Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках читання на тему: „Вірші українських поетів”

Ставівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Розвиток творчих здібностей

молодших школярів на уроках читання Підсумковий урок на тему:

„Вірші українських поетів”

Вчитель початкових класів:

Лисенко Людмила Володимирівна

2019

Мета: вчити дітей правильно, виразно читати поетичні твори,                                                         зв’язано висловлювати свої думки, вчити розуміти красу  поетичних творів, допомагати відчути багатство мови. Розвивати пам’ять, зв’язне мовлення. Виховувати любов до природи, рідної України, рідної мови.

Обладнання: портрети поетів, малюнки до творів, листівки блискавки, кошик із     сніжинками, ромашка – висловлювання про мову.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

- Всі почули ви дзвінок,

   він покликав на урок,

   то ж давайте рівно станем,

   і девіз уроку скажем:

Девіз: „Будем гарно ми читати ,

             Рідну мову шанувати.”

- Зараз сядуть лиш дівчата,

  А тепер вже і хлоп’ята

      (Спочатку краса, а потім сила)

     -У світі білому єдине,як і Дніпрова течія,

Оце вогнище родинне,школа наша і сім’я,

Тут пісні і задачі, рідне слово для нас,

Побажаєм нам удачі,

За роботу, в добрий час.

- Щоб наш урок був гарним, цікавим, змістовним якими ви бажаєте бути на уроці?

-Активними, уважними, розумними.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вчитель: Сьогодні у нас незвичайний урок,

               Сьогодні ми зробим один іще крок,

                В країну відому, в країну чудову,

                Яка нас чекає  і збагачує мову.

• Діти, тож і почнемо із мовної розминки.

1.Підберіть рими до слів.

Мишка(шишка, книжка, кришка, Гришка, вишка...)

Малина(калина, горобина...) 

2. Діти, щоб швидко читати, що потрібно вчити?

- Скоромовки.

- Тож зараз побуваємо в гостях у Наталки-сороки.

- Хто бажає до неї в гості?

- Лис зустрів у лісі лиса. Лис із лисом  обнялися.

- Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок, сорок морок.

- Кіт котив коток по току, коток попав на лапку коту.

3.-Діти, що нас учить бути добрими, розумними, працьовитими?

   - Прислів’я .

   - А які прислів’я ви знаєте?

   - Книга вчить, як на світі жить.

   - Бджола мала і та працює.

   - Не сиди на печі, будеш їсти калачі.

   - Діти, ми повинні рости добрими, мудрими, розумними, щоб прославляти нашу рідну Батьківщину.

   А, що таке Батьківщина?

   - Під віконцем калина.

   - Тиха казка бабусі.

   - Ніжна пісня матусі.

   - Дужі руки у тата.

   - Під тополями – хата.

   - Під вербою криниця.

   - В чистім полі пшениця.

   - Серед лугу лелека.

   - І діброва далека.

Вчитель: А ще Батьківщина це і наша мова.

• А яка наша мова?
• Ніжна, мила, колискова, барвінкова, прекрасна, мелодійна( з пелюсток складаємо ромашку)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Діти, наша українська мова – незміряно багата, дзвінка, ніжна і милозвучна. У ній відчувається і подих бурі, і ніжність вишневих пелюсток, спів потічка веселого і шум лісу дрімучого, шепіт ниви колоскової і пісня солов’я. Українська мова – це мова нашої природи, народної пісні і звичайно поезії. Адже вірші – це ще одна мовна перлина яку нам подарували наші українські поети.

• Тихо надворі. Ні вітру, ні хмар,

Ані шелесне верба височенька.

Наша Оленка відкрила „Кобзар”.

Вголос читає...

• Діти ( Тараса Шевченка).
• Учениця: Я маленька українка,

аж сім рочків маю,

а про Тараса Шевченка

вже багато знаю.

Він дитя з-під стріхи,

він в подертій свиті,

він здобув нам славу,

як ніхто на світі,

і та наша слава не вмре, не загине,

наш Тарас Шевченко – сонце України!

• Вчитель. А зараз діти  проведемо тестову вікторину, де побачимо що ви знаєте про великого Кобзаря.

1.Коли народився поет?

а) 8 вересня 1814 року.

б) 9 березня 1814 року.

2. Хто були батьки Шевченка?

а) селяни-кріпаки.

б) поміщики.

3. Що сказав батько про майбутнє Тараса?

а)  „з нього нічого не вийде”.

б)  „ з нього вийде не аби що”.

4. Т.Г. Шевченко – це великий український:

а) поет і художник.

б) поет і співак.

- То ж пригадаємо рідне Шевченкове слово.

(Діти читають вірші Шевченка).

ІV. Робота над творчістю Л. Українки.

• Діти, послухайте вірш Максима Рильського відомого українського поета. Кому він його присвятив?

Йти  назустріч бурям і зливам,

Будь одній, як великая рать,

 Жить в нещасті життям щасливим,

Муку творчістю перемагать.

Хвора дівчина, бідна Леся!

Де ще хворі такі були,

Щоб літали у піднебесся,

що його не сягнуть і орли!

Ти себе Українкою звала,

І чи краще знайти ім’я,

Тій, що радістю в муках сіяла,

Як Вітчизна велика твоя!

• То кому присвячено цей вірш?

( Лесі Українці)

• Що ви знаєте про Лесю Українку?

(Учениця читає біографію поетеси)

• Які вірші відомої поетеси ви знаєте?

(Діти читають вірші Лесі Українки)

Фізкультхвилинка

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі рідній поклоніться,

За щасливий день вчорашній

Ви до сонця потягніться,

На носочки підніміться,

Веретенцем покрутіться,

Раз присядьте, два присядьте,

І за парти тихо сядьте.

V. Творчість Ліни Костенко.

- Діти, сьогодні на уроці ми не можемо не згадати нашу землячку, вірші якої ми вивчали у нашому розділі.

- Що ви знаєте про Ліну Костенко?

(Учениця читає біографію поетеси).

• Які вірші Ліни Костенко ви знаєте?
• Ліна Костенко багато віршів присвятила одній чарівниці, яка ось у цьому чарівному кошику передала вам цікаві завдання. Давайте спробуємо їх відгадати і дізнаємося що це за чарівниця.

Загадки (на сніжинках)

1. Ліг на землю ковдрою пухнастою,

 виграє на сонці ниткою сріблястою.

 (Сніг)                  

2. Що це за майстер малює на склі,

айстри, жоржини пелюстки ясні.

(Мороз)

3. У святковому залі стоїть як картинка,

Весела, зелена красуня – (ялинка).

4. Рано-вранці увесь світ вбрався в білий оксамит,

А як вітер нападе, оксамит той опаде. (Іній).

- То здогадались, як звати чарівницю? (Зима).

- Так, це зима.

Заплющіть очі і скажіть, які слова-думки викликало у вас слово зима? (Зима).

• А ще чарівниця приготувала телеграми. Прочитаємо їх швидко.
• Слова-блискавки (завія, віхола, сніговій, хуртовина, метелиця).
• То ж зараз пригадаємо віршики про зиму.
• Читання віршів („Баба віхола”, „Пряля”)
• Діти, а яка зараз зима?
• Сердита, зла.
• А чому?
• Бо закінчується її час.
• Діти, а зараз промовимо чистомовку.
• Ить-ить
• В небі ясная блакить.
• Ає-ає-ає
• Там зимою повіває.
• Ість-ість
• там з’явився новий гість.
• Ок-ок-ок
• Білий падає сніжок.

Наш ротик став слухняним і ми можемо продовжувати роботу.

VІ. Робота над віршем „Українська ніч”.

• Діти, відгадайте загадку:

Сіла дівчина спочити,

На краю села,

Розчесала довгі коси,

Чорні, мов смола,

В них засяяли зорини.

Як же звати цю дівчину?

Он підказує нам сич:

• Чорні коси чеше(Ніч).
• Молодці. А зараз ми прочитаємо, що написав про цю ніч М.Гоголь.

(Деформований текст)

          раськаїнУк  інч

Чи єтназе ив раськуїнУк інч? О, ив ен єтназе її? Я мав порозвім. З реседини енаб  видиться сяміць. іВн риготь, ачне хадиє, мляве у бносріму твіслі.

• Красу української ночі кожен письменник бачив по різному.
• А якою бачив  ніч Петро Сиченко?
• Вірш „Українська ніч”. 

VII. Кольорові вірші

-Діти ,а зараз погляньте на ці квіточки.

Чому вони посміхаються?

-Час перейти до кольорових віршиків.

-А які кольорові вірші ви знаєте?

Читання віршів”Веселочка”,”Кольоровий віршик”.

VIII. Узагальнення і систематизація знань.

Літературний кросворд.

Завдання:

 Назвати прізвища поетів.

1. „Садок вишневий коло хати”. (Шевченко)
2. Вона називала себе „бабця-Клапця”. (Підгірянка)
3. „ По рецепту на базарі дітям вибрав окуляри”. (Стельмах)
4. „Ми збирали з братом на землі каштани

ми дивились довго, як хмаринка тане. (Рильський)

5. „ На болоті біля річки...” (Забіла)

• Діти, а яке прізвище ми отримали по вертикалі?
• Олена Пчілка.
• А хто така Олена Пчілка?
• Мати Лесі Українки.

ІХ. Підсумок уроку.

• Вчитель:

Спасибі доле, що нам судила

У цьому краї пізнати світ.

Спасибі нене, що нас навчила.

Дзвінкої мови з дитячих літ.

У тій мові ми співаєм

В ній казки ми кажем.

У тій мові минув шість

Нашу відкриваєм.

Ось тому плекаймо, діти,

Рідну свою мову

Вчімося складно говорити

Своїм рідним словом.

 Х. Домашнє завдання.

Вивчити  вірш улюбленого поета.