РОЗВИТОК В УЧНІВ КРЕАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО ТА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

РОЗВИТОК В УЧНІВ КРЕАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ НА УРОКАХ МУЗИЧНОГО ТА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Царинна Людмила Геннадіївна,

вчитель музичного та образотворчого мистецтва

Смілянської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7

Черкаської області

Актуальність теми статті зумовлена тим, що мистецтву належить велика роль у становленні креативних здібностей дітей, а школа є головним шляхом для формування та розвитку таких здібностей.

Мета мого дослідження полягає у визначенні сутності креативних здібностей, педагогічних умов, які забезпечують ефективне формування цих важливих якостей учнів на уроках мистецтва.

Як бачимо, проблема розкриття творчого потенціалу людини є вагомим пріоритетом сучасної освіти. Життя в епоху науково-технічного прогресу урізноманітнюється і ускладнюється. Воно потребує від людини не шаблонних, звичних дій, а рухливості, гнучкості мислення, швидкого орієнтування і адаптації до нових умов, творчого підходу до вирішення проблем.

Головною метою виховання є всебічний і гармонійний розвиток людини. Людина змінюється протягом усього життя, але особливо інтенсивно відбуваються ці зміни в дитинстві, підлітковому віці та юності, коли фізично людина росте швидко, змінюючись і духовно. Саме в дитинстві, як у ніякому іншому віці, людина здатна глибоко відчувати і переживати, захоплюватись і дивуватись, яскраво і безпосередньо виражати свої емоції, безмежно фантазувати. Ось чому в цей період на неї через мистецтво можна якомога сильніше і природніше вплинути, використовуючи в процесі навчання і виховання саме її вікові особливості. «Музика – уява – фантазія – казка – творчість – отака доріжка, ідучи якою, дитина розвиває свої духовні сили», - визначав В. Сухомлинський. Допомогти знайти цю стежку, вміло спрямувати дітей на такий шлях – завдання вчителів, вихователів, батьків.

Переважна більшість науковців – психологів, педагогів, мистецтвознавців – збігаються у погляді на особливу роль художньої творчості у справі виховання креативної особистості. Наприклад, видатний педагог Н. Ветлугіна була впевнена, що сучасне виховання повинне формувати людину нового типу, здатну до активної творчої діяльності, і наголошувала: «Мистецтво приховує у собі великі можливості для творчого креативного розвитку підростаючого покоління».

Слід зазначити, що поняття «творчість» тісно пов’язане з поняттями «творча діяльність» та «креативність». Креативною вважається така діяльність людини, в результаті якої створюється щось нове – чи предмет зовнішнього світу чи побудова мислення, що веде до нових знань про світ, або почуття, здатне відображувати нове ставлення до дійсності.

Повертаючись до проблеми формування креативних здібностей учнів, треба зазначити, що найбільш доцільно використовувати для цього методи ігрової педагогіки. Зважаючи на те, що ігрова діяльність залишається, після навчання, одним з провідних видів діяльності, саме в дидактичних, сюжетно-рольових, предметних іграх найбільш повно розкривається творчий потенціал учнів.

Мистецтво стимулює до креативної діяльності, зокрема формує пізнавальні та емоційно-мотиваційні функції, розвиває креативне мислення й комунікативність, а також позитивні якості характеру: систематичність, працьовитість, наполегливість у досягненні мети. Уміння і навички, набуті у галузі мистецтва, переносяться на інші, немистецькі види діяльності дітей. На уроках музичного та образотворчого мистецтва особливе значення має творча креативна діяльність дітей, яка сприяє формуванню уяви, мислення, винахідливості, творчих здібностей.

Особливо важливим періодом для розвитку таких здібностей видається період початкового навчання. Відомо, що у молодших школярів яскраво проявляється творче начало, вони надзвичайно винахідливі в передаванні інтонацій, наслідуванні, легко сприймають образний зміст казок, розповідей, пісень, музичних п’єс, їм притаманна природна активність, віра у свої творчі можливості. Все це виявляється цінним джерелом креативного розвитку молодших школярів. «Креативність активізує пам’ять, мислення, спостережливість, цілеспрямованість, інтуїцію, що необхідно у всіх видах діяльності».

Власне кажучи, всі види і форми діяльності на уроках мистецтва можуть носити креативний характер. Критерієм тут виступає новизна, оригінальність самостійність діяльності, але ні в якому разі не художня цінність створеного, оскільки головним у творчій діяльності і запорукою успішного розвитку креативних здібностей є саме процес творчості, а не її продукт.

Для предмету «Мистецтво» спілкування – одне з центральних понять. Це перш за все взаємодія вчителя і учнів, що має особливе емоційно-змістовне забарвлення. Спілкування на уроці можна визначити і як спільну творчу діяльність учнів і вчителя, направлену на розкриття життєвого змісту музики, досвіду етичних відносин, закладеного в ній.

Вчитися чути музику учні повинні безперервно впродовж всього уроку: і під час співу, і під час гри на інструментах, і в моменти, що вимагають найбільшої уваги, зосередженості і напруги душевних сил, коли вони виступають в ролі слухача.

Творча діяльність на уроці образотворчого мистецтва повинна виражатися у впроваджені творчих креативних завдань – завдань такого характеру, в ході виконання яких учнів буде втягнуто у процес творчості і результатом цього процесу буде виникнення чогось нового, притаманного тільки одній особистості.

Розмаїття та різноплановість форм роботи: ігри, розфарбовування, малюнки, цікаві запитання та спостереження, творчі завдання – усе це сприяє якісному засвоєнню навчального матеріалу та розвиненню особистих творчих креативних  здібностей учнів, сприяє формуванню емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва, самостійності та критичності мислення дитини. Через подані уявні сюжетно-образні ситуації, подорожі розвиваються фантазія, уява, творчі здібності та емоційно-чуттєва сфера взагалі. Завдання на розфарбовування ілюстрацій чи схем до конкретного уроку сприяють розвитку асоціативного мислення, умінню уявити, «бачити колір».

Отже, креативність є актуальною потребою учнів. Створення чогось нового, того що не існувало раніше – це захопливий процес, який стимулює загальний розвиток дитини, є визначним фактором у формуванні особистості.

Поле застосування креативних задач на уроці мистецтва є дуже широким. Важливими об’єднуючими факторами творчої діяльності є самостійність і оригінальність створеного. Цінною в такій діяльності є саме процес, а не продукт діяльності, тільки у процесі креативу дитина може розвиватися найбільш природно і органічно.

Я вважаю, що на уроках мистецтва є чудова можливість розмірковувати, говорити про духовність, красу, про інші види мистецтва, культуру, узагалі про саме життя, бо мистецтво й життя – це основна тема шкільних уроків мистецтва.

Література:

1.         Ветлугіна Н.О. Креативний розвиток дитини. - М., 1968. - с. 90.
2.         Дмитриева Л.Г., Черноиваненко Н.М. Методика воспитания искусства в школе: Учебное пособие. – М., 1989. – 240 с.
3.         Келіна Н.Л., Овчаренко Л.В. Музично-театралізовані ігри: Колосок. – Х.: «Скорпіон», 2005. – 64 с.