​Розвиток навичок критичного мислення на уроках російської мови

Розвиток навичок критичного мислення

на уроках російської мови

Освіта в Новій українській школі – це освіта для людини, яка вміє використовувати набуті знання і вміння для розв'язання повсякденних проблем, критично мислити, співпрацювати з оточуючими, має активну громадську позицію, прагне змінити життя на краще.

Тому від сучасного закладу загальної середньої освіти вимагається запровадження нових підходів до навчання, які забезпечують розвиток у учнів необхідних компетенцій. Головним принципом у проектуванні нових технологій повинна стати активність самого учня. Такий підхід суттєво змінює функції та форми організації освітнього процесу, відмовляючись від формальної передачі знань і звертаючись до виявлення досвіду учнів.

Одним з таких підходів, однією з інноваційних педагогічних технологій, які використовую в ході вивчення російської мови, є формування під час навчання навичок критичного мислення, яке в подальшому забезпечить конкурентноздатність випускників школи.

Технологія розвитку навичок критичного мислення на уроках російської мови, як правило, включає в себе три стадії:

– виклик (ця стадія дозволяє актуалізувати й узагальнити знання учнів з теми; мотивувати учня до навчальної діяльності);

– осмислення (ця стадія дозволяє учню отримати нову інформацію, осмислити її, співвіднести з раніше отриманими знаннями, проаналізувати нову інформацію і раніше отримані знання);

– рефлексія (цілісне осмислення, узагальнення отриманої інформації, формування у кожного з учнів власного ставлення вивченого матеріалу).

В даній технології, на відміну від традиційного навчання, змінюються ролі педагогів і учнів. Учні стають головними дійовими особами уроку, вони не сидять пасивно, а думають і згадують про себе, діляться міркуваннями один з одним, читають, пишуть, обговорюють прочитане.

Використання різноманітних методів і прийомів дає можливість зробити уроки більше цікавими, сучасними, активізувати пізнавальну активність учнів, розвивати їхні творчі здібності.

На уроках російської мови використовую такі прийоми і стратегії критичного мислення:

«Мозковий штурм».

 Це створення банку ідей, можливих рішень проблеми, колективне обговорення ідей і пропозицій, вибір найбільш перспективних рішень з-поміж наявних.

Діаграма Вена.

Діаграма Вена складається з декількох кіл, що перетинаються. У тому місці, що є спільним, пишуться ті риси, що характерні для обох понять. А у зовнішніх частинах кіл, що не перетинаються, записуються риси, що не є спільними.

Наприклад, при вивченні теми «Морфологія» порівнюємо спільні та відмінні граматичні категорії частин мови, при вивченні теми «Синтаксис» порівнюємо спільне та відмінне між словосполученням і реченням.

Метод Інсерт.

При читанні тексту або правила учні на полях розставляють позначки:

v якщо те, що ви читаєте, ви знаєте;

-  якщо те, що ви читаєте, суперечить тому, що ви вже знали;

+ якщо те, що ви читаєте, є новим для вас;

? якщо те, що ви читаєте, незрозуміло.

Після читання тексту з маркуванням учні заповнюють маркувальну таблицю Інсерт, що складається з 4-х колонок або усно відповідають.

Синквейн як форма рефлексії.

Синквейн - це вірш, який вимагає синтезу інформації і матеріалу в стислих виразах, це вірш, що складається з п'яти рядків.

В першій сходинці тема називається одним словом (зазвичай іменником). Другий рядок - це опис теми в двох словах (двома прикметниками). Третій рядок - це опис дії в рамках цієї теми трьома словами (дієслова). Четвертий рядок - фраза з чотирьох слів, що показує відношення до теми (почуття однією фразою). Останній рядок - це синонім з одного слова, який повторює суть теми.

Метою синквейна є розвиток умінь вчитуватися, вслухуватися, виділяти головне, визначати власну позицію до отриманої інформації. Синквейн підштовхує учнів до розмірковувань та критичного аналізу теми.

Правильно/неправильно.

Вчитель задає учням заздалегідь продумані питання, відповідь на які може бути так або ні. Наприклад, чи правда, що дієприкметник – це самостійна частина мови?

Виділення ключових слів підкресленням.

На сьогоднішній день велика проблема заклечається в тому, що учні не можуть знайти основну інформацію в тексті, виділити головне, тому даний метод якнайефективніше послуговує даній меті.

Дискусія.

Особлива форма колективного співробітництва, яка викликає активну напружену розумову діяльність. З допомогою дискусії вчитель вміло включає учнів у значимі для них, різноманітні життєві ситуації, що викликають у них бажання говорити і спілкуватися, і надає можливість висловити свою точку зору, своє розуміння обговорюваного питання.

Метод «ПРЕС».

Метою застосування цього методу є надання учням можливості під час уроків навчитися формулювати й висловлювати свою думку з дискусійного питання аргументовано в чіткій та стислій формі.

Метод «ПРЕС» має таку структуру та етапи:

позиція (Я вважаю, що ... );

обгрунтування (...тому, що...);

приклад (... наприклад...);

висновки (Отже (тому), я вважаю...).

Захищаючи свою позицію, учні повинні дотримуватися струк­тури методу «ПРЕС».

Робота в малих групах.

Робота в малих групах дозволяє набути навичок XXІ століття, які необхідні людині для спілкування та співпраці (співробітництва).

Займи позицію.

Цей метод допоможе організувати обговорення чи дискусію, надасть можливість висловитися кожному, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або навіть перейти на іншу в будь-який час, якщо  аргументи протилежної сторони були переконливими. Слід використовувати дві протилежні думки, які не мають однозначної (правильної) відповіді (на уроках використовую смайлики, які символізують згоду, незгоду чи невпевненість учнів).

Це лише невеликий арсенал методів, проте при формуванні в учнів навичок критичного мислення на уроках російської мови процес навчання стає цікавим, різноманітним та ефективним, а учні - зацікавленими мотивованими.