РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ МЕТОДАМИ ТЕАТРАЛІЗАЦІЇ (з досвіду роботи)

РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ

МЕТОДАМИ ТЕАТРАЛІЗАЦІЇ

(з досвіду роботи)

 

 

ЗМІСТ

Вступ....................................4

I. Театралізація.............................5

1.1. Метод театралізації

 на уроках світової літератури.............5

1.2. Урок театралізація....................10

II. Театральний гурток,

 як умова розвитку творчості учнів.............24

III. Висновки..............................30

Список використаної літератури.................36

ВСТУП

Розвиток творчих здібностей – актуальна проблема, бо саме творча особистість може бути конкурентоспроможною в сучасному світі, саме цілісна, духовно багата, творча людина спроможна по-справжньому керувати майбутнім, лише така особистість може впевнено подивитися в обличчя новизни.

Життя доводить, що у складних умовах, які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і виконання нового (нових  ідей, задумів, нових підходів та рішень).

У наш час спостерігається зростання інтересу до процесу творчості. Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток учнів, зокрема творчих здібностей особистості.

Творчість – це спосіб самовираження людини. Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні самостійно розвивають і удосконалюють свої здібності. Але для розвитку творчих здібностей  більшості учнів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога – управляти процесами творчого пошуку; створювати ситуації, що сприяють творчій активності учня.

Розвиток творчої активності учнів на уроках літератури зумовлений самим життям. Урок співтворчості , де вчитель і учень, як рівний з рівним, намагаються осягнути в спільній праці вершини прекрасного, де головне місце в роботі надається учневі, враженому від спілкування з текстом, допомагають учню осягнути радість від свого розуму, емоцій, своєї неповторності. Найефективніший шлях розвитку творчої особистості – прилучення всіх учнів до продуктивної творчої діяльності, бо розвинути здібності – значить озброїти учня способом діяльності, дати його до рук ключ, принцип виконання роботи, створити умови для виконання й розквіту його обдарованості.

Перед учителем словесності стоїть найвідповідальніше завдання – не тільки плекати рідну мову, а й уміти донести кожне слово в тонких барвах, тонах і красі, щоб спонукало воно душу учня до праці, благородних дій і вчинків.

ТЕАТРАЛІЗАЦІЯ

1.1. МЕТОД ТЕАТРАЛІЗАЦІЇ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

На уроках літератури можна пропонувати  учням вправи, які, окрім творчих здібностей, розвивають образне мислення, художнє бачення світу, розширюють словниковий запас.

Дуже подобаються учням завдання, спрямовані на розвиток уяви, наприклад:

• скласти свою розповідь від імені письменника;
• взяти інтерв’ю у письменника;
• написати листа літературному герою.

А також можна використовувати різні види творчо-розвивальних форм роботи:

• уроки-рольові ігри;
• літературні екскурсії;
• уроки-КВК;
• уроки-театралізації.

Особисто я, часто використовую уроки-театралізації, або метод театралізації на уроках. Метод театралізації – це складний творчий метод, що найближче стоїть до театру, що має глибоке соціально-психологічне обґрунтування. Цей метод покликаний, насамперед, створити видовищно-активну ситуацію, при якій кожний присутній буде вже не просто пасивним споглядальником, а активно реагуючим глядачем. У такій ситуації учні переймаються загальним настроєм, їх захоплює єдиний порив, колективне устремління. Як приклад, можна взяти урок з вивчення роману М. Булгакова « Майстер і Маргарита».

Учитель. Хто краще розповість про Воланда, ніж сам Воланд?

Воланд у чорному плащі сидить у кріслі, а учні ставлять йому запитання. Тихо звучить музика.

— Пане Воланде, як Ви потратили до нас?

Воланд. А хіба для мене існують перешкоди у часи та просторі?

— Чому Ви робите зло?

Воланд. Ви помиляєтесь. «Я частка тієї сили, що вічно хоче зла і вічно чинить благо». Адже це ви, люди, чините зло, а відповідальність за нього перекладаєте на мене. Вам так зручніше.»

— Якими Вам бачаться жителі Москви

 30-х років XX століття?

Воланд. Такими ж, як і сотні років тому. Змінилися вони лише зовні. З’явилися автомобілі, трамваї, телефони, а взагалі – люди як люди. Люблять гроші, легковажні, милосердя, на жаль, милосердя лише зрідка стукає в їхніх серцях. Квартирне питання їх дуже зіпсувало.

— Чи змінилися люди в наш час?

Воланд. Дуже сподіваюся на це. І саме від вас, мої юні друзі, залежатиме те, у якому суспільстві ви живете.

— Чому Ви убили Майстра і Маргариту?

Воланд. Ви помиляєтесь, Майстер і Маргарита зазнали врешті спокою, на який цілком заслуговували І сталося це на благання Ієшуа. Їхнє кохання сильніше за смерть. Воно робить світ кращим, наближає його до гармонії. Отже, і їхні душі, що благали добра, живуть у людських добрих вчинках.

Учитель. Ми дякуємо вам , месіре, і продовжимо нашу роботу.

— Яка ваша думка про композицію

роману?

«Роман у романі». Розділи, які розповідають про життя Москви 30-х років XXст. чергуються з розділами роману майстра про події в Єршалаїмі 2000 років тому, коли римський прокуратор Понтій Пілат вершив суд над Ієшуа Га-Ноцрі.

Учитель. Як відомо,Біблію укладено з чотирьох Євангелій, що розрізняються авторською позицією, трактуванням образу Христа і художніми засобами. На підставі сюжету роману можна зробити висновок, що Булгаков розвивав головні ідеї Євангелія від Луки, у якому Христос замальовується як син людський. Адже Ієшуа Га-Ноцрі в романі зображений як людина, хоч і незвичайна. Автор використовує біблійну легенду, щоправда, водночас і відступає від неї.

— Які філософські проблеми

 роз’яснюються у суперечці

Ієшуа та Понтія Пілата?

Про сутність людини – добра вірна чи зла за своєю природою; про можливість існування свободи вибору людиною власного шляху; про моральну відповідальність за власні вчинки.

— Чи хотів Понтій Пілат

смерті Ієшуа?

Ні, він симпатизує «божевільному філософу», але боїться влади Кесаря; він раб своєї посади і кар’єри. Ієшуа підказує Пілату, що немає влади гіршої, ніж боягузтво. Пілат врешті-решт зрозумів, що проявив легкодухість, його мучить совість. У своїх снах він бачить місячну стежку, якою йде і розмовляє з Ієшуа. Лише після вбивства Іуди Пілат відчуває деяке полегшення.

— Чому Воланда зацікавили Майстер і Маргарита?

Вони були такими, як усі. Ці люди не втратили власного обличчя, не розчинились у загальній сірій масі, не поступилися правдою душі й справедливістю.

Майстер не побоявся у суспільстві, де панували доноси і репресії, писати роман «на заборонену тему». Цей мотив був породжений тогочасною дійсністю. Адже Булгаков, автор роману, розумів, що його твір зможе бути надрукований через кілька десятиліть, у посттоталітарному суспільстві.

Маргарита у білому плащі, з капюшоном на голові. Звучить тиха музика.

Маргарита. Як я жила до зустрічі з Майстром? Мені було 30 років, усі казали, що я приваблива. Чоловік мій був узагалі доброю людиною, він обожнював мене. І грошей мені ніколи не бракувало. Я могла придбати все, що завгодно. Дітей не завели. Чи була я щаслива?. Ні. Що хотіла в житті? Напевно, справжнього кохання до…Майстра

Боже ж ти мій! Як я страждала, коли відчувала, що втратила його назавжди… Скільки разів я картала себе, що залишила його тоді вночі, одного… Жити мені не хотілось… Скільки разів я тримала в руках ці дорогі для мене речі (засохла троянда, альбом, напівзгорілий аркуш). Я ладна була продати душу дияловові, лише б повернути коханого. І небеса мене почули. Я стала відьмою, знаючи, що загублю свою безсмертну душу, але не шкодую про це. Перед нашим коханням відступила навіть сила диявола. Нехай ми не заслужили світла, але набули вічного спокою.

Під час театралізації учні не просто репродуктивно відтворюють набуті ними знання. Вони мають змогу вдосконалити навички виразного читання художніх творів, реалізувати свої творчі й акторські здібності.

При вивченні теми: «Поети «срібної доби» клас заздалегідь можна об’єднати у творчі дослідницькі групи, завдання яких – знайти й опрацювати матеріал про письменників «срібної доби». До складу груп входять біографи, літературознавці, ілюстратори, редактори відеогазет, декламатори. Одним із таких творчих завдань може бути  інсценіровка.

Учасники: журналіст, В. Маяковський.

Журналіст. Товаришу Маяковський, поясніть, чому ви в центрі всього ставите своє «я»?

Маяковський. У центрі якось помітніше.

Журналіст. Ось я особисто вас не розумію.

Маяковський. Це ваша біда й вина.

Журналіст. Ваші вірші мені незрозумілі.

Маяковський. Байдуже, ваші діти їх зрозуміють.

Журналіст. Ні, і діти мої їх не зрозуміють.

Маяковський. А чому ви так переконані, що діти ваші підуть у вас? Можливо, у них буде мати розумніша, а вони будуть схожі на неї.

Журналіст. Маяковський, чому ви завжди так себе хвалите?

Маяковський. Мій товариш по гімназії Шекспір завжди радив: говори про себе тільки добре, погане про тебе скажуть друзі.

Журналіст. Маяковський, ваші вірші не хвилюють, не гріють, не заражають.

Маяковський. Мої вірші не море, не піч і не чума.

Журналіст. Чого ви хочете?

Маяковський. Я хочу майбутнього сьогодні!

 

1.2. УРОК – ТЕАТРАЛІЗАЦІЯ

Значно підвищує зацікавленість учнів читанням проведення цільових уроків-театралізацій.

Метою таких уроків є: узагальнити та систематизувати знання учнів про драматичні, прозові твори, їх жанрові особливості; розвивати пам'ять, творчі здібності, зв'язне мовлення; виховувати почуття дружби, взаємодопомоги.
Обладнання для таких уроків: декорації для вистави, ілюстрації до творів, сценічний одяг.

Як приклад, можна взяти урок з вивчення творчості Оноре де Бальзака «Гобсек»

 

 

«Ужасный век, ужасные сердца!»

А. С. Пушкин

 

«Корисливість приводить в дію

всі доброчесності і всі пороки»

Ф. Ларошфуко

 

Тема: «Людина завжди однакова…» (Відображення згубної влади грошей над людиною в повісті Оноре де Бальзака «Гобсек»)

Мета: розглянути відображення згубної влади грошей, з’ясувати риси характеру головного героя; розвивати вміння аналізувати художній текст, логічно мислити, навички виразного читання; виховувати в учнів свідоме відношення до праці, до грошей та моральні якості: доброту, милосердя, чесність, скромність, доброзичливість.

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань

Обладнання уроку: портрет письменника, ілюстрації до твору, роздатковий матеріал (таблиця «Деградація особистості Гобсека»), презентація до уроку.

Проблемне питання: Навіщо людині гроші?

Структура уроку:

1. Організація навчальної діяльності
2. Підготовка до сприйняття навчального матеріалу ( мотивація теми)
3. Актуалізація опорних знань
4. Домашнє завдання
5. Підведення підсумків уроку і оцінка знань учнів.

Методи і прийоми:

•             бесіда;
•             читання тексту і його аналіз;
•             театралізація уривків з твору;
•             проблемна ситуація;
•             складання опорного конспекту;
•             Верифікація верей що до їхнього власника.

Хід уроку

1.                Організація навчальної діяльності

•   Відсутні ( доповідна чергового);
•   Підготовка до уроку.

2. Підготовка до сприйняття навчального матеріалу (мотивація теми)

 

 

 

 

 

 

 

Бесіда:

Учитель: Діти, у вас є гроші?

Учні: Так

 Учитель:Скільки у вас грошей?

Учні: ….

Учитель: А ви хотіли б , щоб у вас було більше грошей

Слово вчителя. Остап Бендер питав у Шури Балаганова: «Скажіть, Шура, тільки правдиво, скільки вам потрібно грошей для щастя?» І Шура відповів: « 100 рублів»

̶ А скільки вам потрібно грошей

для щастя?

Я вам хочу показати людину, точніше літературного персонажа,, якому завжди було мало грошей…

Верифікація речей щодо їхнього власника

На столі стоїть свічка, шкатулка з дорогоцінностями, монетами.

Театралізація

 Вчитель запалює свічку , відкриває шкатулку, перебирає монети, читає

Монолог скупого рицаря

 

 

 

 

 

Как молодой повеса ждет свиданья

С какой-нибудь развратницей лукавой

Иль дурой, им обманутой, так я весь день

Минуты ждал, когда сойду в подвал мой тайный,

К верным сундукам.

Счастливый день! Могу сегодня я в шестой сундук

Горсть золота накопленного всыпать.

Не много

Кажется, но понемногу сокровища растут.

Что не подвластно мне? Как некий демон отселе

Править миром я могу; лишь захочу –

Воздвигнуться чертоги! В великолепные сады!

Тут есть дублон старинный, вот он,

Нынче вдова мне отдала его, но прежде

С тремя детьми полдня перед окном она стояла

На коленях воя… А этот? Мне его принес Тибо.

Украл, конечно, или, может быть, там на большой

Дороге, ночью, в роще… убил кого.

Ступайте, полно вам по свету рыскать,

Служа страстям и нуждам человека

Усните здесь сном силы и покоя. Я царствую!

Какой волшебный блеск! Послушна мне,

Сильна моя держава!

Да, в золоте все счастье, в честь и слава!

Я царствую!

Слово вчителя: Образ скупого і скнари не новий в літературі. До нього звертався і Пушкін О. С.  і В. Шекспір « Венеційський купець», Ж. Мольєр в комедії « Скупий». Бальзак, звичайно, знав це, коли вимальовував свого героя, але він показав героя зовсім по - новому. 

Сьогодні ми будемо говорити про гроші, про людей, про владу грошей над людьми і поможе нам у цьому повість Бальзака «Гобсек».

Головному герою належать слова, які являються сутністю XIXст.., але вони звучать актуально і в наш час, коли ми повинні думати як і де заробити гроші: «В золоті зосереджені всі сили людства. Ну а щодо звичаїв, то люди скрізь однакові: повсюди точиться боротьба між бідними і багатими, повсюди вона неминуча».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оголошення теми уроку: темою нашого уроку є слова: «Людина завжди однакова…» (Відображення згубної влади грошей над людиною в повісті Оноре де Бальзака «Гобсек»)

Епіграфом стануть такі слова:

«Ужасный век, ужасные сердца!»

«Корисливість приводить в дію всі доброчесності і всі пороки»

3. Актуалізація опорних знань

 

 

 

 

 

 

Бесіда.

Ми будемо говорити про головного героя повісті, про Гобсека. Зверніть увагу на табличку (позитивні і негативні риси характеру Гобсека), під час бесіди ви повинні будете  заповнити таблицю.

̶ Чому повість  називається «Гобсек»?( по імені головного героя)

̶ Хто він? ( лихвар, ділець, для нього

гроші – товар, який можна зі спокійною совістю продавати)

̶ Як перекладається його прізвище?

(живоглот, він не переймається добором засобів у боротьбі з конкурентами і нещадній експлуатації клієнтів).

Висновок. Бальзак знаходить жахливі, жорстокі порівняння, аби змалювати поводження лихваря зі своїми жертвами, вони іноді «обурювалися, кричали в нестямі – а тобі раптом западала мертва тиша, наче в кухні, коли там ріжуть качку».

̶ Чому автор взяв для героя мовне прізвище?

(Гобсек – павук, який обплітає павутинням свою жертву. Він володар і Бог, він вирішує долі інших).

̶ Попередньо ми працювали над текстом. Прочитайте портретну характеристику Гобсека. В чому смисл метафор, порівнянь, котрі використовував Бальзак?

(Смисл життя в золоті, звідси і порівняння з металом)

̶ А які порівняння використовує автор?

(Риси обличчя, як у Тамерлана ( князь)

Губи – тонкі, як у алхіміков,

Очі – жовті, як у куниці)

̶  Чому такі порівняння?

(Тому, що він хитрий, дипломатичний як Тамерлан; розумний, як алхімік; і хижак, такий , як куниця)

̶ Як ще називали Гобсека?

(Людина – автомат, людина – вексель, тому що для нього єдині почуття – смисл життя – в золоті)

̶ Від кого ми дізнаємося про Гобсека?

(Дервіль – чесна, справедлива людина, сусід, він свідок всіх справ Гобсека?)

̶ Через такий композиційний прийом, ми з вами стаємо слухачами Дервіля, і це правдивий свідок. А це принцип реалізму – показати реальність життя – це і є одна з особливостей повісті.

̶ В чому проявляється правда життя, ми з вами зараз розберемося.

Прочитайте опис кімнати Гобсека.

̶ Що ми знаємо про Гобсека?, про його життя?( романтична юність, багато бачив, багато подорожував)

Висновок. Сьогоднішнє ремесло Гобсека не краще його інших занять. До нього приходять люди, що потрапили у скруту, стікається золото. Тут розігрується вистава, люди стають акторами, ораторами:

«Часто якась закохана дівчина, старий купець, що стоїть на порозі банкрутства, мати, коли хоче затаїти синову провину… - усі ці люди зворушують мене силою свого слова»

Спостереження за тими, хто потрапив під колесо фортуни, розважають Гобсека і дають змогу робити «філософські» узагальнення:

«Я досить багатий. Щоб купити сумління тих, що керують міністрами, починаючи від канцелярських служителів… Хіба це не влада?»

Зараз ми з вами післухаємо розмову Гобсека з його клієнтами, подумайте і дайте відповідь на запитання:

̶ Як себе проявляє Гобсек в цій ситуації?

Висновок. Гроші для нього головне, нажива. Але він нікого не обманює, він правдивий, він навіть карає графиню. З однієї сторони він справедливо поступає, а з іншої жорстоко.

Дервіль. Добрий вечір, папаша Гобсек! Ви щось похмурий сьогодні, як в той день, коли тримали повідомлення про банкрутство книговидавця… здається сьогодні 30-те число.

Гобсек. Я сьогодні розважаюсь.

Дервіль. То ви іноді й розважаєтесь?

Гобсек. А ви гадаєте, тільки той поет, хто друкує вірші?

Дервіль. Я здивований.

Гобсек. Ви молодий, кров у вас вирує, а в голові від цього туман. Ви усьому вірите, а я нічому не вірю. Ваші моральні правила і переконання – пусті слова. З усіх земних благ є тільки одне надійне – це золото. В золоті – всі сили людства. Людина всюди однакова, всюди йде боротьба між багатими і бідними. Й вона неминуча. Так краще самому визискувати, а не дозволяти, щоб визискували тебе. Ось послухайте дві історії, дві сповіді.

Анастазі. Я, чарівна парижанка, дружина графа. Я підписала вексель юридично-недійсний, але практично надійний. Так, я дуже боюся сімейних сварок, у випадку протесту векселя готова розрахуватися власною особою. Я мешкаю на Гельдерській вулиці в гарному будинку. Я вродлива, молода, обожнюю розваги. З  балу я повернулася о третій годині ранку, тому прокинулась не раніше полудня. В моїй кімнаті від складок запони віяло солодкою млістю, пом’ята подушка на голубій пуховій перині, що чітко вирізнялася на лазуровому тлі білосніжним мереживом, здавалося, ще зберігала, відбиток досконалих форм, які збуджували уяву. Зі спинки стільця звисала пом’ята сукня, торкаючись рукавами підлоги. На поличці каміна переливалась всіма барвами, напіврозкрите коштовне віяло. Шухляди комода лишилися висунутими. По всій кімнаті були розкидані квіти, діаманти, рукавички, букет, пояс. Добродію, чи не будете ви такі ласкаві і не відкладете трохи термін сплати?

Гобсек. До полудня слідуючого дня. Плати за розкіш, плати за титул, плати за своє щастя, плати за все!.

Фанні. Я живу в Парижі, на вулиці Монмартр, де живуть бідні люди, в некрасивому будинку, куди не заглядає сонце. У воротарки я залишила гроші для папаши Гобсека. Він побажав сам прийти до квартири, яка складається з двох кімнат, де всюди блищить від чистоти, все блищить, жодної пилинки на меблях, навкруги спокій і чистота. Я заробляю на життя шиттям, я швачка молода і  бідна.

Гобсек. Я приходив до вас у ранці, але вас не було.

Фанні. Гроші були у воротарки.

Гобсек. Я вас одразу розпізнав. Вас бідність змусила працювати не покладаючи рук. Ви по – справжньому добродушні, ви сама щирість, душевна чистота. Бідна служниця! Я готовий запропонувати гроші в борг.

Але ні, ні, прийди до тями від великодушних поривів.

Дервіль, ось із кого вийшла б хороша для нього дружина, мати родини.

Ми не можемо прийти до однієї думки, тому що по правилам реалізму, особистість відображалася багатозначністю. Гобсек багатоплановий образ, тому в його характері присутнє позитивне і негативне.

̶ Перевіримо, що ви написали в своїх таблицях?

 

Позитивні: Розум гострий Справедливий Вміння працювати, діловий Філософ Романтик

Негативні: Скнарість Владолюбство Безжалісність до людей Жорстокість

 

̶ Чому підпорядковані позитивні риси характеру Гобсека? Може він комусь допоміг, може приніс щастя, радість. Він когось любив?

(Ні, він нікого не любив. Дервілю допоміг за гроші. Все підкорено єдиному богу – золоту.)

̶ Які темні  сторони Гобсека ми можемо відмітити?

(Ходив пішки за боргами , відмовився від золотого.)

̶ Що перемогло? Працелюбство чи скнарість? Розум чи жорстокість?

(Звичайно ж темні сторони його душі. Гобсек деградує як особистість!)

̶ Розгляньте таблицю і прокоментуйте кожну східцю вниз, в підвал, в морок.

Робота з роздатковим матеріалом

̶ Докажіть, що саме темні сили душі Гобсека привели до деградації особистості

(Фінальна сцена: він помирає, все гниє. Його багатство не принесло щастя ні йому, ні іншим. Він прожив життя даремно.)

Висновок. Так, на жаль, людина не вічна, все пройшло повз нього і привело до смерті. Що дало йому накопичення грошей?Нічого.

̶ Згубна влада грошей показана не тільки на прикладі Гобсека, а кого ще?

(Анастазі де Ресто. Красива, розумна, аристократка – перетворилася на інтриганку, спалила цінні бумаги, дітей залишила без нічого.Максим де Трай, коханець Анастазі, альфонс, живе заради власної втіхи, задоволень, він егоїст, підла людина.)

̶ Чи може людина протистояти згубній владі грошей? Автор дає відповідь?

(Так, може. Дервіль, Мальво. Людська чесність, благородство.  Дервіль допоміг дітям графа де Ресто, одружився з Фанні.)

Гобсек говорив: « Люди скрізь однакові і повсюди точиться боротьба між багатими і бідними. Повсюди вона неминуча!. Отож краще самому визискувати, ніж дозволяти, щоб визискувати тебе. Золото – це влада над людьми!»

4. Домашнє завдання

Ми цілий урок говорили про гроші, про владу грошей над людьми

̶  То як ви думаєте, навіщо людині гроші?

Питання дуже складне, кожний його вирішить по –своєму. В житті можна йти різними дорогами, можна йти шляхом наживи, жадібності, як Гобсек, можна всі дні присвятити задоволенням як Анастазі і Максим де Трай; можна зійти з розуму коло скрині з золотом як скупий рицар у Пушкіна. Можна бути меценатом і допомагати хворим, талановитим…

Можна, можна і можна багато чого… Тому й домашнє завдання це ваші роздуми на тему: « Дорога, яку я вибираю сьогодні….»

5. Підведення підсумків уроку і оцінка знань учнів.

Урок театралізація  (коштовності скупого лицаря)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок театралізація

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

II. ТЕАТРАЛЬНИЙ ГУРТОК ЯК УМОВА РОЗВИТКУ ТВОРЧОСТІ УЧНІВ

Творчість – це нескінчений пошук, радість відкриттів, відчуття повноти буття. Плекання прагнень до творчості має ґрунтуватися на моральному вихованні. Інтерес до творчості зростатиме, якщо учні бачитимуть реальний результат власних пошуків і зусиль. Як підсумок творчої роботи учнів є позакласна робота театрального гуртка.

Я веду гурток більше десяти років. Робота гуртка відзначена:

Дипломом Управління професійно-технічної освіти (КМДА) за високу виконавчу майстерність та художній рівень театрального мистецтва в огляді-конкурсі художньої самодіяльності серед учнів ПТНЗ м. Києва,  присвяченого 60-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні, 2005.

Дипломом Управління професійно-технічної освіти (КМДА)  за перемогу в  міському огляді-конкурсі художньої творчості та високий художній рівень і виконавську майстерність, 2008.

Дипломом ГУОН виконавчого органу Київради (КМДА) у  конкурсі присвяченому 20-й річниці незалежності України, 2012р.

Дипломом Управління професійної освіти департаменту  освіти та науки, молоді і спорту  виконавчого органу Київради (КМДА) за високий ідейно-художній рівень та виконавчу майстерність серед професійно-навчальних закладів м. Києва, 2013р.

Мною поставлено багато вистав, наприклад: М.Васильченко «На перші гулі», М.Канівець «Віддавали батька в прийми», О.Коломієць «Фараони», М.Гоголь «Сорочинський ярмарок», М.Старицький «По-модньому», Л.Філатов «Лізістра», «Сказка про Федота-стрельца – удалого молодца», О.Твардовський «Василь Тьоркін», за мотивами роману С.Алексєєвич «У війни не жіноче обличчя», авторські «Дом, в котором удобно всем», «Як Вован за дипломом ходив», ряд мініатюр «Отелло і Диздемона», «Українські вечорниці» та інші.

Виховна цінність участі учнів у їх роботі полягає в тому, що мистецтво естетично розвиває їх, пробуджує почуття відповідальності, колективне переживання успіхів і невдач. Учні мають змогу виявити свою творчість. Учасники художньої самодіяльності краще розуміють і відчувають красу мистецтва і природи, людських стосунків, більше тягнуться до книги. Ретельно слід підходити до репертуару художньої самодіяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Л.Філатов «Сказка про Федота-стрельца –

удалого молодца»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

М.Старицький «За двома зайцями»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1.Волощук Євгенія. Вивчення зарубіжної літератури в 11 класі: Посібник для вчителя. – К.: Освіта, 2002.

2. Мірошніченко Л. Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах. Підручник. – К.:Видавничий Дім «Слово». 2010.

3. Паращич  В.В.Усі уроки світової літератури. 11 клас (академічний рівень). – Х.: Вид. група «Основа», 2011.

3. Світова література за новою програмою: 11 клас/ упоряд. Н. Жданова, Л. Петровицька. – К.: Шк. світ, 2011.

4. Столій І. Л. Світова література. 10 клас: розробки уроків/ І. Л. Столій. -   Х.: Вид-во « Ранок», 2010.

5. Журнал. Всесвітня література в середніх-навчальних закладахУкраїни  №2,2008. Сафарян світлана.Творчість можна не тільки розвивати , а й  навчатися їй.

6. Журнал. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України № 6, 2009. Штанько Людмила. Креативне мислення і урок літератури.

Климова валентина. За методикою критичного мислення (Матеріали до вивчення роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита»).

7. Всесвітня література  в сучасній школі № 11-12, 2013.Марія Карпік. Розвиток творчих здібностей школярів засобами інноваційних методик. З досвіду роботи.

Світлана Волохович. Інтерв’ю з Оноре де Бальзаком.

8. Тема № 1-2, 1997. Є Волощук, Б. Бегун. Технэ майевтике.Теория и практика анализа  литературного произведения.