Проблема розвитку творчих здібностей учнів на заняттях з трудового навчання є досить актуальною проблемою в період необхідності відновлення економіки нашої держави, відродження національної культури та самосвідомості народу. Трудова діяльність сприяє розвитку творчої активності, уяви, фантазії, моторики рук; активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів, забезпечує співтворчість в колективі під час конструктивної взаємодії учасників освітнього процесу. При підготовці школярів до творчої діяльності, значну увагу слід зосередити на розвитку усвідомленого спонукання їх помислів та дій до творчості, потягів та бажань оволодіти вміннями та знаннями, котрі визначають творчий пошук, нестандартне мислення, оригінальність тощо.
Розвиток пізнавальної активності реалізації творчого потенціалу на уроках трудового навчання.
Метліна Оксана Вікторівна
Вчитель трудового навчання та технологій
Липівського ЗЗСО I-III ступенів
Тростянецької ОТГ
Стрийського району
Львівської області
Сучасне суспільство потребує активних особистостей, здатних ставити нові проблеми, знаходити якісні й творчі рішення в умовах невизначеності, множинності вибору, розпоряджатися особистісним потенціалом, продуктивно й творчо діяти у стандартних і нестандартних ситуаціях.
Проблема розвитку творчих здібностей учнів на заняттях з трудового навчання є досить
актуальною проблемою в період необхідності відновлення економіки нашої держави, відродження національної культури та самосвідомості народу. У зв'язку з цим постають принципово нові вимоги і перед системою освіти. Перш за все - це формування творчої особистості, здатної не просто засвоїти найвищі наукові й технологічні досягнення, а й самоудосконалюватись, розвиваючи їх. Це дасть можливість здійснити координальний перехід від інформаційно-пояснювального підходу в навчанні до діяльнісного, спрямованого на формування в учнів уміння вчитися. Розвиток і вдосконалення творчого мислення, особливо в період серйозних соціальних змін у нашій країні, дозволить школяру виробити навички знаходити ефективні рішення для будь-яких проблем. Усвідомлене цілеспрямоване використання творчого мислення дасть можливість особистості досягти бажаного результату, самореалізуватися. Тому навчально-виховний процес необхідно підпорядковувати його високій меті - розвитку творчих здібностей особистості.
Розвиток творчих здібностей дітей передбачає формування у них найважливіших розумових і практичних дій, які зовні виявляються у вигляді певних умінь - уміння спостерігати, думати, зіставляти, порівнювати, вміння самостійно висувати і вирішувати нові завдання. Говорячи про творчість дитини, учені наголошують, що учні найчастіше не створюють щось зовсім нове, але створення, відкриття суб’єктивно нового для дитини вже є проявом творчості. Робота не за шаблоном, не за зразком є також показником розвинутих творчих здібностей. Творчість є одним із засобів підвищення емоційного тонусу особистості, закріплення комплексу емоційно -вольової регуляції, а головне — актуалізації позитивної гами переживань, яка супроводжує ефективну працю, переживання радості від зробленого, досягнутого, почуття впевненості у своїх силах, у своєму творчому потенціалі й творчих здібностях.
Для того, щоб діти розвивали здібності до творчого мислення, необхідно постійно створювати ситуацію творчої навчальної діяльності, яка сприяє розкриттю та розвитку природних творчих обдарувань.
Творчі здібності дитини визначають її діяльність, творча активність розвивається в діяльності. Сутність творчої особистості не зводиться до рівня і обсягу її знань, умінь і навичок, але поняття знань, умінь, навичок і творчості взаємно обумовлені. Процес оволодіння знаннями та вміннями, у найпростішому розумінні, процес навчання. Тому творча активність розвивається в процесі навчання тієї чи іншої діяльності.
Пізнавальний інтерес формується і розвивається в діяльності. Сильним стимулом пізнання є подив. Дивуючись людина наче прагне зазирнути вперед. Вона знаходиться в стані очікування чогось нового. Але пізнавальний інтерес до навчального матеріалу не може підтримуватися увесь час тільки яскравими фактами, а його привабливість неможливо зводити тільки до того, що дивує й вражає уяву. Це швидко може набриднути учневі, необхідно змінювати форми і методи роботи на уроці, намагатися залучати його до творчої розумової діяльності. Доведено, що зниження рівня знань учнів у більшій мірі зумовлюється якістю уроків: шаблоном, одноманітністю, формалізмом, нудьгою. Багато вчителів шукають різні способи «пожвавлення» уроку, залучення учнів до активної роботи, розмаїтості форм пояснення нового матеріалу. Зрозуміло, ні в якому разі не можна відмовлятися від традиційного уроку, як основної форми навчання і виховання дітей. Але надати уроку нестандартних, оригінальних прийомів необхідно для активізації розумової діяльності учнів. Це не заміна старих уроків, а їхнє доповнення і переробка, внесення пожвавлення, розмаїтості, які підвищують інтерес, сприяючи удосконалюванню навчального процесу.
Цьому сприяють використання на уроках таких методів та прийомів:
- дискусія є одним із найкращих способів активізувати розумову діяльність, зорієнтувати навчально-виховний процес на розвиток мислення,творчості учнів;
- «мозковий штурм», що дає змогу генерувати велику кількість ідей щодо розв’язання проблем;
- проблемне навчання, що не дає однозначних способів розв’язання питань, не пропонує стандартних методів, а лише окреслює технологію дослідження;
- творчі завдання, під час розв’язання яких дитина виявляє ініціативу й творчість у справі, творцем якої себе відчуває (головна проблема полягає в доборі таких завдань);
- метод проектів, що передбачає залучення учнів до самостійного планування та виконання роботи;
- технологічні алгоритми та графічні структурно – логічні схеми;
- групова робота;
- науково-дослідницька діяльність учнів, в основі якої лежить особистісний підхід (допомога учневі вдосконалювати свій досвід, розвивати здібності, розкривати індивідуальність).
Під час проведення уроків доцільним використання програмних засобів навчання та мультимедіа: презентації, відеоролики тощо. Використання ІКТ у навчальному процесі позитивно впливає на способи подання змісту навчання, управління навчально – пізнавальною діяльністю, контроль та перевірку засвоєння навчального матеріалу, а також відкриваються широкі перспективи під час вивчення нового матеріалу. Контроль знань можна здійснювати різними способами (за допомогою тестів, контрольних запитань, карток-завдань).
Найважливіше завдання трудового виховання полягає в тому, щоб не тільки навчити дітей навичкам якісного виготовлення виробу, а й розвивати почуття форми, фантазувати та втілювати свою фантазію у виріб, уміння створювати й оцінювати поєднання кольору, композицію, гармонію, симетрію.
Вчитель трудового навчання має завжди спрямовувати свою роботу на розвиток здібностей учнів, використовуючи різноманітні технології та методи навчання, які активізують навчально-пізнавальну діяльність учнів, занурюють їх у світ творчості.
Використані джерела
1. Гуревич Р. Інноваційні засоби навчання в трудовій підготовці школярів //Трудова підготовка в закладах освіти,2008.-№2.-С.4.
2.Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результати досліджень: Колективна монографія /За ред. В. Моляко, О. Музики. – Житомир: Рута, 2006.– 320 с.
3. Протас О. Розвиток творчих здібностей учнів в умовах загальноосвітнього навчального закладу. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2014. – № 3. – С.26 – 29.
4. Серапулова Є. Виховання обдарованої дитини // Початкова школа. - 2000. - №2. - С.3-5.