"Розвиток критичного мислення на уроках біології"

Про матеріал
Доповідь на тему "Розвиток критичного мислення на уроках біології". Розробка методичних рекомендацій
Перегляд файлу

biology-drawings-heart-shape-illustration-doodles-33012383.jpg

 

Розвиток критичного мислення на уроках біології

 

 

 

Гусєва Т.М.

Вчитель біології

 

 

 

 

Харків 2019

«Не достатньо мати гарний розум, головне – правильно його використовувати» (Р. Декарт).

Коли діти досліджують навколишній світ, вони щодня зустрічаються з певною кількістю явищ у природі та житті, які мають пояснити, усвідомити чому так, а не інакше. Так вони мають змогу навчитися вирішувати проблеми та розвивати свою думку, як особистості. Задачі, які стоять перед дітьми, дорослим часто видаються за такі, що не є значними, та саме з вирішення нескладних життєвих ситуацій починається практикування критичного мислення в молодшого покоління.

Людина – єдина істота, яка здатна мислити критично. А школа – це ідеальне середовище для навчання та розвитку такого мислення.

Чим корисне критичне мислення?

Навколишнє середовище мінливе і організмам притаманно адаптуватись до нього в процесі свого розвитку. Саме такі адаптації будуть визначальними в збереженні особини, яка пристосувалась найкраще. Науково-технічний прогрес спонукає до беззупинного розвитку людини в сучасному світі, і навички знаходити вихід з критичних ситуацій, аналізувати та осмислювати інформацію мають бути на першій сходинці.

Людина, яка розвиває здатність до критичного мислення, має змогу розширити свої горизонти світу, він стає ширшим, цікавішим, змістовнішим. Вона здатна сміливо приймати рішення. Розвиватиметься здатність протистояти інформаційному тиску. Увійде в звичку аналізувати, перевіряти інформацію через різні джерела, замість сліпої віри у все побачене та почуте. Людина стає спокійнішою та врівноваженою, впевненою у своїх діях. Розвивається толерантне ставлення до точок зору інших людей. Для досягнення таких характеристик, потрібне постійне тренування мислення, для вироблення звички критичних поглядів на життєві ситуації.

Критичне мислення, можливо, – одна з найважливіших навичок, яких сьогоднішні діти потребуватимуть у майбутньому. Фахівці включають критичне мислення у список семи найважливіших життєвих навичок, необхідних кожній дитині.

Характер людини, її здібності, інтереси, знання формуються у процесі діяльності. Тому для розвитку критичності розуму учня слід організовувати практичні завдання, різні види діяльності, які б вимагали критичної спрямованості думки.

Використання технологій та методів на уроках для розвитку критичного мислення дозволяють:

  •             підвищити мотивацію учнів до навчання;
  •             забезпечити їх активну навчальну діяльність забезпечити їх активну навчальну діяльність;
  •             стимулювати розуми;
  •             дають можливість почути різні думки в класі;
  •             навчати ставити питання в класі;
  •             сприяти самовираженню дітей та задіяти емоції та почуття учнів;
  •             сприяти проходженні навчальної дискусії.

Виокремлюють ключові етапи техніки формування критичного мислення:

І. Виклик. Мета – формування особистого інтересу для отримання інформації.( Для чого я маю це знати? Що дадуть мені ці знання?)

ІІ. Осмислення. Учні отримують нову інформацію, та визначають ступінь розуміння почутого, виділяють раніше не відому інформацію.

ІІІ. Рефлексія. Учні узагальнюють знання, обдумують отримані нові знання, визначають місце нової інформації в своєму житті. Обговорюють як нова інформація змінила їхні уявлення та погляди.

Для кожного з етапів використовують свої методи. До першого етапу доцільно буде відібрати прийоми, спрямовані на прояви зацікавленості явищем чи подією, що спонукатиме до роботи.

Під час проводження другого етапу, учні мають спрямувати свої дії на засвоєння нового матеріалу та розуміння отриманої інформації, зіставлення почутого з відомим раніше.

Під час рефлексії відбувається виявлення значимості інформації, та значення отриманих знань. Віддзеркалення емоційного настрою учнів від уроку з прийомами для розвитку критичного мислення.

Не зайвим буде використання прийомів, які сприяють формуванню творчих здібностей з використанням технологій розвитку критичного розуму. Для емоційного розвантаження учнів, під час проведення уроку доцільно буде відвести хвилину для наступних вправ:

«Встановлення цілісного сюжету за окремими словами».  Учням надається три слова, не пов’язаних змістом,  з якими потрібно скласти якомога більше речень. Речення мають та можуть бути банальними та не логічними. Наприклад :

Клітина, хлопчик, велосипед. «Хлопчик, який складається з клітин, їде на велосипеді»;

Петро, море, школа. «Петро пливе по морю до школи» та ін.

Ліс, морозиво, штани. «Михайлик їв морозиво у лісі та забруднив штани»

Набір слів не має бути логічним ланцюжком, в цьому й полягає завдання для учнів, щоб вони мобілізували свої творчі пориви і втілили їх у складене речення. Адже велике починається з малого!

«Сторітелінг» або метод розповідання історій, вигадок, міфів, легенд.

Можна запропонувати учням розповісти, якою твариною чи рослиною кожен хотів би бути та чому. Або можна попросити їх скласти розповідь про те, якою «чарівною суперсилою» володіє їх улюблена тварина. Можна запропонувати учням підготувати коротенькі доповіді на тему: «Кого з тих істот, яких вже немає на Землі, ви б хотіли повернути та чому?»

Не дивлячись на те, що метод проходить  в ігровій формі, такі історії сприяють систематизації знань про тваринний та рослинний світ, спонукають до аналізування, творчого бачення та дають мотивацію стосовно відкритя нових фактів, про які не говорили під час уроків.

«Кошик ідей» - даний прийом буде спрямовувати учнів на зацікавлення інформацією, пригадування вже відомих їм фактів. Перед учнями постає завдання генерації нових, запропонованих ними ідей. Одним з головних принципів прийому – це заслуховування будь яких ідей, раціональних, логічних чи не реальних.

Для прикладу, можна працювати над питанням з проблеми забруднення навколишнього середовища вихлопними газами. Учні протягом двох хвилин мають на аркуші паперу записати якомога більше варіантів вирішення проблеми. Потім зібрати папірці можна до імпровізованого кошика і зачитати тези, запропоновані дітьми. Разом вирішити, які пропозиції будуть найбільш реальними, і саме їх записати або приклеїти до дошки за допомогою стікерів.

 

«Шість капелюхів мислення де Боно»

В основі «Шести капелюхів» лежить ідея паралельного мислення. Традиційне мислення ґрунтується на полеміці, дискусії і зіткненні думок. Однак при такому підході часто виграє не найкраще рішення, а те, яке найуспішніше пропагувалося в дискусії. Паралельне мислення – це мислення конструктивне, при якому різні точки зору і підходи не стикаються, а співіснують.

http://metodichka.at.ua/interactiv_upr/shlyapu/belaya.jpgБілий капелюх: інформація

Точна та достовірна інформація, яка містить лише факти. Використовується для того, щоб спрямувати увагу учнів на інформацію. Цікавлять лише факти, з’ясовуємо, що нас вже відомо, яка ще інформація нам необхідна і як нам її отримати.

http://metodichka.at.ua/interactiv_upr/shlyapu/jeltaya.jpgЖовтий капелюх : думай позитивно! Знайди переваги. Спрямовується увага на пошук  успіху, позитивних сторін ідеї, яка обговорюється у класі.

http://metodichka.at.ua/interactiv_upr/shlyapu/chernaya.jpg Чорний капелюх : критика.

Застерігає, змушує думати критично. Наприклад, що може статися поганого або що піде не так?

http://metodichka.at.ua/interactiv_upr/shlyapu/krasnaya.jpg Червоний капелюх : почуття та інтуїція.

Учасники мають можливість висловити свої почуття та інтуїтивні здогади щодо питання, яке обговорюється, не вдаючись у пояснення про те, чому це так, хто винен і що робити далі.

http://metodichka.at.ua/interactiv_upr/shlyapu/zelenaya.jpgЗелений капелюх : креативність та творчість.

Зосередження на творчості, альтернативних рішеннях дають можливість висловити нові поняття та концепції. Є змога придумувати нові ідеї, змінювати вже існуючі, шукати інші шляхи розв’язання завдання,

 

http://metodichka.at.ua/interactiv_upr/shlyapu/sinyaya.jpgСиній капелюх: узагальнення та підсумки.

Учні узагальнюють висловлювання всіх попередніх груп- капелюхів/підсумовують , що корисного та нового вони  взяли в результаті цього завдання.

 

Прийом Фішбоун (Риб'яча кісточка) 

 

Картинки по запросу фішбоун

«Фішбоун» - це метод вивчення,порівняння, дослідження.

Автором є японський професор Кауро Ішікава. В процесі навчання прийом дозволяє «розділити» загалбну проблемну тему на перелік причин і аргументів. Візуально відтворення даного прийому виглядає як рибячий скелет, в голові якого записується проблема, верхній рядок кісток – фіксуються причини події, нижній – факти, а у хвості розміщується висновок. Учні демонструють уміння визначати причино – наслідкові зв’язки, логіку, обґрунтованість висновків. Прийом вимагає умінь аналітично працювати з текстами та формує навички критичного мислення.

Читання з маркуванням та опорні слова.

Метод читання з маркуванням – системна розмітка тексту під час читання й обдумування, що дає змогу істотно активізувати процес сприйняття інформації та підвищити його ефективність.

Учнів потрібно познайомити з низкою умовних позначень і запропонувати їм у процесі читання ставити ці позначки олівцем на полях спеціально підібраного тексту:

  •                   позначкою «галочка» (v) позначаємо в тексті інформацію, яка вже відома. При цьому джерело інформації і міра достовірності її не мають значення;
  •                   знаком плюс  (+) позначають нову інформацію. Учень ставить цей знак тільки тоді, якщо він уперше натрапляє на викладені в тексті відомості;
  •                   знаком запитання (?) позначаємо те, що залишилося незрозумілим і вимагає додаткових відомостей, викликає бажання дізнатися детальніше;
  •                   «мінус» (-) означає те, що суперечить наявним уявленням, щось, про що читач думав по-іншому.

Цей прийом вимагає від учнів активного й уважного читання. Він зобовязує не просто читати, а вчитуватися в текст, відстежувати власне розуміння в процесі читання тексту або сприйняття будь-якої іншої інформації.

На практиці учні просто пропускають те, чого не зрозуміли, а за умови використання згаданого прийому маркувальний «знак питання» (?) зобовязує їх бути уважними й позначати незрозуміле.

Прийом «Ромашка Блума»

Інструмент розроблений за педагогічним принципом таксономії американського психолога Бенджаміна Блума та його шести рівнів учбових цілей в когнітивній сфері:

знання – розуміння – застосування – аналіз – синтез – оцінка.

Після першого знайомства з інформацією, вчитель задає учням питання: 

Прості/фактичні (на перевірку пам’яті): що…? Де…? Коли…?

Уточнюючі: ти вважаєш, що…? Тобто ти сказав, що…? Ти бачиш це так …?

Пояснюючі: чому…? Що мається на увазі…?яка головна ідея…? 

Творчі, де є елемент прогнозу/припущення: а що, якби…? Як би покращили…? Запропонуйте альтернативу…

Оцінювальні: чим щось відрізняється від іншого? Наскільки цінними є…? Як би ви визначили/аргументували…? Яке судження ви можете зробити з приводу…? тощо.

Практичні, що мають висвітлити зв’язок теорії з життям: де це застосовується у повсякденному житті? Як це можна використати на практиці?

Питання можна оформити у вигляді «ромашки Блума» (де на кожній пелюстці – відповідне питання) та дати на опрацювання в командах.

Похожее изображение

 

Список використаних джерел

1.Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П. Критичне мислення: як цього навчати. - Харків: ВГ „Основа”, 2007.

2.Марченко О.Г. Формування критичного мислення школярів. - Харків: ВГ „Основа”, 2007.

3.Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. – К.: Радянська школа, 1982.  20-53 с.

4.Сучасний урок у початковій школі. 33 уроки з використанням технологій критичного мислення / Упор. Г.О. Ярош, Н.М. Седова. - Харків: ВГ „Основа”, 2005.

5.Стребна О.В., Сошенко А.О. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи. - Харків: ВГ „Основа”, 2006.

6.Распопова Т.В. Розвиток креативного мислення учнів молодших класів за допомогою дидактичної гри // Початкове навчання та виховання. – 2011. - № 16-18.  С. 2-11.

7.Ковальова В.І. Формування творчих та пізнавальних здібностей учнів з використанням технології розвитку критичного мислення. // Початкове навчання та виховання. – 2009. - № 16-18. – С.49-53.

8.Бєлкіна-Ковальчук О.В. Формування критичного мислення учнів початкових класів у процесі навчання: дис.. ..канд. педагог. : 2009.- теорія навчання (Текст)/ О.В. Бєлкіна-Ковальчук. – Луцьк: Волин. Держ. ун-т ім.. Лесі Українки, 2006.  215с.

9.Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. Посіб. (Текст)/ (О.І. Пометун, Л.В. Пироженко / за ред.. О.І. Пометун). – К.: А.С.К., 2004.- 192 с.

10. Тягло О.В. Критичне мислення: навч. Посіб. (Текст)/ О.В. Тягло. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 189 с.

11. Кушнір В. Особливості критичного мислення педагога // Рідна школа. - 2001. - №4. - С 58-60.

12. Шеремет М. Критичне мислення - діяльнісний підхід // Шлях освіти. - 2004. - №4. - С 28-31.

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Кириченко Тетяна Геннадіївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
21 серпня 2019
Переглядів
4011
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку