Розвиток критичного мислення засобами української мови і літератури

Розвиток критичного мислення засобами української мови і літератури. Виступ на педраді

Епіграф. Фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати в них критичний спосіб мислення. Д. Дьюї

Критичне мислення – це самоспрямоване, самодисциплінуюче, самооцінююче й самокорегуюче мислення. Критичне мислення має 5 характеристик (за Д. Клустером):- це мислення самостійне;- це мислення узагальнене;- це мислення проблемне й оціночне;- це мислення аргументоване;- це мислення соціальне.

Технологія «Критичного мислення»зорієнтована не лише на співпрацю вчителя й учня, діяльнісну участь самого учня, а також на створення комфортних умов, які знімають психологічну напругу. Працюючи за нею, учень реалізує свої потреби й можливості, вчиться вирішувати свої проблеми самостійно, а також навчається способам оцінки своєї власної діяльності.

Нині проблема розвитку критичного мислення особливо актуальна. Отже, треба навчити учнів працювати з інформацією, розвивати ті вміння та навички, які допоможуть зорієнтуватися в сучасному інформаційному просторі. Вони мають уникати компіляції чужих думок, натомість на основі опрацьованої інформації навчитися формулювати власні судження, робити самостійні висновки, підкріплені переконливою аргументацією. Це допоможе їм у майбутньому мислити й діяти незалежно, самостійно.

Використовуючи технологію «Критичне мислення» на уроках української мови та літератури, учитель розвиває особистість учня у першу чергу при безпосередньому вивченні мови й літератури, у результаті чого відбувається формування комунікативної компетенції, що забезпечує комфортні умови для пізнавальної діяльності й самовдосконалення.

Сенкан – це вислів, який складається з 5 рядків    Слово – тема (іменник). Два прикметники (означення теми). Три слова, які позначають дію, пов’язану з темою. Фраза з чотирьох слів (розуміння теми або ставлення до неї). Слово – висновок (синонім теми).

Завдання. Скласти сенкан до слова «метод»

Метод «Прес»

Метод «Прес»Аргументувати думку : Нині проблема розвитку критичного мислення особливо актуальна – за допомогою методу «Преса» «Я вважаю…» «Тому що…» «Наприклад…»«Отже…», «Таким чином…».

Метод « Прес»Я вважаю, що зараз проблема розвитку критичного мислення особливо актуальна Тому що треба навчити учнів працювати з інформацією, розвивати такі вміння та навички. Які, наприклад, допоможуть зорієнтуватися в сучасному інформаційному просторі, уникати компіляції чужих думок. Отже, на основі опрацьованої інформації діти навчаться формулювати власні судження, робити самостійні висновки, підкріплені переконливою аргументацією.

Твір з опорою на піраміду Цей твір має обмеження, кожен новий рядок додає лише одне слово. Фактично це обмеження спонукає учнів підбирати найбільш вдалі слова, продумувати зміст того, про що будеш говорити. Може бути й дзеркальна піраміда. Алгоритм твору з опорою на піраміду:

Робота в парах. Твір – метамарфоза/ твір - ідентифікація. Твір, в якому автор повинен себе уявити в ролі якоїсь речі, явища, предмета або героя. Яким предметом (явищем, героєм)Ви себе хотіли б уявити?

 «Чарівні перетворення»

Метод  «Акваріум»Вправа допоможе навчити робити висновки з урахуванням точки зору співрозмовників, покаже, як переосмислити власні думки після отримання нової інформації. Ця стратегія особливо корисна, коли потрібно залучити до бесіди увесь клас та важливо налагодити продуктивну комунікацію серед школярів. Вправа може стати опорною точкою, підготовчим етапом виконання більш складного завдання.

Метод  «За. ХіД»Прийом критичного мислення «За. ХіД» можна адаптувати до індивідуальної, парної чи колективної роботи. Це візуальний упорядник, який допоможе учням організувати інформацію до, у процесі та після вивчення конкретної теми. Такий підхід використовується на початку тематичного блоку, для активації набутих раніше знань та для контролю засвоєння матеріалу. Учні мають відповісти на питання: що я Знаю по темі, що Хочу дізнатись та що Дізнався.

ДИКТАНТ «ЗНАЙДИ ПОМИЛКУ» У деяких твердженнях є помилки. Знайдіть їх та виправте.1. Хлопці приїхали до Києва на декілька днів,щоб погостювати в дядька Павлуші.2. На думку хлопців, «той, хто потрапив на Хрещатик, стає іншою людиною.3. Павлуша побачив, як на Хрещатик приїхав на шикарному авто інтурист в темних окулярах і з фотоапаратом через плече.4. Міліціонер зупинив порушника і забрав його у відділення.5. Дід Салимон теж вірив, що Павлуша таки стане льотчиком.6. Хлопці одразу вирішили проїхати в метро «зайцями»7. Старшину Паляничка хлопці знали, бо він був родом з Васюківки.8. У метро в ночви опасистого дядька гепнулася «кінозірка».

Л. Глібов. «ЖАБА І ВІЛ» ДИКТАНТ «ПРАВДА ЧИ ФЕЙК?»1. Жаба вилізла на берег, щоб побачити Вола…………………………………………...2.Із Жабою була подруга…………………………………………………………………………..3. Жаба була вигадливою…………………………………………………………………………...4. Жаба злякалася здорового Вола і втікла……………………………………………….5. Жаба захотіла теж стати великою,щоб не боятися Вола……………………...6. Жаба почала надуватися………………………………………………………………………...

Дискусія. Однією з проблем, порушених у творі, є непорозуміння між батьками й підлітками. Чи актуальна ця проблема зараз? Які, на вашу думку, причини цього непорозуміння? Чому мама не розуміла свого сина? Проведіть у класі дискусію на цю тему. Напишіть власне висловлювання

Д. Луценко «Як тебе не любити, Києве мій». Асоціації – намистинки до слова «батьківщина»

Підібрати епітети до слова «мова»

І. Франко « Фарбований Лис». Кола Вена

Метод «Шість капелюхів» –це психологічна рольова гра, сенс якої полягає в тому, щоб розглянути одну і ту ж проблемну ситуацію з 6 незалежних одна від одної точок зору. Капелюх певного кольору передбачає включення відповідного режиму мислення, якому має слідувати учень чи команда в момент аргументації своєї позиції у процесі дискусійної гри: Білий – фокусування уваги на інформації (аналіз відомих фактів та цифр, а також оцінка того, яких відомостей не вистачає та з яких джерел їх можна отримати). Жовтий – дослідження можливих успіхів, пошук переваг та оптимістичний прогноз події/ідеї/ситуації, яка розглядається. Чорний – оцінка ситуації з точки зору наявності недоліків, ризиків та загроз її розвитку. Червоний – увага до емоцій, відчуттів та інтуїції. Не вдаючись у подробиці та міркування, на цьому етапі висловлюються всі інтуїтивні здогадки. Зелений – пошук альтернатив, генерація ідей, модифікація вже наявних напрацювань. Синій – управління процесом дискусії, підбиття підсумків і обговорення користі та ефективності методу в конкретних умовах.

В. Рутківський. «Джури козака Швайки»Метод «Шість капелюхів»Перерахуйте пригоди, в які потрапили Санько і Грицик. Як ви гадаєте, чому хлопчики стали героями ?Доведіть, що хлопці були справжніми козаками. Які емоції і почуття у вас виникають, коли ви читаєте про пригоди юних джур?Запишіть життєві уроки, які отримали від Пилипа Швайки та його джур. Який висновок ви можете зробити після прочитання твору?

Уроки української мови та літератури є благодатним ґрунтом для розвитку критичного мислення школярів. Учитель не повинен зупинятися ні на своєму навчанні, ні в своїй творчості, ні в оволодінні новими методами і прийомами. Якщо педагог припинив своє творче зростання, значить, він перестав жити. Саме про це писав і Б. Степанишин: ”Творчість учителя-словесника треба розуміти не як суцільні методичні новації, а як постійне прагнення уникнути трафарету, одноманітності, що вбиває дитячий інтерес. Невпинний пошук і тремтливе очікування інтелектуального задоволення учнів від зустрічі зі світом образів красного письменства – ось результат творчості мовника”.