Розвиток культури у Київській державі (Русі-Україні) наприкінці X – у першій половині XI ст.

Урок

Тема. Розвиток культури  у Київській державі (Русі-Україні) наприкінці X – у першій половині XI ст.

Мета: формувати в учнів знання про розвиток культури Київської Русі: писемності, освіти, архітектури; розвивати в учнів уміння аналізувати історичні факти на основі джерел інформації, оцінювати їх значення, робити певні висновки, а також давати стислу характеристику пам’яткам культури та визначати їхнє значення; формувати естетичні смаки учнів, потребу в збереженні культурних пам’яток минулого.

Основні поняття: культура, глаголиця, кирилиця, освіта, архітектура, фреска, мозаїка.

Обладнання: підручник(Історія України : підруч. для 7 кл. закл. загал. серед. освіти / О. В.  Гісем,О.  О.  Мартинюк.  — Харків  : Вид-во «Ранок», 2020), наочність, картки з джерелами інформації, додаткова література, презентація.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Урок-екскурсія.

Хід уроку

І. Організаційна частина

II. Повідомлення теми, мети  уроку

IIІ. Мотивація навчальної діяльності

Для досягнення мети уроку вчитель пропонує «уявну» екскурсію до національного історичного музею.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

1.Лабораторно-практична робота . «Розвиток української мови та писемності. Школи. Усна народна творчість. Архітектура.»

Вчитель пропонує дітям попрацювати в 4 групах. Кожна виконує окреме завдання, працюючи з підручниками та матеріалами історичних документів, заповнюючи екскурсійну карту. Після виконання завдання відбувається звіт груп та узагальнення результатів дослідження.

Завдання для групи «Юні мовознавці», картка К-1

   К – 1   «Юні мовознавці»

Історична довідка

До другої половини IX ст. у слов’ян не було абетки й писемності. У 863р. слов’янський просвітитель Кирило створив слов’янську абетку. Згодом Кирило та його брат Мефодій були направлені візантійським імператором до Моравії для проповіді християнства слов`янською мовою. Брати перекладали слов`янською мовою церковні книги, і таким чином їхня діяльність заклала підвалини слов`янської писемності.

Узагалі існувало дві форми слов`янської абетки: кирилиця і глаголиця, які збігалися за алфавітним складом, розташуванням, назвами букв, але відрізнялися за формою їх написання. Глаголиця проіснувала недовго, в XI ст. її витіснила кирилиця.

Завдання

Використайте матеріал історичної довідки та текст підручника (с.69 пункт 1, «Виникнення та розвиток української мови та писемності») та  заповніть сторінку екскурсійної карти.

Завдання для групи «Представники освіти», картка К-1

К – 1  «Представники освіти»

Документ. Уривок із «Повісті минулих літ»:

Написали вони книг велику силу, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто один хтось зорав землю, а другий посіяв, а інші жнуть і споживають багату поживу, - так і тут: батько всього цього Володимир, він землю зорав і розпушив її, тобто просвітив християнством. А син же його Ярослав засіяв книжними словами, а ми тепер поживаємо, приємлємо серцем книжну науку. Велика-бо користь від навчання книжного.

 Завдання

Використайте матеріал документа «Повісті минулих літ» та текст  підручника (стор. 69 пункт 1 «Школи») та заповніть сторінку екскурсійної карти.

Завдання для групи «Майстри театрального мистецтва», картка К-1

К – 1  «Фольклористи»

Історична довідка

У повному обсязі культура народу проявляється в духовній області. Вона складається протягом багатьох століть. Незважаючи на те, що кожна епоха вносить в неї свої образи, основні елементи духовності залишаються. Вони передаються з покоління в покоління через казки й легенди, пісні, колядки й щедрівки, прислів’я та приказки, билини, дружинний епос тощо.

Завдання

Опрацюйте матеріал історичної довідки та текст підручника (с.89 пункт 3, «Усна народна творчість»). Заповніть екскурсійну карту. Пригадайте колядки та щедрівки, виразно розкажіть їх.

Завдання для групи «Фольклористи», картка К-1

К – 1 «Майстри театрального мистецтва»

Завдання

Використайте текст підручника (с.71 пункт 2, «Усна народна творчість») та заповніть екскурсійну карту. Прочитайте та про інсценуйте уривок легенди «Заснування Києва».

Уривок легенди «Заснування Києва»

Автор:    Одного разу старший з братів, Кий, ловив рибу на Дніпрі. Раптом крізь плескіт хвиль він почув.

Дніпро:    Кию, побудуй на цих горах місто. Об’єднай навколо нього інші землі, бути йому могутньою столицею. Століттями будуть жити тут люди, прославляючи рід твій та державу його.

Автор:   Повернувся Кий до хижини та покликав братів.

Кий:    Брати мої, Щек та Хорив, почув я сьогодні пророчі слова: маємо ми побудувати серед цього лісу, он на тих горах, велике місто, яке прославе наші імена.

Автор:   Взялися брати за роботу. Через деякий час на Дніпровських схилах виросло місто, яке назвали на честь старшого брата – Києвом. Ближчі гори назвали Щековицею та Хоривицею, а річку, що текла неподалік, - Либіддю.

Протягом всього уроку керівники груп заповнюють листи оцінювання. (див. додатки)

2. Міні-лекція з кадрами презентації

Завдання: Після лекції індивідуально кожен учень заповнює логічні схеми в екскурсійних картах.

Протягом сторіч у східних слов'ян нагромаджувався багатий досвід архітектури, склалася національна традиція містобудування. Довгий час як головний будівельний матеріал використовувалася деревина, що була в достатку доступна. У центрі поселень знаходилися «гради», які служили для захисту від ворогів, проведення племінних зборів і культових обрядів. Більшість споруд у слов'янських «градах» споруджувалася зі зрубів — колод, укладених в чотирикутні вінці. Зі зрубів будувалися і прості хати, і 2-3-поверхові тереми, зруби закладалися в основу кріпосних валів.

Якісно новий рівень розвитку архітектури пов'язаний з переходом від дерев'яного до кам'яного і цегельного будівництва. З прийняттям християнства почалося спорудження храмів, які являють собою самостійну давньоруську переробку візантійських зразків.

Перші кам'яні споруди були створені в період князювання Володимира Великого. На центральній площі древнього Києва звели церкву Успіння Богородиці. Церква була прозвана Десятинною тому, що Володимир спеціальною грамотою відписав їй десяту частину великокняжих прибутків. Доля церкви склалася трагічно: в 1240, коли до Києва увірвалися орди Батия, вона стала останнім рубежем оборони і була вщент зруйнована. У наші дні розчищений і зберігається її підмурівок.

Найбільше поширення на Русі отримало хрестово-купольне планування соборів. Така композиція храму базувалася на християнській символіці, підкреслюючи її призначення. Відповідно до цієї системи склепіння з центральним куполом спиралися на чотири стовпи, утворюючи хрестоподібну композицію. Кутові частини покривалися також купольними склепіннями. Зі східного боку, в вівтарній частині, до храму прибудовувалися апсиди — напівкруглі виступи, покриті половиною купольного або зімкненого склепіння. Внутрішні стовпи ділили простір храму на нефи (міжрядні простори).

Древньоруські майстри удосконалили візантійський тип кладки. Стіни соборів викладалися з рядів каменю, які чергуються, і плінфи (плоска цегла, близька до квадратної форми). Будівельники застосовували метод так званої «утопленої плінфи», коли ряди цегли через один були заглиблені в стіну, а проміжки, які утворилися, заповнювалися цем'янкою (розчин вапна, піску і товченої цегли). У результаті стіни були смугастими. Сірий граніт і червоний кварцит у поєднанні з оранжево-рожевим кольором плінфи та рожевим відтінком цем'янки надавали фасаду ошатного вигляду. Кладка виконувалася на високому художньому рівні і була однією з головних прикрас будівлі. Пізніше київську кладку запозичила і Візантія.

Втіленням головних архітектурних досягнень Русі став Софійський собор у Києві, який зберігся до наших днів, але в дуже перебудованому вигляді. Він був споруджений при Ярославові Мудрому на місці його перемоги над печенігами і задуманий як символ політичної могутності Русі. Софіївський собор став місцем посадження на князівський стіл і поставляння на митрополичий престол, місцем прийому іноземних послів, зустрічей князя з народом.

Багатоглав'я, пірамідальність композиції, оригінальна кладка, шоломоподібна форма куполів — ось те нове, що давньоруські майстри привнесли у візантійську школу, спираючись на традиції дерев'яної архітектури. Київський Софійський собор став зразком при будівництві соборів у Новгороді та Полоцьку.

Загалом у мистецтві Київської Русі, як і в мистецтві Західної Європи, архітектурі належало провідне місце. Живопис, різьблення по каменю, художнє лиття перебували у залежності від архітектурно-художнього задуму.

3. Робота в групах

Завдання для групи «Юні мовознавці»: Знайдіть споруду, яка відноситься до укріплень ІХ-ХІ ст. Свою точку зору обґрунтуйте.

Завдання для групи «Представники освіти»: Виберіть серед споруд ту, яка відноситься до кам’яних побудов ІХ-ХІ ст. Свою точку зору обґрунтуйте.

Завдання для групи «Майстри театрального мистецтва»: На якому малюнку зображена мозаїка. Свою точку зору обґрунтуйте.

Завдання для групи «Фольклористи»: На якому малюнку зображено фреску. Свою точку зору обґрунтуйте.

VI. Підсумки заняття

Вправа «Експрес – інтерв’ю»

Хід вправи: вчитель пропонує дітям висловити власну думку про те, що нового вони дізналися під час екскурсії.

V. Рефлексія

Гра «Дерево підсумків»

Оснащення: липкі аркуші двох кольорів (кожна група отримує по 6 стіків, щоб враховувати особливу думку членів наклеюють стільки стіків, на скільки урок сподобався.)

Якщо такий урок дітям до вподоби, то на «дерево підсумків» вони наклеюють жовті аркуші; якщо щось не сподобалось, то на «дерево підсумків» наклеюються зелені аркуші.

Бліц-аналіз заняття:

Якщо більше жовтих – урок пройшов ефективно якщо більше зелених – потрібно відзначити, що деякі питання не вдалося з’ясувати і до них потрібно буде ще раз повернутися. (див. додатки)

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника

Створити сенкан до слова «кирилиця»