Розвиток критичного мислення через сукупність інноваційних методів у процесі вивчення української мови та літератури

Розвиток критичного мислення через сукупність інноваційних методів у процесі вивчення української мови та літератури

Повноцінними є тільки ті
знання, які дитина здобула
власною активністю.
Йоганн Песталоцці

        Традиційно освіта розглядається як засвоєння учнями певних знань, умінь, навичок, зумовлених Державними стандартами та програмами з того чи іншого навчального предмету. Але  сучасний світ складний, тож дитині вже не достатньо знань, що вона має. Дитину необхідно навчити використовувати ці знання та  вчитися потягом усього життя, щоб бути  життєздатною, конкурентоспроможною особистістю.

      Для цього учень сучасної школи повинен володіти певними якостями:

• гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;

• самостійно та критично мислити;

• уміти бачити  проблему, знаходити шляхи раціонального її вирішення;

• усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючій його дійсності;

• бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;

• грамотно працювати з інформацією (вміти збирати потрібні факти, аналізувати їх, висувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, зіставляння, давати аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення нових проблем);

• бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах

       Модернізація навчально-виховного процесу на сучасному етапі сприяє формуванню та розвитку творчої особистості, спроможної повноцінно реалізуватись в житті. Одним із кроків підвищення ефективності уроку рідної мови є впровадження разом із традиційними методами навчання інтер-активних технологій для формування критичного мислення.Результатом такого навчання є не засвоєння фактів чи чужих думок, а формування власних суджень на основі застосування до навчальної інформації прийомів розвитку критичного мислення мислення. Обов'язково наголошую на особистій відповідальності кожного, адже  учні мають бути вмотивовані до обговорення і вирішення проблем, а не намагатися уникати цього.

Важливим є те, що, застосовуючи елементи інтерактивного навчання на уроках української мови та літератури, учні вчаться бути демократичними, критично мислити, співпрацювати, приймати рішення, спілкуватися з іншими.

 Технологія розвитку критичного мислення

     Технологія розвитку критичного мислення формує творче мислення, сприяє розвитку креативності. Критичне мислення необхідне під час розв’язування проблемних задач, формулювання висновків, оцінювання та прийняття рішень.

     Сприймання, розуміння, усвідомлення та засвоєння навчальної інформації вимагає активної розумової діяльності, у тому числі критичного мислення. Критичне мислення – складний процес, який починається з ознайомлення з інформацією, а закінчується прийняттям рішення. Критичне мислення проявляється:

• у здатності людини самостійно аналізувати інформацію;

• умінні бачити помилки або логічні порушення у твердженні різних авторів;

• аргументувати свої думки (змінювати їх, якщо вони неправильні, і відстоювати, якщо вони вірні);

• прагненні до пошуку оптимальних і аргументованих рішень.

     Критичне мислення — мислення самостійне. Учні повинні мати достатньо свободи, щоб мислити і самостійно вирішувати найскладніші питання. Мислити критично можна в будь-якому віці. Навіть у першокласників накопичено для цього достатньо життєвого досвіду та знань. Навіть малюки здатні думати критично і самостійно. Саме завдяки критичному мисленню традиційний процес пізнання стає свідомим, безперервним та продуктивним.

      Основними методами і прийомами інтерактивного навчання, що формують критичне мислення  є самостійна  пошукова робота, проблемні та творчі завдання, запитання учнів до вчителя та навпаки.

      Найбільш уживані  такі технології як  «Мозковий штурм», робота  в парах, робота в малих  групах, «Навчаючи – вчусь», «Метод ПРЕС», «Займи позицію», «Незакінчене речення», «Асоціативний кущ», «Сенкан». 
Наприклад,  технологія «Метод ПРЕС» використовується , щоб  учні могли довести й обґрунтувати свою точку зору, відповідаючи на питання за схемою:–    я вважаю,…–    тому що … –    отже, ….
 

Методи та форми роботи з технології «Критичне мислення»

Стратегія «Метод прес»

(На будь-якому етапі уроку)

Етапи методу прес:

1. Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»
2. Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»
3. Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад…»
4. Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

Стратегія «Асоціативний кущ»

(Етапи актуалізації і рефлексії)

Правила складання асоціативного куща:

• Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;
• Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;
• Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;
• Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.

Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя).

(Етап рефлексії).

Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.

Алгоритм складання сенкану:

1. Тема (іменник)
2. Опис (прикметник)
3. Дія (дієслово)
4. Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.
5. Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).

Приклад сенкану:

1. Рушник.
2. Гарний, полотняний, різнокольоровий.
3. Зацікавлює, дивує, зворушує, приваблює.
4. Бережімо, пишаємося, даруємо.
5. Оберіг, зв'язок з минулим.

Стратегія «Есе»

(Етап рефлексії, актуалізації)

Есе як метод формування критичного мислення полягає у написанні тексту в довільному стилі.

Алгоритм «Есе»:

• Збирання інформації за проблемою.
• Аналіз інформації.
• Виявлення власної точки зору.
• Викладання власної точки зору.

Есе може бути абсолютно вільним чи аргументованим (від 5 до 20 хвилин).

    Широкі можливості для формування ключових компетенцій  у процесі навчання надають інформаційно-комп’ютерні  технології. Вони стають незамінними на сучасному уроці й створюють додаткові можливості для розвитку критичного мислення у школярів.

     Інформаційно-комп’ютерні  технології – це сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі і подання інформації за допомогою комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій.

Нові інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості, знаходження і закріплення усяких професійних навичок, дозволяють реалізовувати принципово нові форми і методи навчання.

Окрім самостійного пошуку додаткової  інформації з теми і створення мультимедійних презентацій, можна запропонувати учням й інші завдання.

Наприклад, для створення інтерактивних кросвордів використовую програму

Microsoft PowerPoint або сервіс LearningApps. При цьому учні також складають кросворди, а не тільки розв’язують.

Під час вивчення великих художніх творів старшокласникам пропоную  створити презентацію-асоціацію з 3-4 слайдів, де зазначаються основні характеристики персонажа, а також проводиться аналогія між героєм та сучасною відомою людиною.

 Життя щоразу ставить перед нами нові виклики. Таким викликом для усіх педагогів стало введення карантину наприкінці минулого навчального року. Довелося дуже швидко опановувати новий формат - дистанційне навчання.

  Найбільш оптимальним, на мою думку, стало поєднання роботи на платформі Google Classroom та проведення  онлайн-уроків у Zoom.

Одним з найпоширеніших засобів практичної роботи стали онлайн-тести на платформі «На урок».   Для збудження і підвищення інтересу учнів до уроків застосовувались  інтерактивні вправи (вікторини, тести, ігри «Перший мільйон», «Знайди пару» тощо), створені на сервісі LearningApps.

   Треба пам’ятати, що критично мислити учень може у будь-якому віці, але навчитися цього не можна протягом одного уроку. Для цього необхідне систематичне застосування прийомів і методів ТРКМ, які б навчили учнів мислити критично та вдосконалювали і розвивали ці вміння. Розглянувши особливості організації навчальної діяльності учнів на основі застосування методів і прийомів ТРКМ, я дійшла висновку, що більшість із них є прийнятними та ефективними  у навчанні української літератури та слугують усвідомленому сприйняттю нового, систематизації засвоєного, оцінюванню літературних творів, персонажів, літературного процесу, життєпису письменника тощо, тобто на основі їх застосування учні можуть повноцінно засвоїти художню літературу, і, що актуально і важливо, це сприяє розвитку їхньої компетентності.

              Отже, впровадження у навчально-виховний процес інноваційних технологій дозволить вирішити основне завдання сучасної освіти – навчити дітей вчитися за формулою «шукаю знання – розумію – запам’ятовую – засвоюю – застосовую – стаю компетентним випускником».

Школа повинна давати вміння застосовувати  знання для вирішення будь-яких життєвих, особистісних,  проектно-дослідницьких проблем, формувати цінності, необхідні для розуміння проблем суспільства, країни в цілому. Тож тільки той вчитель, котрий не стоїть на місці, іде в ногу з життям, використовує сучасні інноваційні технології, здатний не зійти на узбіччя, здатний запалити і підтримувати вогонь у душах своїх вихованців.