Розвиток пізнавального інтересу на уроках біології.

Розвиток  пізнавального  інтересу  на уроках  біології.

                                                 «Казка, гра, фантазія – життєдайне джерело

                                                      дитячого мислення,                                                            

                                                       благородних почуттів та прагнень»,

                                                                                 писав В.Сухомлинський.

      Найважливішою ефективною умовою навчального процесу є виховання в школярів пізнавального інтересу. Учні повинні не тільки вміти слухати вчителя, а й  навчитись думати, розуміти прочитане, знаходити та оцінювати  матеріал, робити самостійно висновки.

     Досвід роботи в школі показав, що низький рівень інтересу учнів до  біології знижує якість навчання, тому підвищення рівня інтересу  до предмету дозволяє  досягти своєї мети – передати учням максимальний об’єм знань, умінь та навичок. Крім того, високий рівень пізнавальних інтересів учнів, дозволяє вирішити  актуальну проблему сучасної школи – навчити  їх вчитися, тобто навчити здобувача освіти працювати самостійно.

       Успішність роботи вчителя залежить від того, чи зміг він зацікавити учнів своїм предметом, чи   поставив перед ними проблему таким чином, щоб їм самим було цікаво її розв’язати, щоб вони самі шукали шляхи вирішення питання. Запорукою вирішення цих завдань є високий рівень пізнавального інтересу до навчання. Якщо пізнавальний інтерес знаходиться на достатньо високому рівні, то при роботі з учнями вчителю вже немає потреби заставляти їх навчатися,  тоді процес навчання прискорюється, а якість значно підвищується.

         Пізнавальний інтерес стимулює пізнавальну активність учнів і тим самим спрямовує розвиток розумової, психічної та соціальної сфери особистості, створює умови для формування творчої навчальної діяльності учнів.

      Навчально – пізнавальна діяльність та пізнавальний інтерес школярів  неможливі без сформованих процесів мислення, а отже, неможливе і засвоєння  знань.

                      Під час вивчення біології  виникає проблема нерозуміння учнями викладеного матеріалу через перевантаження підручника науковими термінами.  Тоді учні не можуть побудувати логічної відповіді, а працюють за принципом заучування. Сприйнятий учнем навчальний матеріал повинен бути осмислений відповідно до знань цього учня. Осмислення є центральною ланкою в процесі засвоєння знань і відбувається не окремо від сприйняття, а разом з ним.

    Тому  завдання  вчителя — знайти такі форми роботи на уроці, які зробили б урок цікавим, підвищили б інтерес учнів до вивчення предмета, активізували б їхню діяльність.

        Учитель повинен обдумувати як найдоцільніше організувати передачу нового матеріалу, враховуючи рівень підготовки класу, наявності необхідних засобів навчання, емоційно-психологічної атмосфери . Отже, головний спосіб формування пізнавальних інтересів учнів, розвитку їх розумової активності, творчої діяльності полягає у вдосконаленні та поєднанні активних форм та методів навчання.

              Формування пізнавального інтересу - необхідна умова шкільного навчання. Не випадково, інтерес образно порівнюють з каталізатором, який полегшує і прискорює розумові реакції.  Маючи сформовані пізнавальні інтереси, дитина успішно навчається, в неї з'являється зацікавленість до навчальної діяльності.

 Пропоную завдання для розвитку пізнавального інтересу учнів на уроках біології.

1. Прийоми розвитку пізнавального інтересу на етапі  сприйняття  знань:

•          Прийом новизни.

      У зміст навчального матеріалу  необхідно включити цікаві факти.

•          Бджола  відвідує  720 квітів за 1 годину, 7200 квітів зо  десятигодинний робочий день. Ентомологи  підрахували:  1 бджола протягом сезону сприяє виникненню близько 2,5 млн. яблук. За 1 день 10000 робітниць обслуговує близько 70 млн. квітів.
•          1 га  лісу за 1 рік очищає 18 млн. кубометрів повітря.
•          Показником  емоційного  інтересу – тиша.

Прийом  значущості матеріалу, що вивчається.

Матеріал необхідно вивчати в зв’язку з його  біологічною, господарською цінністю,  практичним значенням для учнів.

•          Чому лікарі  рекомендують  споживати вітаміни  для профілактики  та лікування  простудних  захворювань?
•          Чому необхідно знати  вміст білків, жирів,  вуглеводів в різних харчових продуктах і кількість енергії, яка утворюється при їх  розщепленні.

Даний прийом спонукає учнів відчути не тільки значимість матеріалу, що вивчається, але й особисту причетність до тих чи інших процесів, явищ. Стимулює пізнавальний інтерес  школярів.

•          Прийом семантизації,  в основу якого покладено розкриття смислового значення слова.

            Близько 250 років тому голландський вчений Авраам Трамбле дав назву, побаченому ним маленькому поліпу, - ГІДРА. Цю назву поліп отримав через схожість з страшенною Лернейською гідрою, з якою боровся Геракл. Як ви гадаєте, чому тварина дістала саме таку назву?

   Розкриття смислового значення слова допомагає учням зрозуміти його сутність, сприяє встановленню міжпредметних зв'язків, розвитку уяви, фантазії. Виникає  бажання дізнатися більше про об'єкт, що вивчається за допомогою додаткової літератури – показники пізнавального інтересу у даному випадку.

 - Сократичний прийом.

Розвиток вміння досліджувати істину сприяє також сократичний прийом. У Стародавній Греції філософ Сократ будував бесіду з учнями таким чином, щоб викликати їх на обговорення спірних питань. Він спрямовував хід бесіди в таке русло, щоб вона набула характеру дискусії. На уроках біології я  створюю таку ситуацію,  щоб учні намагалися доводити й обґрунтовувати свої міркування, використовуючи запас знань або унаочнення. Так, наприклад:

- З'ясовуючи відмінності між кореневищем рослин і коренем, учні спочатку не можуть дати правильну відповідь, але пропонують різні міркування, навіть  помилкові (кореневище росте горизонтально, а корінь – вертикально; на кореневищі є бруньки, а на коренях їх немає; кореневище може зеленіти на світлі, а корені не зеленіють тощо).

Обговорення цих міркувань супроводжую   роздатковим матеріалом – живих рослин , переглядом презентації .  Учні роблять висновок  , що кореневище – це видозмінений пагін, який хоч і не має зелених листків, але володіє всіма іншими ознаками, характерними для пагона.

  Висновок: Використовуючи  такі прийоми викликаю в учнів  цікавість до навчання. На уроці створюється  психологічна « ситуація чекання» , коли учні  позитивно настроюють себе на сприйняття  нових знань і прагнуть до глибокого засвоєння матеріалу, що викладається. Конкретизуючи матеріал підручника досягаю того, що в учнів виникає  багато запитань. Виникає бажання більше дізнатися про вивчений об’єкт з додаткової літератури, а це показник пізнавального  інтересу.

Прийоми розвитку пізнавального інтересу на етапі осмислення матеріалу, що вивчається.

Основні прийоми , які використовую:

•          Евристичий прийом.

Спираючись у своєму запитанні на знання учнів, допомагаю їм знайти правильну  відповідь.

•          Ви з’їли бутерброд з шинкою. В яких відділах травної системи  і за допомогою яких ферментів  будуть перетравлюватися його складові частини?
•          Створення проблемних завдань,  проблемної ситуації.
•          При вивченні теми: «Будова і різноманітність листя. Видозміни листя. Листопад» пропоную  ознайомитись з словами І.В.Гете, гербарієм та живими  рослинами; дати відповідь на проблемне питання: «Коли листя росте на дереві, воно соковите й свіже, а зірване з дерева швидко всихає. Чому так відбувається?» .
•          Саме проблемне навчання сприяє розвитку мислення та пізнавальної діяльності учнів, підвищує якість знань, умінь та навичок. Суть проблемного навчання треба розуміти як організацію навчального процесу, коли під керівництвом учителя створюється проблемна ситуація, а самостійна діяльність учнів спрямована на усвідомлення, сприйняття та її вирішення, у результаті чого набуваються нові знання та вміння.

 

•          Прийоми  розвитку пізнавального інтересу на етапі  закріплення  вивченого 

матеріалу.

Виконання завдань за допомогою дослідів. 

1. Перевірити перед дзеркалом колір вушних раковин після чого одну з них потерти рукою і потім знову перевірити її забарвлення.

2. Притиснути декілька разів олівцем на ніготь і спостерігати зміну забарвлення.

Після проведення цих дослідів поясніть:

- чому відбуваються такі зміни ;

- як здійснюється кровопостачання органів.

 

Робота з підручником

Люди перестають думати,

коли перестають читати

Дідро Д.

        

Використовую такі прийоми роботи з текстом:

- складання плану прочитаного тексту.

- постановка запитань до прочитаного тексту.

- читання тексту з метою складання словника нових термінів.

- читання тексту з метою складання опорних схем, таблиць для кращого  запам’ятовування.

 

Біологія 10 клас «Двомембранні органели».

Органели	Будова	Функції
Мітохондрії
Хлоропласти

 

Формування пізнавальних інтересів засобами ІКТ

       Використання ІКТ робить уроки  яскравими,  насиченими, так як на них учні працюють активно, в них розвивається пізнавальний інтерес. Комп'ютер дозволяє підсилити мотивацію навчання:

- розмаїтістю й барвистістю інформації.

- шляхом орієнтації навчання на успіх, тому що дозволяє довести рішення будь-якого завдання, опираючись на необхідну підказку.

Прийом моделювання.

•          Учні отримують набір ( в конверті) організмів, які заселяють водне середовмще. Завдання: Змоделюйте  використовуючи набір, всі можливі ланцюги живлення.

Висновок : використання відмічених прийомів стимулює прагнення  учнів до самостійного виконання завдання. Отже викликає  розвиток пізнавального інтересу.

 

 Використання біологічних задач  для розвитку пізнавального інтересу до біології.

       Один з ефективних методів у викладанні  біології - це  розв’язання біологічних задач. Вони активізують практичну діяльність учнів. У процесі  розв’язання задач учні набувають уміння аналізувати біологічні процеси та явища, встановлювати зв’язки між живими організмами,  виробляти систему вмінь і навичок самостійної пізнавальної діяльності.

Постановка задач в процесі  навчання підвищує  активність учнів, вони шукають шляхи розв’язання , доказують, а це  сприяє активізації розумової  діяльності учнів, логічного мислення, пізнавальної самостійності.

Приклади біологічних задач:

•          Задачі на формування умінь висувати  та доказувати гіпотези.

Задача. Дуже часто на стовбурах дерев зустрічаються лишайники. Дерево  вони використовують, як місце поселення. У  великих містах на деревах лишайників не зустрінеш. Поясни це явище.

•          Задачі, які допомагають встановити зв'язок теоретичних знань з практичними.

Задача. Коли беруть кров із вен передпліччя, лікарі накладають джгут на плече. Пацієнт згинає та розгинає  кисти руки, при цьому вени набухають і становляться чіткими. Як це можна пояснити?

Висновок: Біологічні задачі різного характеру викликають у школярів живий інтерес. В учнів під час їх розв’язування виникають запитання, які є доказом про розумову активність,про бажання знати більше. Що є показником розвиваючого пізнавального інтересу до біології.

 

Пізнавальні ігри , як засіб розвитку пізнавального інтересу до біології.

 

« Під час гри розкривається  перед  дітьми світ, розкриваються  творчі можливості  особистості, без гри немає і не може бути  повноцінного розумового розвитку» – писав  В. Сухомлинський.

Упродовж уроку намагаюся  зберігати, підтримувати зацікавленість учнів у грі, слідкувати за засвоєнням й осмисленням знань. На своїх уроках використовую такі пізнавальні ігри:

Вправа «Снігова лавина» 

6 клас «Гриби»

Швидко зачитую  запитання.

-         Що є об’єктом «тихого полювання» ?

-         Що допомагає хлібу перебродити?

-         Що в лісі рятує тварин від голоду?

-         Що шукають спеціально навчені собаки в землі, а люди продають це дуже дорого?

-         Що є сировиною для виробництва антибіотиків?

Яких організмів стосуються ці запитання? (Грибів)

•          Ігри – вправи.   « Четвертий зайвий». Кожен учень отримує по 4 листки гербарію. Необхідно порівняти  рослини та виділити серед них 1 зайву та пояснити чому вона зайва.
•          Ігри – змагання . Це конкурси, вікторини.

 

                 1.  Найвища трава.                                                          (Бамбук.)

2.  Який тип плода в картоплі?                                    (Ягода.)

3. Листок якої рослини зоб­ражено на прапорі Канади?   (Клена.)

4. Наука, яка займається ви­веденням нових видів  рослин. (Се­лекція.)

5. Отруйна речовина, яка міститься в листках тютюну.     (Нікотин.)                                                                                                      

6.  У рослин якої родини пе­люстки мають назви: парус,  чов­ник, весла?                                                                         

                                                                             (Бобові, або Метели­кові.)

7.Яку квітку називають королевою квітів?                 (Троянду)

8. Видозміною якого органа є голов­ка капусти?       (Бруньки).

 

•          Сюжетно – рольові ігри.

Їх  особливість в тому, що учні  виконують ролі ,  дитина перевтілюється в телеведучого,  кореспондента, еколога, лісівника, історика… У цей день можливо  і виникне  інтерес до біології.

                Прикладами ігор можуть бути такі інсценівки: «Як добре чистити зуби»,  «На прийомі в окуліста».

 

•          Пізнавальні ігри – подорожі.
•          Ігри-подорожі. Ці гри сприяють осмисленню і закріплення навчального матеріалу. Прикладами таких ігор може бути «Подорожі до медицини минулого, сьогодення й майбутнього», «Подорожі слідами нових відкриттів у сфері біології».

 Ігри-змагання.

Умовно ігри під час уроків можна розділити на:

- інтелектуальні.

- рухливі.

- експромтні.

Висновок: я вважаю, що гра є важливим засобом для розвитку  пізнавального інтересу  учнів до предмету, сприяє розкриттю творчого потенціалу , активації розумової діяльності учня.

         На мою думку, такий  підхід до викладання  навчального матеріалу підвищить  інтерес до навчання, буде сприяти кращому  осмисленню  набутих знань. На уроці створиться своєрідна психологічна «ситуація очікування», коли учні позитивно налаштовані на сприйняття й пізнання нових знань та прагнуть глибокого усвідомлення навчального матеріалу.