Розвиток творчих здібностей молодших школярів із використанням інтерактивних методів навчання

 

                                              

2024

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

1. Вступ.

 

2. Актуальність, суть та мета інтерактивного навчання.

 

 

3. Принципи інтерактивного навчання.

 

4. Види інтерактивних методів навчання.

 

 

5. Структура інтерактивного уроку.

 

6. Література.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Всередині нас криються потенційні творчі можливості, й ми повинні працювати щосили, щоб розкрити цей потенціал.

Мартін Лютер Кінг

 

 

 

Вступ

На початку ХХІ ст. в теорії і практиці навчання особливо гостро стоїть питання про розвиток творчих здібностей учнів. Це пов’язано з тим, що орієнтація шкіл та формування в учнів в основному репродуктивного мислення призвела до того, що більшість випускників, які на відмінно знали шкільну програму, не вміють використовувати отримані в школі знання в нестандартній ситуації, під час розв’язання проблемних завдань у різних сферах суспільного життя. На жаль, у більшості нинішніх випускників не розвинене творче мислення, вони слабо підготовлені до узагальнення її в гнучкі системи, придатні для застосування в різних життєвих ситуаціях, фактично не підготовлені до творчого аналізу проблеми. Проте, відомо, що діти від природи допитливі і сповнені бажання вчитися. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі здібності, необхідне розумне керівництво з боку вчителя. Найголовнішим завданням педагога на кожному уроці навчально-виховного процесу має стати розвиток у дитини гнучкості мислення. А для цього треба перетворити кожен урок в школі на урок мислення-спілкування, де істина постає як суперечка про істину, як діалог. Під час такого діалогу важливо навчити кожну дитину розмірковувати, гнучко підходити до розв’язання проблем, знаходити нові, оригінальні рішення, для того, щоб відчути задоволення від навчання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Актуальність, суть та мета інтерактивного навчання.

Зацікавленість є ефективним засобом успішного навчання, необхідною умовою досягнення позитивних наслідків. Видатний педагог В.О.Сухомлинський вважав, що навчальний процес у сучасній школі повинен розвивати всемогутню радість пізнання. Лише тоді, коли  дитина зацікавиться  матеріалом, у неї виникне бажання дізнатися про нього більше. Ефективне навчання неможливе без активізації пізнавальної діяльності, розвитку творчих здібностей.

Адже діти повинні засвоїти не тільки певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, виявляти зв'язок між поняттями теми, міркувати. А добитися цього можна лише засобами, які активізують творчі здібності.

Я вважаю, що такими засобами є інтерактивні методи навчання. Насамперед  зазначу, що термін “інтерактивна педагогіка” відносно новий: Його ввів у 1975 р. німецький дослідник Ганс Фріц. Лінгвістичне тлумачення слова, що представлено в іншомовних словниках, свідчить, що поняття “інтерактивність”, “інтерактив” прийшли до нас з англійської мови. “Іntеr“ – взаємодіяти, “асt“ – діяти. Інтерактивність в навчанні можна пояснити як здатність до взаємодії, знаходження у режимі бесіди, діалогу, дії. Відповідно, у дослівному розумінні інтерактивним може бути названий метод, у якому той, хто навчається, є учасником. Який здійснює щось: говорить, управляє, моделює, пише, малює тощо, тобто не виступає тільки слухачем, спостерігачем, а бере активну участь у тому, що відбувається, власно створюючи це.

Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням розвивати світогляд, формувати характер, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв'язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництву.

 

Основна характеристика “Інтерактива”

• Це спеціальна форма пізнавальної діяльності;
• Навчальний процес організовано так, що практично всі слухачі заохочені до процесу пізнання, вони мають можливості розуміти і рефлектувати з приводу того, що вони знають і думають;
• Має бути атмосфера доброзичливості, взаємопідтримки – форма кооперації та співпраці;
• На занятті організується індивідуальна, парна, групова робота;
• Застосовуються дослідницькі процеси, ділові гри, робота з документами, різними джерелами інформації, використовувати творчі завдання.

Задачі, які можна розв’язати одночасно:

• розвиток комунікативних умінь і навичок;
• емоційний контакт між слухачами ;
• вчитись працювати у команді, прислухатись до думки свого товариша;
• знімає нервове навантаження слухачів, дає можливість змінювати форми їх діяльності, переключати увагу на вузлові питання теми.

Під час вибору стратегії навчання важливо врахо­вувати те, що середній рівень засвоєння, в залежності від використовуваних методів, буває в основному та­ким:

Звичайно люди запам’ятовують

5% - лекції

10% - того, що читають

20% - того, що бачать на власні очі

50% - того, що слухають та бачать одночасно

70% - того, що обговорюють і пишуть

80% - того, що роблять практично власноруч

90% - того, що роблять і обговорюють одночасно

95% - того, чому навчають інших

 

Суть інтерактивного навчання

Інтерактивне навчання — це діалогове навчання, яке заперечує домінування як одного виступаючого, так і однієї думки над іншою.

 

Інтерактивне навчання має на меті:

• створення умов для залучення всіх слухачів до процесу пізнання;
•  надання можливості кожному слухачеві розуміти і рефлексувати з

приводу того, що він знає і думає;

• вироблення життєвих цінностей;
•  створення атмосфери співпраці, взаємодії;
• розвиток комунікативних якостей і здібностей;
• створення комфортних умов навчання, які б викликали у кожного слухача відчуття своєї успішності, інтелектуальної спроможності, захи­щеності, неповторності, значущості.

Інтерактивне навчання передбачає:

• моделювання життєвих ситуацій;
• вирішення творчих завдань;
• спільне розв'язання проблем тощо.

       Що ж дає впровадження методів інтерактивного навчання різним суб'єктам навчального процесу?

        В ході діалогового навчання слухачі вчаться критично мислити, розв’язувати складні проблеми на підставі аналізу обставин і відповідної інформації, приймати продумані рішення, приймати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми. Для цього на заняттях організується індивідуальна, парна і групова роботи, застосовуються  дослідницькі проекти, рольові ігри, йде робота з документацією різними джерелами інформації.

 

Прин­ципи інтерактивного навчання:

•  безпосередня участь кожного учасника занять, що зобов'язує викладача (організатора навчального процесу) зробити кожного учасника занять активним шукачем шляхів і засобів вирішення тієї чи іншої про­блеми;

•  взаємне інформаційне, духовне збагачен­ня. При цьому навчальний процес організовано та­ким чином, щоб учасники його мали можливість об­мінятися своїм життєвим досвідом, одержаною інфор­мацією;

•  особистісно орієнтованого навчання.

      

 Яким же повинен бути учасник інтерактивного навчання?

Він повинен:

1) ставити перед собою навчальні завдання , са­мовизначатися, контролювати свою навчальну діяльність щодо поставлених завдань, домагатися за­планованого результату і вибирати найбільш раціо­нальний шлях пошуку необхідних для цього засобів розумової або організаційної роботи, щоб стати са­мостійним суб'єктом навчальної діяльності.

2) розвивати навчальну активність , яку необхідно розуміти як спроможність здійснювати якомога більшу кількість спроб і різноманітних засобів для досягнен­ня визначеної мети.

 

3) визначати проблеми в ході навчання , які ми розуміємо як розрив між уже засвоєними розумови­ми й організаційними засобами діяльності і тими, які лише мають бути засвоєні слухачем.

 

4) навчатися рефлексії своєї навчальної діяльності , тобто вміти переходити від розумової чи організацій­ної діяльності до практики втілення й аналізу засобу цієї діяльності.

 

Яким же повинен бути викладач - організатор застосування інтерактивних форм і методів навчання?

Він має вміти:

1)   Створити в аудиторії атмосферу, яка сприяє заохоченню слухачів здавати питання та шукати відповіді. Брати за основу таки види навчання, які б сприяли розвитку критичного мислення та самостійного набуття знань, стимулювати рефлексію.

2)  Застосовувати наявні ефективні методи. Стати вдумливим професіоналом, що означає навчитися самому, уважно спостерігати, визначати проблеми та створювати нові стратегії для їх розв’язання.

3)Бути взірцем для інших слухачів, передавати свої знання колегам, використовувати нові методики навчання.

 

Професійна позиція викладача

Використання інтерактивної стратегії змінює роль і функції викладача — він перестає бути центральною фігурою і лише регулює навчальний процес, займається його загальною організацією, визначає загальний напрям (готує до уроку необхідні завдання, формулює питання для обговорення у групах, контролює час і порядок виконання наміченого завдання, дає консультації, допомагає в разі серйозних утруднень).

 

 

Види інтерактивних методів навчання.

Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи: групові та фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп (на практиці від 2 до 6-ти осіб), другі – спільну роботу та взаємонавчання всього класу. Час обговорення в малих групах – 3-5 хвилин, виступ – 3 хвилини, виступ при фронтальній роботі – 1 хвилина.

Інтерактивні  методи:

Робота в парах.

Учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, вивести підсумок уроку, події тощо, взяти інтерв’ю один в одного, проанкетувати партнера). Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати. Робота в парах є різновидом роботи в малих групах. Ця форма роботи дозволяє учням набути навичок співробітництва, оволодіти вміннями висловлюватися та активно слухати.

Учні організують свою роботу так:

1 Читають завдання та інформацію до його виконання.

2 Визначають, хто говоритиме першим.

3 Висловлюють свої думки, погляди на проблему по черзі.

4 Мають виробити спільну думку.

5 Визначають, хто докладатиме про результати роботи всьому класу, та готуються до цього.

Для ефективного спілкування в парах:

1 Зверніть увагу на:

• мову тіла: сідайте обличчям до того, з ким говорите, нахиляйтеся вперед, встановлюйте контакт очима;
• допомагайте партнерові говорити, використовуючи слова та жести заохочення (кивок головою, доброзичливу усмішку, вигук «так-так»);
• якщо необхідно, ставте уточнюючі запитання (запитання, які допомагають прояснити ситуацію). Наприклад: «Ти справді маєш на увазі, що…?», «Чи правильно я зрозуміла, що…?»;
• говоріть чітко, по суті справи, наводячи приклади й пояснюючи свої думки.

2 Запам’ятайте, чого не слід робити під час активного слухання:

• давати поради;
• змінювати тему розмови,
• оцінювати особу, яка говорить;
• перебивати;
• розповідати про особистий ДОСВІД.

 

Робота в трійках.

По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок).

Змінювані трійки.

Цей метод трохи складніший: всі трійки класу отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну, один в попередню і ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї.

2+2=4.

Дві пари окремо працюють над вправою протягом певного часу (2-3 хвилини), обов’язково доходять до спільного рішення, потім об’єднуються і діляться набутим. Як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об’єднати четвірки у вісімки, або перейти до групового обговорення.

Карусель.

Учні розсаджуються в два кола – внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі два варіанти використання методу – для дискусії (відбуваються "попарні суперечки" кожного з кожним, причому кожен учасник внутрішнього кола має власні, неповторювані докази), чи для обміну інформацією (учні із зовнішнього кола, рухаючись, збирають дані).

 

Робота в малих групах.

Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: "спікер" – керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), "секретар" (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), "посередник" (стежить за часом, заохочує групу до роботи), "доповідач" (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи).
Можливим є виділення експертної групи з сильніших учнів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні результатів рецензують та доповнюють інформацію.

Акваріум.

 У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, в центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки. Ефективним методом розвитку вміння вести дискусію є «Акваріум».

Після того як учитель розподілив учнів на дві-чотири групи й запропонував їм завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу, утворивши внутрішнє коло («Акваріум»).

Всі учасники цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Всі інші учні мовчки спостерігають за обговоренням.

Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:

• прочитати вголос ситуацію;
• обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії;
• дійти спільного рішення.

На цю роботу групі дають 3—5 хвилин. Усі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись у хід обговорення. Після закінчення часу група займає свої місця, а вчитель ставить класу запитання:

• Чи погоджуєтеся ви з думкою групи ?
• Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?
• Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група, яка обговорює наступну ситуацію (проблему). Всі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і результати роботи кожної з них мають бути обговорені в класі.

 

Велике коло. 

Учні сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Вчитель може взяти слово після обговорення.

 

Мікрофон.

Це різновид великого кола. Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний "мікрофон".

 Правила проведення «Мікрофону»:

• говорити має право тільки той учень, у кого «символічний» мікрофон;
• відповіді не коментують і не оцінюють;
• коли хтось висловлюється, інші мають дотримуватися тиші.

Незакінчені речення.

Дещо ускладнений варіант великого кола: відповідь учня – це продовження незакінченого речення типу "можна зробити такий висновок…", "я зрозумів, що…"

Мозковий штурм. 

Загальновідома технологія, суть якої полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань. Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, який спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлення думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Учитель на уроці називає тему «Мозкового штурму».

Його організовують за такими правилами:

1.  Всі учасники «штурму» пропонують ідеї щодо розв’язання висунутої проблеми (ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними).

2.  Один учень («секретар») записує на дошці всі пропоновані ідеї. Коли група вважає кількість поданих ідей достатньою, переходять до наступного етапу.

3.  Ідеї групують, аналізують, розвивають групою. Можна вдосконалювати чужі ідеї.

4.  Обирають найкращі рішення.

Правила поведінки під час «мозкового штурму»:

• Намагатися висунути якомога більше ідей щодо вирішення проблеми.
• Включити свою уяву: не відкидати ніякої ідеї тільки тому, що вона суперечить загальній думці.
• Ви можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників.
• Не можна критикувати висловлювання інших та давати оцінку запропонованим ідеям.

Аналіз дилеми (проблеми).

Учні в колі обговорюють певну дилему (простіше) чи проблему (складніше, бо поліваріантно). Кожен каже варіанти, що складаються внаслідок вибору. Найкраще давати завдання вибору з особистісним сенсом (наприклад, "чи платити податки, якщо країна не здатна їх правильно розподілити?").

Мозаїка.

Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми (наприклад, кожна первинна група аналізувала один вірш Т.Шевченка, після переформування перша нова група повинна узагальнити тематику всіх опрацьованих віршів, друга – ідейне навантаження, третя – образи, четверта – форму).

Займи позицію.

Цей метод допомагає проводити дискусію зі спірної, суперечливої теми. Він дає можливість висловитись кожному учневі, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу позицію в будь-який час, якщо вас переконали, та назвати більш переконливі аргументи.

Порядок проведення:

1. Учитель називає тему та пропонує вам висловити свою думку з досліджуваної теми.

2.  Найбільш чітко виражені позиції (думки) записують на 2—5 плакатах.

3.  Учневі потрібно стати в групу учнів біля того плакату, на якому записана позиція, що збігається з його точкою зору.

4.  Учні готуються до обґрунтування своєї позиції.

5.  Якщо після обговорення дискусійного питання учень змінив свою точку зору, він може перейти в іншу групу й пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею або аргумент протилежної сторони (іншої групи).

 

Навчаючи — вчуся.

Цей метод дає учневі можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному разі своїм однокласникам під час уроку.

Роботу організовують таким чином:

1. Після того як учитель назвав тему та мету уроку, роздав картки із завданнями, учні ознайомлюються з інформацією, що міститься на картках.

2. Якщо щось не зрозуміло, учень запитує про це та перевіряє в учителя, чи правильно він зрозумів інформацію.

3. Учні готуються до передавання цієї інформації іншим у доступній формі.

4. Всім необхідно ознайомити зі своєю інформацією однокласників. Учень має право говорити тільки з однією особою одночасно. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями й самому дізнатися про щось від них.

5. Коли всі поділилися та отримали інформацію, розкажіть у класі, про що ви дізналися від інших.

Ток-шоу

Метою такої форми роботи є отримання навичок публічного виступу та дискутування. Вчитель на такому уроці є ведучим.

Роботу він організовує так:

1. Оголошує тему дискусії.
2. Запрошує висловитися із запропонованої теми «запрошених гостей».

3.  Надає слово глядачам, які можуть виступити зі своєю думкою протягом 1 хв або поставити запитання «запрошеним».

4.  «Запрошені» мають відповідати лаконічно та конкретно.

5. Ведучий теж має право поставити своє запитання або перервати виступаючого.

Ця форма роботи допоможе учням навчитися брати участь у загальних дискусіях, висловлювати та захищати свою позицію.

Розігрування правової ситуації в ролях

Мета розігрування ситуації в ролях — визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри. Рольова гра імітує реальність та дає можливість діяти «як насправді». Учень може розігрувати ситуації зі свого особистого досвіду.

Правила участі у рольовій грі:

• чітко дотримуватися своєї ролі;
• намагатися слухати партнерів по грі та вчителя;

         •       не коментувати дії інших;

• намагатися поставитися до своєї ролі як до реальної життєвої ситуації, вжитися в роль;
• вийти з ролі по закінченні сценки;
• взяти участь в обговоренні розіграної ситуації та поділитися своїми відчуттями під час перебування в ролі.

Ажурна пилка

Метод дозволяє учням працювати разом, щоб вивчити значну кількість інформації за короткий проміжок часу, а також заохочує учнів допомагати одне одному «вчитися навчаючи»

Під час роботи за допомогою методу «Ажурна пилка» учні працюють в різних групах.

Порядок роботи:

• Спочатку вони працюють в «домашній» групі.
• Потім в іншій групі учні виступають в ролі «експертів» з питання, над яким працювали в «домашній» групі, та отримують інформацію від представників інших груп.
• Потім учні повертаються в свою «домашню» групу, для того щоб поділитися тією новою інформацією, яку їм надали учасники інших груп.

«Домашні» групи:

Кожна група отримує завдання, вивчає його та обговорює свій матеріал. Бажано обрати в групі головуючого, тайм – кіпера (той, хто стежить за часом) та особу, яка ставить запитання, щоб переконатися, що кожен учасник розуміє зміст матеріалу.

«Експертні» групи:

Після того як учитель об’єднав учнів у нові групи, вони стають експертами з тієї теми, яку вивчали в «домашній» групі. Учні по черзі намагаються за визначений учителем час якісно і в повному обсязі донести інформацію до членів нових груп та сприйняти нову інформацію від них.

Коло ідей

Цей метод є ефективним у вирішенні гострих суперечливих питань та базовим для створення списку загальних ідей.

Метою методу є залучення всіх учасників до дискусії. Він дозволяє уникнути ситуації, коли перша група, що виступає, подає всю інформацію з проблеми.

Порядок проведення:

1. Учитель висуває дискусійне питання та пропонує його обговорити в кожній групі.
2. Після того як вичерпано час на обговорення, кожна група доповідає всьому класу лише один аспект того, що вони обговорювали.
3. Групи висловлюються по черзі, поки не будуть заслухані всі доповіді.
4. Під час обговорення теми складають список запропонованих ідей та записують його на дошці.

Суд від свого імені

Цей метод дозволяє учням отримати уявлення про спрощену процедуру приймання судового рішення та провести рольову гру — судовий процес за участю 3-х осіб: судді, який слухатиме обидві сторони і прийматиме рішення, позивача та відповідача.

Після того як учитель поділив учнів на три однакові групи: судді, позивачі та відповідачі, він дає кожній групі завдання:

• суддям – підготовку запитань;
• позивачам - підготовку вступної промови – обвинувачення та викладу аргументів;
• відповідачам — підготовку промови – відповіді на захист.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структура інтерактивного уроку

Суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами процесу, розуміють, що вони роблять.  Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроку.       РОЗПОДІЛ ЧАСУ МІЖ ЕТАПАМИ ІНТЕРАКТИВНОГО УРОКУ   1. Мотивація навчальної діяльності Займає не більше 5% часу заняття. Мета – сфокусувати увагу учнів або учасників заходу на проблемі, викликати інтерес до обговорюваної теми. На цьому етапі можуть бути використані такі прийоми: - проблемне питання, - цитата,  - коротка історія,  - невеличке завдання,  - розминка,  - коротка розповідь; - бесіда; - демонстрування наочності;  - нескладні інтерактивні технології («Мозковий штурм», «Мікрофон», «Криголам» тощо). Як правило, матеріал, озвучений учнями під час мотивації, наприкінці підсумовується і стає «місточком» для представлення теми уроку.   Урок ЯДС, 3-й клас Тема. Охорона природи. Чисте довкілля Технологія «Незакінчене речення».  Форма роботи: фронтально. Дітям пропонується підготовлена вчителем сторінка «Мої думки». Завдання: закінчити речення одним із варіантів відповіді. 1. На мою думку, проблеми охорони природи виникли тому, що (зростає чисельність населення, людство споживає занадто багато природних ресурсів, Земля надто мала, можливості природи обмежені). 2. На мою думку, основними чинниками недбалого ставлення до природи є (розвиток науки і виробництва, втручання в глибини Землі, порушення екологічної рівноваги, забруднення космічного простору). 3. На мою думку, виробництво весь час потрібно (обмежувати, нарощувати, удосконалювати). 4. На мою думку, глобальні екологічні проблеми мене (не стосуються, безпосередньо стосуються, залежать від моїх дій). 5. ...   Урок української мови, 3-й клас   Тема. Стилі мовлення Технологія «Коло ідей» Форми роботи: в парі, в малій групі, колективно (фронтально) На партах журнал «Пізнайко», будь-яка газета з рекламою послуг та оголошень, дитяча енциклопедія. Завдання: ознайомитися з виділеними вчителем текстами (в парах, в групах). Вчитель: - Як ви вважаєте, що нового ми дізнаємося про текст? Можливі відповіді дітей: Одиниця мовлення у всіх виданнях – текст. В одних текстах застосовуються художні засоби, в інших – ні. Мова текстів буває різною. Мотиваційний висновок: - Отже, сьогодні ми будемо працювати над стилями мовлення.         Урок математики, 4-й клас   Тема. Площа прямокутника Технологія «Мозковий штурм».  Форма роботи: фронтально Вчитель: - Що треба знати, на вашу думку, щоб знайти площу прямокутника? На дошці записуються всі ідеї дітей. Жодна з них не відкидається, не критикується вже записана, дозволяється розвивати попередні ідеї. Можливі відповіді дітей: Щоб знайти площу прямокутника, досить знань про периметр. Необхідно знати довжину всіх сторін. Необхідно знати довжину двох сторін. Необхідно знати перетворення іменованих чисел.   2. Оголошення, представлення теми та очікуваних результатів Займає орієнтовно 5% часу заняття. Мета – забезпечити розуміння учнямизмісту їхньої діяльності, тобто чого вони повинні досягти в результаті уроку і що від них очікує вчитель. Доцільно залучати до визначення очікуваних результатів усіх учасників заняття або заходу. Формулювання очікуваних результатів уроку – це принциповий момент інтерактивного навчання, бо не усвідомивши цього, учень може сприйняти навчальний процес як ігрову форму діяльності, не пов'язану з навчальним предметом. Формулювання результатів має відповідати таким вимогам: висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчителя («після цього уроку я зможу...»); чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується після уроку; чітко вказувати на способи «вимірювання» результатів; учитель має говорити коротко, ясно й абсолютно зрозуміло для учнів. Правильно сформульовані, а потім досягнуті результати – це гарантія успіху. Оптимальною є ситуація, коли учень розуміє не тільки, чого він досяг, а й чого він має досягти на наступному уроці, чого він взагалі хоче від цього предмета для свого життя. Тому в цій частині інтерактивного уроку вчитель має: назвати тему уроку або попросити когось із учнів назвати її; якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, слід звернути на це увагу учнів; попросити когось із учнів оголосити очікувані результати; нагадати, що в кінці уроку перевірятиметься, чи досягли вони цих результатів.   Урок ЯДС, 3-й клас   Тема. Вступний урок до курсу Після цього уроку учні зможуть: пояснювати, що таке правила і яку роль вони відіграють у житті людей; набути навичок роботи в малих групах; визначити своє ставлення до ролі правил у житті.   3. Актуалізація знань. Надання необхідної інформації Займає приблизно 10% часу заняття. Мета етапу – дати учням достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання, але за мінімально короткий час. Види роботи: міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання, опанування інформації за допомогою технічних засобів навчання (демонстрація відеофільму, презентації тощо) або наочності. Для економії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту уроку можна давати інформацію для попереднього домашнього вивчення. На самому уроці вчитель може ще раз звернути на неї увагу, особливо на практичні поради, якщо необхідно, прокоментувати терміни або організувати невеличке опитування.      Урок читання, 2-й клас   Тема. Усна народна творчість. Малі фольклорні форми Технологія «Мікрофон».  Форма роботи: фронтально. Завдання: згадати й прочитати напам’ять одну з малих фольклорних форм. Передаючи символічний «мікрофон», охочі висловлюються швидко, чітко, не обговорюючи інших повідомлень і не перебиваючи один одного.     Урок математики, 3-й клас   Тема. Задачі на різницеве і кратне порівняння. Технологія «Робота в парах». Формароботи: фронтально. Завдання: порівняти задачі (умову, питання, рішення), знайти, чим вони схожі та чим відрізняються. 1. Кожна пара отримує однакові картки з задачами двох типів. 2. Учням пропонується за хвилину ознайомитися із завданням і обміркувати свійвисновок. 3. За сигналом учителя упродовж 30 с учні висловлюються вголос. 4. Ще півхвилини вони узгоджують думки й визначаються, хто висловлюватиметься перед класом. 5. Представник пари робить висновок про те, чим схожі й чим відрізняються подані задачі. 6. Решта учнів, у разі потреби, доповнює. 7. Весь клас робить висновок, що різницеве порівняння показує, «на скільки» більша чи менша одна величина від іншої, а кратне – «у скільки разів» вони відрізняються.   4. Усвідомлення. Інтерактивна вправа Центральна частина уроку. Займає біля 60% часу заняття. Мета – практичне засвоєння матеріалу, досягнення поставлених цілей уроку. Послідовність проведення інтерактивної частини наступна: Інструктування – учитель розповідає учасникам про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань. Перевіряє розуміння цього учасниками. Об’єднання в групи, розподіл ролей. Виконання завдання, де учитель виступає в ролі організатора, помічника, ведучого дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співробітництві один з одним. Презентація результатів виконання вправи. Рефлексія. Здійснюється в різних формах: як індивідуальна робота, робота в парах, групах, дискусія.   Українська мова, 3-й клас   Тема. Рід іменників Технологія «Ажурна пилка». Форма роботи: колективно-групова Учитель об’єднує клас у 4 «домашні» групи. Завдання: опрацювати кожну групу іменників (1група – чоловічого, 2 –жіночого, 3 – середнього роду, 4 – іменники у множині).Пропонується також завдання практичного характеру на визначення роду, числа: наприклад, серед поданих слів (для ускладнення можна ввести різні частини мови) знайти іменники чоловічого (1), жіночого (2), середнього роду (3), іменники у множині (4). Засвоєння матеріалу перевіряється.З цією метою можна застосувати прийоми «Кодування», самоперевірку і взаємоперевірку за зразком, заслухати виступ доповідача. Учасники «домашніх» груп об'єднуються в«експертні» групи, де представники кожної з них пояснюють засвоєний матеріал іншим і таким чином самі набувають нових знань. Всі «експертні» групи отримують однакові завдання практичного характеру для перевірки засвоєння матеріалу: наприклад, визначити рід і число всіх іменників, поданих у вправі. Учасники «експертних» груп повертаються в «домашні» й діляться знаннями, отриманими в «експертних» групах, з іншими учнями цієї групи, зіставляють і обговорюють, як виконали завдання в «експертній» групі. Клас об'єднується в загальне коло для підбиття підсумків уроку. Таким чином усі учні оволодівають розумінням принципу поділу іменників за родовими ознаками, за короткий час кожен учень мав можливість висловитись, відповісти, перевірити чи поповнити свої знання, опрацювати більше мовного матеріалу, що сприяє виробленню навички.     Урок читання, 3-й клас   Тема. Вавилонська вежа Технологія «Займи позицію».  Форма роботи: фронтально Учитель дає можливість пригадати, що «Вавилонська вежа» – це біблійна легенда. З цієї легенди історично склалися різні висновки: різноманітність мов на землі; могутність Вавилонської держави; міцність віри в Бога; неминуче покарання за людську погорду. Завдання: проаналізувати подані висновки і обрати один, можливо, найточніший. На протилежних стінах класу розміщено 3 плакати:   1. «Вавилонська вежа» – легенда про виникнення різних мов. 2. «Вавилонська вежа» – легенда про погорду як найбільший людський гріх. 3. «Вавилонська вежа» – легенда-згадка про часи, коли на землі панував мир, вселюдське розуміння і злагода. Діти, займаючи певну позицію, утворюють групи. 3 хвилини обговорюють свій вибір у групах. 2 – 4 учні від кожної групи обґрунтовують свою думку, цитуючи твір. У процесі обговорення допускається перехід до іншої групи, а в результаті обговорення весь клас може дійти єдиної думки або залишитися на різних позиціях.     Урок ЯДС, 3-й клас   Тема. Ланцюг живлення Технологія «Ситуативне моделювання. Гра-експромт «Пожежа» Клас ділиться на групи з умовними ролями в кожній: «Рослини» (дерева, пшениця, квіти-волошки); «Рослиноїдні тварини» (ховрах, грак, заєць); «Хижі тварини» (їжак, вовк, лисиця). Діти з «Новин телебачення» отримують інформацію про пожежу та її наслідки для сільського господарства регіону й починають «реагувати на повідомлення», виконуючи свої ролі. Потім збираються в свої групи й вирішують проблему. Після обговорення ситуації виходять з ролей: - Як ви почувалися в тій чи іншій ролі? - Що подобалося під час гри, що ні? - Чи бували ви самі в подібній ситуації? - Чи була вирішена проблема? Чому? Як? - Яку іншу лінію поведінки можна було б виробити? - Яким чином цей досвід може вплинути на ваше подальше життя?     Українська мова, 4-й клас Тема. Однорідні члени речення Технологія «Метод «Прес». Форма роботи: групова Всі групи працюють одночасно. Вони отримали картки з різними реченнями. Перед кожною групою стоїть завдання довести, що виділені слова є однорідними членами речення.Відповідають за поданим кліше: «Я вважаю, що...» «...тому, що...» «...наприклад...» «Таким чином...» Отже, міркування набуває такого вигляду: «Я вважаю, що ці члени речення є однорідними, тому що вони відповідають на одне й те саме питання _______? й залежать від одного й того ж слова ________. Наприклад, слово _______ відповідає на питання _______ ? і відноситься до слова ________, до інших слів від нього неможна поставити питання. Таким чином, це слово не є однорідним членом речення».       Урок ЯДС, 3-й клас Тема. Вода. Властивості води. Підсумковий урок Технологія «Два – чотири – всі разом». Форма роботи: колективно-групова Пари отримують завдання: сформулювати запитання-відповіді, які б розкривали зміст основних понять, положень, законів розділу «Вода», і розташувати їх у логічній послідовності, обов'язково дійшовши згоди. Пари об'єднуються в четвірки для виконаннязавдання: порівняти результати попередньої роботи, побудувавши спільно логічну послідовність запитань з розділу, дійшовши згоди. Кожна четвірка повинна сформулювати одне запитання-відповідь, яке відображає основний зміст розділу, записати його на дошці. Працює весь клас, діти вилучають «слабкі ланки», залишаючи основні.     Урок логіки, 4-й клас Технологія «Акваріум» Інколи існує кілька шляхів розв’язання логічної задачі, тому клас об’єднується у 2 – 4групи. Одна з груп сідає в центрі класу й утворює своє маленьке коло – «акваріум». Учасники цієї групи обговорюють свій варіант розв'язання задачі, використовуючи метод дискусії (3 – 5хвилин). Інші учні класу слухають, не втручаючись у хід обговорення. Потім інша (за необхідністю, кожна) група, по черзі займаючи місця в центрі класу, пропонує свій варіант розв’язання задачі. Обирається найбільш раціональний варіант.   5. Підбиття підсумків (рефлексія), оцінювання результатів Займає орієнтовно 20% часу уроку. Мета – рефлексія, усвідомлення того, що зроблено на уроці (заході), чи досягнуто поставленої мети, як можна застосувати в майбутньому отримане на уроці. Методика проведення рефлексії на уроці містить наступні етапи. 1. Припинення діяльності (з можливістю продовження роботи). 2. Відновлення послідовності виконаних дій (навіть незначних). 3. Вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору їх ефективності, продуктивності, відповідності поставленим завданням. 4. Виявлення і формулювання результатів рефлексії: предметна продукція діяльності (ідеї, пропозиції, закономірності, відповіді на запитання); способи, які використовувалися чи створювалися в ході діяльності; гіпотези щодо майбутньої діяльності. Рефлексія може подаватися у вигляді малюнків, схем, графіків. Технологія проведення підсумкового етапу. І стадія. Установлення фактів: використовуйте відкриті запитання: як?, чому?, що? (наприклад, Що нового дізналися? Чому навчилися?); виражайте почуття; наполягайте на описовому характері коментарів; говоріть про реально зроблене. ІІ стадія. Аналіз причин: запитуйте про причини: чому?, як?, хто?; заглибтеся у відповіді: чому його немає?, що було б, якби?; шукайте альтернативні теорії; доберіть інші приклади; наведіть думки незалежних експертів. ІІІ стадія. Планування дій: домагайтеся, щоб учні взяли на себе зобов’язання щодо подальших дій (Що нам робити далі?).     Урок математики, 4-й клас   Тема. Дія додавання. Закони додавання Технологія «Дерево рішень». Форма роботи: фронтальна, групова (в парах) На дошці окремі аркуші паперу з написаними на них законами додавання й висновками з кожного. У центрі намальоване дерево. Завдання 1.(фронтально) Обрати із запропонованих записів ті, які ви вважаєте «коренями» дерева, і ті, які ви вважаєте його «плодами». Відповідно розмістити картки під деревом і на його кроні. Завдання 2.(в групах або в парах) Навести приклади дії законів додавання в житті.     Урок читання, 3-й клас   Тема. Вавилонська вежа 1. Вислуховування коротких коментарів спостерігачів, які оцінюють аргументи, активність та дотримання правил проведення дискусій як групами, так і окремими учнями. 2. Взаємооцінювання. 3. Самооцінювання.         Урок української мови, 4-й клас   Тема. Відмінки іменників   І стадія: З якими граматичними поняттями працювали на уроці? Скільки відмінків існує в українській мові? Що треба знати, щоб визначаємо відмінок іменника? Які питання ставляться до називного відмінка? Тощо.   ІІ стадія: Чому саме так назвали відмінки? Чому кличний відмінок не має питань? Які допоміжні дієслова застосовувались під час засвоєння відмінків? Де найчастіше зустрічаються іменники в кличному відмінку?   ІІІ стадія: Чи можна провідміняти іменник, не запам’ятавши назву відмінка, питання до нього? Де перевірити правильне написання кличної форми? Що, на вашу думку, ви повинні знати про відмінки іменників? Як ви вважаєте, чи про все ви дізнались на цьому уроці? Спробуйте пояснити, чому саме так треба писати слова: лампою – рукавицею, ніччю – обличчям, після душу – для душі. Зрозуміти всю глибину підходів до вдосконалення сучасного уроку можна лише пройшовши всіма сходинками інтерактивного уроку, дотримуючись вимог до кожного його етапу.

Література

 

1.   Антонюк  О. Розвиток творчого потенціалу учня //Початкова освіта. -2013. - №7

2.    Гузь О. Психологічні основи педагогіки співробітництва // Початкова школа. – 2012. - № 4. 

3.    Державний стандарт початкової загальної освіти.

4.     Закон України «Про освіту»

5.     Коваль І. І.  Психолого-педагогічні умови розвитку творчих здібностей школярів. Програма "Обдаровані діти"-  Обдарована дитина. - 2009. - № 8.

6.     Комар О. А. Інтерактивні технології співпраці // Початкова школа. - 2004. - № 9.

7.     Наволокіна Н.П., Андрєєва В.М. Практична педагогіка для вчителя – Харків: Основа, 2010.

8.    Навчання і виховання учнів 4 класів: Метод. посібник – К.: Початкова 2005.

9.    Пометун О.І., Пироженко Л.В. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посіб. / За ред. О.І. Пометун. – К.: А.С.К., 2003.

10.    Пушкарьова Т. Технологія проведення особистісно-орієнтованого уроку у початкових класах // Початкова школа. -2003. - № 4. 

11.     Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. -  К.: Генеза, 1999.

12. Онопрієнко О.В. Управління проектною діяльністю молодших школярів. – К.: Початкова школа.

13.     Сухомлинський В.О. Сто порад  учителеві. – К.: Радянська школа, 1988.

14.      Химинець В., Кірик М. Інновації в початковій школі. - Тернопіль: Мандрівець, 2012.