"Розвиток критичного мислення на заняттях з української мови та літератури"

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ

НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

.

Зміст

 І  Актуальність застосування нових технологій навчання.

Пошук нового світорозуміння, педагогічного світовідчуття, здатного зазирнути в майбутнє, виступають ознаками сучасних реформаційних процесів в освіті України. Перед навчальними закладами всіх рівнів постає проблема становлення людини як суб'єкта життєтворчості, спроможної виробити свій життєвий проект, відповідально ставитися до життя. Більшість науковців поділяють думку, що має утвердитися нова філософія освіти, нова педагогіка - педагогіка компетентної людини. У світлі парадигми життєтворчості головними завданнями є формування й розвиток життєвої компетентності особистості.
   Сьогодні юна особистість входить у світ постіндустріального суспільства, фундаментальними особливостями якого є постійні зміни, що прискорюються. Звідси випливають і вимоги до системи освіти: виховати активних, самостійно мислячих людей, які б могли творчо розв’язувати нестандартні задачі.

Успіх навчання, як відомо, залежить від правильного визначення мети змісту навчання, а також від способів досягнення мети через методи навчання. Значною мірою цього можна досягти, використовуючи сучасні інноваційні технології, й перетворюючи таким чином традиційний метод навчання на інтерактивний, нетрадиційний. Інтерактивний метод- такий метод, у якому той, хто навчається, є учасником навчального процесу, який бере активну участь у тому, що відбувається на занятті, і сам створює процес навчання.

Залежно від мети навчального заняття  та форм організації навчальної діяльності студентів інтерактивні технології розподілені на чотири групи.

•      Інтерактивні технології кооперативного навчання
•      Інтерактивні технорлогії колективно-групового навчання
•      Інтерактивні технології ситуативного моделювання
•      Інтерактивні технології опрацювання дискусійних питань

Метод кооперативного навчання- це спосіб спільного розв’язання проблем, організація навчання в малих групах, обєднаних єдиною навчальною метою. Парну й групову роботу слід використовувати на етапі застосування набутих знань, перевірки знань.

     Технології колективно-групового навчання передбачають фронтальну роботу всієї групи. Це робота в малих групах. Малі групи використовують у тих випадках, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи.

     Технологія ситуативного моделювання- це побудова навчального прцесу за допомогою гри.

     Є багато інтерaктивних ігор, але найбільш поширеними з них є імітаційні ігри, рольова гра.

 Інтерактивні ігри можна використовувати на всіх етапах заняття, залежно від мети, якої хоче досягти викладач.

    Технологія опрацювання дискусійних питань- це публічне обговорювання спірних питань. Обговорення впливає на розвиток критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує уміння відстоювати власну думку, поглиблює знання з обговорюваної проблеми.

    Застосування та методика впровадження технології формування та розвитку критичного мислення як форми організації навчального заняття з укрaїнської мови та літератури зумовили мету обраної теми.

ІІ Формування та розвиток критичного мислення є

одним з основних напрямів розвитку

сучасних технологій навчального процесу.

Одним з основних напрямів розвитку сучасної освіти є технологія навчального процесу. Використання різноманітних освітніх технологій допомагає викладачеві підвищити мотивацію студентів, більш раціонально 

побудувати процесс навчання й, таким чином, досягти більш гарантованих результатів педагогічної діяльності. Це й зумовлює необхідність для викладача самому постійно творити й розвиватись.

 Однією з таких технологій, що допомагає студентові не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистості, якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення, яка використовується у вітчизняній педагогиці вже більше десяти років, а перейшла вона з досвіду роботи педагогів США та Канади, де розвивається вже близько п'ятдесяти років.

 Технологія формування та розвитку критичного мислення – система діяльності, що базується на дослідженні проблем та ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації для особистих потреб і цілей.

 Згідно з тлумачним словником української мови, мислити – міркувати, зіставляти явища об'єктивної дійсності, роблячи висновки.

Упровадження технології критичного мислення має забезпечити в студентів розвиток уміння мислити критично.

Критичне мислення є мислення соціальне й самостійне. Інформація є початковим, а не кінцевим пунктом критичного мислення. Воно починається з постановки запитань і проблем, які потрібно розв'язати (Д.Клустер);
   "Критичне мислення - це використання когнітивних технік або стратегій, які підвищують вірогідність отримання бажаного кінцевого результату. Це визначення характеризує мислення як дещо, що відрізняється контрольованістю, обґрунтованістю та цілеспрямованістю..." (Д.Халпер).
"Критичне мислення - це передусім усвідомлене ставлення до своїх дій (освітніх у тому числі): уміння вибрати з усього об'єму культурної спадщини саме те, що приваблює саме тебе, уміння пояснити свій вибір, дібрати яскраві приклади - сформувати життєву позицію з певного питання" (Є.Полюдова).

 Критичне мислення – це процес, який  найчастіше починається з постановки проблеми, продовжується пошуком і осмисленням інформації, закінчується прийняттям рішення щодо розв'язання поставленої проблеми.

   Існує думка, що критичне мислення дуже близьке до логічного й системного, але його слід відмежовувати від творчого мислення. Однак провести чітку межу між ними важко. На переконання С.Заір-Бека, критичне мислення як оціночне, рефлексивне, відкрите, яке не приймає догм і розвивається шляхом накладання нової інформації на життєвий особистісний досвід, є відправною точкою для творчого мислення, яке не передбачає оціночності, а продукує нові ідеї, що виходять за межі життєвого досвіду, зовнішніх норм і правил

Н.Юліна зівставляє характерологічні ознаки критичного й творчого мислення і попри яскраві відмінності, зазначає, що обидва види мислення в цілісному спонтанному мислительному процесі взаємодіють, між ними існує зворотний зв'язок, їх єдність - це комплексне мислення вищого порядку. Із критичним мисленням пов'язано поняття раціональності як організаційного принципу, який відноситься до оптимального поєднання цілей і засобів. Критичне творче мислення побутує в царині людських стосунків, царині поведінки. Засобами раціональності неможливо розв'язати етичні, національні, сімейні, міжособистісні конфлікти. У цих сферах необхідна "м'яка раціональність" (Ліпман) або розумність, пов'язана з домовленостями, компромісами, життєвими рішеннями, налагодженням контактів тощо. Таким чином, у контексті педагогіки життєтворчості логічно вести мову про критичне творче мислення, покликане виховувати розумну особистість, яка здатна мислити обґрунтовано, критично, зважено, аргументовано, контекстуально, але поряд з когнітивними достоїнствами має ще й етичні якості. Виховання й розвиток розумної особистості зорієнтовані на практику, на логіку звичайного життя, повсякденної мови, на використання множинності критеріїв

Викладач, який працює творчо, який розуміє проблеми своїх студентів, особливості певного студентського колективу, повинен зуміти зорієнтувати їх на критичне осмислення будь-якої проблеми, своєї ролі в її розв'язанні, власної

здатності до індивідуальної чи групової роботи. При цьому слід пам'ятати, що навчити мислити критично не можна протягом одного заняття. Для цього необхідне систематичне застосування прийомів і методів, які б навчали студентів мислити критично та вдосконалювали і розвивали ці вміння.

Отже, критичне мислення – це:

а) здатність чітко виділити проблему, яку необхідно розв'язати;

б) самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію;

в) логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію;

г) здатність обирати єдино правильне розв'язання проблеми;

д) бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

2.1 Характеристики критичного мислення.

Критичне мислення має такі характеристики:

1.                  Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, ідеї, переконання. Мислення стає критичним, тільки якщо носить індивідуальний характер.
2.                  Постановка проблеми. Ії розв'язання стимулює студента мислити критично. Прийняття рішення. Воно дозволить оптимально розв'язати поставлену проблему.
3.                  Чітка аргументованість. Студент, який мислить критично, повинен усвідомлювати, декілька розв'язань, тому треба підкріпити прийняте рішення вагомими переконливими власними аргументами, які б доводили, що це рішення є найкращим.
4.                  Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію вона повинна в спілкуванні. В результаті спілкування, диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній.

Механізм критичного творчого мислення

 Коли викладач вирішує для себе, що у своїй роботі буде використовувати методи формування і розвитку критичного мислення, він повинен усвідомлювати, що навчити студентів мислити критично з першого заняття неможливо. Воно формується поступово і є результатом щоденної клопіткої роботи викладача й студента.

2.2 Умови для формування критичного мислення

Можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати студентів до критичного мислення.

Головними з них є такі:

2.3 Структура заняття, спрямованого на розвиток критичного мислення

Модель заняття згідно з методичною структурою розвитку критичного мислення складається з трьох фаз:

2.4 Методичні стратегії методики розвитку критичного мислення

Мозкова атака — це ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень, що здійснюється через вільне накопичення ідей з певної теми, вираження поглядів усіх учасників. Цей метод дає змогу групі студентів використовувати свої інтелектуальні можливості для швидкого та ефективного виконання завдання.

Асоціювання, або ґронування, — стратегія навчання, яка закликає студентів вільно і відкрито висловлювати свої думки, здійснювати зв'язок між окремими поняттями, тому, сприяє розвитку соціальних, інформаційних, полікультурних компетенцій, спонукає студентів до саморозвитку, самоосвіти, продуктивної діяльності.

Ця робота проводиться в такій послідовності:

1. Записується центральне поняття на дошці чи папері.
2. Записуються всі поняття, пов'язані з центральним словом.

Установлюються зв'язки. .     

Кубування – стратегія навчання, як розвиває аналітико-синтетичне мислення, вдосконалює вміння чітко і конкретно висловлювати власну думку щодо поставленого завдання. Цю методику можна застосувати як у групах, так і в парах. Завдання написані на сторонах куба.

Як організувати роботу:

1. Назвіть, опишіть....

2. Порівняйте…

3.Висловіть своє ставлення…

4. Аргументи «за» і «проти».

5. Застосуйте.

Джигсоу — методична стратегія, згідно з якою студенти працюють у групах, причому кожна вивчає окреме питання. Після вивчення інформації, проведення досліджень кожна група складає свій малюнок, схему і представляє її всій групі, навчаючи при цьому інших.

П'ятихвилинне есе використовується наприкінці заняття, щоб допомогти студентам краще зрозуміти свої думки з вивченої теми і щоб дати можливість викладачу проаналізувати, що відбувається в групі на інтелектуальному рівні.

П'ятихвилинне есе ставить перед студентами два завдання:

• написати, що дізналися з теми;
• поставити запитання — «Що залишилось незрозумілим».

Ці відповіді викладачі використовують під час планування наступного заняття.

Сенкан — це вислів, який складається з п'яти рядків:

• Слово-тема (іменник).
• Два прикметники.
• Три слова, які визначають дію, пов'язану з темою.Фраза.
• Слово — синонім теми.

Читання із системою позначок «Поміч».

Прочитавши речення, треба поряд поставити відповідну позначку:

+ — відома інформація;

! — нова інформація;

? — здивувала, зацікавила;

— — заперечує тому, що знаю.

Система позначок дає можливість студентам  активізувати розумові операції, співставити своє розуміння того, що читає студент, порівняно з тим, що вже знає. Так виникає зв'язок між відомим та невідомим, створюються умови для формування інформаційних компетентностей студентів.

Використання цих прийомів створює можливості для формування інформаційних компетентностей. Вони пов'язані з умінням добувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел. Прийоми та стратегії методики розвитку критичного мислення створюють необхідні умови для різнопланової роботи з інформацією: складання алгоритмів, виділення головного, представлення матеріалу у вигляді схем, малюнків, написання сенканів, есе.

Варто залучати студентів до складання опорних конспектів, цікавих ситуативних задач, підсумкових запитань, творчих завдань.

Таким чином, саме методика розвитку критичного мислення дозволяє максимально підвищити ефективність навчально-виховного процесу, дає можливість створити такі умови, коли всі студенти залучаються до активної, творчої навчальної діяльності, процесу самонавчання, самореалізації, вчаться спілкуватись, співпрацювати, критично мислити, відстоювати свою позицію.

2.5 Рефлексія – один

 із особливо значущих етапів формування критичного мислення.

Хотілося б звернути особливу увагу на рефлексію, яка є одним із особливо значущих етапів заняття критичного мислення. У педагогіці під рефлексією розуміють готовність та спроможність студента до самооцінки, самопізнання, аналізу своїх дій, мотивів, вчинків, настрою, до  зіставлення їх з діями та вчинками інших людей.

 Мета рефлексії як етапу заняття критичного мислення: вирізнити й усвідомити основні компоненти діяльності – її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх розв'язання, отримані результати.

 Під час підбиття підсумків заняття рефлексія розглядається як процес, зворотній до початку заняття, що надає учасникам навчально-виховного процесу можливість озирнутися на події, що відбулися, зіставити мету заняття з досягнутими результатами, спланувати необхідну корекцію. Під час рефлексії прояснюється зміст зробленого, підбивається підсумок знань, що повинні бути засвоєні, і встановлюється зв'язок між тим, що  вже відомо, і тим, що знадобиться чи вивчатиметься у майбутньому.

  Рефлексія важлива:

- для прояснення змісту опрацьованого;

- порівняння реальних результатів з очікуваними;

- аналіз того, чому на занятті відбулося так чи інакше;

- закріплення та корекції засвоєного;

- вибору нових тем для обмірковування;

- встановлення зв'язків між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, навчитись у майбутньому;

- складання плану подальших дій тощо.

 Рефлексія тісно пов'язана з іншою важливою дією заняття – постановкою мети. Формулювання студентами мети свого навчання передбачає її досягнення і наступну рефлексію – усвідомлення способів досягнення. Тоді рефлексія розглядається не лише як підсумок, а і як старт для нової діяльності й

постановки нової мети. Очевидно, що ключова функція рефлексії – повернення до очікуваних результатів заняття і можливість переконатися, що студенти їх досягли.

Стадії рефлексії:

Але не менш важливим є обговорення питань:

• яких помилок можна припуститися, якщо забути вивчену теорію чи її частину?
• чи виконані ті завдання, що поставлені на початку заняття?
• що допомогло досягти мети?
• що сподобалося чи ні під час конкретного виду діяльності?
• які труднощі виникали протягом заняття? Чому?
• що можна порадити іншим студентам для подолання таких труднощів?
• які рекомендації можна  надати щодо запобігання цих труднощів під час виконання домашнього завдання?

 Важливим фактором, що впливає на ефективність рефлексії в навчанні є різноманітність її форми і прийомів, можливість їх використання відповідно до особливостей осіб. Рефлексію можна провести шляхом групової бесіди, анкетування, заповнення аркушів взаємоконтролю або самоконтролю, тестування, виконання невеликих індивідуальних творчих завдань тощо. Для того ж є можливість не тільки використовувати ті методи, що пропонує технологія формування та розвитку критичного мислення, а й придумувати ці прийоми самому чи разом зі студентами.

2.6 Етапи планування заняття

Як спланувати заняття, що буде мати таку структуру?

 Процес планування заняття для розвитку критичного мислення можна поділити на  три етапи:

Готуємо заняття.

 Обдумування мотивації. Перед початком заняття розвитку критичного мислення викладач ставить перед собою ряд питань щодо мотивації корисності змісту заняття:

- як тема цього заняття пов'язана з іншими темами, як  на занятті використовуються попередньо набуті знання?

 Наприклад заняття з української літератури:

Доречно поставити таке запитання:

•      як тема громадсько-політичної лірики І.Я.Франка пов'язана  з попередньою – життєвий шлях І. Франка?
•      як  це заняття пов'язане з подальшими заняттями за темою?

Тема:  Аналіз збірки І.Я.Франка «Зів'яле листя», його прозові та драматичні  твори

Питання:

•      які знання, навички, компетенції студентів сформовані на занятті, є головними для подальшого вивчення теми?
•      як ця тема пов'язана  з досвідом студентів?

 З'ясувавши, яку цінність має заняття за даною темою, викладач повинен бути готовим пояснити це студентам.

 Визначення очікуваних результатів.

 Викладач, обмірковуючи, яким бути заняттю, безумовно, починає його планування з дидактичної мети. Залежно ж від обраної мети він продумує очікувані результати заняття, тобто яких знань, умінь та навичок набудуть студенти в процесі заняття, які компетенції будуть сформовані, в якій формі студенти зможуть їх продемонструвати.

 Наприклад. Заняття з української мови,

Тема: Правопис м'якого знака.

Дидактична мета: Формування у студентів знань і вмінь за правилами правопису м'якого знака.

Очікувані  результати: після опрацювання теми студенти повинні

знати: правила вживання м'якого знака, винятки з правил, випадки, коли м'який знак не вживається;

вміти: практично використовувати вивчені правила, знаходити і виправляти орфографічні помилки в своєму і чужому мовленні.

 Визначення передумов.

 Перед заняттям викладач визначає, які уміння повинен мати студент, щоб успішно засвоювати матеріал теми.

 Визначення критеріїв оцінювання.                                                        

Під час планування заняття викладач повинен бути чітко визначитись, що буде оцінюватись на занятті, які критерії оцінювання і, головне, що буде

доказом того, що в студентів відбулася навчальна діяльність та сформовано певні знання, навички, уміння.

 Визначення шляхів групування.

 Якщо на занятті плануються групові форми роботи, викладач повинен визначитись, як будуть згруповані студенти для реалізації навчальних завдань.

 Розподіл часу.

Якщо тема планується викладачем на одне заняття, то до розподілу часу, який відводиться на різні види діяльності; треба поставитись особливо ретельно. Для того щоб, студенти працювали максимально ефективно, вкладаючись у рамки часу, бажано провести перед кожним етапом діяльності на занятті чіткий інструктаж щодо того, що повинні робити студенти. Якщо викладачеві бракує часу на занятті, то необхідно спланувати додаткову роботу в позаурочний час, щоб усі проблеми заняття були активно розв'язані.

 Проводимо заняття.

 Планування актуалізації.

Викладач на цьому етапі ставить перед собою такі питання:

•      як спонукати  студентів зосередити думку на темі самого заняття?
•      як пробудити в студентів зацікавленість до вивчення цієї теми?
•      якими шляхами будуть відновлені попередні знання?
•      як наштовхнути студентів на те, щоб питання, необхідні для повторення, були сформульовані самими студентами?

 На цьому етапі викладач обирає необхідні методи для ефективного їх використання.

 Планування усвідомлення змісту

1. Викладач планує модель заняття з провідним компонентом – знання чи способи діяльності. Передбачає, якими шляхами і методами, в якій формі ця модель буде реалізована.

2. Викладач розробляє зміст діяльності студентів на занятті, розв'язуючи такі питання:

•      де, коли, ким, яким чином студентам буде надано навчальний матеріал?

•      що конкретно будуть робити студенти на занятті; у чому проявлятиметься їх діяльність. Як студенти будуть залучені до активної  діяльності?
•      скільки часу триватиме кожний етап їх роботи, чи обмежиться їх діяльність заняттям, якщо ні, то які часові рамки будуть відведені на позаурочну діяльність?

Приклад: Заняття з української літератури.

Тема: Микола Куліш «Мина Мазайло»

Етап актуалізації доречно провести у вигляді структурованого огляду:

Структурований огляд

«Філологічна» комедія Миколи Куліша «Мина Мазайло» тріумфально йшла на сценах багатьох театрів України, але після 1930 року, коли «українізація в Україні була згорнута», навколо п’єси тривала дискусія і вона все-таки стала заборонена. У «Літературному Ярмарку» було навіть надруковано лист службовця Мини Мазайла до наркома освіти М.Скрипника зі  скаргою на українізацію. Цей лист-фейлетон переносить ситуацію із твору М.Куліша в життя.

Ще в ті роки Ю.Шерех помітив аналогію між п’єсою Куліша та Мольєра «Буржуа – шляхтич». Мина, подібно до Журдена, хоче увійти у «вищий світ».

Специфіка п’єси в тому, що жоден із персонажів не може сприйматися серйозно. Всі вони ніби вихоплені з життя, але відірвані від багатовікової національної культури свого народу.

Завдання студентам:

Протягом хвилини подумайте: як «філологічна» комедія стала політичною сатирою?

Поверніться до свого сусіда і обміняйтесь міркуваннями.

Пара 1

Микола Куліш зачепив проблеми, які під час коренізаціі були на слуху не тільки літераторів, а політиків, пересічних громадян.

Пара 2

Проблема ставлення до своєї мови українців зачіпала глибоко завжди, а особливо під час українізації.

Пара 3

Почуття меншовартісності українців – це багатовікова проблема, вона не розв’язана і до нашого часу. А час від часу потріпається політиками.

Коментарі викладача (якщо вони необхідні)

Планування рефлексії.

Головне питання цього етапу відповідь, на яке повинен спланувати викладач, використовуючи різні методи: як можна застосувати знання, уміння і навички, отримані на занятті; щоб переконатися в їх сформованості?

 Планування закінчення заняття. 

Викладач заздалегідь вирішує, як найкраще це зробити. Наприклад, можна проаналізувати такі питання:

•      які результати заняття вважаєте найбільш значущими?
•      чи вдалося їх досягнути?
•      що є для вас критерієм досягнення результатів?

 Орієнтуємо роботу після заняття.

 Викладач може планувати діяльність студентів у позаурочний час. Вони продовжують роботу, розпочату на занятті. Така діяльність надає можливості студентам самостійно працювати над проблемою, яка розв'язувалась на занятті; та її практичним використанням, вони мають нагоду винести свої знання за межі навчального закладу, у своє суспільне оточення.

ІІІ ВИСНОВКИ

Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Універсальних рекомендацій щодо складу і застосування методів навчання не існує. Педагог самостійно приймає рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, врахування особливостей студентської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання.

 Отже, технологія критичного мислення може бути представлена як технологія універсальна, яка  дозволяє отримати такі освітні результати як уміння працювати у різних галузях знань з інформаційним потоком, який зростає   та постійно оновлюється;   уміння висловлювати власні думки усно чи письмово, чітко та коректно по відношенню до оточуючих; уміння формувати власну точку зору, власну думку на основі осмислення різноманітного досвіду, ідей   та уявлень; уміння розв’язування проблеми; здатність самостійно займатися  власною освітою; уміння співробітничати та працювати у групі; здатність будувати конструктивні відносини з іншими людьми.

ЛІТЕРАТУРА

1. Садкіна В.І. 101 цікава педгогічна ідея. Як зробити урок. – Х.: Основа, 2009.

2. Пометун О. Сучасний урок: інтерактивні технології. – К.:А.С.К., 2005.

3. Кроуфорд А., Саул В. Та ін. Технології  розвитку критичного мислення учнів. – К.: Плеяди, 2006.

4. Макаренко В.М., Туманцова О.О. Як опанувати технологію формування критичного мислення. -Х.: Основа: «Тріада +», 2008.

5. Наволокіна Н.П, Андрєєва В.М. Практична педагогіка для вчителя 99 схем і таблиць.Х.: Основа, 2009.