Розвиток комунікативної та літературної компетентностей учнів у процесі вивчення української мови та літератури

Розвиток комунікативної та літературної компетентностей учнів у процесі вивчення української мови та літератури

Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти визначає метою освітньої галузі «Мови і літератури» розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Без надійної емоційної основи неможливе не тільки успішне, а й взагалі нормальне навчання. Відсутність єдності емоційного виховання й пізнання світу - одне з найнебезпечніших джерел байдужого ставлення до знань і зрештою небажання вчитись. В. О. Сухомлинський

Залежно від мети уроку та форми навчальної діяльності учнів розрізняють такі моделі інтерактивного навчання: інтерактивні технології кооперативного навчання; інтерактивні технології колективно-групового навчання; інтерактивні технології ситуативного моделювання; технології опрацювання дискусійних питань Комунікативна та літературна компетентності є одними з найважливіших складових особистості незалежно від роду занять чи професійної діяльності

Найбільш ефективним для формування комунікативноїкомпетентності учнів є метод інтерактивного навчання Інтерактивний (з англ.inter -взаємний,act -діяти)-здатний довзаємодії, діалогу. Інтерактивне навчанняспеціальна форма організаціїпізнавальної діяльності, що має конкретну, передбачувану мету-створитикомфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває своюуспішність, інтелектуальну спроможність. КОМПЕТЕНТНіСТЬ — проінформованість, обізнаність, авторитетність. А також визначається як набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно  реалізовуватися на практиці. Компетентність - у перекладі з   латинської competentia означає коло питань, у яких людина добре обізнана, має знання та досвід.

Комунікативна компетенція формується через:  

Згідно з Державним стандартом базової і повної середньої освіти змістовими лініями літературного компонента

Аксіологічна лінія забезпечує опрацювання художнього твору в єдності його етичних та естетичних вимірів, спрямованість роботи над текстом на формування ціннісних орієнтацій і розвиток творчих здібностей особистості; Літературознавча – засвоєння основних теоретико- та історико-літературних знань і розгляд твору в контексті літературного процесу; Культурологічна – усвідомлення літератури як складової частини духовної культури українського та інших народів

Методи навчання: Словесні (розповідь,бесіда). Наочні (ілюстрації, презентації, демонстрації).

Елементи технології ситуативного моделювання (рольові ігри) та кооперативного навчання (робота в групах, парах). Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності.

Методи пізнавальної гри Створення ситуації успіху

№ п/п Етапи вивчення твору Григора Тютюнника «Климко» Методи і прийоми Літературні компетентності, що формуються 1. Підготовка до сприймання Репродуктивний (слово вчителя), дослідницький (постановка тем для повідомлень), метод творчого читання (творчі завдання за власними спостереженнями учнів над текстом); уявна екскурсія, метод проектів, незакінчене речення Літературознавча, загальнокультурна, емоційно-ціннісна 2. Читання твору Метод творчого читання (індивідуальне читання, творчі завдання за власними спостереженнями учнів над текстом), евристичний (постановка завдань) Літературознавча, емоційно-ціннісна 3. Аналіз Метод творчого читання (вибіркове читання, творчі завдання за власними спостереженнями учнів над текстом), дослідницький (постановка проблемних питань), репродуктивний(слово вчителя), евристичний(побудова системи запитань, побудова системи завдань); Мікрофон Літературознавча, емоційно-ціннісна, компаративна 4. Підсумки Метод творчого читання (творчі завдання за власними спостереженнями учнів над текстом) Літературознавча, емоційно-ціннісна Дослідницька модель формування в учнів літературної компетентності під час вивчення повісті Гр. Тютюнника «Климко»

Умови, які забезпечують ефективність компетентнісного підходу до навчання української мови та літератури та формування предметної компетентності учнів: 1. Грунтовна підготовка до уроку. Знаючий, думаючий, досвідчений педагог не засиджується довго, готуючись до завтрашнього уроку. Він не пише довгих поурочних планів. Учитель готується до хорошого уроку все життя. Його духовне життя — це постійне збагачення інтелекту. 2. Нестандартне вирішення будь-якої проблеми. Щоб відкрити перед учнями іскорку знань, учителеві треба ввібрати море світла, ні на хвильку не відходячи від променів вічно сяючого сонця знань, людської мудрості. 3. Повна свобода вибору форм і методів. У самій своїй основі педагогічна праця—творча діяльність, близька до наукового дослідження. Учитель — це вчений, але у своїй особливій лабораторії, де він, усебічно вивчаючи учнів, невпинно творить, щоденно веде пошуки найдосконаліших методів проектування доль і душ людських. 4. Демократизація та гуманізація навчання. Щоб мати доступ у дивний палац, ім'я якому — Дитинство, ми повинні перевтілюватися, ставати якоюсь мірою дитиною. Найкращий учитель для дитини той, хто, духовно спілкуючись з нею, забуває, що він учитель, убачає у своєму учневі друга, однодумця. Чуйний педагог ніколи не забуває, що він сам був дитиною. 5. Розвиток природної обдарованості в дітей. Учителеві треба мати надзвичайно чутливе й відкрите серце, щоб бачити, розуміти, відчувати тисячі найніжніших доторкань до маленьких людей, щоб ці дотики творили людську красу, розвивали інтелектуальні задатки й здібності. 6. Стимул, стимул і ще раз стимул. Чудодійна сила слова виникає з любові педагога,  з його глибокої віри в людину. Хай звучить у школі лагідне слово. Торкаймося ласкою дитячого серця.

Творча самореалізація Визначення цілей Система мислення Неперервність освіти Здатність Приймати рішення Стійка  потреба в  знаннях, в оволодінні новими засобами діяльності, в саморозвитку Напрямки компетентностної особистості