"Розвиток пізнавальної активності учнів НУШ засобами цифрових технологій".

Ключові слова: цифрове навчальне середовище, пізнавальна активність, інформаційнокомунікаційна компетентність, цифрові технології.

Постановка проблеми. Зміни життя в сучасному світі потребують і змін мети та призначення сучасної освіти. Знижується функціональна значущість і привабливість традиційної організації навчання, передача «готових» знань від учителя до учня перестає бути основним завданням навчального процесу.  Вчені, дослідники, вчителі-новатори вважають, що у центрі уваги сучасної освіти мають стати питання розвитку особистості школяра, його пізнавальної активності  саме інтересу до навчання, формування бажання і вміння вчитися.

Виклад основного матеріалу. Концепція Нової української школи, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р, передбачає докорінне реформування загальної середньої освіти та орієнтована  на потреби учня в освітньому процесі. Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87, визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти  та ґрунтується на одному з провідних принципів - радість пізнання. Враховуючи вищесказане вчителю потрібно забезпечити процес пізнання  так, щоб він приносив радість. Але ж в школи прийшло нове покоління дітей « Z». Яке, згідно теорії поколінь, яка налічує вже більше 26 років та характеризує сучасних дітей, як інфантильних, орієнтованих на думку однолітків, маючих кліпове мислення та народжених з мишкою в руках. Серед 11 компетентностей визначених Держстандартом, інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основ цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях, займає дну з провідних.Ось тут на допомогу вчителю і прийшли цифрові технології.

Метою дослідження є довести , що можливості використання  цифрових технологій в організації навчально-виховного процесу дозволяє   розвивати  пізнавальну активність учня. Адже учневі найбільше подобається робити те , що він вміє робити найкраще. А діти покоління «Z» найкраще оволодівають саме цифровими технологіями. Тож  хочеться переконати зараз вчителя у тому, що  можливості використання  цифрових технологій в розвитку пізнавальної активності безмежні. 

                  ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

• підвищують і стимулюють інтерес, завдяки мультимедійним технологіям;

• активізують розумову діяльність і ефективність виховання тих або інших якостей особистості завдяки интерактивності;

• дозволяють моделювати й візуалізувувати процеси, явища, складні для демонстрації в реальності, але необхідні для створення повноцінного зорового ряду;

• дозволяють індивідуалізувати виховання;

• надають учням можливість самостійного пошуку матеріалів, опублікованих в мережі - Інтернет  для підготовки доповідей, рефератів, складання сценаріїв; надають допомогу в пошуках відповідей на проблемні питання;

• створюють величезне поле для розвитку креативних ідей.

•              формують загальну  інформаційну культуру.

        З тих пір з'явилася ціла колекція  презентацій, які сполучають у собі різні інформаційні середовища: графіку, текст, анімацію, відео, звукові ефекти, що створює повноцінний зоровий і звуковий ряди.  Аудіовізуальні засоби в цьому випадку виступають потужними концентраторами уваги, що робить проведену роботу більше ефективної в плані виховання, цікавої й привабливої для учнів.

Для підготовки презентацій ми залучаємо учнів, які здобувають необхідні навички, займаючись у гуртку web-дизайну.

             Змістова лінія «Досліджуємо медіа» в НУШ  передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіа текстах та використовувати її, створювати прості медіа продукти. І знову на допомогу приходять цифрові ресурси. Вид роботи « Слухання», теж можна провести використовуючи цифрові ресурси (диктофон, знаходження  аудіо тексту в мережі Internet.) Дослідження показали, що результати учнів, котрі опрацьовували матеріал на звичайній дошці, були нижчі ніж у тих учнів, котрі працювали із SMART BOARD. Інтерактивна дошка активізує різні типи сприймання, так як інформація, що надходить, є як візуальною,  так і аудіальною. Як відомо, коли людина одночасно використовує декілька органів сприймання, засвоєння нового матеріалу відбувається на якісно новому рівні. До того ж інтерактивні дошки  покращують мотивацію учнів, а також  роблять заняття цікавими і для викладачів, і для учнів.

Висновки. Ми  повинні розуміти, як цифрові технології можуть підтримувати  розвиток пізнавальної активності учнів, комунікацію, творчість та інноваційність, усвідомлювати їх можливості, обмеження, наслідки та ризики. Вони повинні розуміти загальні принципи, механізми та логіку, що лежить в основі цифрових технологій, які розвиваються, а також знати основи функціонування та використання різних пристроїв, програм та мереж.

Вчителі  повинні критично підходити до достовірності, надійності та впливу інформації та даних, що є доступними цифровими засобами та усвідомлювати юридичні та етичні принципи, пов’язані з використанням цифрових технологій.

Учні  повинні вміти використовувати цифрові технології для підтримки активного громадянства та соціальної інтеграції, співпраці з іншими, творчості для досягнення особистих, соціальних чи комерційних цілей.

Навички володіння цифровою компетентністю  включають в себе вміння використовувати, доступатись, фільтрувати, оцінювати, створювати, програмувати та поширювати цифровий контент. Учасники навчально-виховного процесу  повинні вміти керувати та захищати інформацію, вміст, дані та цифрові ідентичності, а також визнавати та ефективно працювати з програмами, пристроями, штучним інтелектом та роботами.

Робота з цифровими технологіями та вмістом вимагає рефлексивного та критичного, і водночас допитливого, відкритого та перспективного ставлення  вчителя. Вона також вимагає етичного, безпечного та відповідального підходу до використання цих інструментів. Інформатизація суспільства потребує відповідних

випускників , підготовлених за новітніми технологіями в результаті

вдосконалення системи освіти.

Список використаної літератури

1. Айзенх Г. Ю. Проверьте свои способности. - М. – 1972.

2. Бешенков С. А. Гуманитарная информатика в начальном обучении // Информатика и образование. – 19997. - №4. – С. 62–64.

3. Бочкин А. И. Методика преподавания информатики: Учебное пособие. – МН: Высшая школа, 1998. – 431 с.

4. Бурау И. Я. Загадки мира букв. – Донецк: Стелкер, 1997.

5. Вєтрова І. Перше слово “мама”, друге “комп’ютер”: Вплив комп’ютера на психологічний розвиток молодшого школяра/ Відкритий урок розробки технології досвіду. – К., 2004. № 1–2. – С.49–51.

6. Витуховская А. А. Комп’ютерная поддержка учебных курсов для начальной школы // Информатика в начальном образование: Информатика и образование. – 2001. - №1.

7. Гевал М. Д. Загальні принципи використання комп’ютера на уроках різних типів // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2000. - №3. – С. 34–34.

8. Дворецкая А. В. Основные типы комп’ютерных средств обучения // Педагогическая технология. – М., 2004. - №2. – С. 38–40.

9. Духнякова В. Л., Мулова И. Б. Информатика в младших классах. – Львов: Институт усовершенствования учителів, 1992.

10. Елина Н. В. Создание предпосылок грамотного письма // Начальная школа. – 1995. - №3.

11. Жалдак М. І., Рамський Ю C. Державний стандарт загальної середньої освіти в Україні. Освітня галузь "Інформатика". Проект. - К., Генеза. 1997.-с. 14-15.

12. Жалдак М. І. Яким бути шкільному курсу „Основи інформатики” //Комп’ютер у школі та сім’ї. — №1. —1998. —с. 3-8.

13. Кухаренко В. М., Рибалко О. В., Сиротинко Н. Г. Дистанційне навчання: Умови застосування. Дистанційний курс: Навчальний посібник 2-е вид, доп/ За ред. B. М. Кухаренка — Харків: НТУ «ХПІ», «Торсінг», 2001.— 320 с.

14. Мараховський Л. Індивідуальні технології як психолого-педагогічна проблема // Шкільний світ. – 2001. - №23. – С. 4.

15. Мельник Ю. Формування інтелектуального компонента культури розумової праці молодших школярів засобами інформаційних технологій // Наукові записи ТНПУ ім. В. Гнатюка. Педагогіка. – Тернопіль. – 2002. – С.50–55

16. Методика викладання української мови в початкових класах / За ред. С. І. Дорошенка. – К.: Вища школа, 1992. – 398 с.

17.     Морзе Н. В. Методика навчання інформатики: Навч. посіб.: У 4 ч. /За ред. акад. М. І. Жалдака. — К.: Навчальна книга, 2003. — Ч. І: Загальна методика навчання інформатики. — 254 с.

18. Новикова А. А. Медиаоброзование в США: проблемы и тенденции // Педагогика. – 2000. - №3.

19. Пахомов, Зінзура, Пояркова. Використання комп’ютера в навчанні учнів початкових класів // Шкільна освіта. – 1998. - №4. – С. 28–29.

20. Пидкассистый П. И., Тищенко О. Б. Компьютерные технологии в системе дистанционного обучения // Педагогика. – 2000. - № 5.

21. Программа по информатики для I-IV классов. //Информатика и образование. — 2003. — №6. — с. 97-104.

22. Ривкінд Й. Я. Комп’ютер у школі: Книга для учителя. – К.: Радянська школа. – 1991. – 191 с.

23. Ривкінд Ф. М., Ломаковська Г. В., Колеснікова С. Я., Ривкінд Й. Я. Сходинки до інформатики: Експериментальний підручник для 2 класу загальної школи. – Київ АДЕР Україна, 2002. – С.18-21.

24. Ривкінд Ф. М. Основи комп’ютерної грамотності: Посібник для учнів молодших класів. – К.: Гроно, 1998. – С. 16-22.

25. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. – К.: Абрис, 1997.

26. Славістська В. К. Модульне навчання на уроках української мови в початкових класах // Початкове навчання та виховання. – Харків. – 2004. - №2. – С. 2-8.

27. Ушинський К. Д. Твори: У 6 т. — К.: Радянська школа, 1995, — С.278.

28. Фіцула М. М. Педагогіка. — К., 2000.

29. Формування комп’ютерної грамотності учнів. Збірник статей / За ред. І. Ф. Тесленка. – К.: Радянська школа. – 1997. – 160 с.

30. Шапкин С. А. Компьютерная игра: новая область психологических исследовании // Психологический журнал. – Т. 20. – 1999. - №3.

31. Шевченко В. М., Чернета М. Н., Попова О. О., Шевченко Т. М. Сходинки до інформатики: Методичний посібник для вчителів інформатики та початкової школи.