Тема: Розселення східнослов’янських племен на території України
Мета:охарактеризувати становище слов’ян під час Великого переселення народів, утворення племінних союзів східних слов’ян V-VIIIст. на території України; визначати території розселень східнослов’янських племен; розвивати вміння критично мислити, аналізувати, порівнювати, працювати з історичними джерелами, формувати навички самостійної
роботи на уроці історії.
Тип уроку: комбінований.
Поняття та терміни: «Велике переселення народів, ….слов’ян», «Балканські війни», «східнослов’янські союзи племен», літопис, данина, імперія.
Обладнання:Історія України - підручник для 7 класу ; наочність, презентація.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
- розповідати як відбувалося розселення слов’ян на заключному етапі Великого переселення народів;
- описувати за картою розселення східних, західних і південних слов’ян, а також східнослов’янських племен — предків українців;
- розповідати про сусідів східнослов’янських племен;
- володіти термінами
показувати на карті основні напрямки Великого розселення слов’ян, території розселення східнослов’янських племінних союзів у V- VІІІст
встановлювати хронологічну послідовність подій періоду на основі різних джерел інформації:
застосовувати та пояснювати на прикладах поняття і терміни: «слов’яни», «анти», «склавини», «Велике розселення слов’ян», «східнослов’янські племінні союзи», визначати причини, суть та наслідки основних явищ і подій цього періоду; висловлювати ставлення до історичних діячів доби, судження про доленосні події доби
Хід уроку
І. Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація знань
ЕВОКАЦІЯ
1МЕТОД ТРИ КРОКИ ПЛАНУЮ..ДУМАЮ ЩО ЗАРОБИВ..ОЦІНКА ТОВАРИША
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Велике переселення народів, як ви вже знаєте, спричинило великі зміни на карті Європи. Його складовою стало Велике переселення слов’ян.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Запис теми уроку
План вивчення нового матеріалу
1. Слов’яни під час Великого переселення народів.
2. Розселення племінних союзів східних слов’ян на території України.
3. Сусіди східнослов’янських племен.
1. Слов’яни під час Великого переселення народів
Викладення цього питання доцільно розпочати з визначення поняття «Велике переселення народів».
МЕТОД ГОРА СПОДІВАНЬ( діти працюють з листочами)
«А що очікую я»
1.Що таке Велике переселення народів? Коли і як воно розпочалося?
2.Пригадайте і назвіть головні причини Великого переселення народів.
3.До яких наслідків привело?
Велике переселення народів — рух племен і народів у ІІ—VІІ ст. н. е. в різних напрямках Європи, що розпочався з вторгнення племен гунів у північну частину Римської імперії.
Метод «Асоціативний кущ» ????????????????????
_-чи схожі були прични перселення словян
- до яких наслідків вони могли привести ( передбачення)?????????
Запис в зошит причини переселення слов'ян
Завдання
Визначте три причини Великого переселення народів.
1 новий наступ льодовика
2 швидкий приріст населення, розвиток племен
3 зміни клімату
4 військові походи римлян на варварські землі з метою захоплення рабів та здобичі
5 посилення Римської імперії
6 нестача вільної землі
Відповідь: 2, 3, 6.
Розселення слов’янських племінних союзів на території України внаслідок великого переселення народів
Робота з відеофрагментом
Використовуючи відеофрагмент випишіть до зошита назви племен, які брали участь у Великому переселенні народів. (Карта «Слов’яни під час переселення народів» (с. 1) атласу.) Запис 2 в зошит - племена словян
Робота з картою біля дошки. Розселення слов’янських племінних союзів на території Європи внаслідок великого переселення народів
Запис 3 в зошит
Велике переселення слов’ян — розселення слов’янських племен із їхньої прабатьківщини, розташованої між Дніпром і Віслою, на сусідні землі в V—VII ст.
Анти і склавини — назва східнослов’янських племен, що згадується візантійськими авторами у ІV—VІІ ст., які жили між Дністром і Дніпром.
Основна галузь господарства — орне землеробство із застосуванням залізного плуга.
Розвиток осілого тваринництва.
Допоміжна роль промислів (мисливство, рибальство, збиральництво).
Розвиток ремесла, яке вже відокремилося від сільського господарства (залізоробне, гончарне із застосуванням гончарного круга, склоробне та ін.).
Виникнення торгівлі (існували економічні відносини з віддаленими країнами, у тому числі з Римською імперією; це простежується на підставі численних знахідок на території антських земель римських речей: амфор, скляних та металевих виробів тощо, а також срібної римської монети).
Суспільний устрій — розклад первіснообщинного ладу та формування класових відносин; майнове розшарування.
Вірування: обожнювали сили природи; мали капища, де стояли зображення ідолів із каменю або дерева.
Існування сильної військової організації.
Боротьба проти готів (намагання готського короля Вінітарія в 385 р. підкорити антів, але він зазнав поразки, згодом йому вдалося захопити в полон і стратити антського царя Божа, його синів та 70 найбільших можновладців).
Наступ антів (VІ ст.) разом зі склавинами на балканські володіння Візантії.
Початок VІІ ст. — війна антів з аварами, яка призвела до розпаду антського політичного об’єднання.
Пошукова робота «З глибини віків»
Робота з документами
1 Візантійський автор Іоанн Ефеський про походи слов’ян на Балкани
На третьому році по смерті імператора Юстина і правління державного Тиверія рушив проклятий народ слов’ян, який пройшов через усю Елладу і по країні Фессалоніці, і по фракійських провінціях. Здобув багато міст і фортець, спалив, пограбував і підкорив країну, сів на ній владно і без страху, як у своїй власній, і впродовж чотирьох років, доти, доки імператор був зайнятий персидською війною і вирядив усі свої війська на Схід, уся країна була віддана напризволяще слов’янам; останні зайняли її і розтіклися по ній на час, який призначив Бог. Вони... захопили всі імперські табуни й інше, вони живуть, сидять і грабують у римських провінціях без турбот і страху, убиваючи і спалюючи; вони стали багатими, мають золото і срібло, табуни коней і багато зброї. Вони навчилися вести війну краще за римлян, [і все ж вони] люди прості, які не сміли з’явитися з лісів і степів і не знали, що таке зброя, за винятком двох або трьох дротиків.
Запитання до документа
1. Які факти про походи слов’ян на Балкани наведені в документі? Яку інформацію за ними можна отримати і які висновки зробити?
2. Як автор ставиться до подій, про які розповідає? Чому у вас склалося таке враження?
3. Чи можна довіряти авторові документа? Чию позицію він представляє?
4. Визначте за документом, який вплив мали Балканські війни на розвиток слов’янського суспільства.
Робота із джерелом 2
Проаналізуйте уривки з твору Прокопія Кесарійського «Війна з готами» і дайте відповіді на запитання.
Ці племена, склавини і анти, не підкоряються одній людині, а з давніх-давен живуть у демократії; тому про все, що для них корисне чи шкідливе, вони міркують спільно… Вирушаючи на війну, багато хто з них іде на ворога піший, тримаючи в руках невеликий щит і дротики; панцирів вони не носять; деякі виходять у бій без хітона і трибонія [верхнього і спіднього одягу], в дуже коротких штанях, що закривають лише частину тіла… Вони вважають, що один із богів — Творець блискавки — …є єдиний владика всього, і йому приносять у жертву биків і всяких жертовних тварин. Долі вони не знають і взагалі не визнають, що вона має якесь значення…, але коли смерть уже в них у ногах, чи захоплені вони хворобою, чи вирушають на війну, вони дають обітницю, якщо уникнуть її, тут же здійснити богу жертву за своє життя, а уникнувши [смерті], жертвують, що обіцяли…. Проте шанують вони річки і німф і деякі інші божества, і приносять жертви також і їм усім, і при цих жертвах здійснюють ворожбу…
1) Поясніть значення поняття «демократія». Чому автор джерела вважав, що слов’яни живуть «у демократії»?
2) Що ви дізналися про зброю слов’ян?
3) Як наведений уривок характеризує вірування слов’ян? Яким одним словом можна назвати їх?
4) Назвіть ім’я слов’янського бога-громовержця та інших богів, яким поклонялися слов’яни.
На заключному етапі Великого переселення народів у VI—VII ст. головну роль у переселенських потоках стали відігравати слов’янські племена антів і склавинів. Із межиріччя Дніпра і Вісли вони рушили до Подунав’я.
Запис 4 в зошит
Звідти ці племена стали здійснювати регулярні напади на Константинополь та візантійські володіння на Балканах, які дістали назву Балканських війн.
Після перших успішних походів слов’яни почали залишатися за Дунаєм, а на кінець VII ст. майже повністю оволоділи Балканським півостровом.
МЕТОД ПАВУТИНКА ДИСКУСІЇ ЩО ХОРОШЕ І ЩО ПОГАНЕ
ХОРОШЕ ПОГАНЕ
ОСВОЄННЯ НОВИХ ТЕРИТОРІЙ ПОСТІЙНІ ВІЙНИ
ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК І НОВІ МОЖЛИВОСТІ РУЙНУВАННЯ РИМУ
ВЗАЄМОВПЛИВ І ВЗАЄМОЗБАГАЧЕННЯ КУЛЬТУР ЗАНЕПАД РИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
Аргументовано доведіть або спростуйте твердження.
Територія України в V—VІІ ст. була втягнута у Велике переселення народів, яке підірвало могутність Римської імперії та закінчилося утворенням нових держав на карті Європи. У цей історичний період на політичній арені голосно заявляють про себе слов’янські племена.
2. Розселення племінних союзів східних слов’ян на території України
Робота з картою
Запис 5
У VIII ст. у східних слов’ян виникають союзи племен, про які повідомляє в літописі «Повість минулих літ» чернець Нестор
Союзи племен - об'єднання кількох племен , особливо часто відзначається істориками у суспільствах, які перебували на стадії військової демократії.
Літопис – історико-літературний твір на русі у якому оповідь велася за роками
Нестор Літописець – повідомлення учня
Не́стор Літопи́сець (нар. близько 1056, Київ — † близько 1114, Київ) — преподобний, київський літописець та письменник-агіограф. З 1073 чернець Києво-Печерського монастиря. Автор Житій святих князів Бориса і Гліба та Феодосія Печерського. Вважається упорядником (за іншою версією автором) Повісті минулих літ. Помер і похований у Києво-Печерському монастирі[1].
Справою життя Нестора стала книжна справа, складання літописів. «Велика буває користь від учення книжного,— говорив він, — книги наказують і вчать нас шляху до розкаяння, бо від книжних слів набираємося мудрості й стриманості... Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами».Преподобний Нестор мав знання з історії, літератури, грецької мови та богослов'я і справедливо вважався найосвіченішою людиною Київської Русі кінця XI — початку XII століття. Окрім богословських знань, мав виняткові здібності до історії та літератури, досконало володів грецькою мовою. Збереглися його життєписи святих князів Бориса і Гліба, преподобного Феодосія, перших преподобних Печерських.
Найвизначніший твір Нестора Літописця — «Повість временних літ». Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань. Намагаючись викласти події якомога достовірніше, Нестор-літописець у 1107 р. вирушає до Володимир-Волинського та у Зимненський Святогірський монастирі на пошуки першоджерел. Внаслідок чого Волинський літопис було включено до «Повісті временних літ» майже в повному обсязі.
«Повість временних літ» було завершено близько 1113 року. Написання повісті зайняло майже 20 років. Хроніку подій у ній було зведено до 1110 року. Таким чином, тогочасні події, зафіксовані словом Нестора,стали відомі нащадкам. Завдяки великій праці подвижника нам відкриваються немеркнучі славні сторінки минулого, надихаючи наступні покоління на благородні думки і вчинки.
Відповіді на питання:
1) Які слов’янські союзи племен згадуються в наведеному уривку із джерела? Покажіть їх на карті.
2) Чи однаковим є ставлення автора літопису до звичаїв різних племен? Підтвердьте свою точку зору цитатами з тексту.
3) Що таке тризна?
4) Що нового ви дізналися про весільний та поховальний обряди у східнослов’янських племен.
1 Робота з відео фрагментом
2 Прочитайте уривок із літопису «Повість минулих літ» і дайте відповіді на запитання.
[Усі племена] мали ж свої звичаї, і закони предків своїх, і заповіти, кожне — свій норов. Так, поляни мали звичай своїх предків, тихий і лагідний, і поштивість… І весільний звичай мали вони: не ходив жених по молоду, а приводили [її] ввечері; а на завтра приносили, що за неї дадуть. А деревляни жили подібно до звірів, жили по-скотськи: і вбивали вони один одного, [і] їли все нечисте, і весіль у них не було, а умикали вони дівчат коло води. А радимичі, і в’ятичі, і сіверяни один звичай мали: жили вони в лісі, як ото всякий звір, їли все нечисте, і срамослів’я [було] в них перед батьками і перед невістками. І сходилися вони на ігрища, на пляси і на всякі бісівські пісні, і тут умикали жінок собі. Мали ж вони по дві і по три жони. А коли хто вмирав — чинили вони тризну над ним, а потім розводили великий вогонь і, поклавши на вогонь мерця, спалювали [його]. А після цього, зібравши кості, вкладали [їх] у невеликий посуд і ставили на придорожньому стовпі, як [це] роблять в’ятичі і нині. Сей же звичай держали і кривичі…
Метод - своє ставлення до тексту історичного джерела
Робота з картою: на території сучасної України наприкінці VІІІ ст. сформувалося 7 політичних союзів
- учень показує розселення слов»янських племен на території України
- виконують завдання у зошитах на карточках по таблиці
МЕТОД КОНЦЕПТУАЛЬНА ТАБЛИЦЯ
Назва союзу
|
Політичний центр
|
Географічне розташування
|
Поляни
|
Київ
|
Середнє Подніпров’я, між річками Тетерів і Рось
|
Сіверяни
|
Чернігів, Новгород-Сіверський
|
На схід від середньої течії Дніпра, басейн Нижньої Десни, Сули, Псла, Ворскли до верхів’їв Сіверського Дінця
|
Деревляни
|
Іскоростень
|
Південний басейн річок Прип’яті, Горині, західний берег Дніпра, північний басейн Тетерева
|
Тиверці
|
Фортеця Бєлгород над Дністром
|
Між нижніми течіями Дністра і Пруту аж до Чорного моря
|
Уличі
|
Олешшє над Дністром
|
Між нижнім Дністром, Південним Бугом (Богом) та Дніпром
|
Волиняни (дуліби)
|
Волинь
|
Басейн річки Західний Буг
|
Білі хорвати
|
Ужгород
|
Карпати, басейн Верхнього Дністра
|
*****
Назва союзу
|
Політичний центр
|
Географічне розташування
|
Поляни
|
|
Середнє Подніпров’я, між річками Тетерів і Рось
|
|
Чернігів, Новгород-Сіверський
|
На схід від середньої течії Дніпра, басейн Нижньої Десни, Сули, Псла, Ворскли до верхів’їв Сіверського Дінця
|
|
Іскоростень
|
Південний басейн річок Прип’яті, Горині, західний берег Дніпра, північний басейн Тетерева
|
Тиверці
|
Фортеця Бєлгород над Дністром
|
Між нижніми течіями …і …… аж до Чорного моря
|
|
Олешшє над Дністром
|
Між нижнім Дністром, Південним Бугом (Богом) та Дніпром
|
Волиняни (дуліби)
|
Волинь
|
Басейн річки ……..
|
Білі хорвати
|
Ужгород
|
|
Вставити слова : Західний Буг, деревляни, Київ, Дністер і Прут, уличі, сіверяни, Карпати і басейн Верхнього Дністра
- діти з табличками показують на карті розселення племен
- Робота біля карти з коментарями
КНИГА ПРО СЛОВ'ЯН
Вплив природно-географічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян
МЕТОД ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ
ПЕРЕДБАЧИТИ ЗАНЯТТЯ СЛОВ’ЯН !
- вогневе і перелогове КАРТИНКИ
- Єдиний тип ведення господарства, в основу якого було закладено підсічне орне землеробство, в основу якого було закладено підсічне орне землеробство,що доповнювалося присадибним тваринництвом.
- Розвинуте ремесло і торгівля. Особливо помітні успіхи в залізовидобуванні й металообробці. Набула поширення внутрішня і зовнішня, особливо з Візантією, торгівля.
- Розташування поселень невеликими гніздами, кожне з яких складалося з кількох селищ, розташованих на невеликій відстані. Селища не укріплювалися. У них проживало від 5 до 15 сімей-домогосподарств.
- Основний тип житла — квадратна напівземлянка зі зрубними або стовповими стінами довжиною 3—4 м, у якій мешкала одна сім’я. Для приготування їжі та обігріву використовувалася кам’яна або глиняна піч, розташована в кутку оселі.
- Суспільство перебувало на етапі розкладу первісної рівності, формування племінної військової аристократії і перших племінних центрів
- На відміну від попередніх часів у V—VIIІ ст. слов’яни стають більш войовничими, схильними до захоплення сусідніх земель.
3. Сусіди східних слов’ян
МЕТОД СПРЯМОВАНЕ ЧИТАННЯ, ЧИТАННЯ В ПАРАХ
Робота в групах
1)Учні об’єднуються в групи, кожна з яких отримує завдання за допомогою підручника скласти невеликі розповіді про сусідів східних слов’ян. Після цього лідери груп презентують підготовлені повідомлення, а вчитель уточнює й доповнює їх.
Логічні пари
Результати записуємо в таблицю
Заповнення таблиці
Запис 6 у зошит
3) Схема таблиця
Сусіди східних слов’ян |
||||
На півдні
|
На південний схід |
На сході |
На півночі |
На заході |
Візантійська імперія
|
Хозарський каганат |
Волзька Булгарія |
Скандинави, угро-фіни, балти |
Великоморавська держава з 9 століття |
Сусідами східних слов’ян на півночі, північному заході та північному сході були фінно-угорські та балтійські племена. Поступово ці племена розчинялися в слов’янському середовищі. Вікінги (нормани) — це войовничі народи Скандинавського півострова І тис. н. е., предки сучасних данців, норвежців і шведів; слов’яни називали їх варягами, а Західна Європа — норманами; здійснювали набіги на сусідні держави; північні слов’янські племена сплачували їм данину.
Землі на захід східнослов’янських теренів заселяли західні слов’яни. У західних слов’ян на території сучасної Польщі виникло декілька союзів племен (полян, віслян, мазовшан та ін.). Союзи західнослов’янських племен словаків, моравів, чехів та інших на початку IX ст. утворили Великоморавську державу, до складу якої входила частина Закарпаття, заселена білими хорватами.
На півдні, південному сході та сході жили тюркські племена болгар і хозар. Племена болгар наприкінці VI ст. утворили в Приазов’ї свою державу Велика Болгарія. У середині VII ст. вона була знищена хозарами. Частина болгар переселилася після цього на середню Волгу, де заснувала нову державу — Волзька Болгарія (її територія в основному збігається з межами сучасної республіки Татарстан у складі Російської Федерації).
Інша частина болгарських племен, очолювана ханом Аспарухом, переселилася на Дунай і спільно з місцевими слов’янськими союзами племен створила державу Перше Болгарське царство. Його поява започаткувала історію сучасної європейської держави Болгарія.
Запис 7 Візантійська імперія – могутня монархічна держава, що об’єднує різні народи і території
На завойованих землях хозари в середині VII ст. утворили державу Хозарський каганат. У VIII ст. вони підкорили східнослов’янські союзи племен полян, сіверян, радимичів та в’ятичів і примусили їх сплачувати данину.
Запис 8 Данина – податок, що збирався із підкорених народів продуктами і тварами.
Важливе значення для розвитку східних слов’ян мало те, що через їхні землі пролягав один із провідних торговельних шляхів середньовічного світу «із варягів у греки», який поєднував Балтійське і Чорне моря.
МЕТОД ФІШБОУН (картинки на дошці)
Наслідки великого переселення слов’ян
1 Унаслідок розселення слов’ян у V—VII ст. на великій території Європи виникли три групи слов’янських племен: східна, західна і південна.
2. Східнослов’янські союзи племен древлян, полян, уличів, тіверців, сіверян, волинян (дулібів) і білих хорватів, що заселяли територію сучасної України, уважаються предками українців.
В етнічному розвитку східних слов’ян визначальною залишалася спільна спадщина історичної прабатьківщини.
3.У VIII—IX ст. в результаті розгортання об’єднавчих процесів у східних слов’ян з’являються племінні князівства, формуються додержавні об'єднання.
V. Закріплення знань учнів
1. Як називали слов’ян античні історики?
2. Яка визначна подія на межі стародавніх часів і середньовіччя об’єднує такі історичні та географічні поняття: Європа, Центральна Азія, Скандинавія, гуни, готи, алани, анти, склавини, авари, Дунай, Дністер, Дніпро? Дайте йому визначення.
3. Дайте визначення термінам «Велике переселення слов’ян», «Балканські війни», «східнослов’янські союзи племен»,літопис, данина, імперія – МЕТОД ПЕРЕКЛАДАЧ
4. Назвіть сусідів східних слов’ян.
5. Які східнослов’янські племена розселилися на теренах сучасної України?
7. Як ви вважаєте, чи однакові за змістом поняття «Велике переселення
народів» і «велике розселення слов’ян»? Відповідь обґрунтуйте.
Очікувані результати: МЕТОД РЮКЗАК
Що навчились….
• в ході уроку мені вдалося…;
• найважливішим знанням для мене стало…;
• у ході роботи над темою в мене виникли почуття…;
• мене зацікавили питання…;
• мені не вистачило наступних знань та вмінь…;
• у цих питання я б хотів розібратися докладніше…;
• ці питання не викликали зацікавленості…
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал підручника
2. Користуючись додатковою літературою, підготуйте повідомлення про Нестора-Літописця
3. Заповнити контурну карту.