Розвиток природньої обдарованості учнів на уроках музичного мистецтва

Розвиток природньої обдарованості учнів на уроках музичного мистецтва

Українська народна приказка стверджує, що добрі діти  батькам – вінець, а погані – кінець. Досвід сучасної педагогіки дає можливість зробити висновок, що поганих дітей не буває. В усі часи українська дитина була оточена увагою родини, вбирала в себе народну мудрість, що вкладали у неї дідусь з бабусею, батьки, сусіди, вчителі, вихователі, бо хотіли бачити у ній гідне майбутнє родини, яке закономірно формує майбутнє нації. Такі процеси в родині та суспільстві повинні тривати й нині.

Багато хто вважає, що українці – найобдарованіша нація у світі, але вона не має гідних і розумних керівників. Ми: працелюбні, щедрі, співучі, сердечні, духовні, патріотичні, горді. Проте, за межами нашої країни нині живе та працює багато наших громадян, яким держава не дозволила з тих чи інших міркувань розкритися, показати свою обдарованість та свій талант – це і науковці, всесвітньовідомі лікарі, провідні артистичні одиниці (солісти-воконавці), композитори, письменники, художники, спортсмени. Тому ми, сучасні педагоги, маємо дбати про підростаюче покоління. Наше завдання – вміло підійти до процесу формування та виховання світогляду дитини, до процесу становлення і розкриття сучасного учня, до його самовираження, як громадянина своєї держави та як одиниці людства. Ми маємо працювати на те, щоб наші вихованці залишалися в Україні і свій талант та свою обдарованість використовували на користь своєї держави та свого народу.

А що ж таке обдарованість?

Зазвичай кожна мама чи тато вважають свою дитину обдарованою. Але відомі

дві теорії обдарованості.

Відповідно до першої (соціальної) – обдарованою є кожна дитина. Але навколо них необхідно створювати сприятливі умови розвитку. Інакше природжена дитяча обдарованість з часом «згасає».

За другою теорією (біологічною) – дитина або обдарована, або ні. Навіть якщо не працювати з нею, талант все одно «проб’є собі шлях».

Оскільки не можна стверджувати, що якась із теорій переважає, методичні підходи сучасної освіти мають будуватися на певному їх поєднанні.

Основними ж ознаками обдарованості є:

• висока пізнавальна активність;
• оригінальність ідей та творчих продуктів;
• випередження за розумовим розвитком своїх однолітків;
• розвинена фантазія;
• надання переваги спілкування з дорослими;
• підвищена потреба в інтелектуальних та творчих навантаженнях та отримання від цього задоволення;
• надання переваги індивідуальній роботі над груповою тощо.

Розрізняють декілька типів обдарованості:

• академічний – діти люблять вчитися, відмінники;
• інтелектуальний – спостережливі, самостійно поглиблюють знання, мають розвинуті аналітичні навички;
• творчий – інтерес до музики, танців, живопису, скульптури, акторської майстерності;
• креативний – шкільна програма рідко дає таким дітям реалізувати себе, вони не є відмінниками;
• соціальний – здібні до лідерства, спілкування та розуміння людей, виступають публічно, приваблюють своєю впевненістю;
• психомоторний – спортсмени, рідко бувають відмінниками, але не через низький інтелект, а через браку часу навчатися.

Варто зазначити, що обдарованість не пов’язана безпосередньо з навчальною успішністю (багато відомих людей, які зробили вагомий внесок у розвиток людства, погано навчалися); пов’язана з віком (спортивні здібності розвиваємо з раннього віку, а наукові – з досягненням зрілого).

Тобто обдарованість – це комплекс якостей, серед яких основними складниками є: інтелект, творчість, мотивація.

У нашому навчальному закладі ми працюємо саме з такими дітьми. Вони інтелектуально розвиваються і мають інтерес до навчання. Наші учні творчі, успішні, креативні, вміло спілкуються з оточуючими. І ми, вчителі, постійно їх мотивуємо.

Під час навчального процесу та в позакласній роботі учитель виступає своєрідним майстром, який своїми знаннями, смаками, душею та серцем, словом та діями сприяє вихованню майбутніх творців. Ми продукуємо і застосовуємо високоефективні методи навчання та виховання для виявлення та формування обдарованої особистості.

Такими наставниками є й вчителі музичного мистецтва. Адже одним з вищеназваних типів обдарованості є творчий та креативний. Саме вчителі музичного мистецтва працюють з такими дітьми. І не лише з дітьми такого типу, адже багато учнів, прекрасних знавців біології, майбутніх винахідників, лікарів, столярів, математиків, філософів, правників відвідують уроки музичного мистецтва та уроки мистецтва, на яких виконують поставлену мету, роблять проекти, готують доповіді. Багато учнів під впливом дружньої атмосфери та удосконалення отриманих знань, умінь та навичок на уроках музичного мистецтва відвідують не лише профільні факультативи, такі як: право, математика, журналістика, а є й учасниками успішних гуртків шкільної художньої самодіяльності, провідними концертними одиницями, які відомі не лише у нашому навчальному закладі, а й в Україні.

Виховний та навчальний процеси у нашій школі весь час перебувають у процесі оновлення. Тому необхідний новий підхід до виявлення обдарованих дітей та роботи з такими учнями.

Саме зараз, у час національного відродження ми спрагло звертаємось до свого коріння, до української пісні, фольклору. На першому місці стоїть національно-патріотичне виховання, а музична культура невід’ємна від культури народу, до якого вона належить. Тому, завдання кожного вчителя – всіма наявними засобами донести до учнів кращі взірці духовного надбання нашого народу, людства.

Завданням учителя є мотивація учнів до прагнення використати навчальні досягнення з предметів мистецького циклу не лише на уроках, але й у позакласній та позашкільній діяльності. Завданням мистецтва є вивчення музики як живого мистецтва з опорою на закономірності самої музики.

От і на своїх уроках, саме через фольклор, через ігрову подачу матеріалу, я намагаюсь допомогти учням розкрити себе, виявити та розвинути їх обдарованість.

Адже, невичерпні можливості української самоідентифікації сучасного школяра надає саме етнографічна скарбниця музичного мистецтва України. Кожен урок музичного мистецтва – це крок до душі дитини. Музика відображає індивідуальне та узагальнене світобачення, філософію життя, здатна моделювати поведінку, узагальнюючи її з ментальною площиною соціуму.

Оновлена програма спрямована на формування ключових компетентностей.  Тому уроки музичного мистецтва будуються не лише з урахуванням дидактичного принципу поступового накопичення навчального змісту, а й з акцентом на формування тієї чи їншої компетентності:

• ми спілкуємося рідною мовою і вивчаємо фольклор свого народу

(діти вивчають народні та сучасні українські пісні; виконують вправи на розвиток дикції на матеріалі народних скоромовок та речитативів; знайомляться з елементами українських народних танців);

• під час музичного сприймання учні вчаться шанувати культурне розмаїття творів мистецтва інших країн

 (слухають твори зарубіжних композиторів; вивчають пісні в перекладі та оригіналі);

• формують математичну компетентність, а саме – вчаться аналізувати твори мистецтва, розуміти логіку художньої форми

(виконують метро-ритмічні вправи, вправи на розвиток ритмо-відчуття та музичної пам’яті);

•            1 клас – вивчається тема «Музика-мистецтво звуків», 3 клас – «В гостях у пісні», 5 клас – «Музика, як вид мистецтва», 6 клас – «Жанри  камерно-вокальної музики» – в кожному з цих розділів є теми уроків спрямовані на формування компетентностей пов’язаних з природою та довкіллям, адже учні слухають твори, в яких композитори змальовують красу природи. З допомогою засобів музичної виразності передають шум дощу, заметіль, весну, осінь тощо. Діти споглядають картини із зображенням природи рідного краю,  долучаються до роздумів.
•                 Формування інформаційно-цифрової компетентності відбувається при формуванні СD дисків у mp3 форматі, виконанні презентацій, пошуку інформації у світовій мережі.
•                 Уміння вчитися впродовж життя навчає дитину визначати власні художні інтереси та потреби; планувати й організовувати свій час для пізнання,

сприймання, творення мистецтва чи самовираження через мистецтво; раціонально використовувати час для задоволення культурних потреб, здобувати, опрацьовувати мистецьку інформацію.

•                 Ми вчимося критично оцінювати й інтерпретувати явища культури минулого і сучасності, розуміючи роль традицій та інновацій; працювати в команді для пошуку вирішення художньо-творчих завдань; презентувати власні твори,

Діти відчувають потребу бути учасником мистецьких заходів і подій.

Тобто на уроці музичного мистецтва та у гуртковій роботі спостерігається формування усіх компетентностей, відбувається наскрізний розвиток накопичення інформації та удосконалення отриманих знань умінь і навичок.

Саме на уроках музичного мистецтва, використовуючи елементи фольклору, ми допомагаємо розкрити свої здібності тим дітям, які скромні, невпевнені в собі, боязкі тощо. Допомагаємо їм самореалізуватися, самовиразитися, стати успішним, увійти в ряди обдарованих учнів.

На початковому етапі у школярів формуються вокально-хорові навички, розвивається ладове відчуття та чистоти інтонування, метро-ритмічне відчуття за допомогою, зокрема, простих музичних інструментів (дзвіночок, трикутник, деркач, свищики, соловейки). Діти отримують перші навики гри.

Етап ускладнення базових форм передбачає вивчення пісень, обрядових ігор, хороводів, віншувань, закличок, віршиків. Учні опановують більшу кількість музичних інструментів.

Наступним етапом є узагальнення, під час якого діти систематизують навчальну інформацію, аналізують та класифікують її.

У дітей формуються навички спостереження, порівняння, орієнтування в стильових напрямах та жанрах музичного мистецтва, реалізації набутих знань у власній творчій діяльності.

Інтеграційний етап передбачає готовність учнів до творчості та креативності, тому що вони отримали ґрунтовні знання тематичного музичного матеріалу; здатні застосовувати асоціативні зв’язки між фольклорним, класичним та сучасним музичним матеріалом; можуть поєднувати особистісне світосприймання та світовідчуття з ментальним досвідом рідного краю.

Учні вчаться бути підприємливими. Вони беруть активну участь у театралізованих дійствах, які включають у себе спів, інструментальну гру, хореографічні композиції.

ЧЧому так важливо наставнику пам’ятати про ці наскрізні етапи?

 Принцип наступності – це те, що дозволяє поступово, але системно не нав’язувати, а прищеплювати любов до рідного краю, його традицій, пісні, в якій є і тривога, радість і сміх та душа народу.

Змодельована структура накопичення змісту етнографічного матеріалу на уроках музичного мистецтва дає можливість розвитку природньої обдарованості учнів,  сприяє формуванню музичних смаків у школярів, музичного слуху, метро-ритмічного та ладового відчуття, вокально-хорових і комунікативних знань, умінь та навичок.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.  Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів  (оновлена) // Мистецтво 5– 9 класи // Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.

2. Ващенко Г. Психологічні властивості українців і причини наших невдач / Г. Ващенко // Рідна школа. – 1992. – № 2. – С. 31–40.

3. Вершута В.В. Основні питання музичної освіти і виховання в загальноосвітній школі/ Вершута В. // Відділ освіти Богуславської РДА /Методичний кабінет/, жовтень 2010 р., № 2.

4. Кримський С. Б. Заклики духовності XXI століття. З циклу щорічної пам’яті лекцій ім. А. Оленської – Петришин. – 2002. – К.: Видав. дім «КМ Академія», 2003. – 32 с.

5.  Мала енциклопедія етнодержавознавства. НАН України. Інститут державности і права ім. В. М. Корецького; Редкол.: Ю. І. Римаренко та ін. – К.: Довіра: Генеза, 1997 – 942 с.

 6. Романенко М. Г. Освіта як об’єкт соціально-філософського аналізу. - Дніпропетровськ: Промінь, 1998 . – 132 с.

7. osvita.cv.ua>obdarovani-dity-vyyavlenia

8. pidruchniki. ws/ 16131623/ kulturologiya/ponyattya – mentalnist

9.  pidruchniki.com>psihologiya>zdibnosti

10. https://uk.m/wikipedia.org>wiki>Обдарованість