Розвиток м’яких навичок шляхом інтеграції медіаграмотності в освітній процес на уроках суспільно - гуманітарних дисциплін.

Розвиток м’яких навичок шляхом інтеграції медіаграмотності

в освітній процес на уроках суспільно - гуманітарних дисциплін.

слайд 1(титульний)

Ми живемо в час надпотужних змін. Життя стрімко мчить уперед і, щоб залишатися сучасними, ми повинні так само стрімко йти в ногу з ним.

слайд 2

Якщо колись єдиними необхідними для кар’єри навичками були ті, що стосувалися конкретної професії (так звані жорсткі навички), то сьогодні процесом керують soft skils. Саме вони є архіважливим показником нашої «життєвої» компетентності, вагомим чинником для кар’єрного росту та успіху в повсякденному житті.

На думку експертів, успішними в найближчому майбутньому будуть ті, хто вмітиме навчатися впродовж життя, ставитиме чітку мету та цілеспрямовано досягатиме її, працюватиме в команді, успішно спілкуватиметься в мультикультурному середовищі та володітиме іншими сучасними вміннями та навичками.

Наша країна тільки зараз починає вносити зміни на покращення ситуації в освіті. За новим освітнім законом, Україна переходить від накопичення знань до здобуття компетентностей.

Сучасні здобувачі освіти не тільки отримують знання, а й вчаться їх застосовувати: шукати інформацію, критично до неї ставитися, уміти працювати в команді та навчатися впродовж життя.

слайд 3

Можна виділити найважливіші компетенції: особистісні (вміння приймати рішення, логічно організувати свою діяльність, правильно розподіляти час, критично, нестандартно мислити, виходити за рамки комфорту, продукувати інноваційні та корисні ідеї) і соціальні (уміння спілкуватися, працювати в команді, знаходити консенсус та йти на компроміс).

слайд 4

Залежно від цього поступово змінюється і місія закладу освіти. Сьогодні виникає потреба не тільки давати здобувачам освіти знання з певних предметів (жорсткі навички), але й формувати і розвивати життєво необхідні компетентності, так звані навички 4К: креативність, критичне мислення, кооперація та комунікація.

Інтеграція медіаграмотності в освітній процес допомагає систематично «прокачувати ці скіли».

Саме тому, інтегруючи медіаграмотність в уроки суспільно – гуманітарного спрямування, я ставлю за мету донести до своїх здобувачів освіти 5 меседжів.

слайд 5

Перший меседж. Здобувачі освіти повинні розуміти, що кожне медіа – це не об’єктивна інформація. Цього вони доходять самі, наприклад, під час вивчання інформаційних джерел, які освітлюють одну подію,  складених різними історичними діячами.

слайд 6

Таким чином здобувачі освіти створюють власний медіапродукт, знайомляться із поняттям джинса, намагаються впливати на почуття та емоції, вчаться емпатії. У здобувачів освіти розвиваються такі якості, як усвідомленість, співпереживання, залученість. Вони починають розуміти, як можна через почуття людини впливати на її дії.

слайд 7

Так ми формуємо критичну дистанцію до медіа.

слайд 8

Другий меседж. Здобувачі освіти повинні усвідомлювати, щоб докопатися до істини, потрібно обов’язково перевіряти інформацію в різних джерелах. Отже, вчимося робити фактчекінг.

слайд 9

Під час вивчення біографій історичних діячів, знайомимося з інформацією із різних джерел. Тут і підручник, і Вікіпедія, й інші сайти… Доходимо висновку, що, наприклад, в угоду політичним амбіціям, діяльність будь-якого діяча можна перекрутити.

Здобувачі освіти вчаться не тільки розпізнавати фейки, а й самостійно створювати їх під час виконання вправи “Вірю – не вірю”.

Під час виконання подібних вправ здобувачі освіти усвідомлюють, що фейки можуть ховатися всюди: і в серйозній інформації, і в розважальній.

слайд 10

Знайти істину здобувачам освіти допомагають методи і прийоми, які розвивають критичне мислення. На мою думку, одним із найкращих є метод “Шести капелюшків мислення”. Під час виконання прийомів цього методу здобувачі освіти усвідомлюють хід власних думок і свідомо змінюють його. Метою використання методу “Шести капелюшків мислення” є спосіб навчити в процесі вивчення теми осмислювати інформацію, що подається, сполучати її з власним досвідом і формувати на її основі самостійні аналітичні судження. Також не можна не згадати такі методики, як мапи думок (представлення даних у графічному вигляді), моделювання та завдання, під час виконання яких здобувачі освіти продумують власну доказову лінію, вчаться добирати аргументи і факти (дискусійні клуби, дебати, прес-конференції, судові слухання).

Таким чином ми розвиваємо креативний потенціал здобувачів освіти.

слайд 11

Третій меседж. Здобувачі освіти повинні знати, що кожне медіа комусь належить. І цей «хтось» заробляє на цьому гроші. Тому потрібно серйозно аналізувати інформацію.

слайд 12

Під час такого аналізу здобувачі освіти розуміють, що журналісти яскравими заголовками прагнуть привернути увагу читачів. Усвідомлення цього дає можливість уникати таких серйозних проблем, як клікбейт і скіммінг. Я намагаюся переконати здобувачів освіти у тому, що ширити й лайкати абищо, не перевіряючи, може бути небезпечним як для них, так і для людей, які їм довіряють.

слайд 13

Під час роботи над цим питанням можемо виконати вправи на декодування медіатексту (аналіз візуальних джерел різних  періодів історії), створення ескізу власного плакату за темою.

Так ми вчимо здобувачів освіти аналізувати інформацію.

слайд 14

Четвертий меседж. Звертаємо увагу здобувачів освіти на те, що одним із пріоритетних завдань усіх онлайн-платформ є робота над тим, щоб якомога довше утримувати увагу користувачів. Сьогодні можна зайти на якусь платформу, щоб зробити домашнє завдання, а через кілька годин знайти себе за переглядом якогось розважального контенту.

слайд 15

 Подолати цю проблему нам допомагають вправи для розвитку тайм-менеджменту (метод Парето, «Розріж слона на біфштекси», «швейцарський сир», «бій з хронографом» і подібні).

Так ми вчимо здобувачів освіти концентруватися і вивчати інформацію не по верхах.

слайд 16

П’ятий меседж. Я прагну переконати  здобувачів освіти у тому, що «зависання» у соцмережах краде їхнє реальне життя і заважає їхньому становленню як особистості. Копирсаючись у чужому житті, вони втрачають безліч своїх можливостей.

слайд 17

На уроках суспільно – політичних дисциплін я добираю певний матеріал, який стосується зазначеної проблеми. Наприклад, ми аналізуємо заголовки (як з боку достовірності інформації, так і з боку медіаграмотності), вчимося складати тези, присвячуємо цій темі виховні години та бесіди.

Так ми переконуємо здобувачів освіти у тому, що їх особисте життя варте уваги більше, ніж будь-які соцмережі.

слайд 18

На мою думку, завданням найкрутішого коуча (ким ми, до речі, повинні стати) є уміння вибрати найголовніше із величезного океану інформації; здатність організувати певну ситуацію, щоб здобувачі освіти, спираючись на свій життєвий досвід, самі дійшли правильного висновку, проговорили його, осмисли.

Це дуже важливо. Як тільки людина починає переживати свій досвід через дію, вона починає аналізувати свої вчинки. Це біологія. І тут ми задаємо вкрай важливі запитання:

• що ви відчуваєте?

• що ви думаєте з цього приводу?

• чому так, на вашу думку?

• що можемо з цим зробити, щоб було краще?

Ці питання стимулюють в здобувачів освіти розвиток критичного та креативного мислення, критичного ставлення до текстів. Вони починають створювати свої медіатексти, хоча спочатку це лише прості повідомлення.

слайд 19

Не менш важливим є розвиток комунікативних навичок. Комунікація – це суспільний процес, під час якого відбувається обмін інформацією. Вона може відбуватися у будь-якій формі. Це і написання власного висловлювання, і читання матеріалів з метою підготовки до виступу, і підготовка презентацій, і участь у прес-конференціях, і інтерв’ю.

слайд 20

Можна стверджувати, що комунікація міцно переплітається з кооперацією. Це міжособистісна комунікація, тобто вміння працювати в команді, спроможність розв’язувати конфлікти, здатність формувати управлінські здібності. Працюючи в групах, здобувачі освіти вчаться функціонувати в тих умовах, які їм не завжди здаються комфортними. Слід пам’ятати про те, що необхідно добирати для кожного здобувача освіти різні ролі. Під час групової роботи варто давати завдання на кшталт не просто генерувати ідеї, а визначати якийсь спільний пріоритет. Формувати комунікативні компетентності також допомагають методи й прийоми (колесо емоцій Роберта Плутчика, тренінг для емоцій), що вчать принципів ненасильницького спілкування, розвивають емоційний інтелект, емпатію.

слайд 21

Таким чином, ми формуємо наші наскрізні вміння:

• мислити критично, креативно;

• висловлювати логічно, стисло та обґрунтовано власну думку;

• системно осмислювати інформацію;

• відрізняти факти від суджень;

• перевіряти та знаходити фейки, маніпуляції чи мову ворожнечі;

• протистояти маніпуляціям;

• виконувати кілька завдань одночасно й концентрувати увагу на важливих деталях;

• оцінювати надійність і довіру до різних джерел інформації;

• поважати різні точки зору.

слайд 22

Висновок: Опанування м’яких навичок є безумовною вимогою нашого сьогодення і тим більше майбутнього. Важливу роль у вирішенні цієї проблеми відіграє інтеграція медіаграмотності в освітній процес. Медіа-засоби – це ті інструменти, що викликають неабияку зацікавленість. Саме тому здобувачі освіти із задоволенням опановують нові навички. Проте для того, щоб викладачі володіли потрібними формами й методами проведення навчальних занять, треба більше часу надавати підвищенню кваліфікації педагогів. Подальше вивчення зазначеної проблеми – простір для ґрунтовного аналізу форм і методів роботи для застосування у навчальному процесі.