Розвага "Подорож до Містечка Майстрів"

Розвага «Подорож до Містечка Майстрів»

Програмовий зміст: закріпити знання дітей з теми «Народні ремесла і промисли України»; викликати бажання наслідувати майстрів-ремісників; стимулювати стійкий емоційний інтерес до декоративно-прикладного мистецтва України за допомогою музики (слухання укр. нар. мелодій, виконання українських пісень, таночків, ігор); розвивати спритність, рухливість, вільну орієнтацію в просторі; удосконалювати творчі здібності дітей в піснях, танцях, імпровізаціях; формувати командний дух, артистичні дані, естетичний смак, виховувати інтерес та повагу до народної творчості, патріотичні почуття на основі знайомства з народним мистецтвом рідної країни.

Матеріали та обладнання: презентація «Місто Майстрів» до сценарію розваги, мультимедійний проектор, ноутбук, екран, музичний центр; відерце для гри «Напої коня»; пластиковий лоток з картонними краплинками за кольорами веселки (14 шт.) для гри «Збери веселку»; ляльки-мотанки та свищики, зроблені руками дітей та батьків, для таночку з іграшкам; глиняний горщик для гри «Іди, іди, дощику»; 8 вишитих рушничків, 8 кольорових стрічок, 8 стільців  для таночку «Вишиваємо рушничок»; біле полотно, кольорові клаптики, 2 столи для гри «Вишиваємо рушник»; палітра з кольоровими стрічками; мапа України з зображенням виробів українських народних майстрів.

Розвага  «Подорож до Міста Майстрів»

Під пісню в аудіозапису  «Рідна серцю Україна» (слова А. Бінцаровської, музика                      С. Родько) діти заходять до зали, зупиняються півколом обличчям до екрану

Муз. керівник. У далекому містечку,

   Як водиться в казці,

   Проживали майстри,

   В яких руки золоті.

  Хтось вмів гарно вишивати,

  Хтось з дерева ложки вирізати,

  Хтось іграшки робив,

  А хтось глечики ліпив.

   В кожного своя хатина,

   Побудована із глини,

   Очеретом вкрита,

   Пічкою зігріта…

  А хотіли б ви, малята,

  В тім містечку побувати?

Відповіді дітей

  Та тільки не сучасне місто, діти,

  Літаком не долетіти

  Потягом не дістатися…

  Як будемо добиратися?

Дитина. Коваль в кузні працював

  Нам коней він підкував.

  Тож, коней сідлаємо,

  В дорогу вирушаємо.

Діти утворюють коло, ідуть і промовляють слова гри

Гра «Напої коня»

Діти.  Іду, іду, батіжком коня підганяю,

  Як прийду в чисте поле – пісню заспіваю,

  Як прийду в чисте поле, треба з коня злізти

  І коневі вороному дати пити, їсти.

Коло розривають, останній гравець бере відро і передає його наступному гравцю, поки відро не потрапить до Вершника, який повинен напоїти коня

 Дитина. Напоїли ми коня,

  Нам в дорогу знов пора.

Ідуть по колу, промовляють

  Іду, іду, батіжком коня підганяю

  Та й до славного Містечка Майстрів доїжджаю.

На екрані з’являється слайд №1 із зображенням Міста Майстрів

Муз. керівник. Ось, нарешті, ми дісталися до міста майстрів.

   Та нікого щось не видно… Будиночки самі…

На екрані з’являється слайд №2 із зображенням будиночків

   А-а-а… зрозуміло. Майстри працюють,

   Що гості завітали до них – не чують.

   Цікаво, який майстер живе у цьому будиночку?

На екрані з’являється слайд №3 із зображенням будиночку Майстра

   А щоб дізнатися, треба не стукати, не дзвонити і не звати,

   А загадку відгадати.

Він пише фарбами пейзаж,

  Він і портрет напише ваш.

  У нього є мольберт, триножник…

  Всі зрозуміли? Це ж… (художник)

На екрані з’являється слайд № 4  із зображенням Майстра за роботою                        (Клікаємо на зображення Майстра, він промовляє)

Майстер. Добрий день вам, любі діти!

  Радий вас у Місті Майстрів першим зустріти.

  В моїй роботі є помічники.

  Спробуйте вгадати – хто вони?

   Сестри різнокольорові,

   Без води їм просто горе.

   Брат їх довгий і худий

   Бризка воду з бороди.

   За одну коротку мить

   Все в них кольором горить. (Фарби, пензлик)

Після того, як діти відгадають загадку, на екрані з’являється слайд № 5                                 із зображенням Майстра з пензликом та фарбами в руках                                             (Клікаємо на зображення Майстра, він промовляє)

  Біга пензлик по тканині,

  І по дереву й по глині.

  Майстер я творити свій

  Неповторний світ живий.

  Перш ніж щось намалювати,

  Треба руки розім’яти.

Пальчикова гра «На роботу»

Діти зажимають пальці правої руки в кулачок. По черзі розгинають їх від великого до мізинця, промовляючи слова. Теж саме виконують лівою рукою та двома руками одночасно

Діти.          Старший встав – не лінувався.  

  Вказівний за ним піднявся –

  Розбудив сусід його.

  Той – свого, а той свого.

  Встали вчасно всі брати –

  На роботу треба йти.

На екрані з’являється слайд № 6 із зображенням Майстра                                                          з пензликом та фарбами в руках                                                                                                 (Клікаємо на зображення Майстра, він промовляє)

Майстер. Любі діти, усім вам

  По краплинці фарби дам.

  Ви краплинки ті беріть

  І веселку з них складіть.

Гра «Забери веселку»

Дітям роздають різнокольорові «краплинки». Під інструментальне виконання  укр. нар. мел. «За городом качки пливуть»  в аудіозапису діти бігають врозтіч по залу. На закінчення музики муз. керівник промовляє: «Один, два, три! Веселку збери!» Діти шикуються в дві шеренги одна напроти іншої, щоб кольори їхніх «краплинок» утворювали дві «веселки»

Муз. керівник. Хай веселка в небі сяє,

   А ми пісню заспіваєм.

Пісня «Веселка»

 слова та музика Наталії Май

Краплю дощика берем,

Трішки сонця додаєм,

Світанкової роси,

Жменьку радості для всіх.

Приспів:

Подивись на небо -

Кольори ясні,

Сумувать не треба –

Просто посміхнись!

Подивись на небо -

Сонце золоте,

Сумувать не треба –

Все на краще йде!

Слово лагідне скажи,

Теплий погляд залиши,

І добрішим стане світ

Й наша пісня задзвенить!

Приспів. (повторюється двічі)

Муз. керівник. Кажуть: «У ремісника золота рука».(прислів’я)

   Ось вона все фарбами в світі прикраша.

На екрані з’являється слайд № 7  із зображенням  Майстра                                                          з пензликом та фарбами в руках                                                                                               (Клікаємо на зображення Майстра, він промовляє)

Майстер. Час до роботи мені повертатись.

  А ви, діти, до іншого будиночка завітайте.

  Я ж, на згадку вам, подарую краплю ремесла,

  Щоб країна наша гарною була.

Дорослі виносять палітру, на якій відкривають  перший і другий  отвори                                                  з кольоровими стрічками

На екрані з’являється слайд № 8 із зображенням будиночку іншого Майстра

Муз. керівник. Знову, діти, загадку ми відгадаємо,

   І хто мешкає у цьому будиночку  – узнаємо.

    Люблять з ними діти грати,

    Можуть з ними танцювати,

    А зроблять їх для вас найкращі

    Руки майстра роботящі. (майстер, який робить іграшки)

Після того, як діти відгадали загадку, на екрані з’являється слайд № 9                                      із зображенням Майстрині, яка робить народні іграшки                                                     (Клікаємо на зображення Майстрині, вона  промовляє)

Майстриня. З ниток ляльок вам зроблю,

   В яскравий одяг їх вдягну,

   З ними, діти, грайте,

   Тільки не ламайте.

Дитина. «Працьовиті руки завжди

  Знають своє діло». (прислів’я)

  Ось майстри не лінувались,

  Іграшки робили.

  Буде музика нам грати,

  Будем з ними танцювати.

Танок з іграшками-саморобками

укр. нар. мел. «Полька»

Вихователь. А тепер, діти, давайте в гру грати,

   Будем наші іграшки вчити вірші складати.

Мовленнєва гра «Слівце додай – віршика складай»

Вихователь: 1. Хоче цвяшок прибити синок,

  Тож узяв він до рук… (молоток).

   2. У дитсадку гарна музика лине,

 Це ж бо грає нам знов… (піаніно).

   3. Мама ріже для супу цибулю,

 Потім вкине її у… (каструлю).

1. Ось де всохла у деревця гілка…

 Відпиляю – буда б тільки… (пилка).

2. Клумбу треба на зиму скопати.

 Як же нам обійтись без… (лопати).

На екрані з’являється слайд № 9  із зображенням Майстрині,                                                     яка робить народні іграшки                                                                                                    (Клікаємо на зображення Майстрині, вона промовляє)

Майстриня. Час до роботи мені повертати.

   А ви, діти, до іншого будиночку завітайте.

Я ж, на згадку вам, подарую краплю ремесла,

   Щоб країна наша гарною була.

Дорослі виносять палітру, на якій відкривають третій отвір                                                  з кольоровою стрічкою.

На екрані з’являється слайд № 11 із зображенням будиночку іншого Майстра

Муз. керівник.   Знову, діти, загадку ми відгадаємо,

   І хто мешкає у цьому будиночку – узнаємо.

   Глина в нього ожива,

   Творить з нею хто дива?

   В кого посуд ніби жар?

   Ну, звичайно, це ж… (гончар).

   Майстер цей та й не нудьгує,

   Цілий день він щось майструє.

   Ліпить горщики, миски,

   Глечики та іграшки.

   Все в печі то запікає,

   А потім на полицю виставляє.

Після того, як діти відгадали загадку, на екрані з’являється слайд № 12                                    із зображенням Майстра-гончаря                                                                                          (Клікаємо на зображення Майстра, він промовляє)

Майстер. Спробуйте спочатку відгадати,

  З чим люблю я працювати.

  Якщо зустрінеш її на дорозі,

  То загрузнуть у ній ноги.

  А якщо зробити миску, глечик, вазу –

  В пригоді стане нам одразу… (глина).

Муз. керівник. Так, бо  «Гончаря глина годує» (прислів’я)

На екрані з’являється слайд № 13  із зображенням Майстра-гончаря                             (Клікаємо на зображення Майстра, він промовляє)

Майстер В мене є гончарне коло, глина і вода:

  Буде посуд – буде і їжа смачна.

  Добре справу свою знаю:

  Глину в руках розминаю,

  Потім на коло кладу

  І починаю крутити,

  Щоб глину на диво перетворити.

  І ось вже свищики, глечики й кумини…

  І все це із звичайної глини.

  Горщик ось зліпив для вас.

  З ним пограти саме час.

Українська народна гра «Іди, іди, дощику»

укр. нар. мел. «Іди, іди, дощику» в обробці Я. Степового 

Діти стають у коло. В середині кола – дитина-«Дощик». Гравці промовляють слова і виконують імітаційні рухи за текстом пісні. На кінець пісні діти розбігаються, а «Дощик»  «крапає» на дітей (торкається). Той, до кого «Дощик» доторкнувся , сідає на стілець

Діти Іди, іди, дощику,

 Зварю тобі борщику

 В глиняному горщику.

 Тобі гуща, нам вода.

 Веселіша буде гра!

На екрані з’являється слайд № 14 із зображенням Майстра-гончаря                             (Клікаємо на зображення Майстра, він промовляє)

Майстер. Майстру, щоб щось змайструвати,

  Інструменти треба мати.

  Зараз малюнки розглядайте

  І по інструменту майстра вгадайте.

На екрані з’являється слайди № 15-18

Інтерактивна гра «Кому з майстрів необхідні ці предмети?»

(розподілити інструменти по ремеслам)

На екрані з’являються світлини майстрів та малюнок знаряддя праці  одного з майстрів і сировини, з якою він працює. Діти повинні вибрати світлину того майстра, якому у роботі потрібні це знаряддя та сировина. Клікаємо на обрану дітьми світлину. Якщо відповідь правильна – картинка збільшується і лунає мелодійний звуковий сигнал. Якщо відповідь не правильна – картинка хитається та лунає різкий звуковий сигнал.

Вихователь. Що ж, з інструментами розібралися, тепер – до майстерні працювати.

Фізкультхвилинка «У майстерні»

1. У майстерні кипить знов робота.

 Тут усім працювати охота.

 (ідуть по колу)

2. Молоток добре знає своє діло,

 Він вистукує старанно, вміло.

 (присідають, зображують забивання цвяха у підлогу)

3. Пилка дошку завзято пиляє,

 І від ранку спочинку не має.

 (підводяться, у парі розпилюють)

4. Тут і викрутка спритно працює:

 Щось закручує, мов би танцює.

 (виконують оберти кистями рук)

5. Зручно нам працювати з тобою,

 Як потрібне усе під рукою.

 (ідуть по колу)

6. Хоч який ти не гарний мастак,

 Та без цих інструментів ніяк!

 (ритмічні оплески над головою, вкінці – розводять руки)

На екрані з’являється слайд № 19 із зображенням Майстра-гончаря                            (Клікаємо на зображення Майстра, він промовляє)

Майстер. Час до роботи мені повертати,

  Бо робити треба не язиком, а руками.

  А ви, діти, до іншого майстра завітайте.

  Я ж, на згадку вам, подарую краплю ремесла,

  Щоб країна наша гарною була.

Дорослі виносять палітру, на якій відкривають  четвертий  отвір                                                  з кольоровою стрічкою

На екрані з’являється слайд № 20 із зображенням іншого будиночку

Муз. керівник. Знову, діти, загадку ми відгадаємо,

   І хто мешкає у цьому будиночку – узнаємо.

   Рушники, одежу прикрашає всім:

   І дорослим і малим.

   Дружить з голкою, тканиною, нитками

   І милуємося тим, що зроблено її руками. (Вишивальниця)

Після того, я діти відгадають загадку, на екрані з’являється слайд № 21 із зображенням Майстрині-вишивальниці                                                                                 (Клікаємо на зображення Майстрині, вона промовляє)

Майстриня. Колись мене бабуся вчила,

   Як рушники вишивати.

   Тому я сьогодні можу

   Вам про них розказати.

   Кожний рушник – то символ.

   Він свій візерунок має.

   А той, хто до нього причетний,

   Легко його прочитає.

   Родинні, буденні, святкові,

   Вони мені всі до вподоби,

   Рушник, то не просто символ,

   То є оберіг народу.

   Отож, колись давно, брали ми з бабусею нитки

   Та вишивали рушники.

Пісня «Рушники»

                                    музика Анни Олєйнікової, слова Наталії Іванової

Рушники моя бабуся вправно вишиває,
На чудові візерунки доля надихає.
То барвінок зацвітає – душу огортає,
То калина червоненька віти простягає.
 

Приспів:
Рушники, рушники,
Вишиті нитками,
Розцвіли, мов весна,
Буйними квітками.
Рушники, рушники –
Бабусева казка,
Татусеві сильні руки,
Материнська ласка.

Цвіт за вікнами кружляє, засипає очі,
Рушники нам серце гріють, як пісні дівочі.
Рушники сімейні наші – обереги в хаті.
Хай всі будуть в Україні вільні та багаті.

Приспів.

Муз. керівник.  А чи зможете ви малята,

     Про знаряддя цієї майстрині

     Загадку відгадати?

  Сама маленька, залізна, гостренька,

     А коса довго за нею тягнеться… (голка з ниткою).

Загадку змогли ви мою відгадати,

    Тож у таночку їй оживати.

Танок «Вишиваємо рушничок»

 Українська народна мелодія з репертуару Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені Павла Вірського

Після танцю музичний керівник звертає увагу на красу рушників,                                            які нібито дівчата вишили

Муз. керівник. «Майстра по роботі впізнати можна». Бо…

   «Який ремісник, така й робота.» (прислів’я)

Вихователь. «Добрий чоловік без роботи, що бджола без меду». (прислів’я)

   А хотіли б ви, діти, майстрами стати

   Та попрацювати?

Гра «Вишиваємо рушник»

На столі викладається біла тканина – «тло рушника» і клаптики червоної, чорної та синьої тканини – «нитки для вишивки». За час, поки в аудіозапису лунає укр. нар. мел. «Ой, лопнув обруч», діти  викладають орнамент – «вишивають рушник» .

На екрані з’являється слайд № 22 із зображенням Майстрині-вишивальниці               (Клікаємо на зображення Майстрині, вона промовляє)

Майстриня. З вами зустрічі я рада,

   Та чекає мене справа.

   А я, на згадку вам, подарую краплю ремесла,

   Щоб країна наша гарною була.

Дорослі виносять палітру, на якій відкривають  два останніх отвори                                                з кольоровими стрічками

На екрані з’являється слайд № 23 із зображенням Міста Майстрів

Муз. керівник.   Багата наша земля ланами, лісами

   І талановитим майстрами,

   Які працюють без упину і своїми руками золотими

   Прославляють Україну.

Діти витягують кольорові стрічки з палітри, викладають імпровізовану мапу України з зображенням виробів українських народних майстрів

Муз. керівник.   Тож нехай по світу лине

   Слава про рідну країну.

   А ви, діти, зростайте

   Та яскравими фарбами її прикрашайте!

Пісня «Я малюю»

слова та музика  З. Красуляк

Я малюю синє небо, річку і вербу,

Я малюю рідну землю, на якій живу!

Намалюю рідне місто, села і поля,

Щоб такою Україна завжди в нас була!

Приспів:

Будеш ти веселою, вродливою,

Виткана із сонця і тепла!

Намалюю я тебе щасливою,

Щоб завжди такою ти була!

Намалюю теж весняну стежку, рідний дім,

Намалюю світлий ранок, де так добре всім!

Посміхнеться щиро сонце в небі золотім,

Заспіває Україна дітям всім своїм!

Приспів.

Муз. керівник. Наша подорож до Містечка славетних Майстрів скінчилася. Про що ви  дізналися?

Діти по черзі промовляють прислів’я про ремесло

Діти: 1. «З ремеслом дружити – в житті не тужити».

 2. «Поганеньке ремесло краще доброго злодійства».

 3. «У ремесла золоте дно».

 4. «Ремесло на плечах не висить і хліба не просить, а хліб приносить».

Муз. керівник. А ми на коника сідаємо

   Та у садочок повертаємо.

Діти, взявшись за руки, виходять із зали, промовляючи слова: «Їду, їду, батіжком коня підганяю, та до рідного садочку знову повертаю»