|
Розвиток цифрової компетентності педагога в інформаційно-освітньому середовищі ЗП(ПТ)О |
|
Кобеляцька Марина Олегівна |
|
|
|
|
|
Сьогодні очевидним є те, що учителі інформатики стають новою формацією педагогів, що покликані задовольнити вимоги, які постійно зростають, інформаційного суспільства до навчання молодого покоління. Учитель інформатики як ніхто інший з викладачів-предметників, працює в умовах, що постійно змінюються і модифікуються, тому його професійна підготовка вимагає урізноманітнення ‑ форм, методів, підходів і педагогічних технологій, а також засобів, навчання, що сприятимуть формуванню цифрової компетентності учителів інформатики. [1]
Формування компетентності викладача інформатики можна розглядати як процес оволодіння стійкими, інтегрованими, системними знаннями з педагогіки, психології, інформатики, методики її викладання та умінь застосовувати їх в нових ситуаціях, властивостями особистості, здатності досягати значних результатів в професійній діяльності. [2, 73]
Заклади професійної освіти несуть відповідальність за перетворення своїх студентів на активних «цифрових громадян», що, у своє чергу, потребує оновлення змісту навчальних програм, підвищення професійного розвитку викладачів для надання студентам відповідних послуг та ресурсів. Необхідність цифрової компетентностіпедагога обумовлена тим, що сучасні діти, починаючи із дошкільного віку, активно використовують комп’ютери, ноутбуки, гаджети для розваги (гри) та навчання. Причому з’ясовано, що з навчальними цілями мобільні технології використовуються учнями часто без участі вчителя. Нерідко педагоги ігнорують можливості сучасних ІКТ у навчанні, а це перешкоджає підвищенню ефективності освітньої діяльності.[3]
Міністерство освіти і науки створило робочу групу для розроблення опису цифрової компетентності педагогів. Проект опису цифрової компетентності має бути готовийдо 31 травня[4].Але ми з вами, колеги, працюємо вже сьогодні і наш час дуже стрімкий –він не буде чекати, нам потрібно вже зараз володіти цифровою компетентністю.
Цифрова компетентність — це впевнене, критичне і відповідальне використання та взаємодія з цифровими технологіями для навчання, професійної діяльності (роботи) та участі у житті суспільства.
Вона включає цифрову та інформаційну грамотність, комунікацію та співпрацю, створення цифрового контенту (зокрема програмування), кібербезпеку та вирішення проблем.
Сучасному вчителю інформатики необхідно самостійно освоювати та визначати ситуації доцільного використання цифрових технологій для розв’язання педагогічних завдань. Необхідно, щоб у процесі самоосвіти відбувався розвиток цифрової компетентності.[5]
В Україні зростає зацікавленість і участь вчителів в неформальній освіті, таким її формам як онлайн-навчання (дистанційні курси, вебінари, мережеві співтовариства педагогів тощо), коучинг, дослідницька навчальна діяльність.[6]
Технології швидко розвиваються, якщо педагог не буде постійно розвиватися, він незворотньо відстане. Крім того слід враховувати те, що педагоги краще сприйматимуть таке навчання, якщо воно буде пов’язане з педагогічними стратегіями, які спрямовані на підвищення якості методики викладання.
Я, як молодий педагог, постійно займаюся самоосвітою – намагаюся в такий спосіб розвивати свою цифрову компетентність. Хочу запропонувати ресурси які забезпечують процес постійного професійного зростання та саморозвитку в умовах швидко змінюваних технологій.
Онлайн курси
Кожен викладач самостійно обирає собі курс та проходить його у вільний час. Перевага –курси безкоштовні, видаються сертифікати із зазначенням годин.
Вебінари
У межах сайту видавничої групи «Основа»працює Дистанційна Академія, яка пропонує віддалене навчання без відриву від виробництва з використанням інтернет-технологій та велику кількість вебінарів професійного спрямування.
Всі вебінари безкоштовні, потрібна реєстрація, при бажанні можна замовити сертифікат(платний).
Це далеко не всі приклади самоосвіти для сучасного українського вчителя, але всі вищезгадані ресурси об’єднані тим, що вимагають від педагогів певного початкового рівня цифрової компетентності та розвивають її протягом використання сервісів.
Ми, педагоги, розвиваємо власну цифрову компетентність з метою розвити її у наших учнях, підготувати їх до цифрового суспільства.
У своїй роботі я застосовую різноманітні методи та форми навчання для розвитку компетентностей учнів. Давайте їх розглянемо:
Дуже багато різноманітних інтернет сервісів, які допомагають зробити навчання учнів більш продуктивнішим, цікавим та захоплюючим.
Олімпіади
Цей рік у «Бобер» взяло участь 28 учнів. Відмінний результат показав – 1 учень, добрий – 23 учня. Це рекордні показники для нашого ліцею.
До олімпіад у рамках «На урок» залучено близько 150 учнів, 2 –олімпіади та 4 – конкурси .
Доброю традицією стало перегляд вебінарів від Cisco та проходження тестування до Дня Безпечного Інтернету.
Як підсумок слід виділити здатності й уміння, притаманні сучасному освітянину, який зацікавлений та націлений на професійний саморозвиток. Особливу увагу звертаю на уміння і навички характерні для цифрової компетентності, яка є однією з ключових компетентностей педагога:
Педагоги повинні бути здатними не тільки до передавання навчального матеріалу, а й уміти організувати пізнавальну діяльність учнів, розвивати їх самостійність та творчість через використання сучасних засобів. Саме тому постає питання неперервного підвищеннярівня цифрової компетентності, сформованість якої дозволяєпедагогу на високому професійному рівні використовувати ЕОР(Електронний освітній (навчальний) ресурс)з метою пошуку, логічного відбору, систематизації, використання навчального матеріалу та організації результативного освітнього процесу.
Нині, в умовах інформатизації освіти та становлення НУШ, тільки неперервне підвищення рівня цифрової компетентності педагогів дозволить нам оперативно та адекватно реагувати на всі змінні прогресивні умови професійної діяльності.[8]
Використана література та ресурси Internet