Розвиток логічного мислення молодших школярів під час самопідготовки ГПД

   У режимі роботи ГПД важлива роль належить виконанню домашніх завдань - самопідготовці. Її мета в тому, щоб не просто виконати домашню роботу, полегшуючи роботу батькам, а щоб прищепити школярам навички самостійної самоосвітньої діяльності, прагнення виконувати роботу без допомоги мами, самовдосконалюватися. Адже саме ці навички будуть потрібні їм у дорослому житті. Слід пам'ятати, що самопідготовка - це не урок, це інша форма навчання, яка спрямована на всебічний розвиток дитини, на вдосконалення здобутих навичок, на формування вміння раціонально використовувати час, прийти на допомогу своєму товаришу.

 Завдання самопідготовки в ГПД:

 розширити межі навчальної роботи;

 поглибити зміст навчальних предметів;

  тренування в застосуванні отриманих знань для їх засвоєння;

 формувати виконавські навички;

 всебічно розвивати дитину.

       Правильно організована самопідготовка формує в школярів позитивне ставлення до навчання, допомагає поглибити зміст навчальних предметів, закріпити і повторити вивчене на уроці. Разом з тим виконання домашнього завдання в ГПД, а це часто в новому учнівському колективі, допомагає розвивати навички взаємоконтролю, самоконтролю, комунікативні.   

        Скільки б у школяра не було предметних знань і вмінь, старанності й сумлінності - їх усе одно буде замало для подальшого успішного навчання і розвитку. Навчання за своєю природою та особливостями організації - процес складний. З одного боку, учні оволодівають певною сумою знань, які можна використовувати в різноманітних ситуаціях, з іншого - здійснюється процес формування прийомів навчальної праці, певних умінь, що дають нам можливість засвоювати знання легко, здобувати їх самостійно. Ці процеси взаємопов’язані: фонд дієвих знань - це своєрідний матеріал для формування навчальних умінь, а сформовані вміння дають можливість поповнювати цей фонд новими знаннями.

     Сьогодні необхідно, щоб учні не просто запам’ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили, розв’язували, інтерпретували та дебатували за його змістом. Тому компетентнісний підхід у навчанні є актуальною проблемою сьогодення, особливо у початковій школі. Ключова компетентність уміння вчитись виявляється у здатності учня організувати і контролювати свою навчальну діяльність. Ця компетентність реалізується шляхом формування вмінь: - організовувати своє робоче місце; - орієнтуватися у часі та раціонально використовувати його; - планувати свої дії, виконувати розумові операції, - доводити роботу до кінця; - володіння уміннями й навичками самоконтролю та самооцінки.

     На мою думку, саме робота в ГПД створює всі необхідні умови для формування найважливішої з ключових компетентностей – уміння вчитися. Адже однією з форм організації навчального процесу в групі продовженого дня є самопідготовка, яка передбачає формування навичок самоосвіти, самовиховання і сприяє всебічному розвитку особистості учня. Ще Я.А.Коменський проголошував: «...Альфою та омегою нашої дидактики нехай буде: пошук та відкриття способу, за якого вчителі менше навчали б, а учні більше б училися».

      Самостійна робота виступає чи не єдиним способом формування самостійності у здобутті знань, адже вона - пізнавальна, організаційно й методично спрямована діяльність без прямої допомоги вчителя. Що ж таке вміння вчитися самостійно? Як примножувати свої знання та вміння, удосконалювати й розвивати свої здібності? На мою думку, це означає точно знати свої можливості, недоліки та прогалини в знаннях і коли зустрічається завдання, яке виконати одразу неможливо, не самоусуватися, а шукати засоби поповнення своїх знань новим досвідом. Але й це ще не все. Це здатність шукати нові завдання, виконання яких вимагає роздумів, досліджень. Для дитини, яка володіє вмінням учитися, кожне таке завдання - ніби задача з неповними даними. «Це я вже знаю, а це - ще ні. Що мені треба узнати, щоб виконати завдання?» - таким має бути перший крок до самонавчання. [3, с.14] Вихователь повинен бути активним учасником самопідготовки, вчити навичкам культурної розумової праці. Потрібно вчити своїх вихованців того, як готуватися до виконання домашніх завдань, як організовувати своє робоче місце, як швидко знаходити в підручнику потрібну сторінку, заголовок, статті, номер задачі, вправи. Усі ці «дрібниці» є певною системою розумової праці, що сприяють піднесенню якості знань, умінь і навичок учнів. [2, с. 3]

     Щодня самопідготовка в нашій ГПД починається з організації свого робочого місця. Для цього дається обмежений час (не більше 2 хвилин), під час якого звучить спокійна музика. Зараз мої четвертокласники знають, що за цей час треба встигнути прибрати з парти все зайве і приготувати необхідне: щоденник, підручник, з яким працюєш, зошит, чернетку (за потребою), пенал з ручкою, олівцем, гумкою та лінійкою. А в другому класі на початку я 15 використовувала гру-мовчанку «Роби, як я»: піднімаю підручник і чекаю, поки всі учні його теж піднімуть у руці, кладу на парту, потім щоденник, ручку і т.д.        Однією з головних проблем організації самопідготовки є проблема раціонального використання часу, що відведений на виконання домашніх завдань. За сучасних умов людина повинна здобувати інформацію швидко, отже, читати, писати, обчислювати в оптимальному темпі. Дітям необхідно знати, скільки часу їм відведено на розв’язання задачі та прикладів, на виконання граматичних вправ, на підготовку усних завдань. Тому доречно у класі мати годинник, адже це допомагає вихователеві та учням раціонально використовувати кожну хвилину.

      На даному етапі можна застосувати прийом-гру «А я виконаю дане завдання за …хв». Кожен учень озвучує свій час. Дані записую на дошці. Це дає змогу учневі швидше мобілізуватися на виконання і не відволікатися, весь час контролюючи свій час. Зате яке задоволення і гордість відчуває дитина, коли вона вкладеться у відведений час або випередить його! Зекономлені хвилинки дають право по закінченні самопідготовки першому обрати настільну гру, пазли, цікаву енциклопедію та ін. У другому класі для заохочення, крім цього, вручалися і фішки. Навчити дітей правильно розподіляти час і роботу необхідно і через те, що час самопідготовки обмежений. Економна витрата часу за максимального досягнення результатів має стати для кожного учня правилом.

      Дуже важливо, щоб діти швидко розпочинали працювати.   Своєчасний початок приготування домашнього завдання - необхідна умова впливу на якість завдання. Уміння діяти послідовно, самостійно планувати цю послідовність - важливий фактор успішності самопідготовки. Під час самопідготовки учнів других класів значну роль відіграє вчитель, адже діти ще тільки вчаться, як потрібно самостійно працювати. [2, с.8] Саме в цей період необхідно приділити значну увагу роботі з пам’ятками і алгоритмами роботи над певними завданнями. Учитель повинен пояснювати, як слід виконувати завдання, пропонувати зразки виконання вправ, поступово підводити їх до самостійної підготовки.

     Розпочинаючи працювати, учні повинні уявляти, у якій послідовності вони розв’язуватимуть задачу та виконуватимуть вправи. Виконуючи вправу, вони спочатку повинні уважно прочитати завдання до неї, визначити, яким правилом скористатися для її виконання. За потреби учні знаходять це правило, читають його, наводять свої приклади. Під час виконання домашніх завдань при потребі учні можуть вільно підходити до інформаційно-довідкового центру і шукати потрібну літературу: 16 словники, схеми, довідники, матеріал в енциклопедіях, таким чином формуючи вміння користуватися додатковою літературою.  Самопідготовка як індивідуальна самостійна робота дитини повинна бути побудована диференційовано як за змістом і часом, так і за характером контактів учнів з вихователем. Диференційований підхід повинен забезпечувати постійну зміну характеру педагогічного керівництва: від спільної діяльності учнів і вихователя до діяльності, що цілком побудована на саморегуляції й самоконтролі, коли учень опанував основні прийоми навчальної діяльності.

     Особливістю самопідготовки є те, що кожний учень сам повинен виконувати домашнє завдання і впоратися з усіма його труднощами. Якщо ж на ГПД пояснюють матеріал, колективно виконують завдання, то втрачається сам зміст проведення самопідготовки [2, с.8]. Про яке формування компетентності уміння вчитися може йти мова? Сильнішим учням завжди рекомендую творчі завдання з даної теми. Для математики це: змінити питання задачі, щоб у розв’язку додалась ще одна дія; знайти ще один спосіб розв’язання; скласти і розв’язати аналогічну задачу і т.д. З української мови: додати свої, складені на цю тему речення; інші відомі прислів’я; слова на обрану тему і виконати з ними такі ж завдання. Дуже люблять учні, особливо четвертого класу, при наявності вільного часу працювати в куточку «Заморочок», де містяться папки з цікавими чи складними завданнями, які потребують більшої уваги, логічного мислення, просторової уяви.

     Однією з форм розвитку пізнавальної активності учнів є використання мультимедійного супроводу під час організації роботи самопідготовки. Активізуючи різні органи чуття засобами мультимедіа, ми сприяємо найкращому засвоєнню навчального матеріалу. Привабливий вигляд чітко структурованої і дозованої інформації теж сприяє кращому запам’ятовуванню. Використання мультимедійного супроводу активізує сприйняття матеріалу, дає змогу повторити матеріал за лічені хвилини та запобігти нераціональній витраті часу й сил. [1, с. 30]

      При підготовці домашніх завдань з літературного читання та природознавства, які потребують відповіді на ряд питань до тексту прочитаного, використовую монітор, де ті ж самі питання з підручника, а також додаткові, оформлені різним кольором, а на сторінці веселий смайлик чи інший цікавий, підібраний по темі, малюнок. Навіть таке незначне оформлення викликає інтерес до поглибленого пошуку відповідей на запитання.    Результативність самопідготовки значною мірою залежить від уміння молодших школярів аналізувати хід і результати своєї роботи.

      Самоконтроль  передбачає критичне ставлення до своєї праці, усвідомлення й виправлення помилок, виховує почуття обов’язку, відповідальності, сприяє вдосконаленню навичок розумової діяльності. Вихователь повинен поступово знайомити учнів із різними прийомами самоконтролю виконаної роботи: •зіставити написане з текстом;

•зіставити написане з вивченим правилом;

• перевірити написання за словником;

• перевірити хід своїх міркувань за пам'яткою, алгоритмом, схемою тощо.

[1, с. 30] Перш ніж перевірити роботу дітей, вихователь організовує самоперевірку, яка привчає учнів контролювати свої дії. Можна практикувати самоперевірку за ключами: готувати розв'язок завдання, яке з’являється на моніторах у вигляді ключів. Учні перевіряють виконане письмове завдання очима, без ручки. Після чого зображення на моніторах зникає, і якщо діти виявили помилки, самостійно виправляють їх. [1, с. 31] Дуже подобається учням прийом «Заглянь за дошку», де записана лише відповідь задачі чи рівняння, а діти звіряють цю відповідь зі своєю. Група продовженого дня є дієвим засобом для розвитку та виховання учнів початкової школи, формування їх ключових компетентностей, розумових здібностей.

                                               ВИСНОВОК

      Організація і проведення самопідготовки в групі продовженого дня – важливий елемент педагогічного процесу. На кожному етапі самопідготовки педагог виступає в ролі організатора навчального процесу, заздалегідь продумуючи весь хід самопідготовки, прогнозуючи труднощі дітей і способи їх усунення.

       Професійні вміння і навички, співробітництво вчителів початкової школи й вихователів, зацікавленість у результатах своєї роботи – фактори, що забезпечують успіх у формуванні вмінь та навичок самостійної навчальної діяльності учнів.

       Правильно організована самопідготовка створює можливості для оволодіння вміннями самостійної роботи при виконанні домашніх завдань. вчить оцінювати результати власної діяльності, допомагати долати труднощі своїм друзям, однокласникам. Діти не тільки більш глибоко засвоюють вивчений матеріал, але й вчаться осмислювати, усвідомлювати власну пізнавальну діяльність. В учнів формується вміння розбиратися в недоліках своєї роботи, знаходити причини успіхів і невдач. А це є умовою самостійного вдосконалення школярів, сприяє розвитку організованості, почуття відповідальності, адекватній самооцінці.

      Все це помітно впливає ставлення до процесу навчання в цілому, і до самостійної роботи зокрема, підвищує якість знань, сприяє розумовому розвитку, дозволяє краще готувати учнів до майбутньої самоосвітньої діяльності та їх адаптації в соціумі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Богданова Г.П. Ігри та розваги в групах продовженого дня. – М., 1985.

 2. Вікова та педагогічна психологія: навч. посібник / О. В. Скрипченко [та ін.]; Національний педагогічний ун-т ім.М.П.Драгоманова–К.:Просвіта, 2001– 416 с.

3. Минскин Є.М. Ігри та розваги в групі продовженого дня. – М., 1985.

4. Розвиток інтелектуальних здібностей молодших школярів / Упоряд. Яворська О. Л. – Х. : Вид. група „Основа”, 2009. – 176 c.

5. Співак О.Л. Навчально-виховні заняття в групі продовженого дня. – Х.: Ранок – НТ, 2007.