1
Трудове навчання 7 клас Проект «Декоративний рушник»
Тема уроку: Художнє та технічне конструювання
декоративного рушника
Мета уроку:
навчальна: забезпечити:
засвоєння учнями знань про художнє й технічне конструювання виробів;
формування вмінь створювати ескіз декоративного рушника;
дотримання правил безпечної праці;
розвивальна: сприяти розвитку розумових операцій (аналізувати моделі-аналоги), просторової уяви, мислення;
виховна: виховувати бережливе ставлення до народного надбання, культури праці.
Методичне оснащення уроку:
матеріально-технічне забезпечення: комп’ютер, телевізор, простий олівець, кольорові олівці, зошит;
дидактичне забезпечення: зображення видів рушників, видів візерунків для рушників, інструкційні карти, навчальна презентація,музичний супровід, комп’ютерні програмиPowerPoint, MovieMaker.
Форми організації пізнавально-навчальної діяльності: колективна, індивідуальна.
Методи навчання: словесні (пояснення, евристична бесіда); наочні (слайди, моделі-аналоги); практичні ( творча робота).
Міжпредметні зв’язки та внутрішньо предметні зв’язки: історія України, образотворче мистецтво, музичне мистецтво, українська література, трудове навчання.
Об’єкт праці: ескіз декоративного рушника.
Тип уроку: формування умінь та навичок учнів.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів
Знаннєвий компонент:
знають суть художнього й технічного конструювання;
характеризують художнє й технічне конструювання;
пояснюють добір методів проектування (метод фокальних об’єктів).
Діяльнісний компонент:
визначають завдання та планують проектну діяльність;
добирають і застосовують методи проектування для вирішення завдань;
використовують моделі-аналоги для аналізу та подальшого компонування об’єкта проектування;
виконують художнє й технічне конструювання;
добирають матеріали та враховують переваги й недоліки конструкційних матеріалів під час їх добору.
Цілісний компонент:
обґрунтовують доцільність визначеного плану дій;
висловлюють судження про добір конструкційних матеріалів на основі критеріїв;
висловлюють судження щодо вибору форми й оздоблення виробу.
Хід уроку:
Зараз ви переглянете відео на якому будуть показані різни види рушників. Відео супроводжується піснею А. Малишка «Рідна мати моя». Після перегляду я прошу вас відповісти на наступні питання:
Починаючи від народження і до самої смерті, рушник супроводжував все життя українця. Вміння вишивати передавалося від матері до дочки. Кожна дівчина обов’язково вишивала собі рушники на весілля та складала у придане. Це наші традиції. Тому сьогодні ми розпочнемо роботу над створенням декоративного рушника.
Учениця має:
характеризувати художнє й технічне конструювання виробу;
обирати виріб для виготовлення;
обґрунтовувати вибір виробу та конструкційних матеріалів залежно від призначення виробу;
добирати матеріали для виготовлення та оздоблення спроектованого виробу;
складати план роботи з проектування виробу;
розробляти ескіз рушника.
(Учитель пояснює принципи вибору декоративного рушника; характеризує матеріали для виготовлення та оздоблення виробів).
План
Фізкультхвилинка
Хто ж там, хто вже так стомився
І додолу нахилився?
Треба дружно всім нам встати,
Фізкультпаузу почати.
Руки вгору, руки вниз,
На сусіда подивись.
Руки вгору, руки в боки
І зроби чотири кроки
(марширування на місці)
Вище руки підніміть
(підняти руки, прогнути спину назад)
І спокійно опустіть,
Розведіть їх в сторони,
Щоб були опорою.
Глибоко ми всі вдихнули,
На пальчиках підтягнулись.
Дружно видихнули
І за парти знову сіли.
Практична робота. Розробка ескізу декоративного рушника (практична робота виконується під супровід українських пісень)
Під час роботи бути в робочому одязі, не нахилятися низько на роботою. Зайві речі прибрати зі столу. Світло повинно падати зверху або зліва.
- аналіз результатів виконання учнями завдань практичної роботи;
- аналіз недоліків;
- оцінювання результатів практичної роботи.
Рефлексія
Що нового дізнались на уроці?
Чого навчилися?
Які завдання були визначені на урок і як упоралися з ними?
Чим варто керуватися під час добору конструкційних матеріалів для виготовлення виробу?
Де можна застосувати набуті знання та вміння?
Внести корективи (за потреби) у розроблений в класі ескіз декоративного рушника, доопрацювати кольорову гаму.
Додаток 1
Інформація до уроку
Художнє й технічне конструювання виробу
Конструювання – це складний процес створення об’єкта, виготовлення креслень і має такі етапи:
1.Завдання (проблема), яке потребує вирішення.
2.Аналіз схожих виробів для визначення кращих якісних рис.
3.Добір матеріалів, які допоможуть у вирішенні проблеми.
4.Створення ескізу.
5.Розробка креслень, або технічної документації виробу.
Мета проектування – необов’язково створення принципово нових виробів. Можна покращити, модернізувати вже існуючи вироби. Для цього потрібно опрацювати різні джерела інформації.
- Де можна знайти інформацію, яка вам може стати у нагоді?( Бібліотеки, книги, журнали,газети, Інтернет та ін.)
Далі відбувається творчий процес художнього конструювання – створення ескізу, опис майбутнього виробу, виготовлення макетів і зразків.
Ескіз – це художній проект, зображення виконане від руки з дотриманням на око пропорцій між частинами предмета.
Художнє конструювання –творчий процесза допомогою якого створюються вироби.
Технічне конструювання – це наочне зображення і створення конструкції виробу згідно до розробленого проекту за ескізом, кресленням або технічним описом.
Види рушників
В українських селах немає хати, де б не було рушників. Своїм багатим малюнком рушник надає хаті затишності та урочистості, створює обстановку високої духовності, доброти, задушевності, спокою. Рушники є не лише прикрасою для життя. Їх вішали над дверима, над віками, щоб ніяке зло не проникло до хати. Рушник супроводжував людину все життя: від народження і до смерті. Кажуть, що саме слово «рушник» походить від слова «рушати».
Рушники бувають різні за призначенням. Від цього залежить і їхній зовнішній вигляд, величина, тканина, з якої вони виготовлені, орнамент тощо. Так, у кожному домі обов'язково були рушники-утирачі. Їх подавали гостям для рук, обличчя. Виготовлялись вони з грубішої тканини і були вишиті скромно. Рушники-стирачі призначались для стирання зі столу, накривання хліба на столі, пасок і крашанок, які святили на Великдень.
Особливою гордістю у кожної родини були рушники-покутники. Ось подивіться на зразок такого рушника. У кожній хаті у кутку висіли ікони, які повивали рушником-покутником. Робили такі рушники з тонкого полотна, і вишивка на них була особливо гарною, яскравою, колоритною.
Великою популярністю користувалися так звані кілкові рушники. Ними прикрашали картини, рамки з фотографіями, Їх як прикрасу просто вішали на кілок.
Із рушником пов’язано багато звичаїв та обрядів. Рушник був оберегом. Хліб-сіль на вишитому рушникові – це висока оцінка гостинності українського народу. Його підносили при зустрічі дорогих гостей. Прийняти рушник, поцілувати хліб – символізувало злагоду, духовну єдність.
Був ще такий звичай: весною, коли зеленіли хліба, люди виходили в поле родиною і тричі обходили поле, несучи на рушник хліб-сіль, щоб виріс великий врожай.
Починаючи від народження і до самої смерті, рушник супроводжував все життя українця. На чистий білий рушник або лише полотно, котре називали крижмо, приймали під час пологів дитину: це символізувало чистоту новонародженої душі. Рушником прикрашали колиску.
Довгий прямокутний відріз тканини завжди у наших предків означав дорогу, шлях, який веде людину, допомагає їй жити. Так само в далеку путь проводжали душу, спускаючи небіжчика до ями на рушниках чи полотні, бажаючи йому подальшої світлої дороги в зоряних світах.
На щастя-долю давала мати рушник синові. Казала: загорнеш хліб у рушник, і смакуватиме тобі; а простелиш в чужому краю – матір згадаєш. Бо то не рушник, а пам’ять і оберіг.
Вишивали також поминальні рушники. У поминальні дні відчиняли вікно й один кінець такого рушника вивішували надвір, а другий залишався всередині хати. На середній, не зашитій, частині ставили запалену свічку, воду та хліб. Так нащадки шанували своїх померлих предків, родичів, запрошуючи через рушникову дорогу завітати до хати.
Матеріали для виготовлення та оздоблення виробів
Інструменти, обладнання, пристосування
Голки
Для вишивання використовуються голки з великим вушком та загостреними кінчиками.
П’яльці
Більшість видів вишивок зручніше виконувати в круглих або прямокутних п’яльцях. У них вишивка добре натягається, хоча дуже важливо уникнути при цьому зморшок і деформації тканини. Прості круглі п’яльці складаються з двох обручів, зроблених з пластику або дерева. Розмір зовнішнього обруча регулюється для вишивки з різних по товщині тканинам, за допомогою гвинта. Прямокутні п’яльці це прямокутна рамка, які складаються з двох валиків, між якими розтягується тканина, і бічних брусків.
Решта інструментів
Ножиці. Необхідно мати дві пари ножиць. Великі – для розкрою тканини, маленькі для обрізання ниток.
Наперсток – металевий або пластмасовий, повинен добре одягатися на середній палець.
Лупа – для дрібного виду роботи.
Сантиметр – для вимірювання та розмітки тканини.
Планування роботи з проектування та виготовлення виробу
Під час роботи з проектування декоративного рушника необхідно дотримуватися наступних етапів:
- визначити призначення майбутнього виробу;
- визначити критерії майбутнього виробу;
- проаналізувати моделі-аналоги (визначити кращі ознаки);
- створити ескіз майбутнього виробу;
- обрати матеріали, інструменти, обладнання;
- виконати роботу дотримуючись правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог та організації робочого місця.
Перед вишиванням рушника необхідно:
підібрати тканину;
підібрати нитки та оздоблювальні матеріали, які відповідали б призначенню вишитого рушника;
підібрати візерунок для вишивання рушника;
визначити, які види швів будуть використовуватися для виготовлення виробу;
розмістити візерунок згідно задуманої тематичної композиції;
під час вишивання дотримуватися гармонійного поєднання кольорів.
Ескіз майбутнього декоративного рушника
Перед тим як почати виготовляти різні предмети, необхідно виконати певні підготовчі роботи. Зазвичай вони починаються з виконання ескізів і креслеників, що називаються графічною документацією.
Ескіз – це умовне зображення виробу, намальоване від руки, без застосування креслярських інструментів, але з обов’язково витриманими на «око» пропорціями між його окремими частинами. Це попередній, приблизний начерк виробу. Його виконують тоді, коли потрібно швидко зобразити на папері задум якогось нового виробу. Його найзручніше наносити на папір у клітинку.
Додаток 2
Інструкційна карта № 1
«Послідовність розробки ескізу декоративного рушника»
Для розробки ескізу майбутнього декоративного рушника необхідно:
визначити критерії майбутнього виробу;
проаналізувати моделі-аналоги:
- визначити форму та розмір виробу;
- добрати візерунок;
- визначити місце розташування візерунка на рушнику;
- визначити кольорову гаму.
на аркуші паперу нанести контури рушника;
нанести схему візерунка, використовуючи кольорову гаму.
Рекомендовані джерела інформації
Вчитель трудового навчання Костюченко С.Б.