Розвиток мовлення. Читання тексту вголос. ГР 2

ЩАСТЯ КАТРУСІ

Жила собі в маленькому селі біля лісу дівчинка на ім’я Катруся. Вона була бідною сиріткою — мама померла, коли Катруся була ще зовсім малою, а тато зник на війні. Дівчинку виховувала стара тітка Марфа, сувора, але справедлива жінка, яка ледве зводила кінці з кінцями. У хатині, покритій соломою, не було ні розкошів, ні забавок — лише старенька піч, дерев’яний стіл і кішка Мурка, що гріла дівчинці серце в холодні зимові ночі.

Та попри злидні, Катруся завжди посміхалася. Вона вірила, що щастя обов’язково прийде — треба тільки не втрачати віри й чинити добро. Щоранку дівчинка вставала разом із сонцем, допомагала тітці по господарству, носила воду з криниці, годувала курей і лагодила старий одяг. Вона ніколи не нарікала, бо знала: навіть найважча праця легша, коли серце добре.

Одного осіннього ранку, коли туман стелився полями, Катруся почула слабкий писк біля дороги. Підійшовши ближче, побачила маленьке поранене собаченя. Його лапка була зранена, а в очах світився страх і біль. Дівчинка, не роздумуючи, взяла його на руки, притулила до грудей і понесла додому. Тітка Марфа спершу буркотіла — «ще й собаку годувати, коли й самим нічого їсти!» — але, побачивши, як Катруся дбає про знайду, тільки зітхнула.

Минуло кілька днів, і песик одужав. Катруся назвала його Барвиком — бо мав плями, мов барвисті квіти. Відтоді вони стали нерозлучні. Барвик зустрічав дівчинку біля школи, біг поруч, коли вона несла воду, і тихо спав біля її ніг увечері. Катруся часто розповідала йому свої мрії: що колись матиме справжній дім, сад із квітами і вікна з різьбленими рамами. А найголовніше — щоб поруч були ті, хто її любитиме.

Одного дня в село прийшли чутки: неподалік, у старому панському маєтку, з’явився якийсь пан зі столиці. Люди казали, що шукає він чесну й добру дівчину, яка б доглядала його хвору доньку. Катруся слухала ті розмови з цікавістю, але навіть не мріяла, що доля може усміхнутися саме їй. Та доля вже приготувала їй диво.

Наступного ранку, коли Катруся несла молоко сусідці, на дорозі зупротився гарний віз. З нього вийшов поважний чоловік у темному пальті. Він спитав, де тут живе тітка Марфа. Виявилося, що саме її він шукає — хтось у селі порадив, що її небога Катруся — дівчинка добра і роботяща. Пан запропонував їй роботу в маєтку.

Тітка, хоч і вагалася, погодилася. І вже наступного дня Катруся стояла перед великим кам’яним будинком із різнокольоровими вікнами. Усе здавалося казковим. Її зустріла стара економка й провела до дитячої кімнати. Там на ліжку лежала дівчинка — бліда, худа, з сумними очима. Це була панська донька — Софійка. Вона майже не говорила й не посміхалася. Катруся несміливо сіла біля неї, взяла її за руку й прошепотіла: «Я твоя нова подруга». Софійка не відповіла, але в її очах промайнула іскорка цікавості.

‘ Минали дні. Катруся читала Софійці казки, приносила квіти з саду, співала їй пісень. З кожним днем Софійка ставала веселішою, почала вставати з ліжка, ходити по кімнаті, а згодом навіть бігати у двір. Пан не міг натішитися: його донька ожила! Він щиро дякував Катрусі, подарував їй гарну сукенку і книжки.

Та найбільше дівчинка раділа не подарункам, а тому, що мала справжню подругу. Вони разом садили квіти, випікали пряники й запускали паперові кораблики в ставку. Катруся не забувала й про тітку — часто приносила їй гостинці, допомагала грішми, які отримувала за роботу.

Одного разу, коли вони з Софійкою гуляли в лісі, Барвик, що біг поруч, почав голосно гавкати. З кущів вилетів чорний кінь без вершника. Катруся злякалася, але швидко помітила, що неподалік лежить людина. Вона кинулася до нього — то був листоноша, який, очевидно, впав із коня й знепритомнів. Катруся не розгубилася: разом із Софійкою вони покликали на допомогу, і чоловіка врятували.

Виявилося, що він ніс важливі документи, які могли змінити долю пана. Той, дізнавшись, що саме Катруся допомогла, сказав, що в неї найчистіше серце, яке він коли-небудь бачив. І вирішив зробити ще одну добру справу — допомогти їй знайти загубленого батька. Він відправив запити до різних установ, і через кілька місяців сталося диво: на подвір’ї маєтку з’явився сивий чоловік із палицею. То був її тато!

Сльози радості блищали на очах у всіх. Катруся кинулася йому на шию, а Барвик весело гавкав і крутив хвостом. Пан і Софійка теж плакали — від щастя. Тато розповів, що довгі роки був у полоні, потім шукав доньку, та все марно — аж доки не дізнався від пана, що така дівчинка працює в його домі.

Відтоді життя Катрусі змінилося. Пан подарував її батькові невеличку хатину біля лісу, допоміг землею й насінням. Катруся знову мала свій дім, але тепер — теплий, затишний, повний любові. Софійка часто приходила в гості, приносила подарунки й казала, що ніколи не забуде свою першу справжню подругу.

Минали роки. Катруся виросла в гарну, розумну дівчину. Вона навчилася читати, писати, доглядати за хворими — бо мріяла допомагати людям, як колись допомогла Софійці. Її тато пишався нею й казав: «Ти моє найбільше щастя, доню».

Але Катруся завжди відповідала:
— Щастя не в багатстві, тату, і не в палацах. Щастя — у доброму серці, у щирій усмішці й у вірних друзях.

І коли вечорами вона виходила на поріг, дивилася на зоряне небо, її серце наповнювалося вдячністю. Вона знала: навіть найубогіша хатина може стати палацом, якщо в ній живе любов.

Барвик лежав поруч, Софійка писала їй листи зі столиці, а тато лагодив тин — і все це було її щастя. Бо Катруся зрозуміла головне: добро завжди повертається, а серце, сповнене любові, сильніше за будь-яке багатство.

   Читання вголос тексту

 6 клас                                  українська мова

____________________________________________________________________________

Запитання до тексту до тексту «Щастя Катрусі»

1. Хто виховував Катрусю після смерті її батьків? _________________________________________________________________________
2. Яку тваринку Катруся врятувала на початку оповідання?  ________________________________________________________________________
3. Як ставилася тітка Марфа до появи собаки?  __________________________________________________________________________
4. Чому Катруся потрапила до панського маєтку? __________________________________________________________________________
5. Як звали панську доньку? __________________________________________________________________________
6. Що допомогло Софійці видужати? __________________________________________________________________________
7. Яку нагороду отримала Катруся від пана за свою доброту? __________________________________________________________________________
8. Кого Катруся врятувала в лісі разом із Софійкою? __________________________________________________________________________
9. Ким виявився чоловік, що з’явився пізніше в маєтку? __________________________________________________________________________
10. Що подарував пан Катрусі та її батькові? __________________________________________________________________________
11. Ким мріяла стати Катруся, коли виросла? __________________________________________________________________________
12. У чому, за словами Катрусі, полягає справжнє щастя? __________________________________________________________________________