотивацію до навчання та творчу особистість.

Працюючи над проектом, учні самостійно осмислюють географічні проблеми, які мають життєвий сенс для них, вчаться оволодівати комплексом географічних умінь – пізнавальних, практичних, оціночних, основ взаємодії, набувають нові знання, інтегрують їх. Організація навчання географії методом проектів дає можливість школярам стати рівноправним членом творчого колективу.

У процесі роботи на уроках географії та факультативу учні виконують різні види проектів. Найбільш простими у виконанні та не потребують глибокого вивчення наукової літератури являються інформаційні та творчі. Творчий проект передбачає створення презентацій, це максимально вільний і нетрадиційний підхід до оформлення результатів роботи над проектом (театралізації, відеофільми, розробка маршруту).

У процесі роботи над проектами учні бачать, як застосовуються їхні знання для вирішення навчальних проблем; систематизують матеріали, виділяють головне, суттєве;  здобувають навички роботи з ІКТ, вчаться знаходити необхідну інформацію і обробляти її. При роботі у групі виховується почуття колективізму, взаємодопомоги, взаємо підтримки.

 

 

1.6. Додаткові методи навчання та їх застосування на різних етапах уроку

Метод «Гудіння вулика»

Метод «Гудіння вулика» можна ви­користовувати для того, щоб змінити темп уроку. Наприклад, після тривалої промови вчителя, при вивченні нового матеріалу, дати можливість учням поговорити в парах або групах.

Протягом п'яти хвилин учні можуть реагувати на те, що було сказано чи продемонстровано. Вони можуть обмінюватися враженнями або обговорити те, що їм було незрозуміле. Можна запропонувати їм обмінятися думками або запитаннями з усім класом.

Метод «Мозкової атаки» (брейнстормінг)

Він може бути короткочасним або тривалим, письмовим або усним. Це активна форма діяльності, яка розвиває і тренує мозок, формує вміння лаконічно і чітко висловлювати власні думки. При проведенні «штурму» неодмінно повинен бути ведучий – учитель чи підготовлений учень, який керує проведенням «штурму», підказує напрями пошуку. Також необхідно обрати секретаря, який буде фіксувати всі ідеї за допомогою малюнків, ключових слів, схем тощо. Після створення достатнього банку ідей ведучий здійснює рефлексію діяльності і переходить до обговорення поданих ідей з метою пошуку того, що є корисним, що є в кожній пропозиції. Потім проводиться обробка результатів і відбираються найбільш вдалі рішення.

Дебати

Визначаються дві команди (2-3 уч­ні). Обирається тема. Одна з команд стверджує тему, друга – заперечує. Розмір дебатів можна змінювати залежно від того, коли проходить гра, під час чи після уроків. Учні, які не задіяні в командах, можуть виконувати роль суддів, допомагати у підборі фактів та аргументів тощо.

 Відтворення «логічного ланцюжка»

Перший учасник (учитель або І учень) пропонує певне висловлювання або дію. Всі наступні дії або вислови залежать від попередніх за схемою «посилка – висновок» або «причина – наслідок». Наприклад, вирубка лісів – наслідки, видобування кам’яного вугілля – наслідки).

 

Вивчення випадків (кейс-метод)

Метод, який набув особливої популярності останнім часом. Учням пропонується опис реальної ситуації (вербально, на цифрових носіях або дається текст). Вивчаючи запропонований випадок, учні аналізують причини успішності чи невдачі описаних дій. Наприклад, загибель знаменитого «Титаніка» через айсберг (до теми: Атлантичний океан).

Коло знань

Учні в групі по черзі (тобто по колу) виконують коротке завдання за певний проміжок часу. Наприклад, перелічити певні події, навести ознаки явища, суб'єкта, об'єкта, тощо. Потім зачитують вголос, обмінюються своїми записами з іншою групою, обговорюють їх. Доцільно використовувати при закріпленні вивченої теми (Ланшафти України – Районування природних ландшафтів – Зони мішаних широколистяних лісів  - Лісостепова зона – Зона степів – Гірські ландшафти Карпат – Кримські гори – Чорне море – Азовське море).

Історична загадка

Учень складає історичний портрет діяча у формі спічу від його імені. Інші мають вгадати, про кого йде мова. Цей метод є цікавою формою роботи над персоналіями. Розвивається вміння виділяти головне, розвиваються творчі здібності, стимулюється робота з додат­ковою літературою. (Видатні мореплавці навколосвітніх подорожей та відкриття нових земель. 6 клас.).

Естафета

Учні розподіляються на гру­пи (можна по рядах), їм пропонується вирішити серію завдань певного типу. Одні називають таринний світ, інші – поширення рослинності в природній зоні вологих екваторіальних лісів (Тема: Південна Америка).

Інформаційний пропуск 

Створюється ситуація спілкування, коли  учасники  володіють різною ситуацією. При використанні, цього методу текст поділяється на декілька частин (за кількістю учнів у групі) або використовується декілька текстів з однієї теми. Ці частини надаються кожному учневі в групі для читання. Потім вони спілкуються один з одним, щоб дізнатися про зміст кожної частини або про різні точки зору на одну тему. Читання тексту закріплюється складанням стислого (поширеного) плану або складанням переліку запитань до нього (метод контрольних питань).

Моделювання ситуації за заданим алгоритмом

З цією метою можна використову­вати методику «семикратного пошуку», тобто конструювання учнями відповіді за допомогою запитань: Хто? Що? Де? Коли? Як? Чим? Навіщо? Або методику конструювання відповіді. Опиши. Порівняй. Встанови зв'язки. Проаналізуй. Знайди місце використання. Запропонуй аргументи «за» та «проти». Наприклад, вносити отрутохімікати для боротьби зі шкідниками зернових культур чи не варто? (8 клас, тема: Ґрунти).

Враження

Після вивчення певного обсягу матеріалу учням дається за­вдання визначити подію, яка най­більше вразила, обгрунтувати свою думку. Завдяки цьому прийому роботи у нестандартній формі закріплюється матеріал, а головне – стимулюється морально-етична активність особистості, аналізу. Ця форма сприяє також «вживанню» в історичну епоху, що є набагато важливішим, ніж сухе накопичення фактичного матеріалу. Варто запропонувати учням написати есе, використовуючи вивчений матеріал із зазначенням власного ставлення до нього – «Моя думка про виробництво та постачання електроенергії в Україні» (9 клас).

 

 

 

 

 

 

2.          ТВОРЧА ЛАБОРАТОРІЯ

 

2.1. Завдання на швидкість

Завдання 1. Географічний диктант. Тема: Африка (7 клас) (Рейтинг кожного запитання – 1 бал)

1. Назвіть крайню південну точку Африки.
2. Назвіть моря Індійського океану, які омивають береги Африки.
3. Море, що омиває Африку з півночі.
4. Який великий півострів розташований на північному сході Африки?
5. Який великий острів знаходиться біля берегів Африки?
6. Як називається протока, що відокремлює Африку від Європи?
7. Назвіть крайню північну точку Африки.
8. Назвіть протоку, що відокремлює Африку від Європи.
9. Назвіть канал, що з’єднує Середземне й Червоне море.
10.  Західна точка Африки
11.  Назвіть східну точку Африки.
12.  Найвища вершина Африки…

 

 

 

Завдання 2. Допиши

№	Зміст запитання	Бали
1	Доповніть: найбільші масиви суші Землі, оточені з усіх(чи майже з усіх) боків водами океанів, називаються…	1
2	Порізаність берегової лінії Африки в основному: а) слабка; б)середня; в)сильна.	1
3	Установіть відповідність: Крайня Точка             Мис:               Координати: 1.Північна          А. Голковий                 34º пд. ш. 2.Південна         Б. Альмаді                 51º сх. д. 3.Західна             В. Рас – Енгела 37º пн. ш. 4. Східна              Г. Рас – Гафун 17º зх. д.	3
4	На формування природи Африки впливають як теплі, так і холодні морські течії. Доповніть:             1. Канадська     течія…                          2. Гвінейська течія…	3
5	До Африки близько розташована Євразія. Їх розділяють: … 1. Середземне 2. Аравійське 3. Червоне … 1.Аденська 2.Перська 3.Біскайська … 1.Мозамбіцька 2.Гібролтарська 3.Баб-ель-Мандебська	3
6	Назвіть найбільший півострів Африки	1

 

 

 

2.2. Опис природи. Тема: Австралія та Океанія

Скласти за картами комплексний опис природи одного з районів Австралії або Океанії. Пропонується порівняти невеликі території: Тасманію, островів Нову Гвінею, острів Нову Зеландію. Кожна з цих територій має своєрідні природні умови і  цікава в географічному відношенні.

План опису.

1. Географічне положення.

2. Відомості з історії відкриття та дослідження даної території?

3. Особливості поверхні і корисні копалини .

4. Кліматичні умови.

5. Внутрішні води.

6. Ґрунти, рослинність, тваринний світ.

7. Населення та його заняття.

 

Приклад комплексного опису природи Нової Гвінеї

«У східній півкулі, де стикаються води Тихого й Індійського океанів, на північ від Австралії, неподалік від екватора, з північного заходу на південний схід простягнувся о. Нова Гвінея. Він подібний до велетенської черепахи, що спокійно гріється в теплих водах океанів.

Коли ми згадуємо цей острів, перед очима постає постать М. М. Миклухо-Маклая – скромної людини з веселими очима і невеликою кучерявою борідкою. Він дослідив цей острів і довів, що всі раси на нашій планеті – рівноцінні. Його ім’ям названо узбережжя в північно – східній частині острова – Берег Миклухо-Маклая.

Нова Гвінея – гірська країна. Гори, що простягнулися через весь острів, підносяться на висоту до 5 тис. м. Найвища вершина, розташована в північно-західній частині, досягає 5029 м. часто на острові бувають землетруси, а схили гір та долин вкриті потужною товщою вулканічних порід.

На всій території Нової Гвінеї багато опадів: від 1000 до 3000 мм. А найбільше – у північно-східній частині. Це зумовлено впливом пасатів та мусонів. Температура повітря на низовинах протягом року майже однакова +20 +24º. Зима відрізняється від літа тільки тим, що взимку частіше бувають грози. В цілому клімат Нової Гвінеї вологий екваторіальний. Річки короткі, але повноводні. Ґрунти на острові червоно-жовті.

У вічнозеленому екваторіальному лісі, переплетеному ліанами, водиться багато різних птахів, комах, павуків, ящірок, зміїв, диких свиней. На узбережжі можна зустріти черепах і     крокодилів.

На Новій Гвінеї живуть папуаси, що належать до екваторіальної раси. Найгустіше заселено узбережжя острова. Тут середня густота населення від 10 до 100 чол. на 1 кв. км. У горах густота населення невелика – менше 1 чоловіка на 1 кв. км. І досі папуаси обробляють землю примітивними знаряддями».

 

 

2.3. Виховний захід «Мандруємо материками»

Мета: в ігровій формі перевірити знання учнів; дати можливість виявити спритність, почуття гумору, творчу активність; створити умови для розвитку винахідливості, уяви, акторських здібностей; зацікавити школярів у вивченні додаткової літератури; виховувати любов до географії, до рідного краю; сприяти зміцненню колективної діяльності й співпереживання за свою команду.

Підготовка. Під час проведення заходу використовується атрибутика географічної тематики. Участь у грі беруть учні  6-9 класів. Формуються команди з шести чоловік. Вибираються капітани команди. Конкурс проводить учитель географії. Вибираються журі з учителів. Члени команд готують назву команди, девіз, емблеми.

Хід гри

І. Організаційний момент

Сьогодні  ми зібрались, щоб гру цікаву розіграти.

Усі засвоєні знання ви зможете продемонструвати.

Географію  вшануєм, земні глибини і вершини підкоримо без втрат. Усім учасникам Привіт!!!

Для  того, щоб наша гра пройшла в дусі змагання і її результати були оцінені, представляємо членів журі.

ІІ. Конкурсний етап

І  конкурс “Привітання команд”.

Учні вітають команди і вболівальників. Кожна команда представляє свою назву, пояснює її вибір, демонструє емблему.

Привітання оцінюється у 5 балів (час по 2 хв.).

ІІ  конкурс “Знавці географії”

Кожна з команд отримує 3 запитання. Кожне питання оцінюється у 2 бали. Кожна команда може отримати за конкурс 6 балів (якщо немає відповіді, її готують інші команди).

1. В Казахстані є озеро, що має одну особливість: у східній частині-солона вода, а в західній-майже прісна. Назвіть озеро. (Балхаш)

2. У них однакова назва: республіка і капелюх. (Панама)

3. В 1520 році Фернан Магеллан доплив до краю Американського континенту і відкрив протоку, що в майбутньому була названа його ім’ям. Він побачив з обох сторін протоки безліч вогнищ. Їх палили індіанці. Відкритий архіпелаг отримав назву… (Вогняна Земля)

1. Одній із африканських країн назву дало озеро, з яким пов’язане все її життя. Назвіть країну і озеро (Чад)

2. Їх називають головними розпорядниками тепла в океані. Що так називають? (Течії)

3. Ця рослина-диво на річці Амазонці. В її назві є слово корона і перемога. Що це за рослина? Розкажіть про неї. (Вікторія-регія)

1. Як називають море без берегів. Поясніть походження її назви. (Саргасове. Від водоростей саргасові)

2. Хто такі метиси? (Нащадки європейців та індійців)

3. Велика за площею країна, має різноманітні природні умови. На її території знаходяться найбільші за площею і найглибше озеро світу. Новий рік тут можна зустрічати декілька разів. Назвіть країну і її столицю. (Росія, Москва).

 ІІІ конкурс “Хто такий? Що таке?”

Кожна команда отримує перелік об’єктів, поряд з якими потрібно написати, що вони означають. Завдання містить 5 об’єктів, за кожну правильну відповідь отримують 1 бал. На завдання учням виділяється 2 хв.

Завдання І команди: Атакама, Анхель, Косцюшко, Говерла, Роберт Скотт.

Завдання ІІ команди: Джомолунгма, Тасманія, Ельбрус, Синевир,  Джеймс Кук.

Завдання ІІІ команди:  Гімалаї, Аляска, Марко Поло, Оптимістична, Ейр.

Конкурс вболівальників.

Кожне правильна відповідь може принести команді 1 бал. Бал отримує та команда, кому вболівальник побажав.

Географічні рекордсмени

-                     Назвіть найвищий водоспад світу.

-                     Яка річка найдовша в світі?

-                     Назвіть найбільший півострів Землі.

-                     Який океан найглибший?

-                     Яка гора найвища в світі?

-                     Назвіть найхолодніше місце на планеті.

-                     Назвіть найвищу вершину України.

-                     Назвіть найтепліше місце на планеті.

-                     Назвіть найменшого материка.

ІV. Конкурс  “Відеозапитання”

Запитання до відеослайдів. Кожна правильна відповідь – 1 бал. Відповідають по черзі.

№	Що зображено?	Питання	Відповідь
1.	г. Кіліманджаро	Символом якого материка є ця гора?	Африки, це найвища вершина материка
2.	Евкаліптовий ліс	Чому в цьому лісі немає тіні?	Листя в евкаліпта повернуте до площини землі ребром, щоб зменшити випаровування
3.	Полярна сова	Назвіть птаха і природну зону, в якій він мешкає	Полярна сова мешкає в зоні тундри
4.	Крокодил	Це крокодил чи алігатор?	Крокодил і алігатор є назвами однієї і тієї ж тварини
5.	Африканська савана	Яка природна зона зображена, на якому материку?	Африка. Савани і рідколісся
6.	Ніагарський водоспад	Назвіть водоспад і річку, на якій він розташований	Ніагарський водоспад, річка Ніагара.
7.	Р. Дніпро в районі Києва	Яка річка зображена на слайді?	Р. Дніпро
8.	Храм Василя Блаженного	В якій країні, в якому місті і на якій площі розташований цей храм	Росія, Москва, Червона площа.
9.	Оз. Ейр	Це озеро називають «мертвим серцем» Австралії. Що це за озеро?	О. Ейр
10.	Смотрицький каньйон	Яка це форма рельєфу, на якій річці?	Р. Смотрич, каньйон
11.	Амазонія	Де розташована найбільша рівнина планети? Як вона називається?	У Південній Америці, Амазонська низовина.
12.	Фортеця м. Кам’янця-Подільського	У якому місті розташована ця фортеця?	У м. Кам’янці-Подільському

 

V. конкурс “Конкурс перекладачів”

Команди  за 2 хв. повинні пояснити походження назви об’єкта. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

1 картка: Анди,   клімат,   кенгуру

2 картка: Географія,   ураган,   Шепетівка

3 картка:  Літосфера,   Африка,   Сахара

 

 

VІ конкурс “Географічна пошта”

Учням називають 10 об’єктів, що розташовані або мешкають на різних материках. Учням потрібно  розподілити об’єкти по материках, тобто назвати їх адресу. За кожну правильну відповідь 1 бал.

Завдання команди 1:

1.    Гудзонова затока.
2.    Тянь-Шань.
3.    Тітікака.
4.    Колорадо.
5.    Це-це.
6.    Еребус.
7.    Ньяса.
8.    Байкал.
9.    Дніпро.
10. Броненосець

Завдання команди 2:

1.                Аконкагуа
2.                Юкатан.
3.                Кенгуру.
4.                Ейр.
5.                Зебра.
6.                Світязь.
7.                Голковий.
8.                Кримський.
9.                Збруч.
10.            Чад.

Завдання команди 3:

1.                Сахара.
2.                Верхнє.
3.                Калімантан.
4.                Монблан.
5.                Лев.
6.                Мюррей.
7.                Горинь.
8.                Калахарі.
9.                Гімалаї.
10.            Броненосець

VІІ. Конкурс капітанів 

Кожному з них буде поставлено 10 запитань. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

1.               Найвищі гори світу. (Гімалаї)
2.               Водна оболонка Землі. (Гідросфера)
3.               Місце, де річка бере початок.(Витік)
4.               Ділянка суходолу зі всіх сторін оточена водою. (Острів)
5.               Найбільший острів біля берегів Африки. (Мадагаскар)
6.               Найпоширеніша рослина в Австралії. (Евкаліпт)
7.               Лінії, що з’єднують місця з однаковою температурою. (Ізотерми)
8.               Найвища вершина України. (Говерла)
9.               Гори на півдні України. (Кримські)
10.           Моря, що омивають  Україну. (Чорне, Азовське)

1.               Столиця України. (Київ)
2.               В якій річці водяться піраньї? (в Амазонці)
3.               Озеро в центрі Сахари. (Чад)
4.               Хто відкрив Америку? (Колумб)
5.               Найменша держава світу .(Ватикан)
6.               Який народ має найменший зріст. (Пігмеї)
7.               Найхолодніший материк. (Антарктида)
8.               Найсолоніше море. (Червоне)
9.               Який канал з’єднує Тихий і Атлантичний океан? (Панамський)
10.           Що одержують з гевеї? (Каучук)

1. Де знаходиться Єгипет? (в Африці)

2. Найбільше за площею озеро світу.(Каспійське море)

3. З плодів якого дерева виробляють шоколад? (Какао або шоколадне дерево)

4. Хто здійснив першу кругосвітню подорож? (Магеллан)

5. Найбільша пустеля світу. (Сахара)

6. Скільки областей має Україна. (24)

7. Яка країна перекладається як „срібна країна”? (Аргентина)

8. Який канал з’єднує Червоне і Середземне моря? (Суецький)

9. Де росте баобаб? (В Африці)

10. Як називається зброя аборигенів Австралії? (Бумеранг)

VІІІ конкурс „Географічний словник”

Упродовж двох хвилин учням потрібно написати якомога більше слів географічної тематики, що можуть утворитися з літер, які є в словах. Виграє та команда, яка напише більше слів. Конкурс триває до тих пір, доки в однієї з команд не закінчаться слова. Переможець отримує 5 балів, інші команди 4 і 3 бали.

Кристалічний:

Кристал

Ріка

Туреччина

Атлас

Кріки

Ніл

Ліс

Рейн

Східноєвропейська:

Європа

Євро

Схід

Стан

Ріка

Дно

Південь

Пісок

Західносибірська:

Захід

Сибір

Бір

Ріка

Дно

Коса

Рось

Об

ІІІ. Завершальний етап (Підведення підсумків, визначення і нагородження переможців).

2.4. Твочий проект «Урочище Травник як окреме царство природи»

Етапи роботи над проектом

І. ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ

1.1. Ознайомлення з запропонованими темами проектів. Вибір серед ідей учнів.

1.2. Обговорення ключового, проблемного та тематичних питань.

1.3. Визначення джерел інформації.

1.4. Складання плану дій та виїзних екскурсій.

1.5. Розподіл завдань серед учнів.

ІІ. ДОСЛІДЖЕННЯ У РОЧИЩА ЯК ОКРЕМОЇ ЕКОСИСТЕМИ

2.1. Наявність корисних копалин та їх утворення.

2.2. Види ґрунтів та їх родючість.

2.3. Поширення рослинності.

2.4. Тваринний світ.

2.5. Походження назви урочища.

ІІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ

3.1. Аналіз та обговорення проведеної роботи.

3.2. Оформлення результатів.

3.3. Оцінювання діяльності учнів.

3.4. Презентація проекту.

 

Опис проекту

Назва проекту	Урочище Травник як окреме царство природи
Тип	Творчий проект
Актуальність роботи над проектом	Така діяльність сприяє створенню атмосфери пошуку і творчості, конструктивного проблемно-діалогічного спілкування педагога і учнів, перехід на позиції консультанта і помічника, можливості постановки учнями оригінальних запитань і висунення ними цікавих гіпотез. Разом з тим, школярі закріплюють уже набуті та здобувають нові знання. Вони працюють над дослідженням урочища та його унікальним світом (корисні копалини рідного краю, різноманітність флори та фауни, родючість ґрунтів).
Термін проекту	Довгостроковий
Клас та вік учасників проекту	6-7 класи, 11-13 років
Короткий опис проекту	Під час роботи над проектом учні досліджували та вивчали поширення та відновлення дикої природи в урочищі. Встановлювали наявність лікарських рослин. Досліджували торфово-болотні ґрунти на родючість. Співставляли позитивні та негативні наслідки осушення боліт. Аналізували утворення мінеральних ресурсів (горючі корисні копалини). Займалися пошуком інформації  про походження назви Травник. Удосконалювали вміння працювати в колективі та збирати й обробляти інформацію. Виховувалися шанобливе ставлення до природи та один до одного.
Основні питання	● Звідки походить назва урочища Травник? ● Чому навесні урочище перетворюється на суцільне болото? ● Які негативні та позитивні наслідки проведення меліорації? ● Які домінуючі рослини та тварини тут мешкають? ● Як людська діяльність призводить до змін екосистеми?
Основні результати у процесі реалізації проекту	Було досліджено типове поширення ґрунтів: торфових та торфово-болотних. Також відмітили, що простежуються чорноземно-лучні та лучні ґрунти. Родючість цих типів є досить високою, за умови, проведення раціональної меліорації та належного обробітку. Серед деревної рослинності переважають: береза, вільха, осика; серед чагарників: лоза, верба, журавлина, брусниця, верес. Серед ссавців часто зустрічаються дикий кабан, лисиця, заєць, бобер річковий, собака єнотоподібний, полівка водяна, лось, козуля. Серед птахів: журавель, тетереви, сойка, чапля сіра, шуліка рудий, кулик. Земноводні: жаба гостроморда і трав’яна, кумка червоночерева, квакша, тритон гребінчастий і звичайний. Плазуни: вуж звичайний, гадюка звичайна, мідянка, ящірка прудка та живородяча, вертільниця, черепаха болотяна. Було записано легенду про походження назви урочища Травник.
Джерела інформації, що використовувалися	Атлас  України, атлас Волинської області, підручник з географії для 8 класу, довідники, наукова та художня література. http://shostka-flora.in.ua
Готовий продукт проекту	Фотоколаж (див. додатки) та відеофільм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1. Андрєєва В.М. Урок географії в сучасних технологіях [Текст] / В.М. Андрєєва, О.Є. Шматько. – Харків: Основа, 2006. – 176 с.

2. Атлас вчителя. – К. : ДНВП «Картографія» [Карти] /, 2010.

3. Бойко В. М. Географія материків і океанів: підручник для 7 класу [Текст] / В.М. Бойко, С. В. Міхелі. – К.: Зодіак-ЕКО, 2016. – 287с.: іл.

4. Довгань Г. Д., Стадник Географія: підруч. для 8 класу загальноосвіт. навч. Закладів [Текст] / Г. Д. Довгань, О. Г. Стадник. – Х. : Вид-во «Ранок», 2016. – 272 с. : іл.

5. Довгань Г. Д. Географія: підруч. для 9 класу загальноосвіт. навч. закладів [Текст] / Г. Д. Довгань, О. Г. Стадник. – Харків : Вид-во «Ранок», 2017. – 272 с. : іл

6. Дудка С.В. Навчальні ігри на уроках географії. [Текст] / С.В. Дудка – Харків: Вид. група «Основа»,  2012, - 96 с.

7. Корнєєв В. П. Технології у навчанні географії. [Текст] / В. П. Корнєєв Харків. – Видавнича група «Основа»,- 2004.

8. Усі уроки географії. 6 клас : навч.-метод. посіб. [Текст] / Г. Д. Довгань. – Х. : ВГ «Основа», 2014. – (Серія «Усі уроки»).

9. https://studopedia.su

 

Додаток А.

ФРАГМЕНТИ ФОТОКОЛАЖУ

 

Фото 1. Виїзна екскурсія

Фото 2. Робота з джерелами інформації

Наші дослідження

 

Рослинність

 

Фото 3.                                         Фото 4.

  

 

Фото 5.                                          Фото 6.

         

 

 

 

Тваринний світ

 

Фото 7.                                        Фото 8.

Фото 9.                                                 Фото 10.

         

Фото 11.                                       Фото 12.

   

 

Для нотаток