КАПУСТИНА - СТОХУСТИНА
РОЗВАГА
КАЗКА «РІПКА» НА НОВИЙ ЛАД
Хлопчик Михайлик – пострибайлик посадив капустинку. Поливав її, полов бур’яни і виросла капустинка – стохустинка спочатку як кулак, потім – як два, а потім як Михайликова голова, а потім велика- превелика, як діжа. Пострибав Михайлик капустинку зривати. Тягне-тягне, а витягти не може. Пострибав він за сестрицею-ученицею. (Стрибки з просуванням уперед).
- Сестрице, мила, люба допоможи капустинку–стохустинку зірвати.
Відклала підручники сестриця-учениця та й побігли вони разом на город. Прибігли, – Михайлик за капустину узявся, а сестриця- учениця за Михайлика, тягнуть-потягнуть, а витягти не можуть.
- Треба матусю-Катрусю погукати. (каже сестриця)
Побігли Михайлик-пострибайлик з сестрицею-ученицею. (Біг з високо піднятими колінами) за матусею Катрусею.
- Матусю-Катрусю, годі вже в'язати, допоможи капустину-стохустину нам зірвати.
- Добре, діточки, піду, з радістю вам допоможу.
Ідуть вони всі разом стежкою на город. (Ходьба боком приставним кроком). Прийшли – Михайлик за капустину узявся, а сестриця- учениця за Михайлика, матуся – Катруся за сестрицю-ученицю тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть.
- Треба татка – Ігнатка погукати, каже матуся.
Побігли за татком Ігнатком. А він молоточком працює, чобітки ремонтує та примовляє:
- Тук-тук молоток, підбиваю чобіток.
- Татку – Ігнатку, зупинись, на город з нами зберись, виросла капуста, як діжа, зірвати її сили в нас нема.
- Добре, діточки, піду, це добре діло, я допоможу.
Разом ідуть. (Ходьба на носках, руки на поясі).
Прийшли. Михайлик за капустину узявся, а сестриця- учениця за Михайлика, матуся – Катруся за сестрицю-ученицю , а татко-Ігнатко за матусю_Катрусю - тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть.
- Треба бабусю-Дарусю гукати, хай іде допомагати, - каже татко – Ігнатко.
Пішли за бабусею-Дарусею, а вона рушника вишиває, та пісеньку співає.
- Доброго здоров’ячка, бабусенько вам, будьте так ласкаві, капустинку-стохустинку зірвати допоможіть нам.
- Звичайно, я рада допомогти, показуйте куди іти. (Ходьба зі сплесками в долоні)
Ось і знову на город прийшли. Михайлик за капустину знов береться, сестриця-учениця за Михайлика, матуся–Катруся за сестрицю-ученицю , татко-Ігнатко за матусю-Катрусю, а бабуся-Даруся за татка-Ігнатка - тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть.
- Треба дідуся-Івася погукати, - каже бабуся.
Побігли за дідусем-Івасем. Дідусь лежить, міцно спить, ніяк не можуть розбудить. І плескали, і стукали, і разом чобітками тупали, потім дружно заспівали,
- Ой, дідусю, прокидайся, на город мерщій збирайся, бо зайці прибіжать і капусточку з’їдять.
- Добре, добре вже встаю, на город з вами піду.
Разом з дідусем ідуть — от тепер обов'язково впораються! (ходьба дрібними кроками). Михайлик за капустину, сестриця-учениця за Михайлика, матуся–Катруся за сестрицю-ученицю , татко-Ігнатко за матусю-Катрусю, бабуся-Даруся за татка-Ігнатка, а дідусь-Івась за бабусю-Дарусю - тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть.
Тягнуть-тягнуть усією сім'єю — таки витягли капустинку-стохустинку!
(діти по-черзі говорять)
- Тепер будуть на столі раз - салати, два – борщі, три, чотири – вареники й пиріжки, смачні страви із капусти довго рахуватиму, а качанчик солоденький залишу зайчику вухатому.