матеріали для практичної роботи "Руські князі ХІІ ст. за історичними джерелами: вчинки, риси характеру та оцінка діяльності сучасниками та нащадками"

ПРАКТИЧНА  РОБОТА   №  __             • ВСЕСВІТНЯ  ІСТОРІЯ •                варіант  2

« __ »  ___________  202__ р.              7 -  __     клас       ________________________

Тема 1: Русь-Україна в 2 пол. ХІ – 1 пол. ХІІІ ст.                                                     Руські князі ХІІ ст. за історичними джерелами: вчинки,  риси характеру та оцінка діяльності сучасниками та нащадками

 Мета : 1. – опрацювавши джерела, визначити (за «Повчанням дітям», «Словом о полку Ігоревім» та іншими доступними джерелами) та порівнювати характерні для Володимира Мономаха, Ярослава Осмомисла, Ігоря Святославовича (на вибір учня) вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників; висловити та обґрунтувати власну думку про цього князя;

2. оволодіння способами розумових дій, необхідних для розуміння минулого, осягнення сучасного і прогнозування майбутнього

Джерело 1

Одним із основних засобів виховання  князь вважав освіту: «Що вмієте, того не забувайте, а чого не вмієте, того навчайтесь, — як батько мій, дома сидячи, знав п'ять мов, через те й честь йому була в інших країнах..». …князь радить своїм дітям любити Батьківщину, захищати її від ворогів, бути хоробрим, трудитися, бути гуманними, чуйним до людей, поважати старших, жаліти дітей, сиріт, поважати жінок: “Перш за все не забувайте убогих, а яко можете, по силі годуйте їх і подавайте сиротам. І вдову захистіть, не дайте сильним губити людину. Хто б не був, правий чи винний перед вами, не вбивайте і не веліть убивати його; якщо і завинив хто в смерті, не губіть християнської душі. Якщо ж вам доведеться цілувати хрест перед братами своїми або перед будь-ким, то перше спитайте свого серця, на чому ви зможете стояти твердо, і тільки тоді цілуйте, а поклявшись, не переступайте клятви, бо загубите душу свою... Старих шануйте, як батька, а молодих, яко братів …при старших годиться мовчати, премудрих слухати, старшим підкорятися, з рівними і молодими мати згоду і бесіду вести без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати. Не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, не сміятися багато. Очі тримати донизу, а душу вгору. В домі своєму не ледачкуйте… Брехні остерігайтесь і пияцтва, і облуди, від того душа гине і тіло».

Джерело: https://uk.wikiquote.org/wіki

Джерело 2

Що ж до Мономаха, то його представляли зазвичай як ідеал правителя, захисника цілісності української  держави. Заслуги Володимира Мономаха у справі об’єднання Русі та в боротьбі з половцями, які загрожували державі, приваблювали не лише істориків, а й письменників, діячів культури. Міф про нього, остаточно сформувавшись приблизно до середини XIII ст. пізніше зазнав суттєвої еволюції: в епоху утворення Московського царства. Мономах перетворився із грози степовиків, ґаранта справедливості, захисника пригноблених на династичний символ та уособлення єдинодержавності.

Джерело : О.С.Іщенко. ВОЛОДИМИР МОНОМАХ В УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРИЧНІЙ ПАМ’ЯТІ

Джерело 3

Недарма й літописці, й незнаний співець «Слова о полку Ігоревім» удостоїли Ярослава однозначно високої оцінки: мудрий, добрий, освічений, чесний, поважав церкву й умів примусити сусідів і суперників на Русі поважати себе й свою землю. Ось ці кілька рядків: «Галицький Осмомисле Ярославе! Високо сидиш ти на своїм золотокованім престолі, підперши Гори Угорські (тобто Карпати) своїми залізними полками, заступивши королеві дорогу, зачинивши ворота Дунаю, справляючи суди аж до Дунаю! Гроза твоя по землях тече! Ти одчиняєш ворота київські; стріляєш з батьківського золотого стола салтанів по далеких землях!»                                                                            

Все своє чвертьвікове князювання в Галичі Ярослав боротиметься з галицьким боярством, але так і не здолає його. Поважаний у середньовічному світі володар, могутній князь, який відігравав одну з перших ролей на давньоруській політичній сцені, він ніколи не був господарем у власному домі — в Галицькому князівстві. Бояри, рівними яким за могутністю й гординею були на Русі хіба що в Новгороді Великому, верховодили над Ярославом, брутально втручалися не лише в державні справи, а й у його приватне життя. Ось як написано про Ярослава у відомому Іпатіївському літописі (подаємо в давньоруському оригіналі): «Бе же князь мудр і речен язиком (тобто чудовий оратор), і богобоїн (богобоязливий), і честен в землях, і славен полки (тобто своїми походами)»…

Джерело: http://incognita.day.kyiv.ua/veluch-i-ganba-knyazya-yaroslava.html

 Висновок: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ПРАКТИЧНА  РОБОТА   №  __             • ВСЕСВІТНЯ  ІСТОРІЯ •                варіант  1

« __ »  ___________  202__ р.              7 -  __     клас       ________________________

Тема 1: Русь-Україна в 2 пол. ХІ – 1 пол. ХІІІ ст.                                                     Руські князі ХІІ ст. за історичними джерелами: вчинки,  риси характеру та оцінка діяльності сучасниками та нащадками

 Мета : 1. – визначити (за «Повчанням дітям», «Словом о полку Ігоревім» та іншими доступними джерелами) та порівнювати характерні для Володимира Мономаха, Ярослава Осмомисла, Ігоря Святославовича вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників; висловити та обґрунтувати власну думку про цього князя;

2. оволодіння способами розумових дій, необхідних для розуміння минулого, осягнення сучасного і прогнозування майбутнього

Джерело 1

Одним із основних засобів виховання  князь вважав освіту: «Що вмієте, того не забувайте, а чого не вмієте, того навчайтесь, — як батько мій, дома сидячи, знав п'ять мов, через те й честь йому була в інших країнах..». …князь радить своїм дітям любити Батьківщину, захищати її від ворогів, бути хоробрим, трудитися, бути гуманними, чуйним до людей, поважати старших, жаліти дітей, сиріт, поважати жінок: “Перш за все не забувайте убогих, а яко можете, по силі годуйте їх і подавайте сиротам. І вдову захистіть, не дайте сильним губити людину. Хто б не був, правий чи винний перед вами, не вбивайте і не веліть убивати його; якщо і завинив хто в смерті, не губіть християнської душі. Якщо ж вам доведеться цілувати хрест перед братами своїми або перед будь-ким, то перше спитайте свого серця, на чому ви зможете стояти твердо, і тільки тоді цілуйте, а поклявшись, не переступайте клятви, бо загубите душу свою... Старихшануйте, як батька, а молодих, яко братів …при старших годиться мовчати, премудрих слухати, старшим підкорятися, з рівними і молодими мати згоду і бесіду вести без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати. Не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, не сміятися багато. Очі тримати донизу, а душу вгору. В домі своєму не ледачкуйте… Брехні остерігайтесь і пияцтва, і облуди, від того душа гине і тіло».

Джерело: https://uk.wikiquote.org/wіki

Джерело 2

Що ж до Мономаха, то його представляли зазвичай як ідеал правителя, захисника цілісності української  держави. Заслуги Володимира Мономаха у справі об’єднання Русі та в боротьбі з половцями, які загрожували державі, приваблювали не лише істориків, а й письменників, діячів культури. Міф про нього, остаточно сформувавшись приблизно до середини XIII ст. пізніше зазнав суттєвої еволюції: в епоху утворення Московського царства. Мономах перетворився із грози степовиків, ґаранта справедливості, захисника пригноблених на династичний символ та уособлення єдинодержавності.

Джерело : О.С.Іщенко. ВОЛОДИМИР МОНОМАХ В УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРИЧНІЙ ПАМ’ЯТІ

Джерело 3

У той же час Святославич Ігор, онук Олегів, поїхав із Новгорода- [Сіверського] місяця квітня у двадцять і третій день, у вівторок, року 1185 узявши з собою брата Всеволода з [города] Трубецька, і Святослава Ольговича, синівця свого, з [города] Рильська, і Володимира, сина свого, із Путивля, і в Ярослава [Всеволодовича] випросив він підмогу — Ольстина Олексича, Прохорового внука, з ковуями чернігівськими… у вечірню годину Ігор, глянувши на небо, побачив, що сонце стояло, яко місяць. І сказав він боярам своїм і дружині своїй: «Ви бачите? Що се є за знамення?» А вони, поглянувши, побачили [це] всі і поникли головами, і сказали мужі: «Княже! Се є не на добро знамення осе»… сторожі приїхали, що їх вони послали були язика ловить, і сказали вони, приїхавши: «Бачилися ми з ворогами. Вороги ваші оружно їздять. Тому або ви поїдете борзо, або вернемось  додому, бо не наша є пора». Але Ігор сказав із братами своїми: «Якщо нам, не бившися з ними, вернутися додому, то сором нам буде гірше смерті. Хай як нам Бог дасть»… А коли світала субота, почали виступати війська половецькі, як бори, і не знали князі руські, кому з них до котрого поїхати, бо було їх незчисленне множество. І сказав Ігор: «Се, видати, зібрали ми на себе землю всю: і Кончака, і Козу Бурновича, і Токсобича, [і] Колобича, і Єтебича, і Тертробича». І тоді, порадившись, усі вони зсіли з коней, бо мали намір, б’ючись, дійти до ріки Дінця. Вони бо говорили: «Якщо ми побіжимо, утечем самі, а чорних людей оставимо, то од Бога нам буде гріх, як сих видамо. Підем, і або вмремо, або живі будемо всі вкупі». І, так сказавши, всі зсіли з коней і пішли б’ючись. І тут за допустом Божим поранили Ігоря в руку і умертвили лівицю його, і була печаль велика у полку його… у день святої неділі навів на нас Господь гнів свій: замість радості, навів на нас плач, а замість веселості — жаль на ріці Каялі…

Джерело: http://litopys.org.ua/litop/lit21.htm

 Висновок: __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________