26 червня о 18:00Вебінар: Збереження здоров’я дітей з особливими освітніми потребами

Розвиток соціальної компетентності молодших школярів на уроках в сучасній школі

Про матеріал
Даний матеріал містить рекомендації по формуванню в учнів початкових класів соціальної компетентності.
Перегляд файлу

Розвиток соціальної компетентності молодших школярів  на уроках в сучасній школі

На сучасному етапі розвитку педагогічної науки та шкільної практики особливого звучання набуває проблема обґрунтування сутності компетентнісного підходу в освіті. Значення цієї проблеми зумовлене тими докорінними змінами , що сталися в системі загальної освіти, де взято курс на гуманізацію і демократизацію, на формування особистості як найвищої цінності суспільства , на її соціалізацію.

Софія Русова зазначила: «Чим глибша прірва між різними типами знань, потрібними для життя, і тими, що подаються школою, тим менший вплив школи на майбутнє життя учнів».

Сьогодні, коли відбуваються зміни і модернізації в області освіти, особлива увага звернена на роль школи, як організатора освітнього середовища для розвитку особистості. Функція школи – це не тільки навчання і виховання , але і соціалізація школяра, формування життєвої компетентності, розвиток соціально значимих якостей особистості.

Результати досліджень науковців дають змогу констатувати, що одним із ефективних засобів формування основ життєвої компетентності молодшого школяра є створення умов для інтеракції учнів не тільки в позаурочний час, а й у процесі засвоєння навчального матеріалу на уроках. Учень починає набувати її ще в школі завдяки навчально-пізнавальній діяльності, формуванню ставлення до різних видів діяльності і продовжує удосконалювати її в процесі своєї життєдіяльності. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини  - основна мета, що покладена в основу інноваційних технологій навчання. Багато з них варті уваги сучасного педагога, який прагне дати якісний рівень знань, зробити урок цікавим, досягти максимального взаєморозуміння і співпраці між вчителем і учнем.

Я вважаю, одним з найефективніших шляхів виховання активних учнів є впровадження активних форм і методів навчання. Працюю над проблемою «Розвиток соціальної компетентності молодших школярів на уроках в сучасній школі».

Проблема формування соціальної компетентності, насамперед у дітей молодшого шкільного віку, пошук дієвих засобів та способів її досягнення є однією з найважливіших у сучасному вихованні молодших школярів.

У своїй діяльності як учитель застосовую методи всеохоплюючого впливу на дитячу особистість для розвитку саме соціальної компетентності. Соціальна компетентність – здатність до співробітництва в групі та команді, мобільність, уміння адаптуватись і визначати особисті цілі та виконувати різні ролі й функції в колективі, планувати, розробляти й реалізовувати соціальні проекти індивідуальних і колективних дій, уміння визначати і реалізовувати мету комунікації в залежності від обставин; підтримувати взаємини, розв'язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях.

Соціальна компетентність вимагає від особистості як принциповості, вміння відстояти власну думку , протистояти небажаному впливу, так і толерантності, і вміння пристосовуватися, і, більш того, ефективно діяти в соціальних умовах, що постійно змінюються; вимагає як досить високого рівня оптимізму, що надає віру в успіх, так і достатнього рівня песимізму, який надає змогу реально оцінити себе та свої знання, щоб уникнути зайвої ейфорії, змушує ліквідувати прогалини в знаннях та вміннях, що гальмують справу.

Одним з найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями і навичками є впровадження активних форм і методів навчання, серед яких, на мою думку, провідне місце займають навчальні ігри. У дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ. Без гри дітям жити нудно, нецікаво. У грі діти перевіряють свою силу і спритність, у них виникають бажання фантазувати, відкривати таємниці і прагнути чогось прекрасного. За умілого відокремлення гра може стати найкращим помічником педагога.

Коли вчитель використовує на уроці елементи гри, то в класі створюється доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися. У грі формується багато особливостей особистості дитини. Гра – це своєрідна школа підготовки до праці. В грі виробляється спритність, витримка, активність. Гра – це школа спілкування дитини.

Навчатись, граючись! На моє глибоке переконання , через гру можна увести дитину в складний світ пізнання:  граючись, спілкуюся зі своїми учнями. І це важливе вміння дорослої людини стати на один рівень з дитиною щедро винагороджується – блиском допитливих очей, живою активністю сприймання, щирою любов'ю до вчителя. У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.

Гра – це середовище, в якому формується соціальна компетентність особистості. Активними засобами розвитку соціальної компетентності учнів  є використання ігрових технологій навчання.

Ігрові методи навчання дозволяють вирішувати такі завдання:

  • Активне включення кожного учня в процес засвоєння учбового матеріалу;
  • Підвищення пізнавальної мотивації ;
  • Формування навичок успішного спілкування  ( уміння слухати і чути один одного, вибудовувати діалог, ставити питання на розуміння);
  • Розвиток навичок самостійної учбової діяльності;
  • Виховання лідерських якостей;
  • Уміння працювати з командою і в команді;
  • Переймати на себе відповідальність за спільну і власну діяльність по досягненню результату.

У своїй практичній діяльності я використовую багато цікавих і творчих завдань ігрового спрямування, що сприяють розвитку соціальної й особистісної компетентності учнів, зокрема застосовую технологію групової роботи, яка дозволяє поліпшити якість навчання. Переважну роль надаю такому методу, як робота в малих групах.

Я помітила, наскільки при такій формі роботи кожен учень почуває свою значимість, вчиться висловлювати свої думки, прислухатися до чужої, спільно приходити до певного рішення.

Із фронтальних інтерактивних методів перевагу надаю таким: «Мікрофон», «Незакінчені речення», «Мозковий штурм», «Навчаючи – вчуся», «Дерево рішень». Я переконалася в тому, що систематичне використання таких видів пізнавальної діяльності дають моїм учням відчуття насолоди від гри, у процесі навчання – висока мотивація, емоційна насиченість.

Починаючи з першого класу, активно включаємось у проектну діяльність.

Проектна діяльність – це засіб активізації пізнавальної діяльності учнів. Програмою передбачено виконання міні-проектів:«Як облаштувати джерело?», «Моє улюблене місце відпочинку на природі в місті (селі)». З особливим інтересом діти виконували проект «Мої домашні улюбленці».

В 2 класі діти активно включаються в проектну діяльність за такою тематикою: «Як готуються бджоли до зими?, «Будьмо знайомі!(Походження назв рослин і тварин)». Самостійно створюють свої презентації.

Впроваджую у своїй роботі метод навчання у дискусії – це важливий засіб пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, бо дискусія – це обмін думками в найрізноманітніших формах. Під час дискусій ставлю дискусійне питання або формулюю його у вигляді запитання, на яке можна дати відповідь «так» чи «ні». Види дискусій: «Карусель», «Один – удвох – усі разом».

Дискусія сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу визначити власну позицію, формує навички відстоювання своєї особистої думки, поглиблює знання з даної проблеми. Такі технології є досить цікавими для сучасної школи. До них відносять: «Метод ПРЕС», «Обери позицію»,

«Зміни позицію», «Безперервна шкала думок», «Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу», «Дебати».

Технологія „Метод ПРЕС” передбачає побудову висловлювання за таким алгоритмом: Я вважаю…Тому що… Наприклад… Таким чином…

Наприклад, дітям на уроці в 1 класі при опрацюванні теми «Вода» доцільно запропонувати довести, що вода перебуває в трьох агрегатних станах, використовуючи цей метод.

Коли учні засвоять етапи ПРЕС методу, його можна використовувати на всіх уроках у початкових класах, оскільки це привчає учня до логічного висловлювання своєї думки.

   Щоб дискусія була відвертою, створюю в класі атмосферу довіри і взаємоповаги, і тоді всі учні класу включаються в розумову діяльність і розвивають свої здібності.

Вміння орієнтуватися в інформаційному просторі стало однією з найважливіших життєвих компетентностей, про яку йдеться в Державному стандарті початкової освіти і головне завдання вчителя – навчити дитину вчитися, самостійно здобувати знання. На уроках використовую можливості комп’ютера у підготовці та проведені уроків, починаючи з першого класу.

Наприклад, на уроці природознавства у 2 класі під час вивчення теми «Колообіг води в природі» пропоную створити асоціативний кущ «Стан води», також перегляд фрагменту мультфільму «Капітошка», поетапне утворення колообігу у слайдах.

Мої вихованці із задоволенням складають сенкани.

Наприклад:

Вода

1. Вода (іменник).

2.Безбарвна (прикметники – властивості води),

текуча, позбавлена смаку, мінлива,без форми.

3.Поїть (дієслова – робота води),

розчиняє, радує, охолоджує, зціляє, перетворює, дає відпочинок.

4.Я люблю воду (пропозиція – ваше відношення до води).

5.Вода – життя (узагальнення, синонім).

 

Кубування”

Кубування є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написанням на кожній грані вказівки щодо напряму мислення або письма.

Наприклад, кубування по темі “Зима”. Учні, кидаючи куб, визначають для себе вид завдання.

. – опишіть це;

.. – проаналізуйте це;

… – порівняйте це;

…. – асоціюйте це;

….. – знайдіть застосування цьому;

…… – запропонуйте аргументи «за» і «проти».

Кожна з відповідей була цікавою:

. Зима, ніби чарівниця виграє діамантом.

.. Холодна пора року; замерзли водойми; все в стані спокою.

... В порівнянні з осінню, взимку холодно і довжина тіні від гномона коротка, бо сонце низько ходить.

…. Для людей, це поки що тимчасовий відпочинок; не чути співу птахів.

….. Ось зараз звучить музика П.І.Чайковського «Пори року». «Зима», а ще є і пісні, і вірші про цю пору року.

…… Така пора року дуже необхідна, природа відпочиває; це добре, але й дуже холодно і голодно зимуючим птахам, треба їх підгодовувати.
 

Метод «Аналогії» - це прекрасний спосіб примусити дітей думати про тему творчо й часто гумористично. Клас ділиться на невеличкі групи з 4-5 осіб. Кожній групі дається час для визначення ознак одного з предметів. Потім кожна группа описує предмет, але не називає його, а інша группа має намалювати малюнок цього предмета. Після виконання завдання проводиться перевірка. Наприклад , під час вивчення теми «Тварини. Різноманітність тварин» у 1 класі вчитель може запропонувати кожній групі описати тваринку, а іншим групам намалювати її.

        На уроках природознавства застосовується даний метод для проведення взаємоопитувань,  а також для обговорення в парах проблемних питань, які вимагають нестандартних рішень. Наприклад: під час вивчення теми  «Довкілля тварин. Пристосування тварин   до добування корму і захисту від ворогів. Охорона тварин» у третьому класі можна поставити таке запитання: «У  Німеччині в Лейпцизькому зоопарку висить перед входом об’ява: «Найстрашніший звір на Землі. Людина підходить ближче і бачить своє відображення у дзеркалі… Подумайте, чому?  Що це значить?»

 

Метод 6 розумних капелюхів розроблений  Е.Боно. Він пропонує в процесі рішення творчих завдань знімати та надівати різнокольорові капелюхи.

http://dok.znaimo.com.ua/pars_docs/refs/42/41442/img2.jpg

 

Опрацьовуючи тему  «Без води нема життя» можна використати цей метод таким чином:

Білий капелюх – збір інформації про воду. (А чи замислювались ви над тим, як би було на Землі без води?)

Червоний капелюх – відчуття, враження.

Жовтий капелюх – перевага, вигода, користь. (Вода – найкращий товариш та помічник людини.)

Чорний капелюх – негативні сторони. (Як ви думаєте, яка вода потрібна живим організмам  солона чи прісна?)

Зелений капелюх – дослідження, нові ідеї (досліди на виявлення властивостей води.)

Синій капелюх – мислення про мислення (Значення води в природі та житті людей.)

Метод «Незакінчене речення». Тема. Охорона природи. Чисте довкілля.
1. На мою думку, проблеми охорони природи виникли тому, що ….

2. На мою думку, основними чинниками недбалого ставлення до природи є 

3. На мою думку, виробництво весь час потрібно 

4. На мою думку, глобальні екологічні проблеми мене…

Таким чином, використання різних методів та прийомів роботи для формування соціальної компетентності молодших школярів буде успішним за умови комплексної, цілеспрямованої діяльності; при взаємодії школи та сім’ї; з урахуванням механізмів впливу соціокультурного середовища на особистість; шляхом залучення школярів до суспільно-корисної діяльності, забезпечивши сприятливі умови для навчально-пізнавальної діяльності та спілкування з оточуючими.

Отже, сформована соціальна компетентність молодших школярів має на меті відкриту до суспільства особистість, бажання пізнавати оточуючий світ, готовність до сприймання соціальної інформації, володіння навичками соціальної поведінки.

Я намагаюсь створити для дітей найоптимальніші умови їх розвитку та навчання. Для того щоб дитина відчула радість успіху, використовую як традиційні, так і нетрадиційні форми роботи. Вільний вибір розвиває самостійність та творчу ініціативу дітей. Учні насолоджуються справами, що приносять їм радість пізнання.

Хочу зазначити, що надія на успіх живе в кожній людині. Але, на жаль, не кожна надія справджується, тому що успіх гарантований лише для тих, хто прикладає для його здійснення власні зусилля.

 

 

1

 

docx
Додано
31 березня
Переглядів
43
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку