«РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА В УКРАЇНІ»

РОЗВИТОК ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА В УКРАЇНІ

1. Завдання бути економічно вигідним для виробника і споживача; виробляти продукти в кількості, достатньої для задоволення потреб зростаючого народонаселення; не порушувати біологічної рівноваги в природі, бути екологічно безпечним; використовувати досить прості, стабільні і доступні методи та засоби ведення господарства; пропонувати продукти харчування, що не тільки підтримують життєдіяльність, а й поліпшують здоров'я людей.

СУЧАСНА ЇЖА НЕ ГАРАНТУЄ ЗДОРОВ”Я вуглеводи

ПРИЧИНИ: Вивітрювання ґрунтів і різке зменшення родючості

2015 рр.

Робота з шкідливими хімікатами (Є ЧАТИНОЮ СУЧСАСНОГО СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА)

Стрибкоподібний ріст рівня СО2 в атмосфері, призвів до росту середньорічних температур

Танення арктичних льодовиків

Сучасне сільське господарство неможливе без нафти

2.

Фахівцями Інституту агрохімії і ґрунтознавства УААН було проведено аналіз еколого-токсикологічного стану орних земель України: виділені зони, придатні для вирощування екологічно чистої продукції, антропогенне забруднення територій в Україні має не суцільний, а локальний характер, залишилася частка чистих земель, де рівень забрудненості значно нижчий порівняно з країнами Західної Європи, залишилось чотири невеликих регіони, де ґрунти ще не забруднені до небезпечних меж і де можливе вирощування екологічно чистої продукції на рівні найсуворіших світових стандартів.

Північно-Полтавський – охоплює більшу частину Полтавської області, північно-західні райони Харківської області, південно-західні райони Сумської області, південно-східні райониЧернігівської області та східні райони Київської і Черкаської областей (лівобережна частина). Вінницько-Прикарпатський – тягнеться широкою смугою близько 100 км від м.Попельня Житомирської області і простягається до півночі Вінницької, Хмельницької та Тернопільської областей у напрямку до м. Львова. Північно-східно-Луганський – охоплює Міловський і Новопсковський райони Луганської області. Південно-Подільський – включає невелику південно-східну частину Вінницької області, південно-західну частину Кіровоградської області, північ Миколаївщини і північну половину Одеської області.

Проблеми впровадження органічного землеробства Низький рівень обізнаності населення і виробників, щодо органічного землеробства Розуміння головних ознак й особливостей цих технологій Низька технологічна культура сільськогосподарського виробництва всіх рівнів Відсутність відповідної законодавчої і нормативної бази Екологічна освіта населення та виробників сільськогосподарської продукції Тренінги для керівників і працівників господарств.

У жовтні 2003 року за допомогою Бюро із співробітництва Швейцарії в столиці України було проведено семінар, на якому розглядалися такі питання: • Світові тенденції розвитку органічного землеробства та ринків органічної продукції. • Проблеми та перспективи виробництва органічної продукції в Україні. • Сертифікація органічної продукції та її розвиток в Україні. Підсумком роботи семінару було опрацювання плану дій на найближчий час

Закон України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» 03.09.2013 р. ухвалено Закон «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини», який набрав чинності 10.01.2014 р. Органічна продукція — це продукція, отримана в результаті сертифікованого виробництва, під час якого виключається застосування хімічних добрив, пестицидів, генетично модифікованих організмів (ГМО), консервантів тощо, та на всіх етапах виробництва (вирощування, переробки) застосовуються методи, принципи та правила, визначені цим Законом для отримання натуральної (екологічно чистої) продукції, а також збереження та відновлення природних ресурсів.

Логотипи органічної продукції

Органічне землеробство - система сільськогосподарського менеджменту агроекосистем, що ґрунтується на максимальному використанні біологічних факторів підвищення родючості ґрунтів, агротехнологічних заходів захисту рослин, а також на виконанні комплексу заходів, які забезпечують екологічно- соціально - та економічно доцільне виробництво сільськогосподарської продукції й сировини.

3. Заходи запровадженні технологій органічного землеробства: оптимізація розміщення посівів сільськогосподарських культур у межах кожного господарства; ефективне використання наявних ресурсів органічних добрив (гною, торфу та торфо- гноєвих компостів, сапропелю, органічних відходів переробки сільськогосподарської продукції); використання переваг біологізації

Ключові моменти у запровадженні технологій органічного землеробства

РОДЮЧІСТЬ ГРУНТУ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ЖИВІ ОРГАНІЗМИ

Змішані посіви 1. Запобігання ґрунтовтомі 2. Одержання максимального врожаю на невеликих площах 3. Можливість захистити рослини від шкідників, хвороб і бур'янів

П п

ЗЕЛЕНЕ ДОБРИВО (СИДЕРАТИ) – заорана в ґрунт свіжа рослинна маса з метою збагачення його на органічні речовини й азот. Ефективність зеленого добрива прирівнюється до ефективності 30–40 т/га гною (150–200 кг азоту).

РОБИТИ – МЕНШЕ, УРОЖАЙ – БІЛЬШИЙ, ЗДОРОВ”Я - КРАЩЕ

Хороший урожай – легко і просто